Розділ І. Загальні положення Стаття 1

Вид материалаЗакон

Содержание


8) пересилати зброю на території та за межі України.
Подобный материал:
Про обіг зброї невійськового призначення

Цей Закон спрямований на врегулювання обігу зброї невійськового призначення, захист життя та здоров’я, прав і свобод громадян, усіх форм власності, охорону громадського порядку і навколишнього природного середовища, створення умов для військово-патріотичного виховання молоді, розвитку вітчизняного збройового виробництва, стрілецького спорту, а також зміцнення міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю та незаконним розповсюдженням зброї.

Зброя належить фізичним і юридичним особам на праві власності, яке набувається у спеціальному порядку, визначеному цим Законом

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Сфера застосування закону

Цей Закон регулює правовідносини, що виникають при обігу в Україні зброї невійськового призначення і бойових припасів, які можуть знаходитись у власності або в користуванні фізичних та юридичних осіб.

Цей Закон не застосовується до обігу зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, передбачених законами України військових формувань, правоохоронних органів держави.

Стаття 2. Основні поняття, що застосовуються в цьому Законі

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) зброя – пристрої, прилади, предмети, спеціально виготовлені, конструктивно призначені та технічно придатні для неодноразового ураження живої або іншої цілі, які не мають іншого виробничого чи господарсько-побутового призначення;

2) вогнепальна зброя – зброя, конструктивно призначена для враження цілі на відстані снарядом, що одержує направлений рух у стволі за рахунок енергії згоряння метального заряду

3) газова зброя - це зброя, призначена для тимчасового ураження живої цілі шляхом застосування токсичних речовин, дозволених до використання Міністерством охорони здоров'я України;

4) травматична зброя – зброя, конструктивно призначена та технічно придатна для тимчасового виведення людини зі стану, придатного для нападу, шляхом відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосування яких у визначений спосіб виключає летальні наслідки або нанесення необоротних тілесних ушкоджень;

5) нарізна вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що має спіральні свердлування в направляючій частині ствола і призначена, в основному, для кульової стрільби;

6) гладкоствольна вогнепальна зброя – вид вогнепальної зброї з гладкими стволами, а також гладкоствольні рушниці зі свердлуванням "парадокс" із нарізами довжиною 100-140 мм наприкінці ствола та гладкоствольні рушниці зі свердлуванням "сюпра";

7) вогнепальна комбінована зброя - вид зброї, що одночасно поєднує нарізні та гладкі стволи або має при гладкому каналі ствола нарізне свердління біля дульного зрізу;

8) бойові припаси - патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони для гладкоствольних мисливських рушниць, інші пристрої, конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду з метою ураження живої сили чи іншої цілі, руйнування техніки та матеріальних споруд;

Не вважаються боєприпасами окремі компоненти спорядження патронів до мисливської зброї (шріт, картеч, кулі, пижі, прокладки, гільзи), а також патрони до газової зброї;

9) пневматична зброя – це зброя, призначена для ураження цілі, калібру понад 4,5 міліметра та швидкістю польоту кулі або снаряда понад 100 метрів за секунду, в якій куля (снаряд) приводиться в рух за рахунок стиснутих газів або повітря;

10) холодна зброя - предмети, що спричиняють колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект і конструктивно призначені для ураження цілі шляхом використання лише м’язової сили людини або механічної енергії;

11) Виробництво зброї та боєприпасів – це винаходження, розробка, виготовлення, та спорядження боєприпасів чи виготовлення піротехнічних сумішей до них відповідно до отриманих ліцензій спеціальними підприємствами – виробниками всіх форм власності в умовах технічно оснащеного промислового виробництва з дотриманням вимог державних стандартів і визначених технічних умов, у тому числі виготовлення і переробка зброї майстрами-зброярами в умовах законного промислу в кустарних майстернях;

12) Обіг зброї - виробництво, ремонт, торгівля, придбання, користування, носіння, застосування, зберігання, облік, вилучення, знищення, колекціонування, експонування, нагородження, передача, спадкування, дарування, перевезення, експорт, імпорт, ввезення, транзитне перевезення та вивезення з території України зброї, її основних частин та боєприпасів, сертифікація, а також здійснення інших цивільно-правових та господарсько-правових угод чи операцій, предметом (об'єктом) яких є зброя, її основні частини та (чи) боєприпаси;

13) торгівля зброєю та боєприпасами - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на зброю і боєприпаси, крім випадків нагородження зброєю;

14) ремонт зброї - лагодження, реставрація чи переробка зброї шляхом усунення пошкоджень, заміни, відновлення або відповідної обробки спрацьованих деталей, яке не призводить до зміни виду та основних тактико-технічних характеристик (калібру, виду застосованого бойового припасу, початкової швидкості польоту снаряду та ін.) даного екземпляру зброї;

15) зберігання зброї, боєприпасів - володіння ними в місці, що не знаходиться безпосередньо при особі;

16) носіння зброї, боєприпасів - носіння зброї особою поза місцем її постійного зберігання;

17) застосування зброї - здійснення умисного пострілу або інший спосіб використання бойових властивостей зброї з метою ураження живої чи іншої цілі, подачі сигналу тощо;

18) сертифікація зброї і бойових припасів - підтвердження уповноваженими органами державної влади відповідності тактико-технічних даних конкретних видів і типів зброї, бойових припасів до неї обов'язковим вимогам нормативно-правових актів із стандартизації.

