Буковинська міжнародний партнерська фонд агенція відродження

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Видання здійснено завдяки фінансовій підтримці Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту: “Влада – громада: хто кому слу
В с т у п
Глава 1. Із історії розвитку місцевого самоврядування в Україні
Початок реальному відродженню місцевого самоврядування в сучасних умовах поклали
Глава 2. Концептуальні засади місцевого самоврядування в Україні
Поняття самоврядування
Місцеве самоврядування
Місцеве самоврядування здійснюється
Органи місцевого самоврядування
Питання місцевого значення
Глава 3. Теорії місцевого самоврядування
Громадівська теорія місцевого самоврядування
Державницька теорія місцевого самоврядування
Глава 4. Сучасна система місцевого самоврядування в Україні
Адміністративна децентралізація
Деконцентрація влади
Адміністративно-територіальний устрій України
Сіль-ські ради
Територіальна громада
Представницький орган місцевого самоврядування
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


БУКОВИНСЬКА МІЖНАРОДНИЙ

ПАРТНЕРСЬКА ФОНД

АГЕНЦІЯ ВІДРОДЖЕННЯ


Б. Руснак



ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДЯН

ДО УЧАСТІ В МІСЦЕВОМУ

САМОВРЯДУВАННІ

Навчально-методичний посібник




Частина перша


ОСНОВИ МІСЦЕВОГО

САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ


Чернівці 2004




Керівник проекту – Володимир Зав’ялов

Координатор проекту – Арсеній Анциперов


Залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні. Навчально-методичний посібник/ Укладач Б.А. Руснак. – Чернівці: ЧМГС “Буковинська Партнерська Агенція”, 2004.


Посібник складається із трьох взаємопов’язаних частин: теоретичної, практичної або прикладної та нормативної. У першій викладено основи місцевого самоврядування, друга містить практичні рекомендації щодо використання різних форм залучення громадян до участі у місцевому самоврядуванні, у третій зібрано основні законодавчі акти, які регулюють функціонування місцевого самоврядування в Україні.


Адресовано представникам органів місцевого самоврядування, лідерам територіальних громад, громадських організацій, усім, хто цікавиться проблемами місцевого самоврядування.





Видання здійснено завдяки фінансовій підтримці Міжнародного фонду “Відродження” в рамках проекту: “Влада – громада: хто кому служить?”


ЧМГС “Буковинська Партнерська Агенція”, 2004.


В С Т У П


Розпад адміністративно-командної системи, а також світовий досвід щодо необхідності використання місцевого самоврядування об’єктивно ведуть до пошуку такої моделі організації влади в Україні, яка відповідала б сучасним демократичним вимогам і забезпечувала б права і свободи громадян, задоволення їх потреб та надання послуг.

Після конституційного утвердження української моделі місцевого самоврядування (1996 рік) і законодавчого її закріплення (Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року) почався період втілення цієї моделі в повсякденну практику діяльності органів місцевого самоврядування і життя територіальних громад. У 1997 році Верховна Рада України ратифікувала Європейську Хартію місцевого самоврядування. Проте, Конституція та Закони України, насамперед, "Про місцеве самоврядування в Україні", створили лише загальні правові засади розбудови місцевого самоврядування, які ще не знайшли достатнього розвитку в конкретних процедурах.

За час, що минув після ухвалення цих фундаментальних для українського місцевого самоврядування правових актів, виявились труднощі у практичному їх застосуванні. Мабуть дається взнаки успадкована ще з радянських часів мала здатність української системи управління до впровадження інновацій, особливо інновацій соціально-організаційного типу. В результаті, утворився розрив між чинними конституційно-законодавчими нормами і повсякденною практикою. Без цілеспрямованої систематичної методичної роботи, спрямованої на впровадження норм Конституції і законів в життя, вони мають ризик залишитися правовими деклараціми. Якщо не працює закон, то дуже часто твориться беззаконня і сваволя.

Становлення та розвиток місцевого самоврядування, значною мірою, стримується не тільки внаслідок об’єктивних чинників, але і за відсутності реального субєкта місцевого самоврядування – територіальної громади, відсутності нових стереотипів мислення, недостатнього розуміння місцевого самоврядування як муніципальними і державними посадовими особами, так і пересічними громадянами. Український досвід свідчить, що територіальна громада є найменш захищеною в порівнянні з іншими учасниками місцевого розвитку. Вона ще не має достатнього досвіду захисту своїх інтересів, оскільки до кінця не сформувалась. Влада ж в особі місцевих лідерів не може збагнути, що при здійсненні власних повноважень в теперішніх соціально-політичних і економічних умовах безперспективним є застосування радянських методів, методів жорсткої командно-бюрократичної системи. Фактично така діяльність влади підриває економічний потенціал місцевого самоврядування. Тому громада потребує важелів і механізмів, за допомогою яких можна було б створювати тиск на владу, а також на бізнес.

