Кирило Петрович Ануфрієнко методичні рекомендації

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание 1 Загальні положення 4 3 Методичні рекомендації до виконання завдання 7 4 Вимоги до оформлення та виконання 19 5 Вимоги до здачі курсової роботи на перевірку 30 6 Рекомендовані джерела інформації та література 32 2 Завдання на виконання курсової роботи 2.2 Примірний перелік індивідуальних варіантів тем курсових робіт 3.1 Оглядовий документ 3.2 Методика визначення класифікаційного індексу документу за УДК та ББК 3.3 Методика анотування документів Особливості складання довідкових анотацій Особливості складання рекомендаційних анотацій 3.4 Визначення обсягу анотації у текстовому процесорі 3.5 Формування квазіреферату 4.1 Загальні вимоги Увага! Подання роботи у форматі DOCX вважається грубою помилкою! Роботи у форматі DOCX відхиляються! 4.2 Вимоги до змісту структурних частин та їх оформлення Завдання на виконання курсової роботи ( Перелік умовних скорочень ( 4.3 Вимоги до набору тексту роботи та бібліографічних описів ... Полное содержание

Подобный материал:

• Довгань Игорь Петрович методичні рекомендації, 693.67kb.
• Т. Г. Шевченка (методичні рекомендації) м. Вознесенськ, 2011 р. Шановні колеги! Пропонуємо, 68.78kb.
• М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
• Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції затверджено   Наказ, 1727.46kb.
• Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції (Затверджені наказом, 651.62kb.
• Методичні рекомендації, 217.67kb.
• Методичні рекомендації, 358.86kb.
• Заступник Голови Служби   О. Шейко     Додаток  методичні рекомендації, 1072.08kb.
• Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
• Методичні рекомендації з навчальної дисципліни «актуальні проблеми управління» для, 781.89kb.

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут заочного і дистанційного навчання

Кафедра безпеки інформаційних технологій

Кирило Петрович Ануфрієнко

Методичні рекомендації
до виконання курсової роботи

з навчальної дисципліни

«Аналітико-синтетична переробка документальної інформації»

для студентів спеціальності 6.020105

«Документознавство та інформаційна діяльність»

Київ 2011


Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Аналітико-синтетична переробка документальної інформації» для студентів напряму 6.020100 «Документознавство та інформаційна діяльність» / Кирило Петрович Ануфрієнко. — Київ: НАУ, 2011. — 34 с.  


Курсова робота з дисципліни виконується з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та практичних умінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу дисципліни. Наведене загальне завдання на виконання курсової роботи та перелік індивідуальних варіантів тем. Даються методичні рекомендації до створення оглядового документу. Наведені вимоги до оформлення та структури курсової роботи, надані методичні рекомендації до виконання пунктів завдання. Призначено студентам напряму 6.020100 «Документознавство та інформаційна діяльність» при вивченні навчальної дисципліни «Аналітико-синтетична переробка документальної інформації».


ЗМІСТ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4

2 ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 5

2.1 Загальне завдання 5

2.2 Примірний перелік індивідуальних варіантів тем курсових робіт 6

3 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ 7

3.1 Оглядовий документ 7

3.2 Методика визначення класифікаційного індексу документу за УДК та ББК 9

3.3 Методика анотування документів 13

3.4 Визначення обсягу анотації у текстовому процесорі 17

3.5 Формування квазіреферату 17

4 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ 19

4.1 Загальні вимоги 19

4.2 Вимоги до змісту структурних частин та їх оформлення 21

4.3 Вимоги до набору тексту роботи та бібліографічних описів 25

5 ВИМОГИ ДО ЗДАЧІ КУРСОВОЇ РОБОТИ НА ПЕРЕВІРКУ 30

5.1 Порядок здачі курсової роботи на перевірку 30

5.2 Порядок здачі електронного документу курсової роботи на перевірку 30

6 РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ТА ЛІТЕРАТУРА 32

6.1 Основні рекомендовані джерела інформації та література 32

6.2 Додаткові рекомендовані джерела інформації та література 33

6.3 Корисні інформаційні ресурси 34

1 Загальні положення

Курсова робота з дисципліни виконується з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та практичних умінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу дисципліни.

Курсова робота з дисципліни «Аналітико-синтетична переробка документальної інформації» представляє собою творче та репродуктивне рішення конкретної задачі щодо розробки інформаційного продукту як результату аналітико-синтетичної переробки інформації, виконане студентом самостійно під керівництвом викладача протягом встановленого терміну в одному семестрі відповідно до технічного завдання на основі набутих з даної та суміжних дисциплін знань та умінь і становить собою сукупність документів (пояснювальної записки).

В процесі виконання завдання курсової роботи студент застосовує всі основні види аналітико-синтетичної переробки інформації.

Індивідуальні варіанти завдання на курсову роботу різняться між собою вибором теми. Кожна тема курсової роботи покликана поглибити знання студента з реального практичного застосування технологій аналітико-синтетичної переробки інформації.

Виконання і оформлення пояснювальної записки до курсової роботи та захист курсової роботи здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до даних методичних рекомендацій.

2 Завдання на виконання курсової роботи

2.1 Загальне завдання

Створити інформаційний продукт за темою обраного варіанту — вторинний документ як результат аналітико-синтетичної переробки інформації, призначений для задоволення інформаційних потреб замовника. Розробку інформаційного продукту виконати в наступному порядку у відповідності до загальної та спеціальної методики створення відповідних вторинних документів та видів аналітико-синтетичної переробки інформації:

1. За обраною темою здійснити інформаційний пошук та відібрати джерела інформації, які будуть виконувати роль первинних документів.
   
2. Скласти бібліографічні описи на відібрані первинні документи у відповідності до діючого стандарту ДСТУ 7.1:2006.
   
3. Здійснити інформаційний аналіз первинних документів.
   
4. Здійснити інформаційний синтез тексту оглядового документу (реферативного огляду або бібліографічного огляду — на вибір, узгодивши з викладачем).
   
5. Сформувати список використаних джерел як впорядковану сукупність бібліографічних описів (складених за вимогами ДСТУ 7.1:2006).
   