Стаття 3. Державний збройовий реєстр

Державний збройовий реєстр - офіційний збірник систематизованих відомостей про зброю і бойові припаси, обіг яких дозволений на митній території України.

Державний збройовий реєстр ведеться уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом державної влади з метою контролю за дотриманням правил обігу зброї та забезпечення органів державної влади, юридичних та фізичних осіб інформацією про належність конкретних зразків зброї до окремих видів зброї, а також результати їх сертифікації, і належність їх суб‘єктам права власності.

Порядок створення і ведення Державного збройового реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 4. Сертифікація зброї та бойових припасів

Обов’язковій сертифікації підлягають усі види зброї та бойових припасів, які виготовлені в Україні відповідно до вимог Державних стандартів України або ввезені на територію України з інших країн відповідно до законодавства України.

Сертифікація зброї та бойових припасів проводиться уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом державної влади у порядку та відповідно до вимог, установлених законодавством України. Сертифікація зброї та бойових припасів здійснюється за заявками юридичних та фізичних осіб, які ввозять і виробляють зброю та бойові припаси на територію України з метою її реалізації, протягом тридцяти календарних днів після подання необхідних документів.

Розділ ІІ. Види зброї

Стаття 5. Види зброї

Зброя залежно від цілей, призначення і суб‘єктів її використання поділяється на:

1) зброю самооборони;

2) мисливську зброю;

3) спортивну зброю;

4) нагородну зброю;

5) антикварну зброю;

6) зброю спеціальних підрозділів юридичних осіб, визначених цим Законом.

Стаття 6. Зброя самооборони

Зброя самооборони - вид зброї, яка за своїми конструктивними та тактико-технічними даними призначена для самозахисту, захисту інших фізичних осіб, майна тощо від злочинних та інших протиправних посягань. До неї належать:

1) газові пістолети і револьвери калібру до 12 мм, патрони до яких споряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії. Для спорядження зазначеної зброї самооборони допускаються рецептури, розроблені на основі речовин сльозоточивої та дратівної дії, які пройшли токсико- гігієнічні випробування і відповідають вимогам Міністерства охорони здоров’я України;

2) пістолети і револьвери калібру до 12 мм, патрони до яких споряджені гумовими або іншими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, які пройшли відповідну сертифікацію і допущені до використання.

До зброї самооборони не належать спеціальні засоби індивідуального захисту (упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії - газові балончики, механічні розпилювачі).

Як зброя самооборони може використовуватися інша зброя.

Стаття 7. Мисливська зброя

Мисливська зброя - вид зброї (вогнепальні мисливські карабіни, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці зі свердловиною „парадокс” з нарізами до 140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною “сюпра”, комбіновані рушниці, що мають нарівні з гладкими і нарізні стволи, та мисливські малокаліберні гвинтівки, а також холодна зброя), яка призначена для використання фізичними та юридичними особами всіх форм власності для полювання.

Мисливська зброя може також використовуватися як спортивна зброя.

Стаття 8. Спортивна зброя

Спортивна зброя - вид зброї, що відповідає стандартам (правилам) міжнародних чи національних спортивних федерацій і призначається для проведення спортивних змагань та підготовки спортсменів і виконання ними кваліфікаційних нормативів. До неї належить:
  • вогнепальна короткоствольна та довгоствольна нарізна зброя;
  • вогнепальна довгоствольна гладкоствольна зброя;
  • пневматична зброя;

- холодна зброя.

Стаття 9. Нагородна зброя

Нагородна зброя - нарізна неавтоматична зброя (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни) холодна зброя, мисливська зброя, отримана фізичними особами в якості нагороди на підставі указу Президента України, наказів міністра оборони України, міністра внутрішніх справ України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, або нагородних документів глав держав або урядів іноземних держав.

Особи, нагороджені зброєю, мають право на її зберігання, носіння і користування, а також передавати у спадок в порядку, визначеному Цивільним Кодексом України з врахуванням особливостей встановлених цим Законом.

Стаття 10. Антикварна зброя.

Антикварна зброя – зброя, яка має історичну і культурну цінність, знята з виробництва та озброєння Збройних Сил України, інших військових формувань, мисливська зброя, до якої не виготовляються бойові припаси і яка використовуються для колекціонування та експонування.

