Головне управління юстиції
| Вид материала | Документы |
- Міністерство юстиції України Головне управління юстиції у Полтавській області, 1226.2kb.
- Міністерство Юстиції україни головне управління юстиції у сумській області, 100.67kb.
- Міністерство Юстиції україни головне управління юстиції у сумській області нака, 98.63kb.
- Кабінету Міністрів України, наказами Мін'юсту, іншими актами закон, 258.06kb.
- Україна, 26.28kb.
- Постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та закон, 254.93kb.
- Україна міністерство юстиції україни головне управління юстиції в одеській області, 11.57kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у м. Києві, 87.5kb.
- Міністерство юстиції України Головне управління юстиції у Полтавській області Порадник, 280.85kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у м. Києві, 15.96kb.
Отже, на уроці ми поговоримо про те, які права ви маєте, та як їх відстоювати і захищати в разі порушення, про обов’язки та відповідальність за протиправні дії, також пограємось та порозв’язуємо задачі правового характеру.
ІV. Вивчення нового матеріалу
- Вступна бесіда
Всі ми є членами людської цивілізації, живемо в одному домі, на одній планеті Земля.
Питання про сенс життя хвилює кожного, адже воно випливає із природи самої людини. Кожен має усвідомити цінність життя, цінність кожної його миті, знайти своє місце і призначення, адже, на жаль, чимало людей даремно розтрачують життя, живуть так, нібито у них попереду безмежна вічність: для них нічого не варто згайнувати годину чи день. Так втрачаються роки, знічевлюється життя.
-----------------------------------------------------------------------------------
Не можна не погодитися з висловом Президента України, що залежно від того, як нація, громада відносяться до свого наймолодшого громадянина і як вони відносяться до свого найстаршого громадянина, це міра, якою вимірюється соціальність нації, її гуманізм, духовність.
В нашій державі склалась непроста ситуація саме з цією найбільш вразливою категорією населення.
Підлітковий період – один із найважчих періодів розвитку особистості, який характеризується потребою у звільненні з-під контролю і опіки дорослих, протестом проти встановлених правил і порядків, спрямованістю до незалежності, самостійності і утвердженні себе як особистості. В цьому віці у 7 разів збільшується кількість негативних вчинків, і у 40 разів зростає кількість невмотивованих вчинків.
Найкриміногеннішим віковим періодом є 16-17 років – у цьому віці підлітками вчиняється до 62 % злочинів від загальної кількості. Разом з цим, немає певних обмежень чи виключень в залежності від соціального статусу неповнолітніх злочинців – ними стають як безпритульні (без батьківської опіки та постійного місця проживання), вихідці із неблагополучних сімей, так і вихідці із цілком педагогічно та матеріально благополучних сімей. Кожна десята особа, затримана за вчинення злочину у 2005 році, є неповнолітньою.
-----------------------------------------------------------------------------------
Багато хто з учнів дивується дізнавшись, що наші повсякденні вчинки часто мають правову оцінку. Право, закони супроводжують людину все її життя. Щоб уміло і правильно користуватись своїми правами і добре виконувати свої обов’язки, не порушуючи прав і законних інтересів інших, треба знати закони. Звичайно, у вашому віці неможливо знати детально усі закони. Але основне, що стосується вас, ви повинні знати.
З якого ж віку, на вашу думку, дитина має знати свої права та обов’язки, що є протиправним вчинком чи злочином, яка і з якого віку законодавством встановлюється відповідальність за їх скоєння та в яких випадках відповідальність за дії дітей несуть їх батьки?
Так, поки у вас ще не було уроків правознавства, звідки ж ви, учні, можете почерпнути правові знання? З виховних годин, позакласних заходів на правову тематику, з книг, газет, журналів, радіо та телепередач, зі спілкування з друзями, знайомими, батьками.
--------------------------------------------------------------------------------------
То давайте ж з’ясуємо, які основні права ви маєте? Найголовнішим є право на життя...- ніхто не може позбавити життя. Ти маєш право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань – в цьому унікальність цього права. (Демонстрація карток, діти називають та аналізують, як вони це розуміють: право на любов і піклування; на вільне спілкування; на медичну допомогу; на освіту; на об’єднання в організації; користуватися своєю національною культурою; на розвиток таланту; вільно висловлювати свої погляди; на відпочинок; на захист від втручання в особисте життя; на інформацію; право на справедливий судовий розгляд; на житло, на майно, на повагу до своєї гідності та захист від усіх форм насильства). Про останнє на уроці поговоримо більш детально. Пропоную виконати певну вправу.
