Сутність І основний понятійний апарат стратегічного менеджменту
| Вид материала | Документы |
- Конспект лекцій Київ 2011 Лекція №1+№2. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності,, 2302.1kb.
- План Вступ; Сутність стратегічного планування І його в місце системі стратегічного, 527.43kb.
- Теоретичні основи природокористування з позиції еколого-збалансованого підходу категорійно-понятійний, 1055.82kb.
- Стратегічна маркетингова програма підприємства на зовнішньому ринку Основні етапи стратегічного, 45.49kb.
- Теми контрольних робіт з дисципліни “Філософія глобальних проблем сучасності”, 31.07kb.
- Тема 9 Сутність стратегічного планування, 629.37kb.
- Нові поняття курсу “історія україни”, 108.98kb.
- Конспект лекцій для напряму підготовки 0501 "Економіка І підприємництво" для підготовки, 447.69kb.
- 1. Сутність та загальна характеристика менеджменту. Основні підходи та принципи, 3961.16kb.
- Тема: конституційне право на освіту мета, 95.74kb.
Т1. Сутність і основний понятійний апарат стратегічного менеджменту
1.1. Стратегічне управління - це:
а) Комплекс процесів і способів розробки та реалізації стратегії розвитку підприємства.
б) Концепція виживання в конкретних умовах.
в) Формування місії та цілей підприємства.
г) Вибір стратегічних альтернатив.
1.2. Система стратегічного управління передбачає взаємозв'язок таких управлінських процесів:
а) Аналіз факторів зовнішнього середовища, розробка цілій, вибір стратегії та її реалізація.
б) Оцінка можливостей виробництва, розробка виробничих цілей, вибір стратегії зростання, її реалізація та оцінка.
в) Аналіз макро-, мікросередовища і внутрішнього середовища, реалізація стратегії, її оцінка і здійснення коригуючих заходів.
г) Аналіз макро-, мікросередовища і внутрішнього середовища, визначення місії та цілей, вибір стратегії, її реалізація та оцінка, контроль.
1.3. Концепція стратегічного управління передбачає:
а) Орієнтацію на довгострокову перспективу, застосування підходу до планування «від майбутнього до сьогодення», пріоритетність аналізу зовнішніх можливостей, відповідність організаційної структури підприємства його стратегії.
б) Бачення довгострокової перспективи; застосування підходу до планування «від майбутнього до сьогодення», орієнтацію на внутрішні можливості, активний вплив структури на стратегію.
в) Орієнтацію на довгострокову перспективу, планування на підставі екстраполяції, відповідність організаційної структури підприємства його стратегії, пошук нових можливостей у конкурентній боротьбі.
г) Орієнтацію на внутрішні можливості, динамічну рівновагу організаційної структури підприємства та його стратегії.
1.4. Завдання стратегічного управління полягає у:
а) Розміщенні ресурсів та виявленні внутрішніх резервів підприємства.
б) Підготовці підприємства до можливих змін ринкової ситуації, протистояння несприятливому впливу зовнішніх факторів.
в) Раціональній організації виробництва та створенні раціональної організаційно-управлінської структури.
г) Адаптації до зовнішнього середовища та проведенні відповідної кадрової політики підприємства.
1.5. Основними особливостями стратегічного управління є:
а) Відношення до персоналу як до джерела добробуту підприємства, використання системного та ситуаційного підходів, спрямованість на виробництво товарів з метою одержання Максимального можливого прибутку.
б) Орієнтація на постійні зміни ресурсного забезпечення, розрахунок ефективності системи управління на підставі прибутковості та раціонального використання потенціалу, пошук та творче опанування нових можливостей безпосередньо на підприємстві.
в) Спрямованість на довгострокову перспективу розвитку підприємства, пошук нових можливостей у конкурентній боротьбі, відношення до персоналу як до джерела конкурентних переваг, використання системного та ситуаційного підходів в управлінні.
г) Відношення до персоналу як до джерела добробуту підприємства, пошук нових можливостей безпосередньо на підприємстві, використання системного підходу в управлінні.