Стаття 11. Зброя спеціальних підрозділів юридичних осіб.

Зброя спеціальних підрозділів юридичних осіб – довгоствольна та короткоствольна нарізна, у тому числі автоматична та напівавтоматична, гладкоствольна зброя, нарізна мисливська, травматична зброя, придбана в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Розділ ІІІ. Суб’єкти права власності на зброю, користувачі зброї

Стаття 12. Суб'єкти, що мають право власності на зброю та бойові припаси, користувачі зброї

Право власності на зброю та бойові припаси на території України мають:

1) фізичні особи, які отримали відповідний дозвіл - на зброю самооборони, мисливську зброю, спортивну зброю, нагородну зброю, антикварну зброю, холодну зброю, пневматичну зброю;

2) суб’єкти господарювання, які займаються виробництвом зброї або її торгівлею - на зброю згідно з відповідною ліцензією;

3) спортивні організації - на спортивну зброю;

4) користувачі мисливських угідь - на мисливську зброю;

5) фізичні та юридичні особи, які займаються колекціонуванням або експонуванням зброї - на антикварну зброю;

6) юридичні особи, яким законами України дозволяється створення спеціальних підрозділів охорони - на зброю спеціальних підрозділів юридичних осіб.

Дати визначення спец. підрозілів ю.о.

Стаття 13. Спеціальні підрозділи юридичних осіб

Відповідно до законів України користуватися зброєю спеціальних підрозділів юридичних осіб мають право:

1)спеціальні підрозділи органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

2)спеціальні підрозділи державної лісової охорони;

3)спеціальні підрозділи охорони об’єктів магістрального трубопровідного транспорту;

4)відомча воєнізована охорона об’єктів електроенергетики;

5)відомча воєнізована охорона Укрзалізниці;

6)відомча охорона та підрозділи перевезення цінностей Національного банку України;

7)спеціальні підрозділи охорони банків України виключно для забезпечення зберігання, перевезення та інкасації коштів і цінностей, що належать банкам

Стаття 14. Інші суб’єкти, які мають право користуватися зброєю

Крім суб’єктів, зазначених у статтях 12, 13 цього Закону, право користуватися зброєю на території України мають:

1)навчальні заклади, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

2)Товариство сприяння обороні України;

3)особи, які підлягають державному захисту відповідно до законодавства України.

Зазначені в цій статті суб’єкти мають право отримувати в тимчасове користування відповідну зброю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом державної влади.

Розділ ІV. Основи обігу зброї та боєприпасів до неї

Стаття 15. Придбання зброї та бойових припасів громадянами України

Громадяни України набувають право власності на зброю та бойові припаси до неї, холодну зброю за наявності дозволу на придбання зброї, передбаченого цим Законом, що видається окремо на кожен з наступних видів зброї:

1) на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю і бойові припаси до неї, холодну зброю, пневматичну зброю, на газові пістолети і револьвери, патрони до яких заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, травматичну зброю -громадянам України, які досягли 21року;

2) на вогнепальну комбіновану і нарізну мисливську зброю - із 21-річного віку.

Дозволи на придбання зброї видаються громадянам України строком на шість місяців після проведення з ними навчання з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та застосування, надання першої медичної допомоги. Організація навчання покладається на Міністерство внутрішніх справ України.

Для отримання дозволу на придбання зброї громадянин зобов'язаний подати в орган внутрішніх справ за місцем проживання заяву за встановленою формою, довідку (висновок) закладу охорони здоров’я про те, що за станом здоров'я він може володіти зброєю, довідку про проходження навчання, а також документи, які посвідчують особу громадянина та підтверджують оплату послуг щодо видачі дозволу.

Придбання і зберігання холодної зброї (мисливських ножів) громадянами України, у яких є дозвіл на зберігання і носіння мисливської гладкоствольної або нарізної зброї, окремого дозволу не потребує.

Бойові припаси до вогнепальної зброї, холодна зброя придбаваються громадянами України на підставі дозволів на придбання зброї.

Стаття 16. Придбання, ввезення та вивезення зброї бойових припасів іноземцями, особами без громадянства

Іноземці, особи без громадянства, які отримали дозвіл на постійне проживання в Україні, мають право на придбання зброї в порядку, встановленому для громадян України.

Іноземці, особи без громадянства, які перебувають на території України з інших підстав, мають право на придбання зброї, бойових припасів за дозволами, що видаються органами внутрішніх справ на підставі клопотань дипломатичних представництв або консульських установ держав, громадянами яких вони є.

Мисливська та спортивна зброя може ввозитися іноземцями в Україну для участі в полюванні, спортивних змаганнях, виставках за наявності відповідного дозволу органів внутрішніх справ та угоди про полювання, укладеної з користувачами мисливських угідь або запрошення органів виконавчої влади, інших юридичних осіб.

