Програма для музичної школи, музичного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання)
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації щодо організації роботи структурного підрозділу школи естетичного, 261.31kb.
- План розвитку школи шлях розбудови навчального закладу як імперативу часу 2009-2011р, 643.49kb.
- Комплексна програма художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних, 620.03kb.
- На загальних зборах Навчального закладу від 17., 332.57kb.
- Програма секції української та зарубіжної літератур відділення мистецтвознавства, 206.16kb.
- Знам’янська міська рада Кіровоградської області, 12.83kb.
- Списо кучителів загальноосвітньої школи I шступенів № Донецької області станом на 01., 609.56kb.
- Методика музичного виховання Музичне виховання школярів, як складова частина естетичного, 32.08kb.
- Мелешко Лілія Анатоліївна, 115.89kb.
- Робоча програма дисципліни „Методика музичного виховання Курс, 242.32kb.
Творчий портрет
Ґ.Ф. Гендель – великий німецький композитор та виконавець-віртуоз епохи бароко.
Основні етапи життя. Німеччина: вибір долі професійного музиканта, тяжіння до оперного жанру. Італія: спілкування з видатними музичними митцями, професійне утвердження в опері, слава видатного виконавця. Англія: центральний період життя і творчості, звернення до героїчних біблійних тем в ораторіях під впливом суспільних подій. Яскрава особистість, сильний характер, боротьба за утвердження передових переконань в мистецтві.
Жанрове різноманіття творчості: опера, ораторія, інструментальні твори.
Ораторія як найвище творче досягнення композитора. Трактування біблійних образів. Героїчна тематика, монументальність форм, яскравість музики.
Інструментальні твори Генделя.
Музичний матеріал:
Ґ.Ф. Гендель. Пасакалія з клавірної сюїти № 7 соль мінор
Хор “Алилуя” (з ІІ ч. ораторії “Месія”)
Арії з ораторій або опер (на вибір)
“Музика на воді” або “Музика феєрверку”
Кончерто гросо (фраґменти)
Тема 9. Й.С. БАХ (1685 – 1750) (1,5 години)
Біографія та короткий огляд творчості
Й.С. Бах – один із найвеличніших митців світової культури.
Основні етапи життя. Музичні традиції роду Бахів. Навчання згідно з традиціями часу. Ранній початок самостійної професійної діяльності.
Веймаро-Кетенський період. Зумовленість творчої діяльності потребами церковної і придворної служби. Розквіт орґанної, клавірної та оркестрової творчості. Слава Баха як виконавця-віртуоза та імпровізатора на орґані й клавірі.
Лейпцизький період. Служба у церкві св. Фоми, керівництво “Колегією музики”, участь у музичному житті Лейпцига. Найвищий розквіт творчості, створення монументальних вокально-інструментальних творів (пасіони, меса сі мінор). Інструментальні твори.
Доля творчої спадщини: забуття і відродження.
Жанрова різноманітність, глибина і яскравість образного змісту, зв’язок творчості Баха з християнським світоглядом. Бах – великий майстер поліфонії. Всесвітньо-історичне значення творчості Баха.
Музичний матеріал:
Й.С. Бах. Капричіо на від’їзд улюбленого брата (фраґмент)
Арія з Сюїти для оркестру Ре мажор
Badineria (“Жарт”) із Сюїти для оркестру № 2 сі мінор
Пасакалія до мінор для орґану (фраґмент)
Італійський концерт (фраґмент)
Хроматична фантазія і фуґа ре мінор (фраґмент)
Тема 10. Кантатно-ораторіальні та орґанні твори (1,5 години)
Провідна роль духовних кантатно-ораторіальних творів у спадщині Баха. Протестантський хорал – змістовна і тематична основа бахівської музики.
Пасіон за Матвієм – монументальний твір, різновид ораторії на сюжет євангельскої оповіді про страждання і смерть Христа.
Вступний хор (№ 1) – трагічний образ ходи на Голгофу; хорал (№ 3) як епічний коментар. Сцена зречення Петра (№ 46) – експресивність речитативної партії Євангеліста (як безпосереднього свідка подій і оповідача). Глибина співчуття в ліричній арії альта (№ 47).
Меса сі мінор – образи страждання (№№ 1, 16) та славлення (№№ 4, 17) як основні емоційні сфери твору.
Значна роль орґану в творчій діяльності Баха-композитора і виконавця-імпровізатора. Глибина змісту та емоційне багатство орґанних творів Баха. Особливості жанру хоральної прелюдії та орґанної токати.