-----------------------------------------------------------------------
Вправа 1.
Мета: підвести учасників до розуміння необхідності знання правил і законів, цінності їх у суспільстві.
Хід вправи.
Об’єдную учасників у дві команди і прошу вишикуватися в дві колони. Потім даю маркер (або інший предмет) першому гравцеві кожної команди й пропоную почати гру. Очевидно, учасники будуть розгублені через відсутність вказівок. Через деякий час поступово пояснюю деякі правила гри: маркер треба спочатку передати в кінець колони, а потім передати назад. Команди починають, але я їх зупиняю, сказавши, що вони не так грають: маркер необхідно передавати через ліве плече. Команди починають обурюватися, що їм нічого не казали про це. Після чергового старту гра зупиняється знову, і додається якесь нове правило. Коли більшість учасників будуть обуреними перебігом гри, я припиняю її.
Запитання для обговорення:
- що ви відчували, коли виконували цю вправу?
- що здавалося несправедливим?
- що могло би зробити гру справедливою? (знання учасниками правил гри)
- де потрібні правила?
- для чого потрібні правила?
- що є спільного між правилами і законами?
При підсумках гри звертаю увагу на необхідність знання та дотримання правил і законів не тільки у грі, а й у житті людини.
Тому окрім прав, ви маєте певні обов’язки. Назвіть основні з них, наприклад, як школярів.
Робота з таблицею правопорушень на стор. 103.
-----------------------------------------------------------------------------------
Чи завжди люди діють відповідно до законів? Ні, не завжди. У разі вчинення протиправних вчинків чи злочинів передбачено і відповідну відповідальність.
Статтею 22 “Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність” Кримінального кодексу України передбачено, що особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за умисне вбивство, умисне тяжке та середньої тяжкості тілесні ушкодження, бандитизм, зґвалтування, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство та інші злочини. Не буду зупинятись на термінах та видах покарання за вчинення таких злочинів, бо метою нашого заняття не є викликати страх чи боязнь протиправно діяти через сувору відповідальність. (З пам’ятками щодо відповідальності ви ознайомитесь самостійно)
---------------------------------------------------------------------------------------
Пропоную проаналізувати наступну ситуацію.
Повідомлення із преси: Буковинські правоохоронці обнародували факт жорстокого побиття школярів. Диск з відеозаписом в Управління внутрішніх справ приніс незнайомий чоловік, місцевий житель. Після перегляду відеофільму під назвою “Лох – це доля” правоохоронці виявили, що події кліпу з жорстоким побиттям дітей відбуваються в одній із шкіл міста Чернівців.
Школярі жорстоко знущались над своїми однокласниками. Упродовж місяця шестеро випускників гімназії глумились над ровесниками та молодшими школярами, що і фіксували на відеокамеру. Сцени насилля зняли на відеокамеру, змонтували, а потім розмістили в Інтернеті. Підписали, що кліп базується на реальних подіях. В ньому демонструється, як б’ють дітей, засувають голову в унітаз і зображають статевий акт. За місяць хулігани – автори і водночас головні герої фільму познущались над 16 учнями своєї школи.
Своє кіно учні відзнімали ще в травні. Про це керівництво школи дізналось влітку. Однак тоді педагоги в міліцію не звернулись, намагались з’ясувати все своїми силами. Тепер пояснюють, що скарг від постраждалих дітей та їх батьків не надходило. Директор школи і класний керівник кажуть, що були вражені побаченим. Діти, які чинили насильство, з хороших благополучних сімей, успішно навчались. Такий дозвіл вони отримали до завершення навчального року, презентували двогодинний фільм про важливі події в житті шкільного колективу. Всі шестеро одинадцятикласників характеризуються вчителями як ерудовані і виховані діти, котрі активно приймали участь в суспільному житті школи. Один з них виборов друге місце на обласній олімпіаді з інформатики. Всі вони успішно вступили до вузів.