Органи виконавчої влади, інші юридичні особи, що запрошують іноземців для участі в полюванні чи спортивних змаганнях, зобов'язані забезпечити надійне зберігання зброї та бойових припасів, що ввозяться.

Така зброя повинна бути вивезена з митної території України в термін, установлений зазначеною угодою чи запрошенням.

Забороняється ввезення на територію України та використання всіх видів, типів і моделей зброї іноземцями для забезпечення особистої безпеки, захисту життя і здоров`я фізичних осіб, їх власності, супроводження вантажів та для інших цілей, не передбачених цією статтею, якщо це не передбачено законодавством України.

Стаття 17. Придбання зброї юридичними особами, яким законами України дозволяється створення спеціальних підрозділів охорони з правом користування зброєю

Придбання у власність зброї юридичними особами, яким законами України дозволяється створення спеціальних підрозділів охорони з правом користування зброєю здійснюється на підставі дозволів на придбання зброї, які видаються органами внутрішніх справ строком на один рік.

Дозволи на придбання зброї видаються тільки тим суб’єктам, які створили встановлені нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України необхідні умови для надійного зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів.

Дозвіл на придбання видається тільки на ту кількість зброї та бойових припасів, їх види і системи, які передбачені внутрішніми актами юридичної особи відповідного суб’єкта і нормативними актами, що затверджені Кабінетом Міністрів України.

Орган внутрішніх справ протягом 15 календарних днів з моменту подачі документів, передбачених Кабінетом Міністрів України зобов‘язаний видати дозвіл юридичній особі, якій за цим Законом та іншими законами України дозволяється створення спеціальних підрозділів охорони.

Стаття 18. Порядок видачі у користування зброї працівникам спеціальних підрозділів юридичних осіб.

Видача зброї працівникам спеціальних підрозділів юридичних осіб, яким законами України передбачено право користуватися зброєю здійснюється за рішенням керівників цих юридичних осіб та дозволом органів внутрішніх справ після проходження працівником, посадовою особою спеціального навчання з вивчення матеріально-технічної частини зброї, правил поводження з нею та застосування, наданням першої медичної допомоги і за відсутності у них підстав для заборони і за наявності документів, передбачених статтею 15 цього Закону отримання дозволу на зберігання чи носіння зброї, передбачених цим Законом.

Такі працівники мають проходити періодичну перевірку на придатність їх до дій в умовах, пов'язаних із застосуванням зброї. Зміст програми підготовки, навчання і порядок проведення перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України чи уповноваженим ним органом.

Працівниками спеціальних підрозділів охорони – користувачами службової зброї можуть бути особи віком від 21 року, які за станом здоров‘я можуть виконувати службові обов‘язки

Особисті дозволи на зберігання і носіння зброї спеціальних підрозділів юридичних осіб видаються органами внутрішніх справ на підставі подання керівників зазначених юридичних осіб, яким законами України надано право користуватися зброєю.

Стаття 19. Реєстрація зброї та видача дозволу на зброю

Суб‘єктом права власності на зброю зобов‘язаний протягом п‘ятнадцяти календарних днів подати до органу внутрішніх справ відповідну заяву документи, які підтверджують законність придбання зброї.

Реєстрація і видача дозволу на зброю органом внутрішніх справ проводиться протягом п‘ятнадцяти календарних днів з моменту подачі заяви та документів, які підтверджують законність придбання зброї. Одночасно з реєстрацією зброї орган внутрішніх справ видає дозвіл на зброю.

Дозвіл на зброю видається на кожну одиницю зброї відповідного виду строком на п’ять років. Дозвіл засвідчує право фізичної особи - власника зброї на носіння, перевезення та зберігання зброї.

Стаття 20. Зберігання зброї

Право на зберігання зброї надається фізичним і юридичним особам, які отримали в установленому законодавством порядку ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї, або дозвіл на зброю і бойові припаси.

Зброя і бойові припаси повинні зберігатися в умовах, що забезпечують її збереження та виключають доступ до неї сторонніх осіб.

Для зберігання зброї і бойових припасів, що належать юридичним особам, дозволяється створення пунктів централізованого зберігання зброї на базі юридичних осіб незалежно від форм власності, яким законодавством України передбачено право користування зброєю.

До оформлення прийняття спадщини, у разі тривалого (більше трьох місяців) відрядження, проходження військових зборів чи строкової служби у Збройних Силах України, а також за наявності інших поважних причин з дозволу органу внутрішніх справ допускається тимчасове зберігання зброї без права користування в дорослого члена сім'ї або у близького родича власника зброї за умови дотримання правил її зберігання.