Музичний матеріал:
Й.С. Бах. Пасіон за Матвієм:
хор № 1
хорал № 3
речитатив № 46
арія альта № 47
Меса сі мінор:
№№ 1, 4, 16, 17
Орґанна хоральна прелюдія фа мінор
Орґанна хоральна прелюдія мі бемоль мажор
Орґанна токата і фуґа ре мінор
Тема 11. Клавірні твори (1,5 години)
Жанрова різноманітність клавірної творчості.
Новаторське трактування інструменту, розширення його виразних та технічних можливостей, образного діапазону творів.
Досконалість поліфонічного письма, яскравість образного змісту в двоголосних і триголосних інвенціях. Поняття про імітацію, канонічну імітацію, обернення теми, основні принципи будови поліфонічного твору.
Клавірні сюїти Баха.
Французька сюїта № 2 до мінор. Характеристика основних танців сюїти: алеманди, куранти, сарабанди, жиґи (національна приналежність, темп, метроритмічні особливості). Поєднання в усіх номерах рис поліфонічної та гомофонно-гармонічної фактур.
Музичний матеріал:
Й.С. Бах. Двоголосна інвенція № 1 До мажор
Двоголосна інвенція № 8 Фа мажор
Триголосна інвенція № 15 сі мінор
Триголосна інвенція № 9 фа мінор
Французька сюїта № 2 до мінор
Тема 12. “Добре темперований клавір” (ДТК) (1,5 години)
Поняття про темперований стрій. Особливості задуму циклу, його композиційна будова. “ДТК” як своєрідна “музична енциклопедія” характерних образів творчості Баха. Органічне поєднання поліфонії і гомофонії в малому циклі прелюдія-фуґа; принцип доповнювального контрасту. Жанрове розмаїття прелюдій.
Будова фуґи. Поняття теми, відповіді, протискладення, інтермедії; принципи будови експозиції, прийоми поліфонічного розвитку вільної частини, ознаки репризи-завершення.
Музичний матеріал:
Й.С. Бах. Добре темперований клавір, І том:
Прелюдія і фуґа до мінор
Прелюдія і фуґа До мажор
Прелюдія Ре мажор
Прелюдія мі бемоль мінор та ін.
Розділ ІІІ. Українська музика епохи бароко
Тема 13. Розвиток професійної музики. Канти (1,5 години)
Вплив історичних подій на формування української культури та музичного мистецтва. Значна роль музики в системі освіти та освітньому середовищі: братства і братські школи, Києво-Могилянська академія, співацькі школи (Глухів та ін.). Музика і театральне мистецтво (вертеп, шкільна драма). Книго- і нотодрукування (Львів, Острог). Основні професійні музичні жанри XVII – XVIII ст.: канти, пісні-романси, партесний концерт.
Визначення канту, походження терміну. Різновиди кантів за змістом. Характерні ознаки музичної мови. Автори і виконавці кантів. Канти у шкільній драмі та вертепному дійстві.
Ілюстративний матеріал:
Пам’ятки архітектури українського бароко. Зображення музичних інструментів того часу та сцен музикування.
Музичний матеріал:
Канти: “Щиголь тугу маєт”
“Радуйся, радость твою воспіваю”
“Уже тя лишаюся” та ін.
Тема 14. Партесний концерт (1,5 години)
М. ДИЛЕЦЬКИЙ (1630 – 1680). Творчий портрет
Зародження і розвиток партесного багатоголосся в Україні. Історичні і культурні причини виникнення нового стилю, викладення його теоретичних основ в “Мусікійській граматиці” М. Дилецького (1679).
Партесний концерт – основний жанр української професійної музики XVII – першої половини XVIII ст. Походження і значення терміну. Музичні особливості жанру.
М. Дилецький – перший відомий нам видатний український композитор і теоретик.
Воскресенський канон М. Дилецького – визначний твір для 8-голосного хору. Образний зміст. Засоби багатоголосного хорового письма.
Херувимська – 8-голосний піснеспів із зібрання Києво-Печерської лаври. Образний зміст “Херувимської” як частини православної літургії. Характерні ознаки партесного стилю.
Музичний матеріал:
М. Дилецький. Воскресенський канон
Херувимська
Тема 15. Г. СКОВОРОДА (1722–1794) (1,5 години)
Філософ, поет і композитор
Багатогранність творчої особистості Г. Сковороди.
Життєвий шлях, філософські погляди, літературна спадщина (збірка “Сад божественних пісень”, “Байки харківські”, афоризми).