Батьки постраждалих про факти знущання над їх дітьми дізнались вже під час слідства у райвідділі міліції. Однак, лише шестеро з них подали відповідні заяви. Виявилось, що на момент відкриття справи дирекція школи вже володіла копією відеофільму і настійно проводила службове розслідування. Правоохоронці розцінюють це як спробу приховування протиправних вчинків школярів з метою збереження іміджу школи. Слідство триває. Учнів допитали, але поки що не затримували. Проти всіх шести школярів порушили дві кримінальні справи – за хуліганство та виготовлення і розповсюдження непристойної відеопродукції. Порушникам світить 5 років позбавлення волі.
- Учасниками подій є ваші ровесники. Яку відповідальність понесуть шестеро випускників, ви вже почули. Будь-ласка зачитайте, яка міра покарання може бути встановлена за дії цих учнів. Чи заслуговують вони на покарання? Чи знали учні, яка відповідальність передбачена законом за їх протиправні вчинки?
- Батьки постраждалих про факти знущання над їх дітьми дізнались вже під час слідства в райвідділі міліції. Можна лише здогадуватись, яке приниження відчували постраждалі діти, їхній стан, коли терпіли наругу і побиття. Чому лише шестеро з них подали відповідні заяви?
- Чи можна було відвернути біду і для постраждалих дітей, і для тих, хто чинив глум? Яким способом?
В який спосіб мають діяти діти, права яких порушуються. Про це нам надає відповідь чинне законодавство. А для вас Міністерством юстиції підготовлено пам’ятку, де наводиться і роз’яснюється законодавство, яке вас захищає.
- Міжнародні документи
Основним міжнародним документом, який стосується прав дитини, є Конвенція ООН про права дитини.
20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю ООН була одноголосно прийнята Конвенція про права дитини.
Конвенція про права дитини є одним із найголовніших договорів про права людини. Її одразу ж підписала 61 країна, що стало безпрецедентним випадком у практиці прийняття договорів у рамках Організації Об’єднаних Націй. Зараз Конвенція ратифікована майже всіма країнами. Україна ратифікувала її в 1991 році. Сьогодні становище дітей може значно покращитися, оскільки уряди держав зобов’язалися захищати дітей і стежити за дотриманням їхніх прав.
Зачитую текст статей 16, 19, 34, 37 Конвенції
Стаття 16 Конвенції визначає, що „жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.”
Стаття 19 покладає на Держави-учасниці зобов’язання „вживати всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.”
Згідно зі статтею 34 „Держави-учасниці зобов'язані захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.”
Відповідно до статті 37 „Держави-учасниці забезпечують, щоб:
a) жодна дитина не піддавалась катуванням та іншим жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність видам поводження чи покарання.
3. Вітчизняне законодавство
Статтями 3 та 52 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
А що гарантується статтями 28, 52 Конституції України?
Право на захист від усіх форм насильства гарантується статтями 28, 52 Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Що гарантує стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства"?
Я: Законом України "Про охорону дитинства" (стаття 10) кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Діти доповнюють: Держава здійснює захист дитини від: усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
Доповнюю:
Крім того, розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.
Також частиною четвертою статті 20 Закону України "Про охорону дитинства" забороняється пропагування у засобах масової інформації культу насильства і жорстокості, розповсюдження порнографії та інформації, що зневажає людську гідність і завдає шкоди моральному благополуччю дитини.
Що зазначено в статті 26 Закону України „Про освіту”?
Згідно зі статтею 26 Закону України „Про освіту” забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника навчального закладу.
Що гарантує стаття 56 цього ж Закону?
Відповідно до статті 56 цього Закону педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані, зокрема, додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента; захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.
Доповнюю, повідомляю:
Частиною першою статті 17 Закону України „Про загальну середню освіту” передбачено, що виховання учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється в процесі урочної, позаурочної та позашкільної роботи з ними.
Відповідно до статті 36 цього Закону основними завданнями органів управління системою загальної середньої освіти є забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та захисту, зокрема, прав учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів.
А про що йдеться в статті 47 „Про загальну середню освіту”?
Згідно зі ст. 47 цього ж Закону посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
Статтею 7 Закону України “Про захист суспільної моралі” передбачено, що з метою захисту морального та фізичного життя неповнолітніх забороняється: втягнення неповнолітніх у діяльність з виробництва й обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, порнографічних матеріалів, надання послуг, а також організації й проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру; розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру, порнографічних матеріалів, надання послуг і проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру серед неповнолітніх; використання образів неповнолітніх у будь-якій формі в продукції сексуального чи еротичного характеру і проведенні видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.