Стаття 21. Виробництво, ремонт, торгівля зброї та боєприпасів

Виробництво зброї, її основних частин, їх складання, переробка чи ремонт з метою відновлення втрачених вражаючих властивостей та бойових припасів, їх компонентів, торгівля ними здійснюються суб‘єктами господарювання на підставі ліцензій відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Спорядженням патронів до мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї можуть займатися власники такої зброї для особистого користування за наявності дозволу на зброю.

Стаття 23. Надання дозволу на придбання зброї

Дозвіл на придбання зброї видається органами внутрішніх справ за місцем проживання фізичної особи чи за місцезнаходженням юридичної особи протягом п‘тнадцяти календарних днів з дня подання необхідних документів.

Якщо заявнику відмовлено в дозволі на придбання зброї, то протягом десяти календарних днів він має бути письмово повідомлений про це з обґрунтуванням підстав прийнятого рішення. Рішення щодо відмови в дозволі на зброю може бути оскаржено в суді.

У разі придбання зброї та бойових припасів з метою торгівлі ними дозволи на ввезення для проведення сертифікації (без права реалізації) та вивезення за межі митної території України видаються органами внутрішніх справ строком на шість місяців протягом п‘ятнадцяти календарних днів з дня подання необхідних документів. Після отримання позитивних результатів сертифікації ввезена зброя може бути відчужена в загальному порядку. У разі негативних результатів зброя та бойові припаси мають бути вивезені з митної території України протягом тридцяти календарних днів з дня отримання результатів з повідомленням про це відповідного органу міністерства внутрішніх справ або утилізовані чи знищені відповідно до цього Закону.

Стаття 24. Відмова у видачі дозволів на зброю

Дозволи на придбання зброї та дозволи на зброю не видаються за наявності таких підстав:

1) відсутності довідки (висновку) закладу охорони здоров’я про те, що особа за станом здоров'я може володіти зброєю;

2) рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

3) відомостей про систематичні порушення особою правил обігу зброї, рішення суду, що підтверджує систематичне порушення громадського порядку, перебування на обліку та лікуванні від алкоголізму, вживання наркотичних засобів або психотропних речовин;

4) вироку суду про засудження особи до позбавлення волі;

5) непогашеної або не знятої в установленому порядку з особи судимості за тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також злочини, скоєні із застосуванням зброї чи вибухових пристроїв;

6) недосягнення особами віку, встановленого цим Законом;

7) відсутності постійного місця проживання.

8) порушення судом справи про банкрутство юридичної особи, призначення Національним банком України тимчасової адміністрації банку чи початку процедури ліквідації банку;

9) відсутності необхідних умов для забезпечення зберігання зброї і бойових припасів чи незабезпечення зазначених умов, у строк 30 календарних днів;

10) відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та порядку застосування, правил надання першої медичної допомоги.

Перелік захворювань та фізичних вад, за наявності яких дозвіл на зброю не видається, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відмову у видачі дозволу чи його анулюванні може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

Стаття 25. Продовження строку дії дозволу на зброю

Продовження строку дії дозволів здійснюється в порядку, передбаченому для їх видачі.

Відмова в продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена до суду в установленому законом порядку.

Стаття 26. Припинення дії дозволу на зброю

Дія дозволу на зброю припиняється в разі:

1) закінчення терміну дії, на який його було видано, у разі не продовження в порядку, встановленому цим Законом;

2) конфіскації чи оплатного вилучення зброї та бойових припасів на підставі рішення суду;

3) ліквідації юридичної особи або припинення трудових відносин, у зв'язку з якими було видано дозвіл на зброю;

4) смерті власника зброї, наявності рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

5) за рішенням суду на підставі положень, передбачених статтею 24 цього Закону;

У разі припинення дії дозволу на зброю власник, піклувальник або опікун зобов'язаний реалізувати зброю та боєприпаси до неї особі, яка має дозвіл на придбання зброї або передати їх для реалізації через спеціалізований збройовий магазин з повідомленням про це органів внутрішніх справ.

Припинення дії дозволу може бути оскаржено в судовому порядку.

Стаття 27. Облік зброї

Уся виготовлена в Україні зброя, а також зброя, ввезена на її митну територію, підлягає облікові, який здійснюється шляхом збору, систематизації та реєстрації відомостей про наявність, стан та використання зброї в Україні в цілому.

Система обліку і порядок реєстрації зброї визначаються цим Законом, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

В Україні ведеться інформаційна кулегільзотека слідів, що залишаються на кулях та гільзах, сертифікованих видів і систем зброї. Порядок ведення кулегільзотеки визначається Міністерством внутрішніх справ України.

Облік антикварної (історичної) зброї в державних закладах культури, музеях відомчого підпорядкування, приватних колекцій зброї проводиться на основі вимог формування музейного фонду України.

Стаття 28. Транзит зброї

Транзит через територію України зброї, що належить іноземним юридичним або фізичним особам, а також інших вантажів, що охороняються озброєною охороною інших держав, здійснюється відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 29. Контроль за обігом зброї

Державний контроль за обігом зброї та бойових припасів здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженим ним органом державної влади.

