«Живи, Україно!»

Вид материалаКонкурс

Содержание


Організація класу до уроку
Оголошення теми
Основна частина
Олександр Олесь
Слово вчителя
Слово вчителя
Слово вчителя
Олександр Олесь
Слово вчителя
Підведення підсумків
Слово вчителя
Подобный материал:
«Живи, Україно!»

Гненна С.В.,

вчитель російської мови

Миколаївської загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів №36

учасниця конкурсу «Нове ім’я-2011»


Вікова категорія: 8 клас

Мета: актуалізувати знання учнів щодо подій становлення незалежності України; ознайомити учнів з поняттям громадянськості, розвивати в дітей прагнення бути свідомим громадянином; виховувати любов до рідної землі, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу.

Очікувані результати: учні зможуть давати визначення ключовим поняттям теми, визначити і сформулювати власне ставлення до майбутнього нашої держави та її громадян, оцінити значення проголошення незалежності для держави та її народу.

Обладнання: презентація до уроку, додаток 1(словник уроку), додаток 2 (Етапи формування державної території України), відеоролик.

ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО УРОКУ

Слово вчителя: Розпочнемо наш перший урок. Спробуймо для початку відгадати акровірш.

Відгадування акровірша та обговорення його змісту. (слайд 2)

Група літераторів:

Учень 1:

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніше їм своя пустиня,

Аніж зелений в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

М.Чернявський
  • Знайдіть назву держави в цьому вірші.
  • Що для вас означає слово Україна?

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ

Слово вчителя:
  • Як Ви гадаєте, яким подіям присвячений наш сьогоднішній урок?

Вірно, Дню незалежності нашої славної держави. Чому?
  • Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слово вчителя: 24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто прийняла Акт проголошення України незалежною, самостійною, демократичною державою. День Незалежності — найважливіше національне свято в більшості країн світу. Не є винятком і Україна.

Група літераторів:

Учень 2:

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!..

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги,

І руки не скрутять ворожі:

Стоять твої вірні сини навкруги

З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях

І жити, і вмерти з тобою,

І прапори рідні в кривавих боях

Ніколи не вкрити ганьбою!

Олександр Олесь

(слайд 3)

(Додаток 2. Етапи формування державної території України)

Слово вчителя: Ми з вами маємо усі підстави пишатися тим, що наша Батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо переживала найважчі випробування і не скорилася.

Українці ніколи не прагнули поневолювати інші народи, а лише захищали себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.
  • Які подробиці з історії становлення незалежності нашої держави Ви можете розповісти? Які найвизначніші події, битви, постаті пригадуєте?

(слайд 4)

Група дослідників:

Учень 1: У 1985 році в СРСР, до складу якого входила Україна, розпочинається перебудова. Очолив її лідер комуністів Михайло Горбачов. Він запропонував змінити життя на краще і вже вкотре, як і попередні керівники СРСР, закликав народ до терпіння й активної праці. Але чи міг терпіти народ і вірити радянським лідерам? Ні. Народ усе активніше і відвертіше почав висловлювати недовіру керівникам держави. Звичним явищем стали мітинги, демонстрації, страйки – мирні акції протесту. І 16 липня 1990 року новообрана українська Верховна Рада прийняла Декларацію про Державний суверенітет України, де від імені народу було заявлено про наміри будувати свою самостійну державу.

Учень 2: У Декларації про державний суверенітет України зазначається, що Україна забезпечує національно-культурне відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій. Водночас право на національно-культурний розвиток гарантується представникам усіх національностей, які проживають на території нашої держави.

Слово вчителя: 19 серпня 1991 року відбувалися спроби прибічників радянського ладу відновити старі порядки по всій країні – стався заколот – путч, державний переворот в СРСР.

(слайд 5)

Група дослідників:

Учень 3: Виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р., продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Слово вчителя: Отже, дата 24 серпня пов'язана з прийняттям цього дня в 1991 р. Верховною Радою тоді ще Української РСР Акта проголошення незалежності України. Це день справдження надій та прагнень українського народу. Він заклав фундамент для побудови незалежної Української держави, яка була багатовіковою мрією нашого народу.
  • Що означав цей документ, який був прийнятий 24 серпня 1991 року, для України, для українського народу?
  • Яку ж річницю свята ми відзначаємо цього року?

Слово вчителя: Двадцять років незалежності.