Статтею 15 згаданого Закону встановлено, що державний нагляд за додержанням вимог цього Закону здійснюють Міністерство культури і туризму України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство юстиції України, Міністерство освіти України, Міністерство внутрішніх справ України, Генеральна прокуратура України, Державна митна служба України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі.
Увага! Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, коли раптом заболить зуб чи захворіємо на грип.
А як бути, коли порушуються права підлітків? До кого звертатися, кому довірятися, кого запитати? Майже кожен хоча б раз задавався цим питанням. Підлітки не знають, до кого звертатися, і тому не можуть вчасно отримати потрібну їм консультацію та допомогу, і врешті залишаються наодинці зі своїми проблемами.
В кожній місцевості існує ціла мережа організацій, служб, здатних кинути «рятувальний круг» тим, хто його потребує.
Інформація, яку ви отримаєте зараз, підкаже, куди і до кого звернутися за допомогою щодо захисту своїх прав.
Наводжу список організацій і служб, до яких підлітки можуть звернутися в разі потреби, роздаю їм інформаційні листівки з переліком цих організацій і служб
Таким чином, держава через органи опіки і піклування, служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.
Дитина має право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.
Спільним наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я від 16 січня 2004 року № 5/34/24/11, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 22 січня 2004 року за № 99/8698 затверджено Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення.
Звернення (повідомлення) про факти жорстокого поводження приймаються посадовими особами органів внутрішніх справ, органів та закладів освіти, охорони здоров'я, управлінь у справах сім'ї та молоді, центрів соціальних служб для молоді та передаються до відповідного територіального підрозділу служби у справах неповнолітніх протягом однієї доби з моменту отримання звернення.
Діти, які зазнали жорстокого поводження (або щодо яких існує загроза його вчинення), також можуть бути виявлені під час проведення рейдів служб у справах дітей, кримінальної міліції у справах дітей, через мережу "телефонів довіри" тощо.
У цьому разі кожен виявлений факт документується і передається до територіального підрозділу служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
Служби у справах дітей уживають невідкладних заходів до ліквідації наслідків і загрози неправомірних дій щодо дитини; у разі потреби разом з кримінальною міліцією у справах дітей розв'язують питання про тимчасове вилучення дитини із середовища, де вона зазнала жорстокого поводження, та про подальше її влаштування.
Спільно з центрами соціальних служб для молоді надають необхідну соціально-психологічну допомогу, представляють, у разі необхідності, інтереси дитини в суді.
Органи внутрішніх справ: працівники органів внутрішніх справ, у тому числі кримінальної міліції у справах дітей, здійснюють прийняття інформації про випадки жорстокого поводження з дітьми цілодобово. Повідомлення зобов'язані приймати всі працівники органів внутрішніх справ. У разі усного звернення або телефонного повідомлення працівником органу внутрішніх справ складається протокол цього звернення чи повідомлення.
Усі звернення та інформації з приводу жорстокого поводження з дітьми, у яких вбачаються ознаки злочинний діянь або загроза їх учинення, обов'язково реєструються в черговій частині органу внутрішніх справ. Після перевірки викладених у зверненні фактів керівник органу внутрішніх справ приймає рішення про притягнення винних осіб до відповідальності.
Органи та заклади освіти: передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи реальну загрозу його вчинення, вживають заходів до виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми у навчальних закладах, притягують до дисциплінарної відповідальності співробітників, учнів та інших осіб, які допускають жорстоке поводження з дітьми. Керівники навчальних закладів зобов'язують педагогічних працівників, зокрема класних керівників, проводити попереджувальну роботу з батьками з метою недопущення випадків жорстокого поводження з дітьми в сім'ях, а також відстежувати подібні випадки з боку інших учнів.
Органи та заклади охорони здоров'я: лікувально-профілактичні установи та заклади цілодобово здійснюють приймання дітей, які зазнали жорстокого поводження, та надають їм потрібну медичну допомогу.
При обстеженні дитини медичні працівники звертають увагу на ушкодження, що могли виникнути внаслідок жорстокого поводження з дитиною, та повідомляють про це дільничного педіатра, орган внутрішніх справ та відповідну службу у справах дітей.