6. Скласти бібліографічний опис, довідкову та рекомендаційну анотацію до отриманого оглядового документу.
   
7. Скласти реферат до отриманого оглядового документу.
   
8. Сформувати квазіреферат до отриманого оглядового документу за допомогою автоматизованого засобу реферування.
   
9. Здійснити систематизацію за УДК та ББК отриманого оглядового документу.
   

2.2 Примірний перелік індивідуальних варіантів тем курсових робіт

Перелік індивідуальних варіантів тем курсових робіт наведено нижче в таблиці. Студент узгоджує вибір теми з викладачем.

#	Тема
	Підготовка метаданих шляхом аналітико-синтетичної переробки інформації
	Формати бібліографічних метаданих
	Автоматизовані системи управління бібліографічною інформацією
	Застосування індексування для побудови електронних каталогів
	Автоматизована класифікація документів
	Координатне індексування електронних документів
	Автоматизоване анотування електронних документів
	Автоматизоване реферування електронних документів
	Аналітико-синтетична переробка мультимедійних документів
	Застосування аналітико-синтетичної переробки інформації у вікі-системах
	Застосування аналітико-синтетичної переробки інформації в управлінні знаннями
	Застосування технологій аналітико-синтетичної переробки документів у загальнодоступних онлайнових бібліотечних каталогах (OPAC)
	Способи покращення пошукової доступності електронних документів
	Інформаційна архітектура та аналітико-синтетична переробка інформації як її методологічна основа
	Аналітико-синтетична переробка інформації для забезпечення інформаційної архітектури веб-сайтів
	Технології аналітико-синтетичної переробки інформації для проектування інформаційних середовищ
	Бібліотека 2.0
	Документальний інформаційний пошук
	Застосування технологій аналітико-синтетичної переробки документів у системах електронного документообігу
	Технології електронних бібліотек
	Методика пошуку у електронних каталогах бібліотек
	Автоматизовані інформаційно-пошукові системи
	Автоматизовані інформаційно-пошукові бібліотечні системи
	Автоматизовані бібліотечні інформаційні системи
	Пошуковий образ документу як результат аналітико-синтетичної переробки документу
	Пошуковий образ запиту споживача та його зв’язок із пошуковим образом документу
	Формат машиночитаного каталогізаційного запису (MARC)
	Аналітико-синтетична переробка інформації як науково-технічна складова інформаційної діяльності
	Методи і способи згортання інформації та компресії тексту
	Науковий переклад як вид наукової обробки документів
	Сучасні документні систематичні класифікації країн світу, які не поширені в Україні
	Аналітико-синтетична переробка інформації як спосіб подолання негативних наслідків інформаційного вибуху
	Класифікаційна система бібліотеки Конгресу США

3 Методичні рекомендації до виконання завдання

3.1 Оглядовий документ

Оглядовий документ — це інформаційний документ, який містить один або кілька оглядів. Він відображає зміст основних первинних документів з певної проблеми (теми, питання), оцінку їх на основі їхньої аналітично-синтетичної обробки. Його основу становить огляд.

Огляд — це текст, який містить концентровану інформацію, отриману в результаті відбору, аналізу, систематизації і логічного узагальнення відомостей з великої кількості першоджерел з певної теми за певний проміжок часу.

Оглядовий документ як вторинний (інформаційний) документ має певні специфічні риси: 1) це інформаційна модель стану, тенденцій розвитку та шляхів вирішення проблеми; 2) це узагальнена характеристика кількох чи сукупності документів.

Оглядові документи класифікують за різними ознаками. За глибиною згортання інформації розрізняють аналітичні огляди, які містять аргументовану оцінку інформації, рекомендації з її використання і реферативні огляди описового характеру. Крім того, готують бібліографічні огляди, які містять характеристики первинних документів як джерел інформації, що з’явилися за певний час або об'єднані якоюсь спільною ознакою.

Складаючи огляд, застосовують методи, властиві процесам підготовки інших документів: інформаційний аналіз, абстрагування, синтез, узагальнення тощо. Саме створюючи оглядові документи, передбачають як критичну оцінку наявної інформації, так і використання елементів наукового дослідження цієї інформації для одержання вихідного знання про стан і тенденції розвитку проблеми.

Оглядова інформація — це систематизована узагальнена інформація про стан об'єкта (предмета, питання). Під станом об'єкта розуміють його науковий або технічний рівень, організаційно-економічну ситуацію і тенденції розвитку.

Отримання оглядової інформації базується на таких процессах обробки документальних джерел інформації:

— вилучення з документів, відбір і систематизація системи даних і фактів, які характеризують основні аспекти стану об'єкта, що розглядається;

— доповнення їх, уточнення змісту, оцінка новизни і значущості, перевірка достовірності і встановлення взаємозалежності;

— логічне перетворення даних і фактів з метою отримання нової інформації про стан об'єкта, тобто знання про досягнутий об'єктом рівень, організаційно-економічну ситуацію і тенденції розвитку.

Сукупність цих процесів становить зміст поняття «інформаційний аналіз і синтез». Поряд з бібліографічним аналізом і методами дисциплінарного аналізу різноманітних наукових і технічних дисциплін він є одним із видів аналітико-синтетичної обробки документної інформації.

Реферативний огляд містить систематизовані дані і факти, узагальнену інформацію про стан розробки питання без їхньої критичної (наукової, технічної, економічної) оцінки автором огляду. Основне призначення інформаційного огляду — орієнтування споживачів інформації на ознайомлення зі станом розробки проблеми, питання.

Бібліографічний огляд — це огляд, який містить зв'язну і послідовну бібліографічну характеристику сукупності документних джерел з певного питання (проблеми, теми), що вийшли за певний період часу, а також бібліографічні описи цих документів. Слід розрізняти анотований бібліографічний список і бібліографічний огляд. У першому з них подають бібліографічний опис та анотацію документів, у другому — логічний послідовний виклад змісту первинних документів, їхній бібліографічний опис та огляд документів.