Г. Сковорода-композитор. Усний характер творчості, особливості поширення творів у народному середовищі. Пісенна творчість як засіб висловлення власних філософсько-етичних поглядів. Особливості музичного викладення, інтонаційний стрій. Пісні Г. Сковороди як зразок нового жанру пісні-романсу.
Музичний матеріал:
Г. Сковорода. Пісні: “Всякому городу нрав і права”
“Ой, ти, пташко жовтобоко”
“Стоїть явор над горою”
16. Підсумковий урок (1,5 години)
ІІ семестр
Розділ IV. Західноєвропейська музика епохи класицизму
Тема 17. Загальна характеристика класицизму (1,5 години)
як стилю в мистецтві другої пол. ХVIII – першої чверті ХІХ ст.
Віденська класична школа
Друга половина XVIII – перша чверть ХІХ ст. – епоха Просвітництва, утвердження в мистецтві стилю класицизму. Основні художньо-естетичні принципи класицизму.
Ознаки класицистичного стилю в музиці.
Виникнення жанрів класичної сонати, симфонії, струнного квартету, класичного концерту; формування сонатно-симфонічного циклу.
Посилення ролі драми в реформаторських операх К.В. Ґлюка, демократичність змісту і музики опери-buffa.
Віденська класична школа. Найвідоміші композитори. Опера та симфонія – основні жанри творчості віденських класиків.
Ілюстративний матеріал:
Пам’ятки стилю класицизму в архітектурі та образотворчому мистецтві.
Музичний матеріал:
К.В. Ґлюк. Опера “Орфей і Евридіка” (фраґменти):
І дія – хор № 1
ІІ дія – сцена Орфея з фуріями
ІІІ дія – арія Орфея
Дж. Перґолезі. Опера “Служниця-пані” (фраґменти):
І дія – дует Уберто і Серпіни або ін.
Тема 18. Й. ГАЙДН (1732 – 1809) (1,5 години)
Біографія та короткий огляд творчості
Й. Гайдн – великий австрійський композитор, засновник віденської класичної школи, один із творців основних жанрів інструментальної музики класичного типу: симфонії, сонати, квартету. Оптимістичність його світосприйняття.
Основні етапи життєвого шляху Й. Гайдна. Походження, зв’язок професійного навчання з музичним побутом Відня. Служба у князів Естерґазі. Інтенсивна творча діяльність. Знайомство, дружба і творче спілкування з В.А. Моцартом. Останні роки життя: подорожі до Англії, найвищі творчі досягнення (“Лондонські” симфонії, ораторії “Створення світу” і “Пори року”).
Музичний матеріал:
Й. Гайдн. Серенада зі струнного квартету
Симфонія № 45 “Прощальна”, І ч. та IV ч.
Ораторія “Пори року”:
І ч. “Весна” – арія Симона
ІІ ч. “Літо” – хор “Гроза”
Симфонія № 94 “Сюрприз”, ІІ ч.
Теми 19–20. Будова сонатно-симфонічного циклу та сонатної форми (3 год.)
Склад оркестру Й. Гайдна.
Симфонія № 103 Мі бемоль мажор “З тремоло литавр”
Cонатно-симфонічний цикл як музичне досягнення епохи класицизму. Будова класичної симфонії.
Склад оркестру Й. Гайдна.
Симфонія № 103 Мі бемоль мажор “З тремоло литавр”. Загальна характеристика змісту і будови.
I ч. Тема вступу. Контраст вступу та експозиції. Характеристика основних тем і розділів сонатної форми.
ІІ ч. Контрастне зіставлення і варіаційний розвиток двох споріднених тем.
ІІІ ч. Менует – жанрово-танцювальна основа тематизму.
IV ч. Фінал – життєствердний характер музики. Початковий тематичний елемент – “золотий хід” валторн. Інтонаційно-ритмічна однорідність тематизму. Форма рондо-сонати.
Музичний матеріал:
Й. Гайдн. Симфонія № 103 Мі бемоль мажор “З тремоло литавр”:
тема вступу
I ч. – теми головної та побічної партій
II ч. – дві теми варіацій
III ч. – основна тема менуету
IV ч. – головна партія
Тема 21. Будова класичної сонати (1,5 години)
Сонати для клавіру Ре мажор та мі мінор
Утвердження в творчості Й. Гайдна жанру класичної сонати. Структура циклу класичної сонати (І ч. – сонатне allegro, ІІ ч. – повільна, ІІІ ч. – жвавий фінал).
Образно-контрастні особливості сонатного циклу на прикладах клавірних сонат Ре мажор та мі мінор.
