Політологія / Кремень

Вид материалаДокументы

Содержание


Тип влади
Державна влада
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   89

ТИП ВЛАДИ


Кожний тип влади складається з видів: політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в широкому тлумаченні, - сукупність владних відносин, система влади, основою якої виступає волевиявлення народу, або певної соціальної структури, соціальної спільності, певної соціальної верстви та ін. Волевиявлення - джерело влади, а сама влада здатна, не вдаючись до організації власної волі, безпосередньо приймати владні рішення, що стають нормою для всіх учасників вольового акту. Та влада - це і її організаційний аспект, функціональне владне навантаження - право, тобто влада інститутів - політичних, соціальних, - механізмів політичної системи суспільства, а в суспільній організації - влада обраних нею органів. Все це дає можливість правильно орієнтуватися в системі владних механізмів, політично зріло орати участь в їх формуванні і реалізації влади. Влада - це реальна можливість здійснювати свою волю в соціальному суспільному житті, нав'язуючи її, якщо необхідно, іншим. Відповідно до засобів влади, на яких будується, виділяються і види влади: економічна, соціальна, духовно-інформаційна, примусова (яку часто називають політичною) і політична. В залежності від суб'єктів влада ділиться на державну, політичну, профспілкову та ін.

Що ж таке політична влада? Політична

Політична влада певний аспект відносин між великими соціальними спільностями людей. Політична влада - це політичне панування, політико-правова гарантія певного типу економічних, соціальних відносин, один з видів авторитету, власне політичного авторитету. Політична влада - одно з найважливіших проявів влади, що характеризується реальною здатністю певної соціальної спільності (класу, страту, нації або іншої соціальної спільності), а також індивідів, які відображають її інтерес* здійснювати, реалізувати свою волю з допомогою політики і правових норм. Політична влада - це політичні відносини, що відповідають соціально-структурним інтересам, що випливають з відносин власності на засоби виробництва, що обумовлюють соціальні переваги і авторитет власника, а, отже, приводять до створення суб'єкта і об'єкта влади, тобто до відносин панування і підкоренні Повна тотожність влади і авторитету властива первісному суспільству, з ускладненням і розвитком на окремих етапах зростала відмінність між владою і авторитетом. Чим більше непримириме ті між управляючими і управлінцями, тим більше примусу, тим більше падає авторитет управлінця. В ряді визначень влада характеризується як цілеспрямований вплив соціальної спільності верстви, індивіда (носія влади) з допомогою певних засобів (знарядь влади) на підвладних -(класи, особи, спільності), внаслідок чого підвладна сторона змушена виконувати владу носія. В прямому розумінні влада - одна з функцій уряду і його органів, суспільства і його органів, глави сім'ї тощо, яка полягає в примусовій згоді діяльності осіб, які входять до однієї і тієї держави, суспільства, сім'ї та ін. Влада діє в межах формальних структур, визначає поведінку людей з допомогою стимулів і санкцій, системи статусів, посад, престижу та ін. Природно, визначення політичної влади як організованого насилля одного класу для придушення іншого стосується політичної влади в антагоністичному непримиренному суспільстві, тому що тут є насилля щодо іншого класу і соціальних верств. Політична влада як насилля, примус відсутня в суспільстві, де відсутні класи, відсутні непримиримі відносини. Політична влада є всяка заснована на насиллі, примусі, влада однієї групи людей щодо іншої групи або інших груп людей в умовах антагоністичного суспільства частіше, хоча і не випадково - у ставленні певного суспільного класу. Для здійснення політичної влади необхідні всі ті елементи, які взагалі потрібні для здійснення влади, а також суспільного поділу між групою (групами), що здійснюють владу і групою (групами), стосовно якої влада здійснюється, і організований примус як основа здійснення влади. Функції політичної влади визначені їх змістом: формування політичної системи суспільства, організація його політичного життя, політичних відносин, що включають відносини між державою і суспільством, суспільними групами, класами, асоціаціями, політичними інститутами, апаратами і органами державного управління, політичними партіями, громадянами та ін., управління справами суспільства і держави на різних рівнях; керівництво органами влади і політичними, а також неполітичними процесами, контроль політичних та інших відносин і нарешті - створення певного, характерного для того або іншого суспільства типу управління, політичного режиму і державного ладу (монархічного, республіканського), відкритого або закритого, замкнутого, відгородженого від держави (автократичного) суспільства, властивій певній державі політичної системи, відповідних їй політичних відносин та інших політичних характеристик командування і виконання - два рівних універсальних принципи влади. Вони невіддільні і взаємодіють, як і дві особи - схильна владарювати (владна) і підкоряюча, сприймаюча влада. Обидва типи суспільно необхідні, відтворюються в формі великих політичних структур і відносин між ними - держава і суспільство, уряд та маси та ін.