Бібліографічний огляд містить зведену характеристику документів, виконану на основі документографічного аналізу. У бібліографічному огляді подають узагальнений опис змістових елементів, а також наводять формальні ознаки, характерні для цих видань. Цільове призначення таких оглядів — орієнтація споживачів інформації в документних потоках, тобто надання допомоги споживачам у відборі з цих потоків необхідних їм (релевантних) документів. Бібліографічні огляди, як і інша бібліографічна продукція, є формою не концептографічного, а документографічного обслуговування. На відміну від анотованих покажчиків, у бібліографічному огляді першоджерела подають у зіставленні один з одним як об'єднаних однією думкою, часто з оцінкою документів. У такому разі складають критичні або рекомендаційні огляди.

Бібліографічні огляди поділяються також на огляди нових надходжень (ті, що вийшли у світ в останній період — місяць, рік), джерелознавчі або тематичні, в яких розглядаються характер, призначення і тематика видань з певної теми чи предмета, огляди інформаційних видань (певної сукупності реферативних журналів, бібліографічних покажчиків тощо), на персональні огляди і т. ін.

Бібліографічний огляд має таку структуру: вступ, основна частина, висновки. Усі складові огляду об'єднані спільною ідеєю, доповнюють одна одну, створюють зв'язну, логічну, послідовну розповідь про документи. У вступі обґрунтовується вибір теми, її специфіка. В основній частині подають характеристику документів. У заключній частині підбивають підсумки, вказують додаткові видання, інколи — відомості про критичні статті, рецензії, бібліографічні посібники, БД з теми огляду.

3.2 Методика визначення класифікаційного індексу документу за УДК та ББК

Розглянемо приклад систематизації документа з наступною темою:


Культура и право в свете учения Православной Церкви.


Перефразуємо індексований вираз у логічно послідовний:


Православие, Православная Церковь, учение Православной Церкви, о - и в культуре и праве.


Визначаємо індекси предметів і знаки їх відношення:


2 – религия.

27 – христианство, христианское вероисповедание, христианские церкви и деноминации.

271 – Восточная Церковь.

271.2 – православие, Православная Церковь.

008 – культура, цивилизация, прогресс.

3 – общество.

34 – право, юриспруденция.

+ - знак сложения.

:: - знак зависимости без инверсии, обратного направления.

[…] – знак ограничения сложенного индекса. За скобки выносится индекс общий для нескольких, находящихся в скобках.


Зіставляємо початкові індекси, використовуючи сполучні знаки, і отримуємо індекс теми:


УДК 271.2::[008+34]


Аналогічно, для теми реферативного огляду «Застосування сучасних комп’ютерних технологій для створення вторинних документів як інформаційних продуктів» визначаємо індекси за основною таблицею УДК:


004 Информационные технологии. Вычислительная техника

004.9 Прикладные информационные (компьютерные) технологии. Методы, основанные на применении компьютеров

004.91 Обработка и создание документов


005 Изучение проблемы организации: методология, анализ, синтез, классификация и таксономия, систематизация в целом


Визначаємо визначник форми документу для реферативного огляду.


(048) Библиографические описания. Аннотации.

(048.8) Обзоры. Компиляция информации из нескольких первичных документов

(048.82) Некритические, компилятивные обзоры

(048.83) Критические, аналитико-синтетические обзоры

(048.84) Фактографические обзоры

(048.85) Прогностические обзоры


Реферативний огляд є оглядом описового характеру на відміну від аналітичного огляду, який містить аргументовану оцінку інформації, рекомендації з її використання. Тобто реферативний огляд за своєю суттю є некритичним, компілятивним оглядом, а аналітичний огляд — критичним, аналітико-синтетичним оглядом. Тому обираємо наступний визначник в даному випадку:


(048.82) Некритические, компилятивные обзоры


Остаточно формулюємо класифікаційне рішення наступним чином:


004.91 Створення і обробка документів

005 Вивчення проблеми організації: методологія, аналіз, синтез, класифікація і таксономія (теорія, основи), систематизація в цілому

(048.82) Некритичні, компілятивні огляди


Складаємо загальний класифікаційний індекс:


004.91:005(048.82)


Аналогічно, формулюється класифікаційне рішення систематизації документу за ББК:


73.4 Організація науково-інформаційної діяльності. Управління. Економіка. Статистика

73.9 Науково-інформаційна діяльність в області окремих видів документів

ч23 Науково-інформаційна діяльність. Інформатика


Складаємо загальний класифікаційний індекс:


ББК [73.4+73.9]ч23


Розглянемо ще один приклад систематизації за УДК. Для теми реферативного огляду «Десяткова класифікація Дьюї в електронних каталогах» визначаємо індекси за основною таблицею УДК:


004 Информационные технологии. Вычислительная техника

004.9 Прикладные информационные (компьютерные) технологии. Методы, основанные на применении компьютеров


005 Вивчення проблеми організації: методологія, аналіз, синтез, класифікація і таксономія (теорія, основи), систематизація в цілому


025 Работа библиотеки: отделы, службы и т.п.

025.3 Каталогизация. Организация каталогов

025.35 Каталоги по их внешним признакам. Расстановка. Использование

025.4 Информационно-поисковые языки (ИПЯ). Классификации, тезаурусы и т.п. Принципы построения. Практическое использование

025.45 Классификационные ИПЯ, основанные на нотации арабскими цифрами в десятичной системе счисления


Остаточно формулюємо класифікаційне рішення наступним чином:


004.9 Прикладные информационные (компьютерные) технологии. Методы, основанные на применении компьютеров

005 Вивчення проблеми організації: методологія, аналіз, синтез, класифікація і таксономія (теорія, основи), систематизація в цілому

025.35 Каталоги по их внешним признакам. Расстановка. Использование

025.45 Классификационные ИПЯ, основанные на нотации арабскими цифрами в десятичной системе счисления, например,

(048.82) Некритичні, компілятивні огляди


Складаємо загальний класифікаційний індекс:


004.9:005:025.35:025.45(048.82)


3.3 Методика анотування документів

У практиці анотування поширені схеми, створені на основі різних підходів до структурування інформаційних елементів.

Так, широко відома й активно використовується структура анотації, запропонована Н.І. Гендіною, до якої входять: 1. Відомості про автора твору. 2. Стисла довідка про творчість автора. 3. Відомості про зміст твору. 4. Оцінка твору. 5. Стильові особливості твору. 6. Характеристика художньо-поліграфічного і редакційно-видавничого оформлення. 7. Читацька адреса.

