Geum.ru

Політологія / Кремень

Вид материалаДокументы

Содержание


4. Види екологічної освіти
5. Екологія людини в західній Європі
Подобный материал:
1   ...   73   74   75   76   77   78   79   80   ...   89

4. Види екологічної освіти


Будь-яка мати, що народила сина або доньку, скаже, що війна і приготування до війни - безглуздя. Скаже так, тому що війна загрожує припинити її рід, зробити її життя байдужим, позбавленим мети, загрожує загибеллю найдорожчих для неї істот, берегти і оберігати яких продиктоване законом материнства. В культурі суспільства такий закон узагальнений від простого біологічного відтворення до таких духовних висот як «Сикстинська мадонна» Рафаеля та ін. Але те ж саме утверджує соціальна екологія, прогнозуючи руйнівні для людства наслідки екологічної катастрофи, у випадку, якщо не вдасться здійснити взаємодію суспільства та природи на принципах коеволюції, формування екологічного суспільства. Рішення складних за змістом і тривалістю проблем здійснюється поворотом всієї системи освіти і виховання особи до екологічних проблем. Саме поняття «екологічне виховання і освіта» не може обмежуватися статтю і віком. Кожен зобов'язаний підтримувати рівновагу між середовищем проживання і природою, попереджати можливі небезпеки. Екологічна освіта - свідомий і планомірний розвиток знань про навколишнє природне середовище. Основна мета: формування уявлень про навколишнє природне середовище, специфіці ЇЇ внутрішніх відносин, характер антропогенного на неї впливу, а також принципах гармонійного розвитку людини та природного середовища. Екологічна освіта включає певні знання про природу, характер антропогенного впливу на неї і формуванні поведінки, спрямованого на збереження, примноження і розвиток природного середовища. Викладене розуміння змісту екологічного освіти, безумовно, вимагає великих знань. Тому-то його важливо починати з раннього дитинства, повинно охоплювати всі існуючі форми загальноосвітньої і професійної школи, різноманітні види і форми підвищення кваліфікації і тривати до кінця життя людини.

Екологічна освіта та виховання ґрунтується на методологічних посилках: по-перше, світ матеріальний і становить складну систему взаємозв'язаних і взаємообумовлеиих елементів; по-друге, суспільство - результат еволюції матерії, тому природа і суспільство характеризуються взаємозв'язком і відмінністю; по-третє, коеволюція - специфічний вид розвитку, що визначається об'єктивними і суб'єктивними передумовами; по-четверте, незворотпі біосфериі зміни, небезпечні для суспільства, визначаються непродуманими антропогенними впливами па природне середовище.

В сучасних умовах в Україні велика увага приділяється екологічній освіті та вихованню. Захист і охорона природи і навколишнього середовища - конституційний обов'язок всіх, хто проживає на території України. Існує струнка програма екологічного знання в системі дошкільної, загальноосвітньої, вищої і середньої спеціальної освіти. Ставлячи мету - формування екологічної культури молодого покоління, вирішується завдання: засвоєння ідей, понять, уявлень і наукових фактів про природу і навколишнє середовище, розуміння багатосторонньої цінності природи; осмислення еколого-етнічної цілісності нації; оволодіння прикладними знаннями, вміннями і навиками природокористування; свідоме дотримання норм поведінки в природі; нетерпиме ставлення до дії тих людей, що завдають шкоду природі тощо. В сучасних умовах в Україні реалізується комплексна екологічна реформа. В її основі лежить загальна всебічна екологічна економіка, суть якої полягає в здійсненні принципово нової політики використання природних ресурсів. Вода, ґрунти, повітря, корисні копалини, Що використаються у виробництві, мають певну вартість, і вона компенсується. Це дозволяє державі здійснювати збалансовану політику використання і поновлення природних ресурсів, знайти великі кошти на підтримання всієї системи екологічної освіти і виховання населення. В формуванні нової екологічної свідомості у молоді, реалізації державних і міждержавних екологічних програм велика роль належить суспільним екологічним формуванням.