1.6. Для вирішення завдання щодо забезпечення своєчасної адаптації підприємства до змін у зовнішньому середовищі та мінімізації його негативного впливу необхідно:
а) Впровадити на підприємстві систему стратегічного управління.
б) Сформулювати цілі підприємства.
в) Розробити комплекс заходів щодо досягнення стратегічних цілей.
г) Сформулювати місію підприємства.
1.7. Стратегічний рівень управління підприємством - це:
а) Рівень вироблення концепції життєдіяльності підприємства, яка передбачає подолання ситуації невизначеності шляхом вироблення і реалізації стратегічних управлінських рішень.
б) Рівень вироблення рішень щодо постійних стратегічних і тактичних змін на підприємстві, що враховують його можливості та обмеження розвитку.
в) Рівень реалізації творчих можливостей керівників стратегічного рівня з метою формування альтернатив розвитку підприємства.
г) Рівень узагальнення стратегічної інформації з метою реалізації концепції стратегічного контролінгу.
1.8. Домінантні поняття в стратегічному управлінні - це:
а) Економічний потенціал та ключові фактори успіху.
б) Стратегія та потенціал.
в)Конкурентоспроможність, стратегія, персонал.
г) Конкурентоспроможність, стратегія, потенціал, інновації.
1.9. Управління на основі контролю не передбачає:
а) «Управлінський раціоналізм».
б) Вироблення системи надзвичайних заходів для впливу на зовнішнє середовище.
в) Оптимізацію виробничого процесу й організації виробництва.
г) Пошук резервів скорочення виробничих витрат.
1.10. Довгострокове планування не охоплює таких аспектів:
а) Можливостей зменшення попиту і різкого скорочення виробництва.
б) Пошук можливостей експансії нових ринків.
в) Урахування обмеженості ресурсів.
г) Перенесення тенденцій минулого на майбутнє.
1.11. Визначення можливих шляхів досягнення довгострокових цілей підприємства при наявних ресурсах передбачається у системі:
а) Глобального планування.
б) Оперативного планування.
в) Стратегічного планування.
г) Середньострокового планування.
1.12. Стратегічне планування не охоплює таких аспектів:
а) Моніторинг зовнішнього середовища.
б) Постійне коригування стратегічних планів.
в) Урахування пріоритетів зовнішнього середовища для досягнення стратегічного успіху.
г) Адаптації організаційної структури управління підприємством до стратегії розвитку.
1.13. Подібність довгострокового і стратегічного планування полягає у наступному:
а) Майбутнє підприємства може бути визначене шляхом екстраполяції історично сформованих тенденцій розвитку.
б) Планування діяльності підприємства на перспективу.
в) Формування вищого рівня показників розвитку підприємства порівняно з досягнутим рівнем.
г) Неможливість використання методів екстраполяції.
1.14. Для управління на основі гнучких екстрених рішень характерно:
а) Превентивний характер управління, необхідність передбачення змін, коригування напряму розвитку.
б) Зростання ролі процесу реалізації стратегії, стабільність напряму розвитку, чітке дотримання затвердженого плану дій.
в) Коригування напряму розвитку, використання екстраполяційних моделей, постійне оцінювання результатів впровадження.
г) Необхідність передбачення змін, орієнтація на «управлінський раціоналізм», ситуаційний підхід, пріоритет операційних планів.
1.15. Управління за слабкими сигналами - це:
а) Управління на основі прогнозування стабільних тенденцій розвитку.
б) Процес прийняття управлінських рішень у сфері можливого впливу на основі відстежування і врахування, за високих рівнів нестабільності середовища, доступної інформації про нову проблему і підготовка відповідних альтернативних заходів.
в) Стратегічне управління на основі екстраполяції.
г) Стратегічне управління на основі контролінгу внутрішніх ресурсів, при якому слабкі сигнали трактуються як неповна інформація, яку можна ігнорувати.
1.16. Що означає в стратегічному менеджменті «ефект зависання на гелікоптері»:
а) Отримання ефекту від виявлення усіх можливих ринкових ніш і прогнозування зміни попиту споживачів.
б) Отримання стратегічної інформації для передбачення майбутньої кризи.
