Програми для загальноосвітніх навчальних закладів географія 5-11 класи

Вид материалаДокументы

Содержание


В.Корнєєв, Л.Круглик, ВЛямічев, П.Масляк, Н.Муніч
Л.Тименко, О.Топузов, Г.Уварова, Б.Чернов, П.Шищенко
Для загальноосвітніх
Головнями завданнями шкільного курсу географії є
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із географії
Критерії навчальних досягнень учнів
II. Середній
Рівні навчальних досягнень
III. Достат
Рівні навчальних досягнень
IV. Високий
Рідний край
Зміст теми
Учень: — називає
Тема 1. Географічне
Практична робота
Учень: — характеризує
Зміст теми
Тема 2. Поверхня і корисні
Практична робота (на
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   76

Навчально-практичне видання

Міністерство освіти і науки України

Головне управління змісту освіти

Академія педагогічних наук України

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів


ГЕОГРАФІЯ 5—11 класи

Затверджено

Міністерством освіти і науки України


(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-3580 від 22.08.2001 р.)

Програми підготували:

Географія. 5—10 класи: Л.Булава, Й.Гілецький, Т.Гільберг,

Ф.Заставний, Д.Йосипів, С.Коберник, Г.Ковальчук, Б.Ковтун,

В.Корнєєв, Л.Круглик, ВЛямічев, П.Масляк, Н.Муніч,

Л.Паламарчук, Л.Паламарчук, В.Пестушко, Л.Покась,

Г.Романко, В.Сасихов, А.Сиротенко, О.Скуратович,

Л.Тименко, О.Топузов, Г.Уварова, Б.Чернов, П.Шищенко,

Б.Яценко

Програми з географії для профільних класів: В.Загородній, В.Ковтун, Л.Мелько, Л.Паламарчук, Л.Паламарчук, В.Пестушко, Л.Покась, І.Харенко


Географічні назви подані з Інструкцією про передачу географічних назв українською мовою (затверджено Департаментом геодезії, картографії та кадастру 21 травня 2001 раку).


© Міністерство освіти і науки України, 2001

© Академія педагогічних наук України, 2001

© Л.Булава, О.Бурлака, Й.Гілецький та ін., 2001

Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України

ПРОГРАМИ

ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

ГЕОГРАФІЯ

5—10 класи

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Загальноосвітня цінність шкільного курсу географії полягає в тому, що при його вивченні майбутній громадянин знайомиться з реальним життям у навколишньому середовищі, із життям суспільства в усіх його проявах і зв'язках. Географічні знання і вміння дають просторове уявлення про земну поверхню та змогу усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях у державі та світі.

Загальна мета географічної освіти в сучасній школі — формування у свідомості учнів системи поглядів, принципів, норм поведінки щодо географічного середовища.

Результатом шкільної географічної освіти має стати внутрішня пізнавальна установка особистості на створення цілісних уявлень, образів географічних об'єктів і явищ, що ґрунтуються на комплексному підході до вивчення географічних аспектів взаємодії суспільства і природи в їх єдності і взаємозв'язку.

Головнями завданнями шкільного курсу географії є:

• формування в учнів цілісного географічного образу планети Земля, починаючи від вивчення рідного краю і держави та закін­чуючи пізнанням глобальних закономірностей і процесів;

• розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних і соціальних проблем;

• розвиток у школярів геопросторового мислення, розуміння доцільності науково обґрунтованого підходу до природокористу­вання, системної єдності довкілля, людини та її діяльності в терито­ріальному аспекті;

• розкриття ролі географії в житті суспільства та в забезпеченні раціонального використання природного, трудового та матеріально-ресурсного потенціалу територій (країн, материків, окремих регіонів тощо);

• виховання національно свідомого громадянина, дбайливого господаря, грамотної, освіченої людини, гуманіста і природо­люба;

• вироблення в учнів умінь практично застосовувати здобуті географічні знання та користуватися джерелами географічної ін­формації;

• усвідомлення особистої причетності до подій, що відбуваються в навколишньому світі;

• орієнтування в потоці географічної інформації, що постійно збільшується;

• розвиток критичного мислення та вміння логічно викладати свої думки;

• вміння визначати вплив виробничої діяльності сучасного суспільства на географічну оболонку на різних рівнях диференціації (глобальному, регіональному, локальному);

• виховання нетерпіння до будь-яких проявів безгосподарності й безвідповідального ставлення до природного середовища;

• розвиток творчого мислення, формування власної точки зору та критичного ставлення до інформації.

