Адміністративна реформа в україні

Вид материалаДокументы

Содержание


Тематичний план
Загальні засади адміністративної реформи – 18 год.
Основні поняття та терміни
Адміністративна реформа
Адміністративна юстиція
Апарат органів виконавчої влади
Відповідальність (крім політичної) органів виконавчої влади
Відповідальність (політична) Кабінету Міністрів України
Делеговані функції, повноваження
Державне управління
Підвідомчість органів виконавчої влади
Підконтрольність і підзвітність органів виконавчої влади
Підпорядкованість органів виконавчої влади
Публічна адміністрація
Публічна служба
Публічне адміністрування
Публічне управління
Служба в органах місцевого самоврядування (муніципальна служба)
Соціальне призначення адміністративного права
Література до всіх тем
...
Полное содержание
Подобный материал:

АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ


Проголошений Україною курс на інтеграцію до ЄС передбачає досягнення не тільки соціально орієнтованої економіки, а й високих стандартів, реальної демократії, побудови громадянського суспільства, дотримання верховенства права. Європейський вибір пояснюється високим рівнем життя, прав і свобод громадян, досягнутим розвинутими країнами.

Більшість громадян України сходяться на думці, що головне у цьому процесі – реальне наближення України до європейських стандартів. Це поняття досить широке, воно охоплює і стандарти життя, і стандарти діяльності у всіх сферах.

Є різні точки зору щодо пріоритетності факторів, які повинні діяти для досягнення цих стандартів. Проте, очевидним фактором успіху є побудова прозорої та ефективної системи публічного управління. Створення такої системи, направленої на підвищення ефективності функціонування державного сектору, - один із напрямів реформи, яка реалізується спільно із міжнародними організаціями. Наряду із завданням зміцнення фінансового управління, більш ефективного використання державних ресурсів, стоїть завдання підвищення ефективності надання адміністративних послуг, піднесення на новий рівень системи державної служби.

Основним документом, який містить вихідні положення щодо системного реформування адміністративно-правових механізмів є Концепція адміністративної реформи в Україні, яка втілюється в життя згідно із Указом Президента України від 22.07.1998р. «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні». Студенти повинні засвоїти, що реформа не зводиться лише до оптимізації структури державного управління та скорочення управлінського апарату. Вона має бути націлена, насамперед, на поглиблення демократизації всіх ланок суспільного життя, передусім економічної системи, зміцнення базових підвалин громадянського суспільства, забезпечення реального розмежування влади і власності.

Адміністративна реформа передбачає передусім суттєву зміну спрямованості й змісту адміністративно-правового статусу людини. Її метою є забезпечення реалізації прав і свобод громадян в їх взаємовідносинах з органами виконавчої влади у формах і засобами які б забезпечували повсякденний демократичний режим цих відносин на основі непорушності конституційних прав і свобод людини і громадянина. Вона націлена на становлення правового стандарту взаємовідносин публічної адміністрації і людини, основою якого є сприйняття особи таким суб'єктом, перед яким влада відповідальна за свою діяльність. У зв'язку з цим у змісті адміністративно-правового статусу людини перевага має надаватися визначенню не тільки її обов'язків перед державою, а насамперед її прав, за забезпечення реалізації і захист яких держава несе всю відповідальність.

Метою навчальної дисципліни є поглиблення знань з найбільш важливих теоретичних положень дисципліни, краще засвоєння якісних змін та оновлень, що відбуваються в діяльності публічної адміністрації та адміністративному праві на сучасному етапі.

Завдання дисципліни:
  • аналіз та розкриття змісту адміністративної реформи;
  • визначення основних напрямів та завдань адміністративної реформи в Україні;
  • розкриття змісту діяльності публічної адміністрації, визначення проблем її функціонування;
  • визначення напрямів реформування публічної адміністрації;
  • формування у студентів навиків до самостійної оцінки чинного адміністративного законодавства, виявлення його недоліків та способів їх усунення.