У цілому можна сказати, що анотації на документи наукового характеру найчастіше подають відомості про характер твору, основну тему, розглянуті проблеми, про об'єкти, мету дослідження та одержані результати, у них підкреслюється, що нового вносить твір у розробку теми, чим він відрізняється від інших, близьких до нього за тематикою і призначенням, а якщо цей документ є перевиданням, то вказується на його відмінності від попередніх видань. У разі необхідності можуть бути надані відомості про автора.

Визначивши тип та інформаційну структуру анотації, переходять безпосередньо до процесу анотування.

Процес анотування можна поділити на три етапи: підготовчий, основний і заключний.

На підготовчому етапі приступають до аналізу первинного документа, у ході якого здійснюють загальне ознайомлення з документом, виявляють фрагменти тексту, що відповідають інформаційним елементам анотації, відокремлення і первинне осмислення цих фрагментів.

Одночасно з виявленням окремих інформаційних елементів анотації вирішують питання про доцільні засоби стимулювання до читання первинного документа. Їх використовують, як правило, при складанні рекомендаційних анотацій. Ці засоби поділяються на три групи: проблемні, аргументні й емоційні.

Навіть глибоко проаналізувавши документ, не завжди можна виявити всі відомості, необхідні для його характеристики в анотації. Зазвичай це додаткові відомості про автора, історико-літературні довідки про твір, пояснення значення для наука чи техніки проблеми, якій присвячено анотований твір, різноманітні дані про конкретних осіб, країни, регіони, що розглядаються у творі, тощо. Такі відомості анотатор може знайти в довідкових виданнях, бібліографічних покажчиках, видавничих проспектах і т. ін. Щоб дати оцінку твору, доводиться звертатися до критичних статей, рецензій, відгуків.

На основному етапі складання анотації переходять до вивчення виявлених ключових фрагментів тексту і більш глибокого осмислення їх. При цьому використовуються два види читання: вивчаюче і реферативне. У процесі вивчаючого читання запам'ятовують інформацію, що стосується змісту тексту. Реферативне читання передбачає вилучення найбільш суттєвої інформації з документа і її узагальнення.

Саме на цьому етапі в процесі реферативного читання здійснюється синтезування, згортання інформації. Основними методами такого згортання є: цитування, перефразування, інтерпретація. Цитування — це дослівне відтворення фрагментів, речень, абзаців первинного документа. У межах цитування можна виділити екстрагування, тобто вибір з тексту найважливіших речень. Суть методу перефразування така сама, як і реферування, тобто застосування прийомів узагальнення й заміни термінів і понять, використаних у первинному документі, перефразування і відображення змісту твору в максимально короткій і загальній формі. При використанні методу інтерпретації характеристика документа здійснюється, виходячи із задуму анотатора, і може бути подана так, як уявляє і розуміє зміст документа анотатор.

Здійснивши узагальнення ознак змісту і формальних ознак первинного документа, доречно зіставити одержані результати з класифікаційними індексами і предметними рубриками, які надано документу на попередніх етапах його опрацювання. Не має бути розбіжностей у характеристиці документа за допомогою різних видів аналітико-синтетичної обробки.

Повністю усвідомивши, що таке документ і якою має бути анотація на нього, складають її план. План анотації є схематичним, тезисним переказом майбутньої анотації, її інформаційним каркасом. Він може бути коротким або докладним, повним. Крім інформаційних елементів у плані відображаються основні прийоми і методи надання інформації про твір. При складанні плану анотації добирають словесні кліше — маркери, що можуть бути використані при складанні її тексту. Так, наприклад, широко використовуються в практиці анотування такі словесні кліше, як: "видатний ... письменник...", "ім'я автора широко відоме...", "ідейні переконання автора сформувалися під впливом...", "творчість автора пронизана ідеєю... і належить до періоду..." або "головна (основна, генеральна) тема творчості...", "роман присвячено...", "оповідання і повісті поєднує тема...", "повість (оповідання, роман), що дала назву збірці..." тощо.

На заключному етапі процесу анотування текст анотації формулюється, редагується й остаточно оформляється.

Текст анотації прагнуть зробити доступним, щоб його легко і правильно сприймали користувачі. Мова анотації точна, конкретна і зрозуміла. Синтаксис анотації має бути простим, доцільно використовувати короткі прості речення, які складаються з 6—17 слів. Не можна зловживати прикметниками і дієприкметниками, складними граматичними зворотами. Бажано також обмежити використання іменників, оскільки вважається, що чим більше в анотації понять, переданих іменниками, тим складніша вона для розуміння. Легше сприймаються в анотаціях дієслова і дієслівна форма викладу.

Особливості складання довідкових анотацій

Для бібліографічних видань спеціальної бібліографії важливим є висвітлення проблематики анотованого твору, тому основним елементом цих анотацій виступають відомості, що розкривають, уточнюють назву. Всі інші ознаки твору подають, якщо без них неможливо зрозуміти його проблематику.

Часто в довідкових аналітичних анотаціях подають перелік питань, які розглядаються в документі, або назви його структурних частин (розділів, параграфів тощо).

Особливості складання рекомендаційних анотацій

Складаючи рекомендаційні анотації, важливо особливу увагу звернути на пояснення головного предмета твору. Поширеним прийомом рекомендаційного анотування є постановка низки цікавих або інтригуючих питань.

В аналітичному рекомендаційному анотуванні основна увага приділяється характеристиці об'єкта анотування в загальному контексті твору.

3.4 Визначення обсягу анотації у текстовому процесорі

Щоб дізнатися обсяг написаної анотації у Microsoft Office Word 2003, виконайте наступне:

1. Виділіть текст анотації.

2. Виберіть пункт меню «Сервис > Статистика».

Відкриється вікно Статистика, в якому окрім інших метаданих буде інформація про кількість слів та знаків у виділеному фрагменті.

Щоб дізнатися обсяг написаної анотації у LibreOffice та OpenOffice.org Writer, виконайте наступне:

3. Виділіть текст анотації.

4. Виберіть пункт меню «Файл > Свойства».