Зміст нової редакції програми визначено з урахуванням досвіду навчання географії в школі та досягнень географічної науки. При розробці програми враховувалися також психолого-педагогічні закономірності засвоєння знань, їх доступність для учнів, рівень підготовки з природознавства, біології, хімії, фізики та історії.


Пропедевтичним географічним курсом є «Рідний край» (5 клас), що дає учням початкові географічні знання про природу, населення, культурний розвиток і господарство своєї місцевості. Вивчаючи його, учні набувають саме тих знань, які сприятимуть сприйманню географії в старших класах. Учитель має допомогти усвідомити учням, що їхній рідний край—це держава Україна, одна з областей та один із районів області, село або місто, у якому живе школяр.

Програма курсу передбачає п'ять практичних робіт та три нав­чальні екскурсії, проводячи які, доцільно максимально вико­ристовувати місцевий краєзнавчий матеріал. Учитель також може, з урахуванням умов, у яких розміщена школа, проводити додаткові екскурсії та практичні роботи на власний розсуд.

«Загальна географія» (6-й клас) здійснює перехід від курсу «Рідний край» до систематичних курсів географії і водночас стає основою для їх подальшого вивчення. Його основними завданнями є знайомство з географією як наукою, з оболонками земної кулі та з географічними процесами і явищами, формування знань про існуючі в природі взаємозв'язки й закономірності.

Початковий курс фізичної географи є складником системи фізико-географічної освіти і включає відомості про Всесвіт та Сонячну систему, про топографічний план та особливості зображення Землі на глобусі й карті, про сфери Землі (літо-, гідро-, атмо-, біосфера та географічна оболонка), про методи їх дослідження, про основні компоненти природного комплексу та взаємозв'язки між ними, про кількість, середню густоту і рух населення земної кулі, його расовий склад, положення України та окремих держав на політичній карті світу.

У процесі вивчення загальної фізичної географії учні мають навчитися орієнтуватися в точці стояння й під час руху на місцевості за Сонцем, Полярною зорею, місцевими предметами, за допомогою компаса; визначати азимут, складати й читати елементарний план місцевості, користуватися масштабом і градусною сіткою карт та глобуса, описувати за картою окремі об'єкти — форми поверхні, водойми суші, моря й океани; описувати за спостереженнями погоду за день, місяць, сезон.

Знання про літосферу, гідросферу, атмосферу та біосферу підводять учнів до елементарного поняття про п'яту оболонку земної кулі — географічну. Зв'язки між гірськими породами, рельєфом, кліматом, водами, ґрунтами, рослинністю і тваринним світом і на цій основі елементарні уявлення про природний комплекс розглядаються переважно на базі раніше вивченого матеріалу про компоненти природи своєї місцевості, про їх використання й охорону з урахуванням цих зв'язків.

У 6-му класі виконується десять практичних робіт, які передбачають спостереження за сезонними змінами погоди, режимом водойм, рослинності і тваринного світу, систематичне використання карти та місцевого краєзнавчого матеріалу.

У курсі «Географія материків і океанів» (7-й клас) основну увагу зосереджено на вивченні фізико-географічних умов материків як цілісних природних утворень. Одночасно формуються знання про географічну оболонку та її" компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки в житті людей і впливу суспільства на природні умови.

Вивчення «Географії материків і океанів» у 7-му класі є важливим етапом у формуванні регіональних уявлень про сучасний стан природи Землі як середовища життя людини, а також у розумінні елементарних зв'язків між компонентами природи, між природою і людиною. Учні отримують уявлення про просторову неоднорідність природи материків і океанів та її частин як комплексів, що відрізняються на різних рівнях її диференціації: локальному, регіональному та глобальному.