в) Уміння моделювати ситуацію, створювати цілісне уявлення про неї, виявляти закономірності зв'язку між потребами споживачів, можливостями і перспективами підприємства.
г) Уміння аналізувати і прогнозувати розвиток ситуації з позиції конкретного сегменту ринку.
1.17. Організаційна архітектоніка - це:
а) Система виробничих споруд, потужностей, технологій, можливостей передачі інформації, винагород і покарань, структура влади та комплекс організаційних завдань окремих осіб в межах підприємства.
б) Побудова організації на основі виробничих можливостей і створення стабільної системи комунікаційної мережі.
в) Модель підприємства, що передбачає встановлення чітких вертикальних і горизонтальних зв'язків в системі управління підприємством та чітких розподіл відповідальності і повноважень.
г) Система основних і допоміжних матеріалопотоків на підприємстві відповідно до графіка технологічного процесу.
1.18. Концепція управління підприємством - це:
а) Методологія побудови системи стратегічних планів, що на основі обраних механізмів трансформуються у поточні плани повсякденної діяльності.
б) Комплекс теоретичних напрацювань, які орієнтують підприємство на віддалену перспективу та забезпечують корекцію мети діяльності.
в) Управлінський підхід, що забезпечує балансування адаптивних і підтримуючих механізмів внутрішнього середовища підприємства як відкритої динамічної системи.
г) Система ідей, принципів і особливого бачення, що визначають мету діяльності підприємства, а також механізми взаємодії суб'єкта й об'єкта управління з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх обставин.
1.19. Стратегічний менеджмент охоплює такі компоненти:
а) Визначення бізнесу, структурування завдань, побудова архітектури підприємства, стратегічний контролінг, прогнозування.
б) Визначення місії, встановлення стратегічних цілей і завдань, формулювання стратегії, реалізація стратегії, оцінка виконання та вироблення коригуючи дій.
в) Визначення місії, розроблення стратегії, виконання стратегії, виявлення змін, прогнозування наслідків цих змін.
г) Визначення місії і стратегічної мети, реалізація творчого підходу в управлінні, затвердження стратегії, контроль виконання стратегічних завдань.
1.20. Для стратегічно орієнтованого підприємства не характерно:
а) Здатність мінімізувати негативні наслідки організаційних змін, а також вплив чинника невизначеності.
б) Наявність орієнтирів, визначених на основі врахування стабільних тенденцій розвитку.
в) Вміння отримувати необхідну стратегічну інформацію для прийняття рішень щодо коригування стратегії.
г) Наявність механізмів для врахування можливих змін чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.
Т2. Стратегічний процес і стратегія
2.1. До етапів стратегічного управління не належить:
а) Аналіз ситуації та виявлення стратегічних проблем.
б) Визначення стратегічної мети.
в) Стратегічне планування діяльності.
г) Поточний контроль та оцінювання результатів діяльності за рік.
2.2. Стратегічна місія організації - це:
а) Визначення теперішнього і майбутнього бізнесу організації.
б) Визначення і прогнозування попиту споживачів.
в) Прагнення організації бути у числі підприємств-лідерів.
г) Формулювання організаційної культури.
2.3. Сформульована місія підприємства повинна відображати:
а) Цільові орієнтири підприємства, сферу його діяльності, філософію підприємства і тип його управлінської системи.
б) Цільові орієнтири підприємства, сферу його діяльності, філософію підприємства, можливості підприємства і способи здійснення діяльності.
в) Можливості підприємства, засоби здійснення його діяльності, сферу діяльності, філософію.
г) Сферу діяльності підприємства та його цільові орієнтири, принципи відносин із зовнішнім середовищем.
2.4. Пріоритетними при виборі місії підприємства є:
а) Визначення споживачів і їх потреб, які підприємство в змозі задовольнити.
б) Аналіз сильних і слабких сторін діяльності підприємства, оцінка його позиції у конкурентному середовищі.
в) Аналіз зовнішніх можливостей і загроз, а також оцінка стратегії.
г) Обсяг ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей підприємства.
2.5. Широке розуміння і формулювання місії організації має недолік:
а) Обмежує місію широко диверсифікованих компаній.