Дуже часто повсякденні поточні проблеми життєзабезпечення і просто виживання не дають змоги місцевим лідерам (міські, селищні, сільські голови та депутати відповідних рад) осягнути вигоди й можливості, які вони отримали б завдяки залученню до розв'язання місцевих проблем творчої енергії членів територіальної громади - соціального капіталу громади. При побудові відносин із громадою, її окремими складовими, що представляють певні групові інтереси, та громадськими активістами на засадах партнерства, а не протистояння і зверхності, місцева влада в особі відповідного голови і ради не витрачатиме свою енергію, свій час, свої ресурси на беззмістовні і безперспективні конфлікти чи протистояння, а, навпаки, підсилиться, стане діяти адекватно умовам, що склалися, отримає морально-політичну суспільну підтримку у стосунках з іншими владними структурами.

Відсутність конкретних механізмів впровадження норм Конституції і законодавства суттєво стримує поступ нашого суспільства на шляху подолання соціально-економічної кризи і формування ефективної демократичної системи управління. Йдеться, перш за все, про втілення положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". За кілька років, які пройшли з моменту ухвалення цього Закону, більшість органів місцевого самоврядування та територіальних громад не засвоїли надані ним нові можливості. Маю на увазі, зокрема, застосування інструментарію створення прозорої влади на місцях і участі громадян у місцевих справах. Складниками цього інструментарію є: місцеві референдуми (ст. 7 Закону), місцеві ініціативи (ст. 9 Закону), громадські слухання (ст. 13 Закону), органи самоорганізації населення (с. 14 Закону) тощо. Конкретні процедури реалізації вищезгаданих інструментів місцевої демократії, які б враховували особливості їх здійснення в умовах кожного даного поселення (села, селища, міста), мають бути закріплені у статутах територіальних громад (ст. 19 Закону) чи в інших місцевих (локальних) нормативних актах1.

Світовий досвід переконує, що для успішного соціально-економічного розвитку у кожній конкретній громаді вкрай потрібні спільне визначення цілей, які мають спільно досягати місцева влада, підприємництво, громадськість і члени територіальної громади. Ця теза підтверджується вже й українським досвідом. Тут можна навести приклади таких українських міст, як Бердянськ, Камянець-Подільський, Комсомольськ-на-Дніпрі, Нікополь, Івано-Франківськ, Черкаси, Чернівці та інші. В цих містах завдяки зусиллям міських голів і депутатів активно застосовуються такі інструменти місцевої демократії, як громадські слухання, місцеві ініціативи, систематичне спілкування лідера з громадою через прямий теле- і радіо ефір, широка гласність у роботі місцевої влади, регулярний соціальний моніторинг тощо. В цих містах уже ухвалені чи завершується підготовка статутів територіальних громад.

Розбудова місцевої демократії та ефективного місцевого управління є завданням як органів місцевого самоврядування так і місцевої спільноти - територіальної громади. Цього можна досягти за обопільною згодою обох сторін як рівноправних партнерів. Але ініціатива, роль організатора безсумнівно належить органам місцевого самоврядування. Важливим інструментом підтримки цих партнерських стосунків є запровадження процедур і стандартів публічної політики, притаманних ефективним демократичним суспільствам. Із-за їх відсутності система управління гальмує демократичні перетворення, економічне зростання та людський розвиток.

З метою сприяння територіальним громадам і органам місцевого самоврядування у визначенні порядку використання наданих Законом можливостей щодо участі громадян у місцевих справах, в Чернівецькій міській громадській спілці “Буковинська Партнерська Агенція” (надалі – БПА) за фінансової підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" розроблено навчально-методичний посібник “Залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні”, який складається із трьох логічно пов’язаних між собою модулів. Перший – “Основи місцевого самоврядування в Україні” – теоретичного плану; другий – “Форми залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні” – практичного плану; третій – “Законодавство про місцеве самоврядування в Україні” –нормативного плану (збірка нормативних актів). При його підготовці використано праці українських вчених, які досліджують проблематику місцевого самоврядування, у тому числі і деякі посібники, видані раніше при фінансовій підтримці Міжнародного фонду “Відродження”, наявний український досвід у цій сфері. Ми зробили спробу систематизувати ці матеріали саме у такий спосіб з огляду на аудиторію, на яку ці матеріали розраховано. Когось цікавить усе про місцеве самоврядування, іншого лише практика, когось нормативна частина.

Автори цього видання сподіваються, що воно певною мірою стане інструмен-тарієм у побудові діалогу між мешканцями і владою. Насамперед це стосується вирішення проблеми підвищення ефективності надання послуг населенню, використання комунальної власності в інтересах територіальної громади, а також вирішення соціально-економічних, житлово-комунальних, культурно-освітніх та інших проблем різного масштабу, що так чи інакше стосуються громадян.

Просимо користувачів цього видання творчо поставитись до наших рекомендацій. Будемо вдячні за висловлені зауваження, пропозиції чи побажання, які будуть враховані в подальшій роботі у цьому напрямі. Їх можна надсилати за електронною адресою: E-mail: vovuha@chv.ukrpack.net, arseni@privat.cv.ua, чи за поштовою адресою: вул. Нікітіна, 2, 3-й поверх, м. Чернівці, 58000 Україна.

Тут також можна буде отримати додаткову інформацію, консультацію та практичну допомогу з означеної проблематики.