Управління (відділи) у справах сім'ї та молоді: здійснюють приймання та розгляд звернень і повідомлень про випадки жорстокого поводження з дітьми. Терміново (протягом однієї доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи реальну загрозу його вчинення. Направляють дітей, які зазнали жорстокого поводження, та членів сім'ї, стосовно яких існує реальна загроза його вчинення, до спеціалізованих установ для надання допомоги (кризові центри соціально-психологічної допомоги, притулки, центри медико-соціальної реабілітації, прийомні сім'ї).
Україна, використовуючи міжнародно-правові стандарти, намагається активно і послідовно розбудовувати національну систему захисту прав і свобод людини. 14 квітня 1998 року Верховна Рада обрала першого в історії України Уповноваженого з прав людини (Омбудсмена). Головне його завдання – здійснювати контроль за дотриманням державними органами прав і свобод людини та громадянина, ефективно захищати ці права у разі їхнього порушення. Важливо, що стаття 55 Конституції України, крім судового захисту, гарантує кожному право на звернення щодо захисту своїх прав до Уповноваженого з прав людини.
Але як приклад у 1981 році, задовго до прийняття Конвенції, Норвегія стала першою державою, що заснувала посаду незалежного комісара з питань дітей, який є представником дітей і захисником їхніх прав. На той час вважалося дивним забезпечувати офіційне представництво дітей у процесі прийняття рішень урядом. Сьогодні 20 країн уже створили чи створюють незалежні органи з прав дітей.
Пам’ятайте! На прохання дитини, висловленого в будь-якій формі, не підлягають розголошенню її прізвище, місце проживання, навчання або роботи.
Всеукраїнська дитяча лінія (8-800-500-21-80) та система телефонів довіри: безкоштовно, конфіденційно та анонімно надають консультації і психологічну допомогу дитині, яка постраждала внаслідок жорстокого поводження з нею; надають дитині інформацію про роботу служб у справах дітей, відділів у справах сім'ї та молоді, соціальних служб для молоді, органів опіки і піклування, освіти і науки, охорони здоров'я, кримінальної міліції у справах дітей, неурядових організацій, які працюють в інтересах дітей; інформують відповідну службу у справах дітей про факт жорстокого поводження (у разі, якщо така дитина погодилася повідомити свою адресу проживання) з метою оперативного втручання і надання допомоги.
Казуси
Я: Права людини охоплюють також і права дитини, кожне з прав людини стосується і прав дитини. Але, крім закріплених у документах про права людини, діти мають деякі права, що гарантовані Конвенцією виключно дітям. Саме про такі права йдеться у казусах, які ми будемо розв’язувати за допомогою документів, у яких зафіксовано права дитини.
Учні поділяються на 5 груп. Кожна з груп отримує казус та посилання на відповідну ст. Конвенції. Завдання: розв’язати ситуацію.
1 казус . Петра часто і жорстоко бив батько. Хлопець звернувся до директора школи. Але директор школи заявив, що Петро заслуговує на покарання. (ст. 19 Конвенції)
Відповідь: Директор школи є посадовою (державною) особою, тому має бути на захисті прав дитини, він повинен вжити заходів по забезпеченню цих прав, протидіяти фізичному, психічному або сексуальному насильству. У цій ситуації відбулося порушення прав дитини.
2 казус. За вчинену бійку, зрив уроку, прогул навчального заняття учнів у школі покарано словесними приниженнями, ставленням учня у куток, побиттям.
Дозволені чи заборонені правом способи покарання у цій школі?(ст.28 Конвенції)
Відповідь: Конвенція говорить про те, що шкільна дисципліна може підтримуватись лише за допомогою покарань, що захищають гідність учня та повагу до дитини.
3 казус. 14-річний Віктор вирішив скористатись своїм правом на свободу висловлювання. Він висловів учительці з математики все, що про неї думав. При цьому використовував грубі слова, зухвалу форму. Чи мав він на це право? (ст. 13 Конвенції)
Відповідь: Віктор, безумовно, не мав права принижувати вчительку. Ми маємо використовувати свої права, але при цьому не можемо порушувати права інших людей. Віктор не тільки повів себе негарно, він здійснив правопорушення, за яке має відповісти.