У новій редакції програми посилено українознавчу спрямованість курсу 7-го класу, тобто вивчення територій та об'єктів здійснюється з урахуванням їхніх зв'язків з Україною, із сучасними пріоритетами нашої держави. Характеризуючи окремі території світу, доцільно знайомити учнів із внеском українських учених у їх вивчення та освоєння.

Одним із головних завдань курсу «Географії материків і океанів» є формування вміння складати описи природи різних територій на

основі зіставлення карт різного змісту: загальногеографічної, кліматичної, ґрунтів, природних зон та ін.

Програма передбачає виконання 7-ми практичних робіт, які проводяться з використанням атласу, контурних карт та підручника в класі. Саме цим практична частина курсу географії в 7-му класі істотно відрізняється від початкових курсів географії. У процесі вивчення курсу географії материків і океанів учні працюють з картами: фізичною, будови земної кори, ґрунтів, природних зон, кліматичною, комплексною. Самостійне використання кожної з названих тематичних карт неможливе без виконання низки тренувальних завдань і вправ. Для якісного виконання практичних робіт учні мають оволодіти прийомами, які в сукупності й складають уміння читати різні види карт та працювати з ними. Саме те, як семикласники вміють працювати з картами та використовувати їх як джерела різноманітної інформації, і є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів у цьому курсі географії.

Вивчення географії України у 8—9-му класах має бути спрямоване на формування цілісної науково-географічної картини своєї держави. З метою подолання розриву між традиційно розрізненими блоками цього курсу — природою, населенням та господарством України — вводиться єдиний курс «Географія України» («Фізична географія» України», 8-ий клас і «Економічна і соціальна географія України», 9-й клас). Особливості природи доцільно розглядати як умови життя та господарської діяльності людини. В обох класах на початку навчального року пропонується ознайомлення з адміністративно-територіальним поділом України, тому що при вивченні майже всіх фізико- та економіко-географічних об'єктів доводиться постійно звертатися до адміністративних одиниць, знаходячи ці об'єкти на карті.

Курс 8-го класу є завершальним для шкільної фізико-географічної освіти, тому значна увага під час його викладання приділяється, крім вивчення нових понять і закономірностей, поглибленню теоретичних знань із фізичної географії.

У змісті теми «Джерела географічної інформації» передбачається вивчення картографічного матеріалу, де узагальнюються знання учнів, здобуті раніше, вводяться також нові теми про картографічні проекції, способи зображення географічних об'єктів і явищ на картах, має здійснюватись ознайомлення з особливостями зображення сферичної поверхні Землі на площині.

У третьому розділі курсу передбачено вивчення природних комплексів України. Зміст цього розділу значно скорочено. Головна увага звертається на аналіз проявів широтної зональності та висотної поясності на території України.

Вивчаючи географію своєї області, доцільно розглядати її порівняно з великою територією, до якої входить область.

Програма передбачає виконання 7-ми практичних робіт, які мають дати змогу показати органічний зв’язок природи і

суспільства, їх взаємний вплив та зумовленість.

П розділ географії України дає учням знання про населення і трудові ресурси держави, про розвиток і розміщення господарства. Курсу географії України в 9-му класі підводиться роль завершального для основної та опорного для старшої школи. Він формує знання про свою країну як суб'єкт міжнародного географічного поділу праці, економіки й геополітики, світового географічного простору, тому з цього навчального року поняття про світове господарство та місце в ньому України вивчається в 9-му класі. Пропонується також у цьому ж курсі розгляд глобальних проблем людства та їх прояв на території України. Вивчається економіко-географічне та геополітичне положення України, її адміністративно-територіальний устрій, історико-географічне формування території. Значна увага приділяється розміщенню населення, його природному і механічному руху, національному складу. Детально вивчається географія галузей господарства країни, зовнішньоекономічних зв'язків.