Стаття 30. Обмеження обігу зброї

На митній території України забороняється:

1) обіг зброї та бойових припасів, не внесених до Державного збройового реєстру крім антикварної (історичної) зброї;

2) конструктивна переробка зброї чи бойових припасів до неї, після якої змінюються їхні балістичні та технічні характеристики, у разі відсутності відповідної ліцензії, переробка або пристосування інших предметів для можливого їх використання як зброї чи боєприпасів;

3) обіг зброї та вкладних нарізних стволів до гладкоствольної мисливської зброї на які немає відповідного дозволу;

4) обіг зброї, що своєю формою імітує безпечні предмети;

5) установлення на зброї пристроїв для безшумних пострілів;

6) носіння зброї фізичними особами під час та у місцях проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій;

7) придбання, зберігання і використання фізичними особами бойових припасів зі шротовими зарядами до пістолетів і револьверів, а також патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, які не пройшли відповідної сертифікації.

8) пересилати зброю на території та за межі України.

9) використання спортивної вогнепальної нарізної зброї за межами стрілецьких тирів, стрільбищ та мисливських стендів.

Розділ V. Права і обов’язки власників, користувачів, виробників зброї і боєприпасів до неї та суб’єктів які здійснюють торгівлю ними

Стаття 31. Права і обов'язки власників зброї

Юридичні та фізичні особи, що придбали зброю та бойові припаси у власність або набули її в повне господарське відання чи оперативне управління, мають право:

1) володіти, користуватися та розпоряджатися ними з додержанням положень цього Закону;

2) передавати зброю на тимчасове зберігання та користування іншим особам у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

3) на попередню компенсацію вартості зброї і боєприпасів у разі їх оплатного вилучення.

Власники зброї зобов'язані додержуватися правил, установлених чинним законодавством щодо обігу зброї, зокрема:

1) реєструвати та перереєстровувати належну їм на законних підставах зброю;

2) своєчасно повідомляти органи внутрішніх справ про відчуження зброї та знімати відчужену зброю з обліку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом державної влади;

4) забезпечувати збереження зброї і бойових припасів;

5) користуватися зброєю відповідно до її цільового призначення;

6) вести облік придбаної зброї та бойових припасів;

7) негайно повідомляти органи внутрішніх справ про втрату або викрадення зброї, боєприпасів та дозволу на зброю, а також про зміну місця проживання, прізвища;

8) мати при собі дозвіл на зброю в разі її носіння чи перевезення;

9) кожні п’ять років проводити відстріл і передавати до державної кулегільзотеки кулі та гільзи, відстріляні з вогнепальної нарізної зброї, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або Міністерством внутрішніх справ.

10) суб’єкти господарювання зобов`язані забезпечувати безперешкодний прохід і допуск до зброї на вимогу органу внутрішніх справ, який здійснює державний контроль за обігом зброї, на територію підконтрольних об'єктів і місць зберігання зброї, а також надавати їм, передбачену законодавством документацію;

11) Керівники юридичних осіб, яким законами України дозволяється створення спеціальних підрозділів охорони з правом користування зброєю зобов’язані забезпечити використання зброї виключно для виконання службових повноважень.

12) Керівники банків зобов’язані забезпечити використання зброї виключно для охорони належних банкам та їх клієнтам коштів і цінностей, при здійсненні банківських операцій із зберігання, перевезення та інкасації таких коштів і цінностей.

Стаття 32. Права і обов'язки користувачів зброї

Користувачі зброї мають право:

1) володіти і користуватися зброєю відповідно до законів України;

2) застосовувати зброю в порядку, передбаченому законами України.

Користувачі зброї зобов'язані:

1) дотримуватися встановленого законодавством порядку поводження зі зброєю та бойовими припасами;

2) забезпечувати безперешкодний прохід та доступ до зброї уповноважених працівників органів внутрішніх справ, які здійснюють державний контроль за обігом зброї, на території підконтрольних об'єктів і місць зберігання зброї, а також надавати їм передбачену законодавством документацію;

3) на вимогу органів внутрішніх справ пред'являти зброю, дозвіл на зброю та інші документи для перевірки.

Стаття 33. Застосування зброї

Зброя застосовується фізичними особами як крайній захід для:

1) захисту від злочинних посягань на життя або здоров'я, житло чи майно - власне чи інших громадян;

2) захисту від збройового нападу на приміщення юридичної особи, де вони працюють;

3) затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

4) знешкодження тварин, що загрожують життю чи здоров’ю людей;

5) попередження про намір застосувати зброю (постріл вгору), а також для подачі сигналу тривоги та виклику допомоги.