б) Недостатньо характеризує взаємопов'язані види бізнесу.
в) «Розмиває» інформацію про сучасний і майбутній стан організації.
г) Охоплює, крім корпоративного рівня, і функціональні стратегії.
2.6. Вузьке розуміння місії організації має недолік:
а) «Туманне» бачення проблеми і формулювання місії.
б) Не зрозуміло, на які групи споживачів організація спрямовує свою діяльність.
в) Не враховує інтеграційних процесів.
г) Обмеження діяльності через периферійне бачення стратегічних можливостей і загроз.
2.7. Стратегічні цілі підприємства не повинні визначати:
а) Ринкову позицію, Якої підприємство прагне досягти.
б) Структуру підприємства, яка забезпечує синергічний ефект.
в) Конкурентну позицію, якої підприємство прагне досягти.
г) Цілі прибутковості, основні фінансові результати.
2.8. Формулювання стратегічних цілей не передбачає:
а) Побудову організаційної структури управління та виробничої структури, а також схеми взаємозв'язків між ними.
б) Побудову «дерева цілей».
в) Врахування усіх найважливіших показників, що характеризують кінцеві результати діяльності.
г) Цілеутворення в усіх сферах діяльності підприємства, від яких залежить його виживання і успіх.
2.9. Передумовами використання терміну «стратегія» в управлінській теорії та практиці є:
а) Труднощі реалізації програм модернізації виробництва і відсутність ресурсів.
б) Необхідність проведення ділової політики.
в) Посилення нестабільності зовнішнього середовища та зростання значущості його факторів для підприємства.
г) Необхідність реагування на фактори внутрішнього середовища.
2.10. Головним завданням розроблення стратегії є:
а) Досягнення конкурентних переваг та рентабельності виробництва.
б) Зростання обсягів виробництва та розвитку продукції.
в) Досягнення перспективних цілей, забезпечення конкурентних переваг та конкурентної позиції підприємства.
г) Задоволення потреб споживачів.
2.11. Специфіка стратегії полягає у:
а) Комплексному характері стратегії.
б) Виявленні сильних і слабких сторін підприємства.
в) Однозначності трактування цілей і засобів їх досягнення.
г) Передбаченні майбутнього підприємства.
2.12. Стратегія - це:
а) Засіб координації діяльності керівників стратегічного рівня.
б) Визначення пріоритетів та засобів їх реалізації в системі стратегічного управління;
в) Рішення про розвиток нових видів бізнесу.
г) Засіб розподілу ресурсів між пріоритетними сферами бізнесу.
2.13. Процес безпосередньої розробки стратегії включає:
а) Генерування стратегічних альтернатив, вибір стратегії, управління реалізацією стратегії, оцінку стратегії.
б) Аналіз стратегічних альтернатив, вибір стратегії, оцінку стратегії, SWOT-аналіз.
в) Аналіз сильних і слабких сторін підприємства, аналіз стратегічних альтернатив, вибір стратегії та її реалізацію.
г) Аналіз стратегічних альтернатив, вибір стратегії, аналіз потенціалу підприємства.
2.14. У класичному варіанті теорії стратегічного менеджменту:
а) Стратегія і структура розвиваються автономно.
б) Структура визначає стратегію.
в) Стратегія і структура формуються у результаті реактивної адаптації до змін внутрішнього середовища.
г) Стратегія визначає структуру.
2.15. Виберіть варіант, який відображає розташування стратегій за рівнями ієрархії управління підприємством (починаючи з низового рівня):
а) Корпоративна, функціональна, операційна, ділова.
б) Ділова, функціональна, корпоративна, операційна.
в) Операційна, функціональна, ділова, корпоративна.
г) Глобальна, корпоративна, операційна, ділова, функціональна.
2.16. Які стратегії спрямовані на досягнення специфічних цілей підприємства і відображають основні напрямки його діяльності?
а) Стратегії бізнесу.
б) Стратегія управління набором галузей.
в) Спеціальна стратегія.
г) Стратегія управління персоналом.
2.17. До якого типу належить стратегія виходу підприємства з кризи?