При підготовці до семінарського чи практичного заняття кожному студенту необхідно ознайомитись із запропонованою літературою та з відповідними нормативними джерелами. Найважливіші з них при цьому бажано законспектувати. Наявність конспектів лекцій і нормативних джерел враховуються викладачем при визначенні оцінки знання предмету.

Під час семінарських занять як викладачу, так і студентам, потрібно вести пошук найбільш активних форм і методів навчання та опанування матеріалом. Семінари, як правило, проводяться шляхом обговорення окремих, найбільш важливих питань тієї чи іншої теми, заслуховування доповідей чи рефератів з подальшим їх обговоренням.

Під час практичних занять студенти, спираючись на положення чинного адміністративного законодавства, розв’язують запропоновані задачі, аналізують конкретні правові ситуації і дають їм правову оцінку, на спеціально відведених заняттях - повинні навчитись більш досконало складати відповідні адміністративно-процесуальні документи, давати оцінку їх якості та відповідності до діючого законодавства.

Вимоги до знань та умінь:

знати:
  • нормативно-правове забезпечення проведення в України адміністративної реформи, зміст і мету адміністративної реформи;
  • поняття та напрями реформування публічної адміністрації;
  • шляхи удосконалення публічної служби;
  • основні засади реформи адміністративного права.

уміти:
  • тлумачити та застосовувати чинне адміністративне законодавство;
  • правильно використовувати в практичній діяльності методи публічного адміністрування;
  • готувати проекти актів публічного адміністрування та приймати управлінські та інші рішення.

На завершення загальних методичних вказівок, вважаємо за необхідне зазначити, що засвоєння та усвідомлення основних засад проведення адміністративної реформи майбутнім магістром поглиблює його спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, формує певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у його подальшій роботі як в системі публічної адміністрації, так і в будь-якій галузі народного господарства.


Тематичний план

№ З/П

Назва теми

Всього годин

Всього годин з викладачем

З них:

Лекцій

Сем.

Занять

Практ.

Занять

Самос.р.

Інд.роб.

Загальні засади адміністративної реформи – 18 год.

1.

Загальні засади адміністративної реформи

8

4

2

2

-

2

2

2.

Концепція реформи адміністративного права

8

2

-

2

-

4

2







16

6

2

4

-

6

4

Реформа публічної адміністрації – 18 год.




3.

Реформування публічної адміністрації

14

8

2

6

-

2

4

4.

Реформування публічної служби

10

8

2

4

2

2

2







26

16

4

10

2

4

6

Адміністративна юстиція – 18 год.




5.

Запровадження адміністративної юстиції в Україні

12

6

-

2

4

4

2







12

6

-

2

4

4

2




Всього

54

28

6

16

6

14

12

Форма підсумкового контролю: залік


ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

Адміністративна послуга — результат здійснення владних повноважень уповноваженим суб’єктом, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умов реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо).

Адміністративна реформа - це вид політико-правової реформи,
яка здійснюється у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з
місцевим самоврядуванням.

Адміністративна юстиція (ссылка скрыта justicia — справедливість, від ссылка скрыта jus — право) — 1) правосуддя у сфері адміністративно-правових відносин у формі адміністративного судочинства (до 2002 року у формі цивільного судочинства); 2) система установ, до компетентні яких віднесено розгляд справ у сфері адміністративно-правових відносин.

Апарат органів виконавчої влади - це організаційно поєднана
сукупність структурних підрозділів і посад, які призначені для здійснення консультативних чи обслуговуючих функцій щодо виконання відповідними
органами закріплених за ними повноважень (компетенції). До особового (персонального) складу апарату органів виконавчої влади відносяться державні службовці та інші працівники апарату.

Відповідальність (крім політичної) органів виконавчої влади - певний стан (режим) організаційних відносин між органами виконавчої лади, за яким певний орган (посадова особа) вправі застосовувати заходи дисциплінарної (службової) відповідальності до інших органів (посадових осіб).

Відповідальність (політична) Кабінету Міністрів України - конституційно встановлений обов'язок Кабінету Міністрів скласти свої повноваження за умов, визначених Конституцією України.