Відкриється вікно Свойства.

5. Виберіть вкладку Статистика.

На вкладці Статистика вікна Свойства окрім інших метаданих буде інформація про кількість слів та знаків у виділеному фрагменті.

3.5 Формування квазіреферату

Формування квазіреферату розглянемо на прикладі застосунку TextReferent.

TextReferent предоставляет возможность пользователю легко воспользоваться одной из функций системы TextAnalyst — автоматическим составлением реферата. Под рефератом понимается набор предложений реферируемого текста, которые содержат ключевые термины содержания.

Щоб запустити застосунок TextReferent, виконайте наступне:

1. Клацніть меню «Пуск > Все программы (Программы) > TextReferent 1.0 > TextReferent».

После запуска TextReferent размещает свою иконку в трее панели задач. В качестве исходного текста для реферирования выступает текст, размещенный (скопированный) в буфере обмена. Реферирование происходит по двойному щелчку мыши на иконке TextReferent в трее, после чего выводятся как исходный текст, так и реферат.

Система позволяет настраивать «подробность» получаемого реферата: крошечный, краткий, средний, большой, очень большой. Меню настроек выводится при нажатии на правую кнопку мыши над иконкой TextReferent. 

В демонстрационной версии TextReferent, которую можно получить бесплатно, объем обрабатываемого текста ограничен размером 100 Кб.

4 Вимоги до оформлення та виконання

4.1 Загальні вимоги

Курсова робота виконується українською мовою.

Титульний аркуш оформлюється виключно за зразком (див. додаток А).

Оформлення тексту документу роботи повинно відповідати наведеним нижче вимогам.

Шрифт:

• Times New Roman;
  
• розмір 14 пт;
  
• міжрядковий інтервал 1,5 пт;
  
• інтервал між абзацами 6 пт;
  
• абзацний відступ 1,5 см;
  
• вирівнювання — за шириною;
  
• розстановка переносів — обов'язково;
  
• нумерація сторінок — обов'язково.
  

Поля:

• Верхнє — 2 см;
  
• Нижнє — 2 см;
  
• Ліве — 3,5 см (разом з корінцем);
  
• Праве — 1,5 см.
  

Пункти:

• починаються з абзацного відступу;
  
• пишуться великими літерами і не мають крапки наприкінці речення;
  
• виділяються напівжирним шрифтом.
  

Підпункти:

• починаються з абзацного відступу;
  
• починаються з великої літери і не мають крапки наприкінці речення;
  
• виділяються напівжирним шрифтом.
  

Нумерація сторінок: знизу праворуч, починаючи з титульної сторінки (проте номер сторінки на титулі не вказується).

Щоб дотриматися вимог до оформлення, рекомендується за основу (як шаблон) взяти зразок оформлення курсової роботи (див. додаток А).

Загальний обсяг (не плутати з обсягом основної частини) контрольної роботи (разом з титульною сторінкою) повинен становити щонайменше 27 та щонайбільше 36 друкованих аркушів А4. Перевищення встановленого обсягу є такою ж помилкою, як і недостатній обсяг.

Файл електронного документу курсової роботи потрібно зберегти у одному з двох форматів текстових документів на основі мов розмітки ODF (OpenDocument) або Rich Text Format (RTF), і назвати відповідно як

asdpi_var01_prizvywe_i.odt

або

asdpi_var01_prizvywe_i.rtf ,

де «01» — індивідуальний варіант теми курсової роботи, «prizvywe_i» — транслітеровані прізвище та перша літера імені студента-виконавця курсової роботи, «odt» чи «rtf» — розширення файлу.

Увага! Подання роботи у форматі DOCX вважається грубою помилкою! Роботи у форматі DOCX відхиляються!

Примітка 1. Трансформація документу з формату DOC або DOCX до RTF або ODT може призвести до понівечення форматування тексту. Щоб запобігти цьому рекомендується одразу працювати з файлами у форматах ODT або RTF, а краще — використовувати шаблон (див. додаток А).

Примітка 2. Розширення файлу може бути не видно у файловому менеджері, якщо в операційній системі вимкнено відображення розширень для зареєстрованих (відомих) типів файлів.

4.2 Вимоги до змісту структурних частин та їх оформлення

Курсова робота повинна містити наведений нижче перелік структурних частин, кожна з яких починається з нової сторінки.

Титульний аркуш (загальний обсяг — 1 сторінка):

• Оформлюється виключно за зразком (див. додаток А).
  

Завдання на виконання курсової роботи (загальний обсяг — 1 сторінка):

• Заголовок частини — «ЗАВДАННЯ» (пишеться великими літерами) та у наступному рядку «на виконання курсової роботи» (пишеться малими літерами) — не нумерується і не має крапки наприкінці речення; виділяється напівжирним шрифтом.
  
• Повинна містити зміст загального завдання курсової роботи.
  
• Загальний обсяг структурної частини — 1 сторінка.
  

Довідкова анотація (загальний обсяг — 1 сторінка):

• Заголовок частини — «ДОВІДКОВА АНОТАЦІЯ» — не нумерується, пишеться великими літерами і не має крапки наприкінці речення; виділяється напівжирним шрифтом.
  
• Повинна містити бібліографічний опис, анотацію, класифікаційні індекси (УДК, ББК) та формулювання відповідних класифікаційних рішень на синтезований оглядовий документ.
  
• Бібліографічний опис складається на огляд (реферативний чи бібліографічний) як на неопублікований документ.
  
• Анотація має бути довідкового типу.
  
• Інформаційна структура анотації: відомості, що розкривають, уточнюють назву; за потреби можна навести перелік питань, які розглядаються в огляді.
  
• Складаючи анотацію, слід користуватися загальною та відповідною спеціальною методикою анотування.
  
• Обсяг тексту анотації — не більше 250 знаків без пропусків (не більше 40 слів).
  
• Визначення класифікаційних індексів УДК та ББК здійснюється за відповідними методиками систематизації.
  

Рекомендаційна анотація (загальний обсяг — 1 сторінка):

• Заголовок частини — «РЕКОМЕНДАЦІЙНА АНОТАЦІЯ» — не нумерується, пишеться великими літерами і не має крапки наприкінці речення; виділяється напівжирним шрифтом.
  