а) Функціональна.
б) Бізнесу.
в) Корпоративна
г) Спеціальна стратегія.
2.18. Яка стратегія спрямована на досягнення загальної цілі підприємства та відображає основні напрями розвитку підприємства в цілому?
а) Корпоративна стратегія
б) Маркетингова стратегія
в) Стратегія нововведень.
г) Специфічна стратегія.
2.19. Яке з тверджень стосовно стратегії корпоративного рівня диверсифікованої компанії є помилковим ?
а) Забезпечує координацію різних видів бізнесу.
б) Встановлює стратегічні пріоритети.
в) Координує функціональні стратегії.
г) Забезпечує управління об'єднаними в організації видами діяльності.
2.20. До функціональних сфер застосування стратегічного управління на підприємстві належать:
а) Маркетинг, виробництво/торгівля, фінанси, персонал, соціальна сфера, НДПКР.
б) Маркетинг, виробництво та фінанси.
в) НДПКР, фінанси, персонал, документообіг, виробництво, маркетинг.
г) НДПКР, фінанси, маркетинг, персонал, бухгалтерська звітність, екологія.
Т3. Аналіз зовнішнього середовища діяльності організації (підприємства)
3.1. У стратегічному менеджменті галузь - це:
а) Система однорідних підприємств, що конкурують між собою.
б) Група підприємств, чиї товари настільки подібні, що підприємства вступають у конкуренцію, обслуговуючи одні й ті самі потреби споживачів.
в) Група підприємств, що мають подібну сировинну і технологічну базу.
г) Система підприємств, що реалізують однакові принципи організації виробництва і праці.
3.2. Галузева привабливість не характеризується параметрами:
а) Розміром ринку, потенціалом його зростання та стадією життєвого циклу галузі.
б) Типом виробничої системи та організаційної структури.
в) Потребою стартового капіталу та бар'єрами входження, а також галузевими можливостями і загрозами.
г) Динамічністю попиту (сезонність, діловий цикл тощо) і рівнем конкуренції.
3.3. Неприваблива в цілому галузь може бути привабливою для конкретного підприємства за умови, якщо воно:
а) Є лідером в цій галузі.
б) Має достатній технологічний досвід.
в) Добре обізнане з галузевими можливостями.
г) Досконало вивчило перспективи галузі та її основні рушійні сили.
3.4. Бар'єром входження в галузь для потенційних конкурентів не вважається:
а) Лояльність покупця до традиційних постачальників.
б) Потреба капіталу.
в) Доступ до каналів розподілу.
г) Рівень диверсифікації основних виробників галузі.
3.5. Стратегічна група конкурентів - це:
а) Певна кількість підприємств, які займають близькі позиції на рику і безпосередньо конкурують між собою.
б) Підприємства і установи, діяльність яких знаходиться у причинній або опосередкованій залежності від даного підприємства.
в) Група підприємств, які об'єднуються для реалізації стратегії протистояння іншим конкурентам.
г) Підприємства-лідери у галузі.
3.6. Сегмент ринку - це:
а) Сукупність підприємств, які реалізують свою продукцію на одних і тих самих ринках.
б) Частина ринку, на якій реалізується продукція підприємства.
в) Частка ринку, яку займає підприємство.
г) Сукупність споживачів, які мають схожі потреби.
3.7. Модель п'яти сил конкуренції за М.Портером включає такі чинники:
а) Конкуренція в галузі, потенційні конкуренти, споживачі і клієнти, вплив громадськості, товари-замінники.
б) Споживачі та клієнти, конкуренція в галузі, товари-замінники, боротьба між існуючими підприємствами, постачальники.
в) Споживачі та клієнти, конкуренція в галузі, товари-замінники, постачальники, потенційні конкуренти.
г) Конкуренція в галузі, потенційні конкуренти, зовнішні та внутрішні загрози, товари-замінники, постачальники.
3.8. Конкуренція в галузі посилюється, коли:
а) Кількість підприємств зростає, і вони приблизно однакові за масштабами діяльності.
б) З'являються нові постачальники сировини і комплектуючих.
в) Добробут населення зростає.
