Волосюк Оксана Василівна

Вид материала

Документы

Содержание Аналіз останніх досліджень. Виклад основного матеріалу.

Подобный материал:

• Наукова xpohika олена Василівна Чернецька, 149.75kb.
• Зінченко Світлана Василівна, 113.11kb.
• Гончарова Тетяна Василівна, 142.89kb.
• Мирвода Оксана Олександрівна музкерівник днз №41 «Весняночка» Калинівської селищної, 58.29kb.
• Акежева Оксана Батырбековна. Оксана Батырбековна родилась в 1975 году закон, 163.55kb.
• Воронцова Оксана Юрьевна 2009 г. Содержание программа курса, 648.99kb.
• Оксана Левицька, 101.58kb.
• Волосюк п. В. Правовой статус беженцев и вынужденных переселенцев научный редактор, 3337.54kb.
• 1. Бедер Антоніна Василівна-провідний бібліотекар, освіта повна вища спеціальна, стаж, 169.13kb.
• Дубич Клавдія Василівна. Особистісно орієнтоване виховання студентів в умовах соціокультурного, 297.62kb.

УДК [62.007.2:378]:004


Волосюк О.В.

ЗАСТОСУВАННЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ МАТЕМАТИКИ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ


Система освіти в нашій країні вступила в період фундаментальних змін, що характеризуються новим розумінням цілей освіти, новими концептуальними підходами до розробки і використання навчальних технологій і т. ін. Тому поставлені перед школою завдання щодо поєднання навчання з подальшою продуктивною працею, підвищення ефективності навчання можуть бути реалізовані за умовами зміни відношення педагогів до навчального процесу, а саме підвищення шкільної математичної освіти за умов посилення її прикладного, практичного та політехнічного спрямування.

Нові суспільні умови та нові завдання освітньої галузі «математика» потребують корекції існуючих шляхів досягнення мети та вирішення зазначеної проблеми шкільного курсу математики. У школі треба раз і назавжди відмовитися від технократичного мислення, коли засоби переважають над метою, коли на учня дивляться як на об’єкт маніпуляцій, який навчають або програмують, а не як на особистість х безліччю ступенів свободи її інтелекту.

Таким чином, актуальність проблеми обумовлена необхідністю у прикладній спрямованості змісту курсу «математика»,а саме з демонстрацією та реалізацією її світоглядних і соціально - педагогічних функцій.

Аналіз останніх досліджень. У педагогічних дослідженнях прикладну спрямованість математики розуміють як змістовний та методологічний зв'язок шкільного курсу з практикою, що передбачає формування в учнів умінь, необхідних для розв'язування засобами математики практичних задач.

Так, наше дослідження спирається на результати робіт Н.Є.Жуковським, Д.Релєєм, Ф.Букингемом та іншими авторами була сформульована теорема , що дозволяє встановити умови подібності явищ будь-якої фізичної природи, що втілилися в сучасних принципах педагогічного процесу та розумінні дидактичного забезпечення навчання та виховання тощо.

Таким чином, мета статті – проаналізувати умови встановлення зв’язку шкільної математики з життям.

Виклад основного матеріалу. Існує необхідність так організовувати вивчення математики, щоб воно було корисним і водночас захоплюючим, цікавим. А це можливо шляхом подолання надмірної абстракції, через розкриття ролі математики в пізнанні навколишнього світу, через інтеграцію з іншими шкільними предметами та формування у такий спосіб цілісного, гармонійного світосприйняття дитини.

Серед цілей вивчення математики можна виділити такі рівноправні аспекти:

• оволодіння учнями комплексом математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій діяльності, достатніх для оволодіння іншими галузями знань і забезпечення неперервної освіти;
  
• формування в учнів уявлень про ідеї та методи математики та її роль у пізнанні дійсності; наукового світогляду.[1, c.6]
  

Ідеться про реалізацію прикладної спрямованості шкільного курсу математики. Численні науково-методичні публікації свідчать про важливість цього напрямку у викладанні математики в школі.

Прикладне спрямування включає вміння учнів засобами математики досліджувати реальні явища, складати математичні моделі задач та спів ставляти знайдені результати з реальними.

Практичне спрямування шкільного курсу математики передбачає формування в учнів умінь використовувати здобуті знання під час вивчення як самої математики, так і інших дисциплін.

Політехнічне спрямування передбачає використання математичних знань для пояснення виробничих циклів, процесів обслуговування та керування, полегшення вивчення інших предметів (фізики, хімії, креслення, трудового навчання тощо).

Відомо, що ефективним є також навчання, яке в єдності з вихованням забезпечує активізацію мислення учнів і свідоме засвоєння ними системи наукових знань, спонукає у них бажання та потребу в цих знаннях і викликає інтерес до предмета, допомагає розвитку здібностей кожного учня, розвиває вміння та навички застосовувати отримані знання на практиці, а також самостійно здобувати ці знання.

Підвищенню ефективності навчання математики сприяє розв'язування задач практичного змісту. Звернення до прикладів із життя і навколишньої дійсності полегшує вчителю організацію цілеспрямованої навчальної діяльності учнів.

У педагогічній літературі поняття прикладної задачі трактується по-різному, а саме як:

• задача, що потребує перекладу з природної мови на математичну;
  
• задача, яка близька за формулюванням і методами розв'язування до задач, що виникають на практиці;[3,c.215]
  
• сюжетна задача, сформульована у вигляді задачі-проблеми.[5,c.328]
  

Прикладна задача повинна задовольняти такі умови:

1) питання задачі формулюється так, як воно зазвичай формулюється у житті;

2. розв'язок задачі має практичну значимість;
   
3. дані та шукані величини задачі мають бути реальними, взятими з життя.
   