Перед тим як застосувати зброю, фізична особа зобов’язана подати чітко визначене попередження про її застосування щодо особи, проти якої буде застосовано зброю (мовне попередження, постріл вгору), за винятком випадків, коли таке попередження неможливе внаслідок явної загрози її життю або життю інших людей чи спричинення інших тяжких наслідків.

Забороняється без необхідності в присутності інших осіб доставати зброю та її демонструвати, передавати зброю іншим особам, які не є її власниками.

Забороняється застосовувати зброю щодо жінок з явними ознаками вагітності, неповнолітніх, коли їх вік відомий або очевидний, інвалідів, пересування та рухи яких обмежені; осіб похилого віку, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, а також проти працівників правоохоронних органів, військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків.

Відповідальність за незаконне застосування зброї встановлюється законом.

Після кожного випадку застосування зброї, передбаченого пунктами 1 - 5 частини першої цієї статті, особа, яка застосувала зброю зобов’язана сповістити органи міліції про застосування зброї, а у випадку враження людини внаслідок застосування вогнепальної чи холодної зброї зазначена особа повинна негайно надати першу медичну допомогу, викликати швидку медичну допомогу для пораненого, вжити заходів щодо забезпечення охорони місця події, сповістити органи міліції про застосування зброї.

Стаття 34. Права та обов'язки виробників зброї та бойових припасів

Виробники зброї та бойових припасів мають право:

1) виготовляти зброю і бойові припаси на підставі відповідної ліцензії та здійснювати торгівлю нею;

2) власності або повного господарського відання на виготовлену зброю та бойові припаси, а також на прибутки від торгівлі нею;

3) здійснювати конструктивні розробки і випробовувати виготовлену зброю і бойові припаси в порядку, встановленому чинним законодавством.

Виробники зброї і бойових припасів зобов'язані:

1) додержуватися правил, установлених чинним законодавством щодо виготовлення зброї та бойових припасів;

2) забезпечувати відповідність виготовленої зброї та бойових припасів державним технічним стандартам;

3) засвідчувати виготовлену зброю маркувальними позначками і обліковими номерами, а бойові припаси - маркувальними позначками;

4) вести облік виготовленої зброї та бойових припасів;

5) забезпечувати збереження виготовленої зброї, запасних частин, деталей до неї, бойових припасів та їх компонентів;

6) мати сертифікати на всі види зброї та бойові припаси, що виготовляються;

7) проводити відстріл і передавати до державної кулегільзотеки кулі та гільзи, відстріляні з виготовленої вогнепальної нарізної зброї, у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

Стаття 35. Права і обов'язки суб'єктів, які здійснюють торгівлю зброї та бойових припасів

Суб'єкти господарюванняі здійснюють торгівлю зброєю та бойовими припасами на підставі ліцензії:

Суб'єкти господарювання, які згідно з ліцензією здійснюють торгівлю зброєю та бойовими припасами мають право:

1) здійснювати всі види оптової, роздрібної та комісійної торгівлі зброєю та бойовими припасами;

2) укладати в установленому законодавством порядку цивільно-правові угоди з виробниками та власниками зброї і бойових припасів;

3) здійснювати експортно-імпортні операції відповідно до вимог чинного законодавства;

4) учиняти інші дії, не заборонені чинним законодавством.

Суб'єкти господарювання, які відповідно до ліцензій здійснюють реалізацію зброї та бойових припасів, зобов'язані:

1) дотримуватися правил, установлених чинним законодавством щодо торгівлі зброєю та бойовими припасами;

2) торгувати тільки сертифікованими видами зброї та бойовими припасами;

3) продавати зброю та бойові припаси лише особам, які мають дозвіл на придбання зброї;

4) вести облік придбаної для торгівлі та проданої зброї та бойових припасів і подавати органам внутрішніх справ відомості про продану зброю і осіб, що її придбали, у порядку та за формою, встановленими Кабінетом Міністрів України;

5) забезпечувати зберігання зброї та боєприпасів у порядку, визначеному цим Законом;

6) проводити відстріл і передавати до державної кулегільзотеки кулі та гільзи, відстріляні з вогнепальної нарізної зброї, що продається ними, в порядку, визначеному міністерством внутрішніх справ України.

Забороняється продаж зброї юридичним і фізичним особам, які не мають дозволу на придбання відповідного виду зброї, а також бойових припасів без наявності дозволу на придбання зброї чи її зберігання і носіння, не відстріляної в установленому законодавством порядку зброї та за відсутності сертифіката відповідності на кожний вид зброї.

Розділ VІ. Особливості обігу зброї та боєприпасів до неї

Стаття 36. Особливості укладання цивільно-правових угод щодо зброї

Власники зброї та бойових припасів можуть укладати щодо них цивільно-правові угоди тільки з особами, які мають дозволи на придбання зброї та боєприпасів зброю чи зброї або ліцензію на виробництво, ремонт та торгівлю зброєю і бойовими припасами.