• Повинна містити бібліографічний опис та анотацію на синтезований оглядовий документ.
  
• Бібліографічний опис складається на огляд (реферативний чи бібліографічний) як на неопублікований документ.
  
• Анотація має бути рекомендаційного типу.
  
• Інформаційна структура анотації: відомості про характер твору, основну тему, розглянуті проблеми, про об'єкти, мету дослідження та одержані результати.
  
• Складаючи анотацію, слід користуватися загальною та відповідною спеціальною методикою анотування.
  
• Обсяг тексту анотації — не менше 500 знаків без пропусків (не менше 70 слів).
  

Реферат (загальний обсяг — 1 сторінка):

• Заголовок частини — «РЕФЕРАТ» — не нумерується, пишеться великими літерами і не має крапки наприкінці речення; виділяється напівжирним шрифтом.
  
• Повинна містити реферат курсової роботи.
  
• Реферат повинен містити: 1) відомості про обсяг пояснювальної записки до курсової роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, використаних джерел інформації; 2) основний текст; 3) перелік ключових слів (словосполучень).
  
• Основний текст реферату повинен відображати подану в пояснювальній записці інформацію в такій послідовності: мета роботи; метод або методологію проведення роботи; результати роботи; сфера застосування результатів; висновки.
  
• Складаючи реферат, слід користуватися методикою реферування.
  
• Перелік ключових слів, що є визначальними для розкриття суті основної частини курсової роботи, повинен містити від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку через кому.
  
• Обсяг тексту реферату — не більше 200 слів.
  

Квазіреферат (загальний обсяг — 1-2 сторінки):

• Заголовок частини — «КВАЗІРЕФЕРАТ» — не нумерується, пишеться великими літерами і не має крапки наприкінці речення; виділяється напівжирним шрифтом.
  
• Повинна містити квазіреферат основної частини.
  
• Генерацію квазіреферату потрібно здійснити за допомогою автоматизованого засобу реферування, такого як застосунок TextReferent (TextAnalyst) тощо.
  

Зміст (загальний обсяг — 1 сторінка):

• Заголовок частини — «ЗМІСТ» — не нумерується, пишеться великими літерами і не має крапки наприкінці речення; виділяється напівжирним шрифтом.
  
• Повинна містити зміст роботи.
  
• Повинні бути вказані такі структурні елементи: вступ, номери та назви всіх пунктів та підпунктів основної частини, висновки, абетково-предметний покажчик, список використаних джерел, — та номери сторінок з яких вони починаються.
  

Перелік умовних скорочень (загальний обсяг — 1 сторінка):

• Заголовок частини — «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ».
  
• Структурна частина повинна бути у разі вживання понад п’яти не загальноприйнятих скорочення, в противному випадку — опускається.
  
• Повинна містити перелік умовних скорочень.
  
• Без пояснень дозволяється використовувати тільки загальноприйняті скорочення, наприклад: ДСТУ, ПЕОМ, ПК, ПЗ тощо.
  

Вступ (загальний обсяг — 1-2 сторінки):

• Заголовок частини — «ВСТУП» — не нумерується, пишеться великими літерами і не має крапки наприкінці речення; виділяється напівжирним шрифтом.
  
• Обсяг становить до 10 відсотків від обсягу основної частини.
  
• Повинен містити обґрунтування вибору та актуальності обраної теми.
  

Основна частина (загальний обсяг — 15-20 сторінок):

• Заголовку не має.
  
• Обсяг основної частини повинен становити щонайменше 15 та щонайбільше 20 друкованих аркушів А4 (перевищення встановленого обсягу є такою ж помилкою, як і недостатній обсяг).
  
• Повинна містити оглядовий документ.
  
• Повинна складатися з 2-3-х пронумерованих пунктів, які в свою чергу можуть поділяються на пронумеровані підпункти.
  
• Обов’язково повинна містити посилання на усі використані джерела, які зазначені у списку використаних джерел.
  

Висновки (загальний обсяг — 1-2 сторінки):

• Заголовок частини — «ВИСНОВКИ» — не нумерується, пишеться великими літерами і не має крапки наприкінці речення; виділяється напівжирним шрифтом.
  
• Обсяг становить до 10 відсотків від обсягу основної частини.
  
• Повинна містити короткий результат виконаної роботи, резюме.
  

Список використаних джерел (загальний обсяг — 3 сторінки):

• Заголовок частини — «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» — не нумерується, пишеться великими літерами і не має крапки наприкінці речення; виділяється напівжирним шрифтом.
  
• Повинна містити перелік використаних джерел (тільки тих, на які наведені посилання в тексті роботи) у порядку посилання на них у тексті або в алфавітному порядку.
  
• Кожний елемент переліку використаних джерел — бібліографічний опис документу.
  
• Бібліографічні описи оформлюються виключно за діючим стандартом — ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартiв з iнформацiї, бiблiотечної та видавничої справи. Бiблiографiчний запис. Бiблiографiчний опис. Загальнi вимоги та правила складання» (ГОСТ 7.1—2003).
  
• Обов’язково вжити такі факультативні елементи бібліографічного опису: загальне позначення матеріалу, паралельна назва (за наявності), підназва (за наявності).
  
• Кількість використаних джерел повинна становити щонайменше 15, з яких з точки зору класу матеріалу документу повинно бути щонайменше 5 традиційних документів (загальне позначення матеріалу [Текст] або [Рукопис]) та щонайменше 5 електронних ресурсів (загальне позначення матеріалу [Електронний ресурс]).
  
• Серед бібліографічних описів використаних джерел повинно бути щонайменше 5 аналітичних описів.
  
• Принаймні одне джерело має бути англомовним.
  

4.3 Вимоги до набору тексту роботи та бібліографічних описів

4.3.1 Розставляння пробілів

В україномовному наборі пробіл обов'язково ставиться в наступних випадках:

• после, а не до запятой, точки, точки с запятой, двоеточия, вопросительного или восклицательного знака (и их сочетаний), многоточия в конце фразы или предложения, закрывающей скобки и закрывающей кавычки;
  
• до, а не после, открывающей скобки, открывающей кавычки и многоточия в начале предложения;
  
• и до, и после длинного тире (в английском языке, наоборот, длинное тире не окружается пробелами).
  