Прикладна задача — це задача, що виникла поза математикою, але розв'язується математичними засобами.[2,c.153]

Кожна прикладна задача виконує різні функції, що за певних умов виступають явно або приховано.

Деякі задачі ілюструють запозичений у природи принцип оптимізації трудової діяльності (діставати найбільший ефект з найменшими затратами), інші — розвивають здібності учнів до технічної творчості (геометричні задачі на побудову тощо). Розв'язування прикладних задач сприяє ознайомленню учнів з роботою підприємств і галузей народного господарства, що є умовою орієнтації інтересу учнів до певних професій. Використання прикладних задач дозволяє вдало створювати проблемні ситуації на уроці (наприклад, чому вигідніше будувати одноповерхові будинки з квадратною основою, ніж з основою у вигляді іншого прямокутника з таким самим периметром тощо). Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань, збагачують учнів теоретичними знаннями з технічних та інших дисциплін.[7,c.4]

Математиці властива універсальна застосовність. Однак математика при цьому не може замінити методи і поняття тих конкретних наук, де її застосовують. У цьому сенсі вона має прикладний, підпорядкований характер. А тому доцільно узгодити в часі і за темпами вивчення програму з математики з програмами інших предметів шкільного компонента, що використовують математичний апарат.

Цікавим і перспективним є такий спосіб демонстрації зв'язку математики з іншими науками, як проведення інтегрованих уроків. Вони допомагають знання сучасних учнів зробити ціліснішими, дозволяють позбутися ефекту «клаптикової ковдри», на них формується науковий світогляд. Такі уроки сприяють встановленню логічних зв'язків між предметами, попереджають формалізм у знаннях. Наприклад, уроки математики можна інтегрувати з уроками трудового навчання в такому поєднанні: «Формули. Побудова креслень одягу», «Одиниці маси. Робота з харчовими продуктами. Приготування страв»; з уроками географії так: «Масштаб. Побудова плану шкільної території»; з уроками природознавства: «Симетрія. Симетрія в природі»; з уроками фізики: «Швидкість. Одиниці вимірювання швидкості»; з уроками історії: «Подорож у минуле геометрії», «Сім чудес світу» тощо. Інтегровані уроки мають яскраво виражену прикладну спрямованість і тому викликають незаперечний пізнавальний інтерес учнів.[8,c.6]

Міжпредметні зв'язки — це не тільки «мости» між навчальними предметами, але і засіб побудови цілісної системи навчання на основі спільності змісту знань і методів наукового пізнання.

Методисти давно пов'язують проблему міжпредметних зв'язків з раціональним використанням математичних знань у практичній діяльності людей, оскільки сфера застосування математики постійно розширюється.

Під час добору задач прикладного характеру доцільно дотримуватись певних вимог.

Задача має демонструвати практичне застосування математичних ідей і методів та ілюструвати матеріал, що вивчається на певному уроці, містити відомі або інтуїтивно зрозумілі учням поняття й терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов використання прикладної задачі, складеної на матеріалах суміжних предметів, може дати потрібний педагогічний ефект.[6,c.8]

Висновки. Отже, якщо сучасний вчитель математики у процесі навчання шкільного курсу акцентує увагу учнів на зв’язок математики з життям, то він викликає у дітей інтерес до навчання, добитися формування таких важливих рис характеру як послідовність у роботі, наполегливість, акуратність, увагу, критичне ставлення до своєї роботи й роботи своїх товаришів, кмітливість, чесність, колективізм, любов до праці, культури письма й усної мови.

Також розв’язування прикладних задач сприяє ознайомленню учнів з роботою підприємств і галузей народного господарства, що є умовою орієнтації інтересу учнів до певних професій. Використання прикладних задач дозволяє вдало створювати проблемні ситуації на уроці. Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань. Збагачують учнів теоретичними і практичними знаннями з технічних та інших дисциплін.


Література.

1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Математика в школі. — 2004. — № 2. 2. Терешкин Н. Прикладная направленность школьного курса математики. — М.: Просвещение, 1990. 3. Возняк Г., Маланюк М. Взаємозв'язок теорії з практикою в процесі вивчення математики. — К.: Рад. шк., 1989. 4. Прус А. Піраміда в контексті прикладної спрямованості шкільного курсу стереометрії // Математика в школі. — 2005. — № 2. 5. Гете И.В. Избранное. В 2-х ч., Ч. 2. - М.: Просвещение, 1985. 6. ПорджерсА. «СаймонФлегг і диявол» // Квант. — 1972. - № 8. 7. Яценюк Г.П.Математика і природа//Математика. 8. Панішко Ф. В. Три половини. Математична наука для 6-го класу // Математика. — № 7 (211).-2003.


Волосюк О.В. Застосування шкільного курсу математики в повсякденному житті

У статті проводиться аналіз проблеми прикладної спрямованості змісту курсу «математики», шляхом демонстрації та реалізації світоглядних і соціально – педагогічних функцій.

Ключові слова: прикладна спрямованість,сюжетна задача,повсякденне життя, навчальні технології.


Волосюк О.В. Применение школьного курса математики в повседневной жизни

В статье проводится анализ проблемы прикладной направленности содержания курса «математики», путем демонстрации и реализации мировоззренческих и социально – педагогических функций.

Ключевые слова: прикладная направленность, сюжетная задача, повседневная жизнь, учебные технологии.


Volosyuk O.V. Application of school course of mathematics is in everyday life

The analysis of problem of the applied orientation of maintenance of course of «mathematics» is conducted in the article, by demonstration and realization world view and socially – pedagogical functions.

Keywords: applied orientation, with a plot task, everyday life, educational technologies.