Делеговані функції, повноваження - функції, повноваження (права і обов'язки), що їх набуває певний суб'єкт (орган чи посадова особа) шляхом передачі йому для виконання від іншого суб'єкта за власним рішенням останнього або на підставі норми закону.

Державне управління - вид діяльності держави, що полягає у здійсненні нею управлінського, тобто організуючого впливу на ті сфери і лузі суспільного життя, які вимагають певного втручання держави шляхом використання повноважень виконавчої впади. В той же час державне управління здійснюється і за межами функціонування виконавчої влади, наприклад, на рівні державних підприємств, установ і організацій. Завдяки цьому поняття "державне управління" за змістом є ширшим, ніж поняття виконавча влада".

Ідеологія адміністративної реформи - це сукупність філософських, етичних, правових, політичних та інших ідей і поглядів на адміністративну реформу.

Підвідомчість органів виконавчої влади - найбільш загальний термін, яким охоплюються будь-які стани (режими) організаційних відносин між органами виконавчої влади, як правило, різних - вищого і нижчого рівнів. Більш конкретними щодо даного терміну виступають
поняття "підконтрольність", "підзвітність", "підпорядкованість", "відповідальність".

Підконтрольність і підзвітність органів виконавчої влади - певний стан (режим) організаційних відносин між органами виконавчої влади, за яким один орган має право перевіряти діяльність іншого, включаючи право
скасовувати чи зупиняти дію його актів, а той зобов'язаний надавати необхідні можливості для таких перевірок і звітувати про свою діяльність. За змістом "підконтрольність" дещо ширша, ніж "підзвітність", оскільки завжди передбачає одержання інформацій та звітів. В свою чергу, підзвітність може застосовуватись окремо від здійснення в повному
обсязі функцій контролю.

Підпорядкованість органів виконавчої влади - це поняття
характеризує, як правило, найвищу організаційну залежність органу нижчого рівня від органу вищого рівня. В той же час підпорядкованість може мати різні ступені повноти. Повна підпорядкованість (підлеглість) передбачає наявність у вищого органу всіх або переважної більшості важелів керуючого впливу, включаючи вирішення щодо підлеглого органу:
  • установчих питань;
  • визначення правового статусу;
  • кадрових питань;
  • здійснення контролюючих функцій;
  • отримання звітності тощо;
  • застосування заходів відповідальності.

Повноваження органу виконавчої влади - це закріплені за органом виконавчої влади права і обов'язки (в тому числі обов'язки нести відповідальність за наслідки виконання повноважень - так звані "юрисдикційні" обов'язки). Для визначення певного обсягу повноважень, закріпленого за кожним органом виконавчої влади відповідно до покладених на нього завдань і функцій, застосовується поняття "компетенція". Центральне місце і переважну частину серед повноважень органу виконавчої влади складають державно-владні повноваження, тобто повноваження щодо прийняття обов'язкових до виконання рішень і забезпечення їх здійснення тими, кому вони адресовані.

Публічна адміністрація — 1) сукупність органів, які утворюються для здійснення (реалізації) публічної влади; 2) система організаційно-структурних утворень, які на законних підставах набули владних повноважень для реалізації публічних інтересів.

Публічна служба — діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Публічне адміністрування — діяльність суб’єкта публічної адміністрації на виконання владних повноважень публічного змісту (управління, надання адміністративних послуг, застосування адміністративних стягнень тощо).

Публічне управління — цілеспрямований, владний, в рамках правових установлень і обов’язковий для виконання, вплив уповноважених суб’єктів на суспільну систему з метою її удосконалення відповідно до публічних інтересів. Як правило, такий вплив здійснюється публічною адміністрацією шляхом прийняття управлінських актів.

Служба в органах місцевого самоврядування (муніципальна
служба)
- це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом;

Соціальне призначення адміністративного права — Визнання публічними інтересів суб’єктів суспільних відносин і забезпечення реалізації цих інтересів владною, виконавчо-розпорядчою діяльністю публічної адміністрації. Воно конкретизується: а) в опосередкуванні функціонування публічної влади; б) регламентації діяльності публічної адміністрації; в) забезпечені додержання правових стандартів у відносинах публічної адміністрації і суб’єктів громадянського суспільства.


ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ
  1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою Ук­­­раїни 28 червня 1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.
  2. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 р., № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України – 2005 р., № 5, (№№ 35-36, 37). – Ст. 446.
  3. Про Кабінет Міністрів України: Закон України вiд 07.10.2010 // Урядовий кур'єр вiд 15.10.2010 - № 192.
  4. Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 // Голос України вiд 09.04.2011 - № 65.
  5. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – Ст.170.
  6. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради, 1993, N 52, ст.490
  7. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13 січня 2011 року // Урядовий кур'єр вiд 15.02.2011 - № 28.
  8. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 07.06.2001 р. // Офіційний вісник України. – 13 липня 2001 р. – № 26. – Ст. 1151.
  9. Про столицю України – місто-герой Київ: Закон України від 15.01.1999 // Internet. — ссылка скрыта.
  10. Деякі питання організації роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 24 грудня 2010 року № 1199/2010 // Урядовий кур'єр вiд 05.01.2011 - № 1.
  11. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України № 810 від 22.07.1998 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст.943.
  12. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 // Урядовий кур'єр вiд 14.12.2010 - № 234.
  13. Концепція розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади: Розпорядження Кабінету Міністрів України N 90-р від 15 лютого 2006 р. // Офіційний вісник України від 01.03.2006 - 2006 р., № 7, стор. 167, стаття 376.
  14. Деякі питання надання платних адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. № 33
    // Урядовий кур'єр вiд 22.01.2011 - № 12.
  15. Тимчасовий порядок надання адміністративних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. № 737 // Урядовий кур'єр вiд 05.08.2009 - № 140.
  16. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. / Відповід. ред. В.Б. Авер’янов: Т.1: Загальна частина. — К. : Юридична думка, 2007 — 591с. Т.2: Особлива частина. — К. : Юридична думка, 2009 — 600с.
  17. Адміністративне право України: Підручник / Т.О. Коломоєць (заг.ред.). — К. : Істина, 2009. — 475с.
  18. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
  19. Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи: [кол. моногр.] / Алексєєв В. М., Андрійко О. Ф., Бабич О. М., Гончарук Н. Т., Гудима Н. В., Дніпренко Н. К.. / Секретаріат Кабінету Міністрів України / Ніна Романівна Нижник (заг.ред.), Наталія Трохимівна Гончарук (заг.ред.). — [Д.] : [Монолит], 2009. — 383с.
  20. Адміністративна процедура та адміністративні послуги: Зарубіжний досвід і пропозиції для України / І.Б. Коліушко (відп.ред.). — К. : Факт, 2003. — 495с.
  21. Верменич Я.В. Адміністративно-територіальний устрій України: еволюція, сучасний стан, проблеми реформування: у 2 ч. / НАН України; Інститут історії України; Центр теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики. — К., 2009. — 364с.
  22. Публічна влада та управління: принципи і механізми реалізації: Монографія. / Н.Р. Нижник (заг.ред.) — Чернівці : Технодрук, 2008. — 432с.
  23. Реформа публічного управління в Україні: виклики, стратегії, майбутнє: монографія / Національна академія держ. управління при Президентові України / І.А. Грицяк (відп.ред.). — К. : "К.І.С.", 2009. — 240с.
  24. Реформа публічної адміністрації в Україні: проекти концепції та законів / І. Коліушко, В. Тимощук (упорядники). — К. : Фокус-Ю, 2006. — 192с.
  25. Реформування територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні: проекти нормативно-правових актів / Валентина Володимирівна Пакулько (ред.), Олександр Станіславович Врублевський (упоряд.). — К. : Інститут громадянського суспільства, 2009. — 80с.
  26. Галунько В.В. Напрями адміністративної реформи в Україні // Форум права. – 2011. – № 1. – [електронне видання]. – [режим доступу]. – ссылка скрыта.
  27. Галунько В.В. Напрями реформування системи органів виконавчої влади // Митна справа. – 2011. – № 1 (73). – С. 3-7.
  28. Концепція реформи адміністративного права (Проект) // Український правовий часопис. – № 4. – 1999. – С. 35 – 60.