Никогда не ставится пробел между скобкой или кавычкой и каким-либо другим знаком препинания, кроме длинного тире.

4.3.2 Розставляння нерозривних пробілів

Значительно интереснее вопрос о расстановке не обычных, а неразрываемых пробелов. Неразрываемый пробел должен использоваться для предотвращения неблагозвучных или затрудняющих чтение межсловных переносов. А именно, он ставится:

• между двумя инициалами и между инициалами и фамилией: И.•И.•Иванов (здесь и далее неразрываемые пробелы изображаются знаком •);
  
• между сокращенными обращениями и фамилией: г-н•Иванов, а также после географических сокращений типа г.•Москва или о-в•Крым;
  
• между знаками номера (№) и параграфа (§) и относящимся к ним числам;
  
• внутри сокращений и•т.•д., и•т.•п., т.•е. и им подобных (хотя английские e.g. и i.e. пробелами не разделяются);
  
• между внутритекстовыми пунктами, такими как а), б) или 1., 2., и следующим за ними текстом;
  
• между числами и относящимися к ним единицами измерения: 200•кг; это же относится и к указаниям дат: XVIII•в., 1998•г.;
  
• перед длинным тире в середине предложения (таким образом этот знак препинания отделяется пробелами с двух сторон — неразрываемым слева и обычным справа);
  
• между классами многозначных чисел, начиная с пятизначных: 32•569, но 4927;
  
• перед номерами версий программных продуктов и частями их названий, состоящими из цифр или сокращений: FreeBSD•4.6, Windows•95, MacOS•X;
  
• после однобуквенных предлогов и союзов, особенно в начале предложения или в заголовке.
  

В других языках существуют свои специфические правила. Так, во французском неразрываемыми пробелами отбиваются от предшествующего текста двоеточие, точка с запятой, вопросительный и восклицательный знаки; кавычки «елочкой» также отделяются от заключенного в них текста. В английском и немецком можно ставить неразрываемый пробел наряду с обычным пробелом в конце предложения, чтобы визуально удвоить отбивку между предложениями, хотя сейчас эта типографская традиция многими считается устаревшей.

У OpenOffice.org Writer, Microsoft Word та деяких текстових редакторах нерозривний пробіл ставиться за допомогою клавіатурної комбінації Ctrl + Shift + Пробел.

4.3.3 Правила переносів

• Не допускаются переносы, которые искажают смысл слова.
  
• Нельзя переносить аббревиатуры, которые пишутся большими буквами типа УНР, КПИ, МФО.
  
• Нельзя разрывать переносом такие сокращения, как и т.д., и т.п. и подобные.
  
• Нельзя разрывать переносом цифры, которые составляют одно число. При необходимости можно разрывать числа, соединенные знаком короткого тире, но тире остается в предыдущей строке: 1985–1990, Х–ХІ ст.
  
• Нежелательно отделять инициалы от фамилий.
  
• Не желательно отделять сокращенные слова от имен и фамилий: проф. Петренко, ред. І. Іванов.
  
• Нельзя отделять цифру со скобкой или точкой от следующего слова.
  
• Не желательно отделять цифры от следующих сокращенных слов и названий единиц измерения.
  
• Нельзя отделять для переноса знаковые обозначения от следующих или предыдущих цифр: 50 %, $ 10, № 25.
  
• Нежелательно, чтобы знаки переноса были более, чем в двух смежных строках.
  
• Нельзя переносить знаки препинания.
  

4.3.4 Знаки та цифри

• Нельзя, чтобы между разделительными знаками, кроме тире, и словом был пробел.
  
• Три точки перед словом нельзя отделять пробелом.
  
• Тире между цифрами нельзя отделять пробелами: 20-30.
  
• В прямой речи тире справа отделяется пробелом.
  
• Дефис не должен отделяться пробелами.
  
• Кавычки набираются тем же шрифтом, что и текст.
  
• Знаки градусов, процентов, минут, секунд нельзя отделять пробелом от цифры: 6%. Сокращения, идущие за знаком градуса, отделяются пробелом: 20° С. Два знака номера или параграфа пишутся вместе: №№, §§.
  
• Между цифрами, которые обозначают разные единицы - сотни и тысячи, тысячи и миллионы делается пробел: 4 655 210. Обозначение дроби нужно набирать без пробела: 3.456.
  
• Знаки + и - не отбиваются пробелом от цифры: +10.
  
• Дроби записываются без пробела: 4/7.
  

4.3.5 Нерозривний дефіс

Не можна розривати переносом такі скорочення зі вживанням дефісу як ун-т, ін-т, 2-е, 4-те і подібні. Справа в тому, що текстові редактори погано розуміють такі скорочення. Тому в таких випадках слід користуватися символом нерозривного дефісу.

У OpenOffice.org Writer, Microsoft Word та деяких текстових редакторах нерозривний дефіс ставиться за допомогою клавіатурної комбінації Ctrl + Shift + - (Ctrl + Shift + Дефіс; Ctrl + Shift + «Мінус у верхньому цифровому ряді клавіатури»).

4.3.6 Дефіс, коротке та довге тире

Слід розрізняти такі знаки як дефіс, коротке та довге тире, які вводяться в різних випадках.

У Microsoft Word коротке тире ставиться за допомогою клавіатурної комбінації Ctrl + «Сірий мінус» (Ctrl + «Мінус біля цифрової клавіатури клавіатури праворуч»).

У Microsoft Word довге тире ставиться за допомогою клавіатурної комбінації Alt + Ctrl + «Сірий мінус» (Alt + Ctrl + «Мінус біля цифрової клавіатури клавіатури праворуч»).

5 Вимоги до здачі курсової роботи на перевірку

5.1 Порядок здачі курсової роботи на перевірку

1. Електронний документ курсової роботи надіслати на перевірку на адресу електронної пошти вказану викладачем до 1 березня 2012 року в установленому порядку (який описується у пункті 5.2 цих методичних рекомендацій).

2. Здати на перевірку роздруковану на папері курсову роботу в установленому порядку.