Для історії двадцять років – зовсім небагато. Але наш народ йшов до цього свята тривалий час! Йшов через утиски, в’язниці й війни упродовж усієї історії від часів Київської Русі і до наших днів. На цьому шляху загинула незліченна кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність.

(слайд 6)

Слово вчителя: Двадцять років для держави – це дуже мало. Якщо порівнювати з віком людини, то це період становлення, визначення. Отже, це лише початок, лише підґрунтя. Далі йде будівництво нової держави. 1 грудня 1991 року відбувся референдум та вибори президента незалежної української держави. Приблизно 90 % громадян підтвердили своє прагнення жити в незалежній державі.

(слайд 7)

Група літераторів:

Учень 3:

Хіба не бачите, що небо голубіє,

Що сонце ранками всміхається ніжніш,

Що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє,

І легше дихає, і дивиться ясніш.

Хіба не чуєте, про що вітри шепочуть

І як з зітханнями зливається їх сміх...

Хіба не чуєте, як голуби туркочуть,

Як краплі котяться і падають із стріх.

Хіба не вірите, що скоро день засвіте,

Що сонце наше вже з-за обрію встає,

Що хід його спинить ніщо не зможе в світі

І цвіту нашого ніщо вже не уб'є!

Олександр Олесь

Слово вчителя: Досить інтенсивним був процес входження нової Української держави до світового співтовариства. Вже на другий день після референдуму, суверенну Україну визнала Польща, а протягом грудня — ще 68 держав світу, в тому числі всі найбільш розвинені і впливові (5 грудня — Росія, 25 грудня — США).

Ви бачите, що вихід України на історичну авансцену як незалежної самостійної держави відбувався еволюційним шляхом. Він передбачав реформування існуючої у державі системи, всіх галузей життєдіяльності суспільства.
  • Назвіть складові елементи розбудови незалежної держави. (Учні роздивляються слайд, додають несказане вчителем).

Тривалий і складний шлях до незалежності довелось пройти нашій країні.

І ми з вами, кожен з нас, кожен громадянин України має пам’ятати, що він є невід’ємною складовою нашої молодої незалежної держави і від кожного з нас залежить доля і майбутнє нашої держави.
  • Які ж недоліки, труднощі, проблеми існують в нашій державі в умовах незалежності? Назвіть їх.

Не дивлячись на труднощі, наша молода незалежна держава поступово займає гідне місце у світі. І нам українцям є чим пишатися.

РОБОТА В ГРУПАХ (під час роботи – відеоролик про Україну).

Слово вчителя: І щоб це довести, я пропоную Вам зараз виконати таке завдання – скласти образ сьогоднішньої України. Кожен з вас на розданих вам картках запише/ назве декілька явищ та речей в житті нашої країни, якими ви пишаєтеся; риси та ознаки, за якими Україну знають у світі; місця в Україні, які ви б хотіли насамперед показати людям всього світу тощо). Потім прикріпимо їх всі разом на дошку і подивимося, що вийшло. (Складаємо гілку калини – збираємо образ). Обговорюємо виконане завдання.
  • Чим є Україна для сьогоднішньої молоді? Для Вас особисто?
  • Чи пишаєтеся Ви тим, що ви громадяни України? Чому?

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

Слово вчителя: Отже, давайте зробимо висновок із нашого уроку.

(Говорять учні, додає вчитель) Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками ми повинні підносити її культуру, своїми досягненнями славити її. Бути гідними своїх предків, любити рідну землю так, як заповідав великий Тарас, берегти волю і незалежність України, поважати свій народ і його культуру й мову. Шанувати себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.
  • А чи справдилися ваші очікування від нашого сьогоднішнього уроку?

Слово вчителя: Підводячи підсумок нашого уроку, ми з вами повинні для себе зрозуміти, що Україна в мирному оточенні сусідів змогла вступити в третє тисячоліття як цивілізована й багата країна. Великі і складні завдання покладаються сьогодні на кожного її громадянина. А громадяни України—це ви і я, це люди, які постійно живуть в Україні, є патріотами своєї Вітчизни, готовими захищати її територію, працювати в ім’я її розвитку. Якісно нову державу як захисника інтересів громадян можуть створити якісно нові громадяни. Бо людина не може змінювати світ у позитивному плані, якщо не змінить себе, свою свідомість, якщо не стане людянішою, відповідальнішою.

А завершить наш сьогоднішній урок вірш-напуття.

(слайд 8)

Група літераторів:

Учень 4:

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну

У сні й наяву, вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Володимир Сосюра