Стаття 37. Особливості спадкування зброї і бойових припасів

Спадкування зброї і бойових припасів здійснюється в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

До отримання свідоцтва про право на спадщину тимчасове зберігання зброї з дозволу органу внутрішніх справ здійснюється в повнолітнього члена сім’ї або у близького родича власника зброї без права користування та при дотриманні правил її зберігання.

Після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємці повинні в тримісячний строк отримати дозвіл на зброю чи продати отриману в спадок зброю та боєприпаси особі, яка має дозвіл на придбання зброї або через спеціалізовані збройові магазини з повідомленням про це органів внутрішніх справ.

Стаття 38. Вилучення зброї та бойових припасів

Зброя та бойові припаси вилучаються виключно за рішенням суду за клопотанням органу, що видав ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з обігом зброї, бойових припасів, або дозвіл на зброю, чи інших уповноважених на це органів у разі:

1) відсутності ліцензії на виробництво, ремонт, торгівлю зброєю і бойовими припасами, або дозволу на зброю;

2) притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності за правопорушення, учинені із застосуванням зброї, або за порушення правил її обігу до прийняття рішення в установленому законом порядку;

3) прийняття рішення про оплатне вилучення, конфіскацію чи звернення стягнення на майно в порядку, встановленому чинним законодавством;

4) у випадках припинення дії дозволу на зброю.

Вилучена зброя та бойові припаси зберігаються в органах внутрішніх справ до прийняття остаточного рішення в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Вилучення зброї та бойових припасів здійснюється з дотриманням вимог, установлених Кримінально-процесуальним кодексом, Цивільно-процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України та Кодексом про адміністративні правопорушення.

Порядок попередньої оплати вилученої зброї, її реалізації встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

У разі виявлення фактів незаконного застосування зброї (браконьєрства, особами, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння тощо) органи внутрішніх справ мають право тимчасово до рішення суду вилучати та зберігати зброю та бойові припаси.

Стаття 39. Знищення та утилізація зброї і боєприпасів

Зброя, яка виробила свій технічний ресурс, не придатна для подальшого користування і не підлягає реалізації, а також боєприпаси до зброї, строк зберігання яких закінчився, підлягають утилізації або знищенню. Ступінь зношеності цієї зброї та порядок її утилізації або знищення визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Технічно не придатна зброя може бути придбана для колекціонування, експонування, ремонту та як комплектуючі частини суб’єктами господарювання, що займаються виробництвом, ремонтом та торгівлею зброєю і боєприпасами до неї, утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів, пунктів навчання правилам поводження зі зброєю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Утилізація та знищення зброї та боєприпасів здійснюються суб’єктами господарювання, що мають ліцензії на їх виробництво.

Утилізація не придатних для використання, з граничним терміном придатності, надлишкових боєприпасів може відбуватися шляхом їх відстрілу суб’єктами господарювання, що займаються утриманням стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів, пунктів навчання правилам поводження зі зброєю, державними та громадськими організаціями, що займаються виконанням програми військово-патріотичного виховання, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розділ VІІ. Гарантії прав виробників, власників і користувачів зброї та відповідальність за порушення законодавства про зброю

Стаття 40. Гарантії прав виробників, власників і користувачів зброї

Право власності виробників, користувачів і власників зброї може бути обмежено лише в разі невиконання ними своїх обов'язків у випадках, передбачених цим Законом.

Рішення про тимчасове вилучення зброї та боєприпасів, припинення дії дозволу на зброю, ліцензії на виробництво зброї, відмову в їх видачі, а також інше рішення, що обмежує права, передбачені цим Законом, повинно бути письмово оформлено уповноваженим на це органом державної влади з викладенням мотивів та підстав його прийняття і повідомлено особі, щодо якої воно прийняте, протягом п`ятнадцяти календарних днів з моменту його прийняття. Дане рішення може бути оскаржено в судовому порядку.

Стаття 41. Відповідальність за порушення законодавства про зброю

Особи, винні в порушенні порядку обігу зброї та бойових припасів, а також у її розкраданні, несуть відповідальність згідно з законами України.

Розділ VІІІ. Дія міжнародних договорів

Стаття 42. Дія міжнародних договорів

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, визначені інші правила обігу зброї, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору України.

Розділ ІX. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України для приведення його у відповідність із цим Законом;

2) привести у відповідність із цим Законом свої раніше прийняті рішення, які не відповідають його вимогам, та прийняти необхідні рішення на його виконання;

3) забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону, а також прийняття ними нормативних актів щодо його реалізації.

3. Установити, що чинність раніше виданих дозволів на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї продовжується до п’яти років, ліцензії на виробництво, ремонт та реалізацію зброї зберігають чинність до закінчення терміну їх дії.