г) Завершується процес консолідації галузі.
3.9. Конкурентна сила товарів-замінників не залежить від:
а) Величини одноразових витрат, з якими стикається покупець при переключенні на товар-замінник.
б) Виробничих витрат основних виробників продукції для даного сегменту ринку.
в) Кількості та різноманітності товарів-замінників
г) Зацікавленості споживача у товарах-замінниках.
3.10. Економічний вплив постачальників є незначним, коли:
а) Галузь постачання захоплена кількома великими виробниками.
б) Постачальники не змушені конкурувати з товарами-замінниками.
в) Постачальники інтегрують у бізнес своїх постачальників.
г) Галузь постачання захоплена великою кількістю незначних за масштабами діяльності виробників.
3.11. Економічна сила покупців зменшується, коли:
а) Забезпечується швидке зростання галузі.
б) Кількість покупців скорочується.
в) Товар стандартизований.
г) Галузь постачання складається з великої кількості відносно малих продавців.
3.12. SWOT-аналіз охоплює такі напрями дослідження:
а) Потенціал підприємства, політичні й соціальні загрози, слабкі сторони, можливості.
б) Потенційні внутрішні сили та зовнішні можливості, урядові обмеження, слабкі сторони.
в) Сильні та слабкі сторони підприємства, його можливості й загрози.
г) Компетенцію підприємства та його потенціал, можливості та загрози.
3.13. SWOT-аналіз як етап розробки стратегії передбачає:
а) Визначення внутрішнього потенціалу підприємства, його слабких сторін та потенційних можливостей і загроз у зовнішньому середовищі.
б) Визначення та передбачення потенційних можливостей.
в) Своєчасний прогноз зовнішніх і внутрішніх можливостей підприємства.
г) Складення переліку чинників сприятливого та несприятливого впливу на підприємство.
3.14. Що не належить до внутрішніх слабких сторін підприємства?
а) Відставання у сфері досліджень і розробок.
б) Недостатній імідж на ринку.
в) Погіршення конкурентної позиції.
г) Зростання конкурентного тиску.
3.15. Для оцінки відносної значущості для підприємства окремих факторів середовища і визначення ступеня впливу середовища на підприємство розробляється:
а) Профіль діяльності.
б) Профіль середовища.
в) Профіль полярності.
г) Матриця SWOT.
3.16. До загрозу зовнішньому середовищі для підприємства не належать:
а) Прискорення темпів зростання ринку, статичність конкурентного тиску, можливість розширення виробництва.
б) Посилення позицій покупців, уповільнення зростання ринку, вихід на нові сегменти ринку.
в) Збільшення конкурентного тиску, зміна потреб споживачів, зменшення темпів зростання ринку.
г) Посилення позицій постачальників, зростання темпів інфляції, збільшення кількості конкурентів.
3.17. Який із показників найповніше характеризує діяльність підприємства у довгостроковому аспекті?
а) Рентабельність продаж.
б) Частка ринку.
в) Конкурентоспроможність продукції.
г) Прибуток.
3.18. Під стратегічною інформацією розуміють:
а) Дані про ресурсний потенціал підприємства.
б) Дані бухгалтерської та статистичної звітності.
в) Дані про стан внутрішнього і зовнішнього середовища.
г) Результати маркетингових досліджень та інформація з Інтернету.
3.19. Профіль середовища - це:
а) Інтегральна оцінка, яка характеризує ступінь важливості кожного чинника середовища для досягнення стратегічної мети підприємства.
б) Експертна оцінка лояльності споживачів.
в) Виявлення напряму впливу на підприємство нових ринкових можливостей.
г) Сукупність чинників прямого і опосередкованого впливу на стратегічний вибір підприємства.
3.20. Ключові чинники успіху - це:
а) Економічні й технічні характеристики галузі, що спричиняють позитивний вплив на підприємство.
б) Засоби конкурентної боротьби, що використовуються в галузі.
в) Маркетингові чинники, що діють у зовнішньому середовищі.
г) Спільні для усіх підприємств галузі керовані змінні, вплив на які дає змогу поліпшити конкурентні позиції підприємства в галузі.