Теми семінарських та практичних занять


Тема 1. Загальні засади адміністративної реформи.

Семінарське заняття – 2 год.
  1. Передумови виникнення адміністративної реформи.
  2. Зміст і мета адміністративної реформи.
  3. Завдання та напрямки адміністративної реформи.
  4. Етапи адміністративної реформи
  5. Механізм організаційного та правового забезпечення адміністративної реформи.


Теми рефератів, доповідей
  1. Хронологія проведення адміністративної реформи в Україні.
  2. Типи адміністративних реформ


Література : [1, 16-20]


Тема 2. Реформа адміністративного права

Семінарське заняття – 2 год.
  1. Концепція реформи адміністративного права.
  2. Збагачення змісту предмету адміністративного права.
  3. Розвиток методу адміністративного права.
  4. Якісне оновлення структури адміністративного права
  5. Форми і тенденції систематизації адміністративного законодавства. Систематизація законодавства за Концепцією адміністративної реформи.
  6. Концепція реформи адміністративного права щодо оновлення змісту правового статусу громадян.


Теми рефератів, доповідей

1. Загальні засади реформування адміністративного права

2. Матеріальні і процесуальні норми у змісті адміністративного права.

3. Адміністративне-процесуальне законодавство та його межі.


Література : [1, 11, 16-21, 28]


Загальна характеристика Концепція реформи адміністративного права


Тема 3. Реформування публічної адміністрації.

Семінар 1 – 2 год.

План семінару
  1. Категорія «публічна адміністрація» в адміністративному праві України та європейських країн. Функціональний та організаційно-структурний підхід до розуміння публічної адміністрації.
  2. Сучасний стан нормативно-правового забезпечення діяльності публічної адміністрації.
  3. Структура публічної адміністрації. Поняття та види органів виконавчої влади
  4. Недоліки традиційного поділу органів виконавчої влади на вищі центральні і місцеві. Невизначеність місця Ради міністрів АРК, Ради національної безпеки і оборони, а також територіальних управлінь міністерств в традиційній системі класифікації органів виконавчої влади.
  5. Проблеми реформування діяльності Кабінету Міністрів України.
  6. Стратегічна мета і концептуальна основа реформування уряду.


Література : [1-10, 12-15, 22-25, 26-27]


Семінар 2 – 2 год.

План семінару
  1. Сучасний стан нормативно-правового регулювання діяльності центральних органів виконавчої влади.
  2. Класифікація центральних органів виконавчої влади.
  3. Адміністративно-правовий статус міністерств.
  4. Адміністративно-правовий статус державних служб, державних інспекцій, державних агентств
  5. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом,
  6. Реформа місцевих органів публічної адміністрації


Теми рефератів, доповідей
  1. Основні напрямки реформування місцевих органів виконавчої влади.


Література : [1-10, 12-15, 22-25, 26-27]


Семінар 3 – 2 год.

План семінару
  1. Запровадження нової ідеології функціонування публічної адміністрації як діяльності щодо надання адміністративних послуг
  2. Сучасний стан нормативного забезпечення адміністративних послуг. Кодекс адміністративних процедур.
  3. Поняття та види адміністративних послуг
  4. Стандарти надання адміністративних послуг
  5. Реєстр адміністративних послуг


Література : [1, 11, 13-15, 22-25, 28]


Тема 3. Реформування публічної служби


Семінар 1 – 2 год.
    1. Поняття та види публічної служби. Поділ публічної служби на цивільну та мілітаризовану.
    2. Основні напрямки реформування державної служби.
    3. Стратегія реформи державної служби.
    4. Класифікація державних органів і державних посад. Політичні, адміністративні та патронатні посади публічної служби.
    5. Оптимізація структури управління державною службою. Національне агентство України з питань державної служби


Теми рефератів, доповідей
  1. Публічна служба: європейський досвід.


Література : [1, 2-4, 6, 8, 11, 16, 22]


Семінар 2 – 2 год.

