Економічний аналіз - лекції:23. Аналіз використання основних фондів.
|
Усі показники використання основних фондів звичайно поділяються на дві групи показників:
• екстенсивного використання;
• інтенсивного використання.
Показники екстенсивного використання характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням).
Показники інтенсивного використання пов'язані з його виробітком, тобто визначають рівень використання потужності. Останні показники обов'язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри та ін.).
У процесі аналізу досліджуються склад і структура календарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого устаткування. Коефіцієнт змінності роботи Устаткування дає змогу порівняти цей показник з плановим, вивчати його в динаміці та в порівнянні з іншими спорідненими підприємствами. За наявністю інформації аналізують також склад і використання виробничих та допоміжних площ.
|
|
Економічний аналіз - лекції:24. Показники, завдання й джерела інформації
|
Собівартість продукції — це виражена в грошовій формі сукупність витрат з виробництва. Розрізняють собівартість виробничу й повну, собівартість усього товарного випуску і окремих видів продукції. Залежно від впливу на собівартість обсягу виробництва розрізняють змінну і фіксовану частину собівартості продукції.
Під час аналізу звичайно використовують такі показники:
1) валові затрати;
2) собівартість товарної продукції;
3) витрати на 1 грн товарної продукції;
4) собівартість окремих видів продукції.
Аналізуючи собівартість продукції, вирішують такі основні завдання:
1) оцінювання виконання плану за собівартістю продукції на підприємстві в цілому, а також за окремими видами продукції;
2) вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових у розрізі статей, а також за окремими видами і групами продукції;
3) пошук резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.
Під час аналізу використовують дані звіту по собівартості продукції і звіту підприємства з праці. Залучаються також планові й звітні калькуляції окремих видів продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку.
|
|
Економічний аналіз - лекції:25. Оцінка виконання плану собівартості
|
План за собівартістю продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижчий від нього. В останньому випадку говорять про понадпланове зниження собівартості продукції. Для вивчення собівартості продукції у динаміці більш придатний показник затрат на 1 грн товарної продукції (В), який обчислюється за формулою
В=С/T
де С — собівартість товарної продукції, Т — вартість товарної продукції в цінах реалізації.
Цей показник одночасно може виконувати роль і в певному відношенні показника рентабельності виробництва. Наприклад, якщо він дорівнює 80 коп. на 1 грн товарної продукції, то це свідчить, що рентабельність виробництва становить 20 (100 — 80) коп. у відношенні до 1 грн товарної продукції. Природно, цей показник залежить від зміни суми собівартості продукції. Проте він також залежить від:
• структури й асортименту продукції, що виробляється;
• рівня цін на продукцію певного підприємства, на готову продукцію.
Особливих пояснень потребує фактор асортиментно-структурних зрушень, дія якого проявляється тоді, коли рівень витрат на окремі види продукції неоднаковий. Для визначення впливу кожного з перелічених факторів на зміну рівня витрат на 1 грн товарної продукції порівняно з планом застосовують спосіб ланцюгових підстановок. Вихідні дані для розрахунків наведено в табл. 8.1, з якої видно, що порівняно з первісним планом фактичні витрати зменшились на 0,5 коп. (49,5—50,0). Визначимо кількісний вплив різних факторів на відхилення послідовним відніманням відповідних показників:
|
|
Економічний аналіз - лекції:26. Аналіз матеріальних витрат
|
При аналізі матеріальних витрат потрібно враховувати, до якої галузі належить підприємство, що досліджується. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості продукції, тобто матеріаломісткість продукції. Взагалі в обробних галузях виробництва частка цих витрат дуже велика. Особливо це стосується легкої й харчової промисловості. Після цього слід також встановити, які технологічні процеси використовуються і наскільки вони досконалі та сучасні, тобто безвідходні. Сьогодні слід звертати особливу увагу на витрати палива та електроенергії у зв'язку з їх дефіцитністю і великою вартістю. У деяких галузях промисловості аналіз використання енергетичних ресурсів має пріоритетний характер (енергомісткі виробництва). Аналіз матеріальних витрат полягає в порівнянні фактичного обсягу їх з плановим чи базовим і в обчисленні дії окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конкретна методика їх дослідження залежать від особливостей технології, а також від видів сировини, матеріалів і енергоносіїв, які використовуються. Проте завжди слід виявляти вплив двох таких факторів:
1. Зміни питомих витрат сировини й матеріалів на одиницю продукції — фактор "норм".
2. Зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів—фактор "цін".
Останній фактор складається з таких трьох підфакторів:
а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок;
б) транспортних витрат, до яких належать і вантажно-розвантажувальні витрати;
в) заготівельних витрат.
|
|