5. Екологія людини в західній Європі


Основні ідеї екології як біологічної науки, висновки і положення соціальної екології поки ідо не знайшли адекватного відображення в суспільній свідомості. Причини - екологічна неграмотність навіть найбільш освічених і активних верств населення, а також тривке збереження антропоцентричного світогляду. Важливе завдання науки і освіти - зміна світоглядних орієнтирів і впровадження базових концепцій екології у суспільну свідомість. В сучасних умовах у світі проводиться екологія людини. Екологія людини - міждисциплінарний предмет, що об'єднує простору інформацію про взаємовідносини людини і навколишнього середовища. На сучасному етапі Ґетеборзький університет (Швеція) активно займається екологією людини в сфері наукових досліджень і в процесі навчання студентів і аспірантів. Висока якість навчальних програм забезпечується міждисциплінарним підходом. Екологія людини розуміється як вивчення взаємодії між людиною і її навколишнім середовищем. Вивчаються, по-перше, природні умови життя людських суспільств, по-друге, їх традиції, соціальна організація і технологія, по-третє, шляхи розвитку і виживання. Велика увага звертається на зв'язок між суспільством і навколишнім середовищем, взаємовідносини між суспільствами. Вивчення екології людини ґрунтується на глибокій повазі свободи і гідності людини, на її відповідальному ставленні до Природи, часткою якої є сама людина. Процес вивчення екології ґрунтується на комплексному підході, що допускає тісне співробітництво та інтеграцію в сфері природних наук, а також соціологією і гуманітарними дисциплінами. В Ґетеборзькому університеті створений комплексний, міждисциплінарний характер предмету екології людини: тісне співробітництво і об'єднання природних і суспільних наук; виділяється холістичний підхід, тобто навколишнє середовище розуміється широко, включаючи і природний (фізичний), і соціально-культурний аспекти; обґрунтовується філософсько-етичний підхід, що зв'язує екологію людини з екологією та утвердженням безпеки і миру. Утверджується, що вивчення екології людини ґрунтується на принципі глибокої поваги свободи, гідності людини і належного ставлення до Природи.

В університеті Хаддерсфільдо (Великобританія) вже більше 20 років існує програма з екології людини. Основна її мета -навчити студентів міждисциплінарному підходу в дослідженнях. Програма починається з викладання біології і географії, на основі яких вивчаються фундаментальні, прикладні та гуманітарні науки (особливо соціологія). В процесі навчання розкриваються особливості міждисциплінарного і холістпчного підходів. По закінченню курсу студенти починають, професійну діяльність в органах охорони здоров'я і управління навколишнім середовищем. Заслуговує уваги програма екології людини Міжнародного центру екології людини. В його складі Паризький університет Рене Декарта (Франція), Женевський, Тулузький, Марсельський, Вільний Фламандський (Бельгія), університет Падуї (Італія) та ін. Основна мета Міжнародного центру - підготовка фахівців з проблем взаємовідносин людини з природою.

Рік-у-рік зростає число прихильників екологічних організацій, збільшується їх вклад у вирішення глобальних екологічних проблем. Так, якщо на початку 70-х років відомо 2500 екологічних рухів, що заявили про себе, то через десять років їх налічувалося вже 15 тис, а ще через десять років майже 20 тисяч. Про масштаби екологічного руху в світі свідчать і такі дані: в Україні мільйони людей різного віку активно беруть участь в охороні навколишнього природного середовища, діють більш 1500 екологічних товариств, колективів, клубів. Створений Національний екологічний центр. В Італії біля мільйона членів екологічних організацій, в Федеративній республіці Німеччини - до 3 мільйонів членів різноманітних товариств і об'єднань - рухи зелених, у Великобританії -5 мільйонів учасників руху зелених. Міжнародні організації «ґрінпіс», «Екофорум за мир», «Центр за нашу загальну справу» відрізняються глибоким і принциповим підходом до екологічної діяльності, розповсюдження екологічних знань.

Різноманітні екологічні товариства, об'єднання, організації і рухи проявляють дедалі більший тиск на вирішення урядами держав Заходу і Сходу екологічних проблем. Народи активно виступають проти ядерної зброї, ядерної енергетики, за поліпшення якості міського середовища, беруть участь в екологічному вихованні та освіті, інформуванні населення тощо. Представники різноманітних об'єднань беруть участь в діяльності комісій, комітетів з екології і навколишнього природного середовища. Під впливом світової суспільної думки, тиску екологічних товариств, організацій і об'єднань зміцнюється міжнародне співробітництво держав Заходу і Сходу у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища. Тут велику роль відіграє Організація Об'єднаних націй. З її ініціативи та під ЇЇ керівництвом проводяться наукові конференції, міжнародні семінари, «круглі столи», форуми екології. ООН прийняла Програму про середовище людини, що має велике значення для створення світової суспільної думки про зростаючу небезпеку, що загрожує людству через порушення екологічної рівноваги. Є всі підстави говорити про екологічний вимір міжнародних відносин, використання якісно нових принципів і теоретичних концепцій: пріоритет загальнолюдських цінностей, всеосяжна безпека, «загальноєвропейський будинок», цілісна цивілізація та ін. Всі нові моменти теоретичного осмислення характеру сучасної епохи мають екологічний вимір. Висловлюється думка на орієнтацію всіх держав на активну діяльність по охороні навколишнього природного середовища, раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів, чітко виявляється тенденція співробітництва держав у збереженні навколишнього природного середовища. Діяльність численних неурядових екологічних формувань, активна міжнародна практика охорони біосфери, що підкріплюється міжнародними правовими нормами, дозволяють сподіватися, що людство не загине в екологічному хаосі, а зуміє встановити гармонійні відносини з природним середовищем.