  1. Поняття посади і посадової особи.
  2. Проходження державної служби. Класифікація посад державних службовців. Ранги дер­­­жавних службовців.
  3. Права та обов’язки державних службовців у сфері державного уп­­­равління.
  4. Підстави припинення державної служби.
  5. Поняття служби в органах місцевого самоврядування і службовця органів місцевого самоврядування.
  6. Проходження служби в органах місцевого самоврядування.

Теми рефератів, доповідей
    1. Проходження служби в ОВС.


Література : [1, 2-4, 6, 8, 11, 16, 22]


Практичне заняття – 2год.


Завдання 1. Проаналізувати закони «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» та визначити відмінності у порядку прийняття, проходження та припинення служби.

Завдання 2. З’ясуйте спільні та відмінні ознаки, а також співвідношення наступних понять:

«публічна служба»;

«державна служба»;

«муніципальна служба»;

«служба в органах місцевого самоврядування»;

«патронатна служба».

В яких нормативно-правових актах містяться визначення зазначених вище понять?

Завдання 3. Проаналізуйте Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.11 та визначте, які обмеження існують при проходженні публічної служби.


Тема 3. Запровадження адміністративної юстиції в Україні


Семінар – 2 год.
  1. Концепція реформи адміністративного права в контексті запровадження механізму захисту прав і свобод особи.
  2. Поняття адміністративного судочинства
  3. Система адміністративних судів
  4. Компетенція адміністративних судів і підсудність адміністративних справ
  5. Види проваджень в адміністративному судочинстві
  6. Сторони в адміністративному судочинстві.


Практичне заняття — 2 год.

Завдання 1

Які суди вирішують адміністративні справи, як суди першої інстанції:

1. Місцеві загальні суди. 2. Вищий господарський суд. 3. Виший адміністративний суд. 4. Окружний адміністративний суд. 5. Товариський суд. 6. Третейський суд. 7. Апеляційний адміністративний суд. 8. Верховний суд України.

Завдання 2

Дайте пояснення щодо термінів:

Принцип права; загальні принципи права; галузеві принципи права; правова презумпція; конституційні принципи здійснення правосуддя; принципи адміністративного судочинства; принцип змагальності; принцип офіційності та ініціативності суду; відвід; самовідвід; повістка про виклик; повістка-повідомлення; адмі­ністративна процесуальна правосуб'єктність; адміністративна процесуальна правоздатність; адміністративна процесуальна дієздатність; сторони в адміністративному процесі; позивач в адміністративній справі; відповідач в адміністративній справі; неналежна сторона; заміна неналежної сторони; треті особи в адміністративній справі; треті особи, які заявляють самостійні вимоги; треті особи, які не заявляють самостійних вимог; про­цесуальне правонаступництво; процесуальне представництво; добровільне (договірне) представництво; представництво на підставі закону; судовий розпорядник; секретар судового за­сідання; свідок; експерт; спеціаліст; перекладач; докази; принцип належності та допустимості доказів; загальновідомі факти; преюдиціальні факти; визнані факти; презюмовані факти; презумпція винуватості органів публічної влади; письмові докази; речові докази; експертиза; комісійна експертиза; комплексна експертиза; додаткова експертиза; повторна експертиза; оцінка доказів; судові витрати; судовий збір; державне мито, процесу­альні строки.

Завдання 3

Тестові завдання

1. Принципами правосуддя в адміністративних судах є:

а) верховенство права; б) законність; в) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; г) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясу­вання всіх обставин у справі; д) гласність і відкритість адміністративного процесу; ж) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; з) обов'язковість судових рішень; к) всі перелічені принципи.

2. Адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадо­вої чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються: а) в окружному адміністративному суді колегією у складі З суддів; б) в окружному адміністративному суді одноособово суддею.

3. Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апе­ляційному порядку здійснюється: а) суддею одноособово; б) колегією у складі 5 суддів; в) колегією у складі 3 суддів.

4. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у каса­ційному порядку здійснюється: а) колегією у складі не менше 5 суддів; б) колегією у складі 3 суддів; в) суддею одноособово.