5.2 Порядок здачі електронного документу курсової роботи на перевірку

1. Студент надсилає електронний документ курсової роботи на перевірку на адресу електронної пошти вказану викладачем: kirill@ieee.org. У темі листа необхідно зазначити англійськими літерами «aspdi» (без лапок) та через пробіл українською прізвище та ім’я, щоб лист обминув спам-фільтр та був швидше оброблений, наприклад: «aspdi Іваненко Роксолана» (без лапок).

2. Викладач оцінює отриманий електронний документ курсової роботи.

3. У разі достатнього рівня виконання та оформлення курсової роботи викладач надсилає студенту повідомлення «Підтвердження прийняття», яке має таку структуру:

Назва поля	Зміст поля
Повідомлення	Підтвердження прийняття
Зауваження	[Виявлені недоліки, які впливають на оцінку]

Призначення повідомлення «Підтвердження прийняття»: повідомлення студента про те, що його робота прийнята, оскільки має достатній рівень виконання та оформлення.

4. У противному випадку, якщо курсова робота має недостатній рівень виконання та оформлення, викладач надсилає студенту повідомлення «Відмова від прийняття», яке має таку структуру:

Назва поля	Зміст поля
Повідомлення	Відмова від прийняття
Причина відмови	[Обґрунтування причини відмови]

Призначення повідомлення «Відмова від прийняття»: повідомлення студента про те, що його робота не може бути прийнята, оскільки має недостатній рівень виконання та оформлення, і потребує доопрацювання.


5. Якщо студент не отримав жодного повідомлення від викладача протягом трьох днів з моменту відправлення роботи, робота вважається не доставленою одержувачу — викладачу. В такому випадку студент повинен спробувати повторно здійснити надсилання електронного документу курсової роботи (можливо з іншої електронної адреси). Якщо надіслати електронний документ курсової роботи не вдається, потрібно доставити електронний документ викладачу альтернативним шляхом (на носії CD, DVD або флешці).

6 Рекомендовані джерела інформації та література

6.1 Основні рекомендовані джерела інформації та література

1. Кушнаренко Н. Наукова обробка документів [Текст]: Підручник / Наталя Миколаївна Кушнаренко, Валерія Костянтинівна Удалова. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 334 с. — ISBN 966-346-234-5.
   
2. Зупарова Л. Аналитико-синтетическая переработка информации [Текст] / Л. Б. Зупарова, Т. А. Зайцева; под ред. Ю.Н. Столярова. — М.: ФАИР, 2007. — 400 с. — (Специальный издательский проект для библиотек). — ISBN 978-5-8183-1248-4. 
   
3. Блюменау Д. Информационный анализ/синтез для формирования вторичных документов [Текст]: Практическое пособие / Д.И.Блюменау. — СПб.: Профессия, 2002. — 256 с. — (Специалист). — ISBN 5-93913-033-X.
   
4. Голубцов С. Средства менеджмента библиографической информации [Текст]: Учебно-методическое пособие / Станислав Брониславович Голубцов. — М.: ИВЭСЭП, 2009. — 84 с. — ISBN 978-5-7320-1101-2. 
   
5. Ландэ Д. Поиск знаний в Internet [Текст]: Пер с англ. / Дмитрий Владимирович Ландэ. — М.: Издательский дом "Вильямс", 2005. — 272 с. — (Профессиональная работа). — ISBN 5-8459-0764-0.
   
6. Романенко В. Сетевой информационный поиск [Текст]: Практическое пособие / Владимир Николаевич Романенко, Галина Васильевна Никитина; Российская академия естественных наук. Северо-Западное отделение образования и развития науки. — СПб.: "Профессия", 2005. — 288 с. — ISBN 5-93913-044-5.
   

6.2 Додаткові рекомендовані джерела інформації та література

1. Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления: ГОСТ 7.1-2003. — Введ. 2004.01.07. — М., 2004. 
   
2. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления: ГОСТ 7.80-2000. — Введ. 2001.07.01. — Минск, 2000. — 7 с. 
   
3. Башмаков А. Интеллектуальные информационные технологии [Текст]: Учеб. пособие / Александр Игоревич Башмаков, Игорь Александрович Башмаков. — М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2005. — 304 с. — (Информатика в техническом университете). — ISBN 5-7038-2544 Х.
   
4. Земсков A. Электронная информация и электронные ресурсы [Текст] / Андрей Земсков, Яков Шрайберг. — М.: ФАИР, 2007. — 528 с. — (Специальный издательский проект для библиотек). — ISBN 978-5-8183-1259-0.
   
5. Клименко С. Электронные документы в корпоративных сетях [Текст]: второе пришествие Гутенберга / Станислав Владимирович Клименко, Игорь Валентинович Крохин, Виктор Михайлович Кущ, Юрий Львович Лагутин. — Москва: Эко-трендз, 1999. — 272 с. — ISBN 5-88405-014-3.  
   

[Попередження! Бібліографічні описи наведені нижче можуть не відповідати сучасному стандарту ДСТУ 7.1:2006]

6. Закон України "Про інформацію" вiд 02.10.1992 №2657-XII [Увага! Бібліографічний опис не відповідає сучасним стандартам] 
   
7. Закон України "Про науково-технічну інформацію" вiд 25.06.1993 №3322-XII
   
8. Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" вiд 22.05.2003 №851-IV
   

6.3 Корисні інформаційні ресурси

1. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
   
2. Нормативная база Государственной системы научно-технической информации (ГСНТИ): официальные документы (законы, указы, постановления Президента и Правительства), посвященные разным аспектам создания и использования информационных ресурсов; ведомственные и региональные акты, регламентирующие деятельность ГСНТИ; стандарты, определяющие правила создания и использования информационных ресурсов; классификационные схемы, используемые для систематизации информационных потоков: gsnti-norms.ru
   
3. Интернет-Университет Информационных Технологий: INTUIT.ru
   
4. Электронная библиотека "Либрус": librus.ru
   
5. Wikipedia: en.wikipedia.org
   
6. Українська Вікіпедія: uk.wikipedia.org
   
7. Російська Вікіпедія: ru.wikipedia.org