Державна влада


Державна влада розуміється як політична влада. Проте не всяка політична влада є державною владою. Не погоджуючись з поглядами російського філософа Петра Струве про те, що основною Рисою держави нібито є примусова влада, слід відмітити, що примусова влада є в усякій людській співдружності і в родовому устрої, і в сім'ї, але держави тут не було. Ознакою держави є наявність особливого класу осіб, в руках якого зосереджується влада. Звичайно ж, державна влада - це влада, здійснювана спеціальним, відособленим апаратом, створеним саме для управління. В умовах первісного суспільства (в усякому випадку на занепаді його існування) політична влада (князі, віче, суди, старійшини та ін.) уже існує, але відсутній відокремлений апарат здійснення влади. Відсутня ще і держава. Ускладнення суспільних, соціальних відносин привело до виникнення держави: утримання політичної влади, а тим більше економічних привілеїв, що зосереджуються у народжуючого панівного класу, вело до створення спеціального апарату примусу. Разом з появою приватної власності на засоби виробництва, а слідом за нею ~ антагонізму економічних відносин виникає інститут - установа, яка не тільки відгороджувала б заново надбане багатство окремих осіб від комуністичних традицій родового ладу, що не тільки зробило б раніше надто малоцінну приватну власність священною і це освячення оголосило б вищою метою всякого людського суспільства, але й поклало б відбиток загального суспільного визнання розвитку однієї за іншою нових форм власності, а, отже, і невпинне прискорення нагромадження багатства - що увічнювало б не лише початок поділу суспільства на соціальні класи, але й право іншого класу на експлуатацію неімущого і панування імущого над неімущим. І така установа появилась. Знайдено державу.

Держава аж ніяк не є силою, нав'язаною суспільству ззовні. Держава є продукт суспільства на певному етапі, ступені розвитку, визнанні, що суспільство заплуталось в невирішених суперечностях з самим собою, розкололось на непримиримі протилежності, позбутися яких суспільство безсиле. А щоб протилежні класи, соціальні спільності з суперечливими економічними інтересами не пожерли один одного, суспільство не погрузло в безплідній боротьбі, необхідна сила, що стоїть над суспільством, сила, що усмиряла, примиряла б сутички, тримала б його в межах порядку та ін. І такою силою стала держава.

Отже, державна влада має певні характерні риси. Це влада, що здійснюється з допомогою відокремленого на певній території державного апарату. На територію поширюється державний суверенітет. Територія підконтрольна, підвладна, державним структурам надається можливість вдаватись до засобів організованого і законодавчого правового насилля. Державна влада - це найвище, найповніше відображення політичної влади - є політична найрозвинутіша влада. Державна влада - явище історичне. Поняття; політична влада і державна влада переплітаються з поняттям» класове панування. Та недоцільно ототожнювати класове панування з усякою владою і бачити будь-яку владу, що випливає з власності на засоби виробництва.

Один вид влади буває обов'язком батька в сім'ї, інший - лідера політичної партії, третій - майстра в цеху, власника найзначніших багатств на ринку та ін. Класове панування є кваліфікована форма верховної влади; її основа - переважання того або іншого типу власності на засоби виробництва - охороняється системою суспільних норм і санкцій.