Музичний матеріал:
Й. Гайдн. Соната для клавіру Ре мажор:
I ч. – теми головної та побічної партій
II ч. – тема першого розділу
III ч. – основна тема рондо (рефрен)
Соната для клавіру мі мінор:
I ч. – теми головної та побічної партій
II ч. – основна тема
IIІ ч. – рефрен
Тема 22. В.А. МОЦАРТ (1756 – 1791) (1,5 години)
Біографія та короткий огляд творчості
В.А. Моцарт – геніальний австрійський композитор, представник віденського класицизму.
Яскраве і трагічне життя В.А. Моцарта: легенди та факти. “Чудо-дитина”. Роль батька (Л. Моцарта) у професійному становленні В.А.Моцарта як композитора. Знайомство зі здобутками європейської музичної культури під час подорожей країнами Європи. Відмова від долі музиканта-слуги.
Блискучі творчі досягнення віденського періоду в оперному жанрі (“Весілля Фіґаро”, “Дон Жуан”, “Чарівна флейта”).
Жанрове різноманіття творчості, довершеність форм, мелодичне багатство музики, глибина відображення людських почуттів.
Музичний матеріал:
В.А. Моцарт. Серенада № 13 для камерного оркестру “Маленька нічна
музика”, І ч.
Симфонія № 25 соль мінор, І ч. (фраґмент)
Концерт для клавіру з оркестром № 21, ІІ ч. або
Концерт для клавіру з оркестром № 23, ІІ ч.
Опера “Чарівна флейта”:
арія Папаґено зі дзвіночками з І дії, першої картини,
арія Цариці ночі з ІІ дії, третьої картини
Реквієм: №№ 1, 2, 6, 7 “Lacrimosa”
Теми 23 – 24. Опера “Весілля Фіґаро” (3 години)
Опера як зосередження творчих прагнень В.А. Моцарта. Нове трактування традиційних оперних жанрів, яскраве втілення характерів героїв.
Історія створення опери, захоплення демократичною ідеєю комедії П. Бомарше. Сюжет, загальна будова опери.
Відображення в увертюрі атмосфери веселощів і кохання, стрімкого розвитку подій, оптимістичного змісту опери.
Створення реалістичних музичних характеристик персонажів.
Різнобічне розкриття образу Фіґаро у каватині та арії з І дії — іронічно-пародійне використання жанрової основи менуету і маршу.
Музична характеристика Керубіно (арія з І дії та арієта з ІІ дії). Арії Графині (ІІ дія) та Сюзанни (IV дія) – нетрадиційне для комічної опери втілення глибоких і серйозних почуттів. Витонченість музичної мови.
Каватина Барбарини (IV дія) – коротка “замальовка” характеру в умовах складної фінальної сцени.
Терцет (Сюзанна, Базіліо, Граф) з I дії або фінал II дії як приклади стрімкого розгортання подій; створення музично-цілісних ансамблів при збереженні індивідуальної інтонаційної „мови” кожного персонажу.
Музичний матеріал:
В.А. Моцарт. Опера “Весілля Фіґаро ”:
Увертюра
I дія – каватина і арія Фіґаро
арія Керубіно
терцет (Сюзана, Базіліо, Граф)
II дія – арія Графині
арієта Керубіно
фінал
IV дія – каватина Барбарини
арія Сюзанни
Тема 25. Симфонія № 40 соль мінор (1,5 години)
Симфонії В.А. Моцарта. – новий етап в розвитку жанру класичної симфонії. Вплив оперної драматургії на інструментальну музику В.А. Моцарта. Розширення кола образів, тематики, посилення драматичної конфліктності у циклі.
Симфонії № 40 соль мінор – лірико-драматичний тип симфонії. Цілісність циклу в поєднанні з яскравою контрастністю окремих частин. Характеристика тематизму і будови кожної частини.
Музичний матеріал:
В.А. Моцарт. Симфонія № 40 соль мінор:
I ч. – головна та побічна партії
II ч. – основна тема
III ч. – тема менуету
IV ч. – головна тема
Тема 26. Соната для фортепіано № 11 Ля мажор (1,5 години)
Вільне трактування сонатного циклу в Сонаті № 11. Характерні риси класичного варіаційного циклу у I ч. Особливості образного задуму та оригінальність будови (рондо з “приспівом”) у III ч.