Особливу увагу при вивченні населення України потрібно приділити проблемам відродження української мови й національної культури, мов і культур інших народів України.

При характеристиці економічних районів глибше вивчається район, на території якого знаходиться школа, всі інші — оглядове. Цей курс є також початковим етапом економічної освіти школярів, сприяє їхній адаптації до життя в умовах ринкової економіки, тому в програму введено теми «Типи економічних систем. Економічна система України», «Типи підприємств», «Складові економічного потенціалу країни».

Програма передбачає виконання 10-ти практичних робіт. Більшість практичних робіт вимагає самостійного використання учнями економічних карт, статистичних таблиць із додатку підручника та роботу з текстом підручника.

Курсом «Економічної і соціальної географії світу» (10-й клас), як правило, завершується географічна освіта школярів. Залежно від конкретних умов навчання він вивчається в 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладів протягом 34 годин за рахунок інваріантної частини або 64 годин, де одна година береться з варіативної частини навчального плану.

У курсі поєднується загальна економічна географія з економіко-географічним країнознавством.

Основна мета курсу — продовжити, а для більшості учнів завершити формування знань про географічну картину світу, які спираються на розуміння теорії взаємодії суспільства і природи, відтворення і розміщення населення, світового господарства та географічного поділу праці, на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів.

Курс «Економічна і соціальна географія світу» має сформувати в учнів цілісне уявлення про навколишній світ, показати глибокий взаємозв'язок природи, населення, господарства земної кулі, навчити просторового мислення, сприяти вихованню поваги й любові не тільки до своєї Батьківщини, а й до історії та культури інших країн і народів. Це ще більш важливо сьогодні, коли світ змінюється з небаченою швидкістю, зростає кількість населення Землі, переплітаються економічні зв'язки, розширюється мережа глобальних комунікацій.

Наведений у програмі перелік країн є орієнтовним. Учителю надується право обирати для більш детального вивчення ті країни, які відповідають пріоритетам зовнішньої політики України, з урахуванням сучасної політико-економічної ситуації у світі.

Хочемо зауважити, що кількість практичних робіт у 10 класі зменшено до чотирьох, бо при жорсткому дефіциті навчального часу в ході вивчення соціально-економічної географії світу вчителі змушені здійснювати своєрідний симбіоз галузевих, регіональних і глобальних підходів, що, окрім користі, може призвести до поверховості та дилетантства, а виконання практичних робіт часто перетворюється на переписування підручника.

Багато питань курсу (економіко-географічне положення території, господарська оцінка природних умов і ресурсів, структура і розміщення окремих галузей господарства, господарські відмінності на території країни та ін.) можуть бути вивчені учнями самостійно. Необхідно, щоб, виконуючи ці завдання, учні використовували типові плани характеристики територій та об'єктів. При викладанні географії зарубіжних країн рекомендується систематично залучати школярів до використання матеріалів із засобів масової інформації та науково-популярної літератури, що допомагає їм розуміти та аналізувати сучасні політичні події.

У профільних класах можуть викладатися спеціальні географічні дисципліни, які обираються батьками, учнями, школами і відповідають обраному профілю. У спеціалізованих класах географічних профілів та класах поглибленого вивчення предмета географія вивчається за спеціальними програмами.

Програми всіх курсів передбачають певну систему роботи з картою, що забезпечує послідовне ускладнення вмінь. Так, у 5 та 6-му класах в учнів формується вміння складати за картами опис окремих фізико-географічних об'єктів (наприклад, гори, низовини, озера, річки); у 7 та 8-му класах учні продовжують складати комплексний опис природи територій зі встановленням більш глибоких причинно-наслідкових зв'язків. У 9 та 10-му — практикується новий вид роботи з економічними картами —

характеристика деяких економіко-географічних об'єктів (транспортних шляхів, населених пунктів, галузей господарства, районів тощо).