4 казус. У батьків народилася вродлива дівчинка. Вони вирішили дати їй ім’я Весна. Представник РАЦСу відмовилась реєструвати дитину під таким ім’ям. Батьки вирішили, що відбулося порушення права дитини. (ст. 7,8 Конвенції)
Відповідь: Батьки мають право обирати ім’я дитині за однією умовою: воно не повинно принижувати дитину. Тому, в принципі, відбулося порушення прав батьків і дитини на ім’я.
5 казус: Директор державного ліцею, викладач правознавства, прийняв рішення про введення оплати за навчання. Чи мав він на це право? (ст. 28 Конвенції)
Відповідь. Конвенція передбачає лише мінімальні стандарти, кожна держава має право вводити більш високі і кращі. В Україні обов’язковою і безоплатною є середня освіта в державних установах, тому директор не мав права вводити плату за навчання. Права дитини у цьому ліцеї порушені.
Таблиця правопорушень.
3. Робота з прислів’ями
А) Гра “Знайди пару”
Шануй батька і неньку той і собі має.
Хто людям добра бажає що собі не мило.
Свій розум май і буде тобі скрізь гладенько.
Не роби комусь, людей питай.
Оголошення результатів анкетування
Запам’ятайте правила:
- Грай чесно
- Шкода, що програв, але не заздри, не сумуй
- Не тішся з невдачі іншого
- Виконуй свою роботу вчасно і якнайкраще, при цьому пам'ятай про загальну роботу колективу
- Допоможи, навчи, покажи тому, хто не може впоратись з роботою
- Вчись у інших того, чого не вмієш сам, із вдячністю приймай допомогу і підтримку друзів, якщо це необхідно
- Стався до інших так, як ти бажаєш, щоб до тебе ставились
«ЗАХИСТ ДИТИНИ В УКРАЇНІ»
- Стаття 16 Конвенції ООН про права дитини визначає, що „жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.”
Захист твоєї гідності – це перш за все завдання держави!
Пам’ятай, що будь-яка людина, ким би вона не була (одним із твоїх батьків, однолітків, вчителів, сусідів), не має права поводитись з тобою брутально, принижувати твою гідність.
В разі, якщо з тобою таке трапилось, ти маєш право звернутись до державних органів за допомогою!
- Статтями 28, 52 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Ти – людина! Ніхто і нічим не може виправдати жорстоке поводження з тобою, наприклад, побиття, знущання. Навіть якщо таким чином тебе виховують батьки, вчителі чи старші діти. Жорстоке, нелюдське, таке, що принижує твою гідність, поводження.
- Стаття 10 Закону України "Про охорону дитинства" гарантує кожній дитині право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Ти маєш право на свободу, особисту недоторканність. Тобто ти можеш вільно виражати свої думки та погляди, не боячись бути покараним за це.
Разом з тим, ти маєш пам’ятати, що твої відносини з батьками, вчителями, однолітками мають ґрунтуватися на взаємоповазі і справедливості, виключаючи приниження честі та гідності.
- Статтею 10 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що діти мають право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів та скаргами про їх порушення.
Якщо хтось вчиняє над тобою будь-яке насильство, принижує тебе чи ображає (це можуть бути вчителі, однокласники або учні старших класів чи навіть батьки), ти можеш і повинен звернутися до органу опіки і піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, закладів охорони здоров’я, органів та установ освіти, відділів міліції зі скаргою про порушення твоїх прав, а також через представників – до суду.
- Статтею 26 Закону України „Про освіту” забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника навчального закладу.
Якщо директор школи не забезпечить безпечні та нешкідливі умови для навчання, праці та виховання учнів у навчальному закладі, то він нестиме за це відповідальність відповідно до чинного законодавства.
- Стаття 56 Закону України „Про освіту” зобов’язує педагогічних та науково-педагогічних працівників додержувати педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента; захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.
Вчителі та інші працівники школи повинні з повагою ставитись до тебе і не повинні вдаватись до покарань, що принижують твою гідність, зокрема таких, як словесні приниження, ставлення учня в куток, побиття тощо. Також вони повинні захищати тебе від погроз та фізичного насильства з боку інших осіб, в тому числі твоїх однолітків і батьків. Стаття 56 Закону України „Про освіту” також зобов’язує педагогічних працівників запобігати вживанню дітьми алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.
- Статтею 47 Закону України „Про загальну середню освіту” встановлено, що посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
Якщо у твоїй школі порушуються права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу, за це винні особи нестимуть відповідальність відповідно до законів України.