Музичний матеріал:
В.А. Моцарт. Соната для фортепіано № 11 Ля мажор:
I ч. – тема варіацій
ІІІ ч. (фінал) – основна тема рондо та рефрен-приспів
Тема 27. Л. БЕТХОВЕН (1770 – 1827) (1,5 години)
Біографія та короткий огляд творчості
Л. Бетховен – великий німецький композитор кінця XVIII – початку ХІХ століття, завершувач епохи класицизму в музиці. Вплив ідей Великої французької революції 1789 р. на формування світогляду композитора. Втілення в його творчості демократичних ідеалів епохи.
Головні моменти життєвого шляху. Суворе дитинство. Роль К.Г. Неефе у професійному і духовному становленні молодого музиканта. Зустріч з В.А.Моцартом у Відні. Заняття в Боннському університеті. Переїзд до Відня. Заняття з Й. Гайдном і А. Сальєрі. Розквіт концертно-виконавської діяльності. Особиста трагедія Бетховена, спричинена глухотою. Гайліґенштадтський заповіт. Подолання духовної кризи.
Втілення образів героїчної боротьби і перемоги в симфоніях № 3 та № 5, опері “Фіделіо”, музиці до трагедії Й.В. Ґете “Еґмонт”, увертюрі “Коріолан”, сонаті для фортепіано № 23 “Апасіоната”.
Гармонія людини і природи, оптимістичне світосприйняття в симфонії № 6 “Пасторальній”, сонаті для фортепіано № 21 “Аврора”.
Створення Симфонії № 9. Звернення до людства із закликом до братерського єднання.
Музичний матеріал:
Л. Бетховен. Соната № 14 до дієз мінор “Місячна”, І ч.
Соната № 23 фа мінор “Апасіоната” (фраґменти)
Симфонія № 3 “Героїчна” (фраґменти)
Симфонія № 6 Фа мажор “Пасторальна”:
І ч., II ч., IV ч. (фраґменти)
Симфонія № 9, IV ч. (тема радості)
Багатель ля мінор (“До Елізи”)
Пісні: “Шотландська застольна”
“Бабак”
Тема 28. Соната для фортепіано № 8 до мінор “Патетична” (1,5 години)
32 сонати для фортепіано Л. Бетховена – творча лабораторія композитора. Значення жанру сонати, масштабність форми, глибина змісту.
Соната № 8 до мінор “Патетична” – одна із найдраматичніших сонат композитора. Авторське визначення характеру твору (підзаголовок), музична драматургія сонатного циклу.
І ч. – роль теми вступу, розгортання сонатної форми як невпинний розвиток драматичного конфлікту.
ІІ ч. – відображення внутрішнього світу героя. Форма рондо. Основна тема – лірична, в характері споглядання, роздуму. Схвильований рух у контрастних епізодах, його вплив на динамізацію заключного повернення основної теми.
ІІІ ч. – лірико-драматична. Форма рондо-сонати. Інтонаційний зв’язок з темами попередніх частин. Кода як підсумок усього циклу.
Музичний матеріал:
Л. Бетховен. Соната для фортепіано № 8 до мінор “Патетична”:
I ч. – теми вступу, головної та побічної партій
II ч. – основна тема
III ч. – основна тема
Тема 29. Симфонія № 5 до мінор (1,5 години)
Втілення у чотиричастинному симфонічному циклі бетховенської ідеї “від темряви – до світла, через боротьбу – до перемоги”. Драматургія циклу.
І ч. – початковий мотив як музичний “епіграф” симфонії (слова Бетховена “так доля стукає у двері”), його наскрізне проведення через усі частини циклу.
Загальний драматичний характер І ч., монотематизм та контрастність образів експозиції. Лаконічність форми і цілеспрямованість розвитку в розробці, загострення контрастів у репризі (соло гобоя), генеральна кульмінація в коді.
ІІ ч. – поєднання споглядально-ліричних і піднесено-героїчних образів. Маршовість першої теми, інтонаційна близькість другої теми до гімну французької революції – “Марсельєзи”. “Ритм долі”.
ІІІ ч. – нове трактування скерцо в класичному циклі, включення його до загального гостроконфліктного розвитку циклу. Протиставлення драматичних тем першого розділу і мажорного тріо. Перехід до фіналу як втілення “шляху до світла”.
IV ч. – героїко-тріумфальні, переможні образи. Опора на масові жанри (марш, гімн, танець). Поява “теми долі” у розробці.
Музичний матеріал:
Л. Бетховен. Симфонія № 5 до мінор:
I ч. – тема “долі”, теми головної та побічної партій
II ч. – дві теми варіацій
III ч. – основна тема
IV ч. – основна тема