У програмі кожного класу передбачена певна кількість назв географічних об'єктів. Деякі назви (річок, морів, рівнин і т.д.) повторюються в програмах, проте це не означає, що при повторенні будь-якого об'єкта слід обмежитися лише показом його на карті. У кожному курсі уявлення про нього необхідно доповнювати новими характерними рисами і таким чином розширювати та поглиблювати знання учнів про об'єкти, що вивчаються.

Практичні роботи можуть виконуватися під час вивчення тем, де вони передбачені, і в окремо відведений час (за вибором вчителя). Перевіряє й оцінює практичні роботи вчитель на власний розсуд: у всіх учнів чи вибірково. У кожному семестрі обов'язково оцінюються дві практичні роботи, які також обирає вчитель.

Час проведення практичних робіт на місцевості та навчальних екскурсій визначає вчитель, враховуючи рекомендації, викладені в листі Міністерства освіти і науки України №1/9-97 від 07.03.2001 «Про порядок проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

У програмі подано орієнтовний розподіл годин за розділами і темами. Частину навчального часу вчитель може використати на свій розсуд з метою глибшого вивчення або повторення певного навчального матеріалу за рахунок скорочення окремих питань і тем основних курсів.

Оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з географії здійснюється з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід у його організації. Критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання.

Пропонуємо для оцінювання навчальних досягнень учнів із географії скористатися таблицею.


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ІЗ ГЕОГРАФІЇ

Рівні навчальних досягнень


Бали


Критерії навчальних досягнень учнів




І. Початко­вий



1


Учень розрізняє окремі географічні явища чи об'єкти (гори і рівнини, суша і океан, село і місто, галузь і т. д.) та за допомогою вчителя знаходить їх на карті




2



Учень за допомогою вчителя відтворює окремі факти на елементарному рівні, розрізняє один або декілька запропонованих географічних об'єктів та за допомогою вчителя намагається знайти їх на карті




3


Учень у деяких випадках дає нечіткі характеристики географічних об'єктів; за допомогою вчителя знаходить їх на карті, може самостійно розрізнити окремі географічні поняття




II. Середній




4


Учень частково відтворює текст підручника, дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає, відповідно до теми конкретного уроку, компоненти географічної оболонки та складові господарства; повторює за зразком практичну роботу; під час відповіді намагається користуватися географічною картою




5


Учень відтворює частину навчального матеріалу без розкриття причинно-наслідкових зв'язків, описує географічні об'єкти чи явища за типовим планом. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою





Рівні навчальних досягнень


Бали


Критерії навчальних досягнень учнів





6

Учень самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює значну частину вивченого матеріалу відповідно до його викладу в підручнику.

За допомогою вчителя виявляє причинно-наслідкові зв'язки, ілюструє їх власними прикладами. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою



III. Достат-

ній



7

Учень має достатні географічні знання і застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про природні та суспільні явища, вміє вести спостереження за навколишнім середовищем; достатньо володіє картографічним матеріалом

8

Учень засвоїв основні уявлення, поняття і категорії географічної науки про Землю та господарську діяльність людини. Застосовує здобуті знання на практиці, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про господарство і населення, показує їх зміну в часі. Вміє наводити приклади взаємодії людини і природи; знає обов'язкову географічну номенклатуру

9

Учень на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про компоненти природи і просторову організацію господарства; пояснює причинно-наслідкові зв'язки в природі і господарстві; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом




Рівні навчальних досягнень


Бали


Критерії навчальних досягнень учнів




IV. Високий



10

Учень усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку певних процесів та явищ, передбачених навчальною програмою; пояснює прикладне значення географічних знань, дає розгорнуту відповідь, відбирає необхідні знання; добре володіє картографічним матеріалом

11

Учень має глибокі знання про об'єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження і висновки, вміє працювати з рекомендованими вчителем джерелами географічної інформації; на високому рівні аналізує та використовує картографічну інформацію

12

Учень володіє ґрунтовними географічними знаннями у межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об'єкт вивчення; самостійно аналізує природні та суспільні явища, робить відповідні висновки й узагальнення; здатний розв'язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує


5 клас