5. Судові виклики і повідомлення здійснюються: а) повістками про виклик; б) повістками про повідомлення; в) допускається судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном, через друкований засіб масової інформації.

6. Вибрати всі можливі варіанти:

6.1. Особами, які беруть участь у справі є: а ) сторони; б) судовий розпорядник; в) треті особи; г) представники сторін та третіх осіб; д) експерт; ж) перекладач; з) свідки.

6.2. Позивачем в адміністративній справі можуть бути: а) громадяни України; б) громадяни України, іноземці чи особи без громадянства; в) громадяни України, Іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень; г) підприємства, установи, організації (юридичні особи); д) суб'єкти владних повноважень.

Практичне заняття — 2 год.

Завдання 1

Дайте пояснення щодо термінів:

Адміністративне судочинство; адміністративний суд; апе­ляційний адміністративний суд; Виший адміністративний суд України; Верховний Суд України; касаційна інстанція; місцевий адміністративний суд; підсудність: предметна підсудність адмі­ністративних справ; територіальна підсудність адміністративних справ; загальна підсудність; альтернативна підсудність; договірна підсудність; виключна підсудність; підсудність по зв'язку справ; інстанційна підсудність адміністративних справ; принцип спеціалізації правосуддя; принцип територіальності; система адміністративних судів; судовий адміністративний процес; судово-правова реформа.

Завдання 2

Тестові завдання

1. Система адміністративних судів в Україні визначена: а) Концепцією судово-правової реформи; б) Концепцією адміністративної реформи; в) Законом "Про судоустрій України"; г) Кодексом адміністративного судочинства.

2. До системи адміністративних судів входять: а) місцеві адміністративні суди, апеляційні адміністративні суди, Виший адміністративний суд, Верховний суд України; б) місцеві адміністративні суди, апеляційні адміністративні суди, Виший адміністративний суд, Касаційний Суд України, Верховний суд України; в) місцеві адміністративні суди, апеляційні адміністративні суди, Вищий адміністративний суд, Верховний суд України, Конституційний Суд України.

3. Виший адміністративний суд складається з: а) Голови, заступників, суддів, судових палат, колегії суддів палати, Президії Вищого адміністративного суду, Пленуму Ви­щого адміністративного суду; б) Голови, заступників, суддів, судових палат, колегії суддів палати; в) Голови, заступників, судових палат, колегії суддів палати, Президії Вищого адміністративного суду, Пленуму Вищого ад­міністративного суду; г) Голови, першого заступника, заступників, судових палат, колегії суддів палати, Президії Вищого адміністративного суду; Пленуму Вищого адміністративного суду.

4. Апеляційний адміністративний суд складається з: а) Голови, заступників, судових палат, Президії апеляцій­ного адміністративного суду, Пленуму апеляційного адміністра­тивного суду; б) Голови, заступників, суддів, судових палат. Президії апе­ляційного адміністративного суду; в) Голови, заступників, судових палат, суддів.

5. Місцевий адміністративний суд складається з: а) Голови, заступників, суддів; б) Голови, заступників, судових палат, судових колегій, суддів; в) Голови, заступників, судових палат, суддів, Президії місце­вого адміністративного суду; г) Голови, заступників, судових палат, суддів, Президії міс­цевого адміністративного суду, Пленуму місцевого адміністративного суду.

Завдання 3

Вибрати всі можливі варіанти:

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам під­судні: а) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; б) щодо встановлення Центральною виборчою комісією ре­зультатів виборів або всеукраїнського референдуму; в) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи без­діяльності суб'єктів владних повноважень у справах про при­тягнення до адміністративної відповідальності.

2. Окружним адміністративним судам підсудні: а) адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади АРК, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки; б) справи шодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розгля­даються і вирішуються місцевим загальним судом як адмі­ністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача; в) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

3. Вищому адміністративному суду України як суду першої і останньої інстанції підсудні справи: а) щодо встановлення Центральною виборчою комісією ре­зультатів виборів або всеукраїнського референдуму; б)  щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України; в) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи без­ діяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

4. За загальним правилом територіальної підсудності адміністративні справи вирішуються адміністративним судом: а) за місцезнаходженням відповідача; б) за місцезнаходженням позивача; в) за згодою позивача та відповідача.

10. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами: а) за місцезнаходженням (перебування, знаходження) від­повідача; б) за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача; в) всі варіанти вірні.


Питання для підготовки до заліку
  1. Адміністративна реформа і права людини
  2. Взаємодія Кабінету Міністрів України з центральними органами виконавчої влади.
  3. Взаємодія міністерств з іншими центральними органами виконавчої влади.
  4. Взаємодія органів місцевого самоврядування з іншими суб’єктами публічного адміністрування.
  5. Види органів виконавчої влади за характером компетенції.
  6. Делегування місцевим державним адміністраціям повноважень обласних і районних рад.
  7. Етапи адміністративної реформи.
  8. Завдання адміністративної реформи.
  9. Загальна характеристика Концепції адміністративної реформи
  10. Запровадження в Україні адміністративної юстиції як форми судового контролю за виконавчою владою.
  11. Збагачення змісту предмету адміністративного права
  12. Зміст і мета адміністративної реформи.
  13. Категорія «публічна адміністрація» в адміністративному праві України та європейських країн.
  14. Класифікація підвідомчих Кабінету Міністрів органів виконавчої влади.
  15. Класифікація посад державних службовців.
  16. Концепція подальшого розвитку державної служби
  17. Концепція реформи адміністративного права в контексті запровадження механізму захисту прав і свобод особи.
  18. Концепція реформи адміністративного права щодо оновлення змісту правового статусу громадян.
  19. Механізм організаційного та правового забезпечення адміністративної реформи
  20. Напрямки адміністративної реформи.
  21. Оновлення суспільного призначення адміністративного права на засадах Конституції України
  22. Оптимізація системи центральних органів виконавчої влади
  23. Оптимізація структури управління державною службою.
  24. Організаційно-структурний підхід до розуміння публічної адміністрації.
  25. Основні напрямки реформування органів виконавчої влади відповідно до положень Концепції адміністративної реформи в Україні.
  26. Основні положення концепції реформи адміністративного права
  27. Особливості правового регулювання статусу державних службовців державних органів та їх апарату.
  28. Політичні, адміністративні та патронатні посади.
  29. Поняття органів виконавчої влади.
  30. Правове забезпечення адміністративного оскарження (позасудового захисту прав і свобод громадян)
  31. Правове забезпечення загальних процедур управлінської діяльності (адміністративних процедур)
  32. Правове забезпечення надання органами виконавчої влади адміністративних послуг.
  33. Принципові засади функціонування виконавчої влади.
  34. Проблеми забезпечення незалежності державної служби
  35. Публічна адміністрація в адміністративному праві України.
  36. Публічна служба сучасний стан та напрями реформування
  37. Реформа місцевих органів виконавчої влади
  38. Реформа органів місцевого самоврядування
  39. Реформа центральних органів виконавчої влади.
  40. Реформування організаційних структур виконавчої влади.
  41. Розвиток методу адміністративного права
  42. Розподіл державної служби на загальну службу, спеціальну службу та цивільну службу.
  43. Служба в органах місцевого самоврядування
  44. Стратегічна мета і концептуальна основа реформування уряду.
  45. Структура публічної адміністрації.
  46. Судовий захист прав і свобод громадян.
  47. Сучасний стан нормативно-правового забезпечення діяльності публічної адміністрації.
  48. Сучасний стан нормативно-правового регулювання діяльності центральних та інших підвідомчих Кабінету Міністрів органів виконавчої влади.
  49. Форми і тенденції систематизації адміністративного законодавства
  50. Функціональний підхід до розуміння публічної адміністрації.


Підготували:

Кузьменко О.В. начальник кафедри адміністративного права і процесу НАВС, д.ю.н., професор

Пастух І.Д., заступник начальника кафедри адміністративного права і процесу НАВС, к.ю.н., доцент