Ключове питання: ІІ. Мета І завдання проекту

Вид материалаДокументы

Содержание


Ключове питання
Проект містить чотири розділи
VІ. Висновок.
Переваги енергозберігаючих ламп
Недоліки енергозберігаючих ламп
Розділ ІІ. Практична частина
Об’єкти дослідження
Чи потрібно чекати таких наслідків?
Шановний Олег Анатолійович!
Розділ ІІ. Висновок
Подобный материал:
Екологічний проект





Тип проекту: інформаційно-дослідницький індивідуальний монопроект


Робота

учениці 10 класу

Чумаківської ЗОШ І – ІІІ ст.

Томаківського району

Дніпропетровської області

Сєрової Дар’ї Вікторівни

Вчитель: Заболотня О.В.


І. Актуальність теми

Останніми роками в Україні класичні лампи розжарювання витісняються енергоощадними люмінесцентними лампами.

Популярність таких ламп визначається високим коефіцієнтом корисної дії та тривалішим терміном їх експлуатації, що виправдовує їх застосування з економічної та екологічної точки зору. Енергозбереження та збільшення енергоефективності на сьогоднішній день актуальні питання. Аналітики прогнозують, що ціни на електроенергію з кожним роком зростатимуть. Це пов'язано з багатьма факторами і, зокрема, зі скороченням первинних енергоносіїв. У цих умовах ми змушені звертатися до питань економії електроенергії. Сімейний бюджет, як і бюджет будь-якого підприємства завжди болісно реагує на збільшення витрат в оплаті енергоспоживання.

Але чи все відомо нам про експлуатацію цих енергозберігаючих ламп, чи є вони небезпечними для використання населенням!?


Ключове питання:





ІІ. Мета і завдання проекту
  • Дізнатися про люмінесцентні лампи;
  • З’ясувати, як використовуються люмінесцентні лампи на території нашого села;
  • Вийти з пропозицією щодо встановлення спеціальних баків на території нашого села для утилізації відпрацьованих ламп;
  • Підвищувати екологічну культуру серед населення нашого села;


ІІІ. Етапи реалізації проекту

Діагностико-концептуальний:
  • опрацювати літературу з даної проблеми;
  • налагодження співпрацю з місцевими органами влади;

Організаційний:
  • розробка плану роботи над проектом;
  • зустріч із представниками магазинів, що реалізують дану продукцію;
  • систематизація та оформлення отриманого матеріалу;

Практичний:
  • організація та проведення опитування серед населення;
  • підготовка науково–дослідницької роботи;
  • створення презентації проекту.



ІV. Очікувані результати
  • розвиток пізнавальних інтересів;
  • набуття навичок дослідницької роботи;
  • підвищення інтересу до екології як науки, що забезпечує існування життя на Землі.;
  • формування навичок самостійної роботи з додатковими джерелами інформації;
  • привернення уваги до проблеми екологічного забруднення села;


Проект містить чотири розділи:

І. Опрацювання літератури з даної проблеми.

ІІ. Практична частина

ІІІ. Зустріч з головою сільської ради Терпеловською В.А.

ІV. Звернення до депутата Верховної Ради Царьова О.А.

V. Проведення роз’яснювальної роботи серед населення.

VІ. Висновок.

Розділ І. Опрацювання літератури з даної проблеми

Ще у недалекому минулому люмінесцентні лампи ширше застосовувалися на підприємствах, установах та організаціях, що було спричинене як спеціальною конструкцією світильників відносно схеми підключення, так і їх розміром. Однак розробки нових конструкцій люмінесцентних ламп із класичними цоколями привела до більш широкого їх використання, насамперед у побуті. Популярність таких ламп визначається високим коефіцієнтом корисної дії та тривалішим терміном їх експлуатації, що виправдовує їх застосування з економічної та екологічної точки зору. Виходячи із цього Європейський союз має намір поступово відмовитися від використання ламп розжарювання. Згідно з результатами досліджень, що проводились у США, людина, проводячи вісім годин робочого часу при світлі люмінесцентних ламп, отримує таку ж кількість УФ-випромінювання, як при знаходженні під сонцем в ясний липневий день в районі Вашингтона всього трошки більше однієї хвилини. Люмінесцентні лампи є менш безпечними ніж лампи розжарювання. При умові правильного використання люмінесцентні лампи можна вважати такими ж безпечними як і лампи розжарювання. Найбільша небезпека для обох типів ламп пов’язана з можливістю розбити лампу. Однак кількість ртуті в люмінесцентних лампах дуже мала. Люмінофори, що застосовуються в сучасних люмінесцентних лампах, не є токсичними. Отже, можна із впевненістю стверджувати, що енергозберігаючі лампи є такими ж безпечними, як і лампи розжарювання. Компактні люмінесцентні лампи створюють мерехтіння світла при роботі. Таке мерехтіння (пульсації) світла є характерним для ламп, що працюють з електромагнітними пускорегулюючими пристроями. Більш сучасні електронні пускорегулюючі пристрої працюють на високих частотах (20-30 КГц), у цьому разі мерехтіння відсутнє. В компактних люмінесцентних лампах (енергозберігаючих лампах) використовуються тільки електронні пускорегулюючі пристрої, тому мерехтіння, а також шуми відсутні. Спільно використовувати лампи розжарювання та люмінесцентні шкідливо для здоров’я. Скоріше, навпаки. Неспівпадання частот світловипромінювання тільки збільшить світловий спектр. Однак сила випромінювання люмінесцентних ламп значно більша, отже увімкнення при цьому ще й ламп розжарювання як правило недоцільно. Підприємства-виробники та продавці люмінесцентних ламп проводять агресивну маркетингову політику, у значній частині випадків не доводячи до споживачів потенційну небезпеку такого обладнання. Річ у тім, що кожна люмінесцентна лампа містить у своєму балоні пари ртуті у кількості від 1 до 70 міліграм (джерело). Однак лише деякі виробники доводять до споживачів інформацію про вміст ртуті у таких лампах.

По токсичності ртуть відноситься до надзвичайно небезпечних речовин (перший, найвищий клас небезпеки), ртуть практично не виводиться із організму. Ртуть уражає центральну нервову систему, печінку, нирки, дихальні шляхи, тому існують дуже жорсткі вимоги щодо вмісту ртуті у повітрі, зокрема, граничнодопустима концентрація для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень встановлена у розмірі 0,0003 міліграм на кубічний метр. Детальнішу інформацію про вплив ртуті на живі організми, серед іншого, можна почерпнути із книги В. Ейхлера «Яди в нашій їжі» (рос.). Відпрацьовані люмінесцентні ламп, зважаючи на вміст у них ртуті, віднесені до надзвичайно небезпечних відходів та поводження із ними відповідно до законодавства підлягає контролю зі сторони уповноважених органів державної виконавчої влади. Однак таким контролем охоплені лише суб’єктів господарювання – підприємства, установи та організації, фізичні особи - підприємці. На даний час в Україні не існує системи збору та утилізації люмінесцентних ламп, що вийшли із ладу у домашніх господарствах. Такі лампи зазвичай просто викидаються у побутове сміття, при цьому балон може бути пошкоджений (розбитий) ще у помешканні. Єдиним доступним засобом зменшення негативного впливу є ретельне провітрювання приміщення. Але у разі, коли лампа розбилася безпосередньо у відрі із сміттям, мешканці навіть можуть не знати про потрапляння парів ртуті у повітря. Для запобігання пошкодженню відпрацьованих ламп доцільно зберігати упаковки нових ламп протягом їх терміну експлуатації із подальшим розміщенням у таких упаковках відпрацьованих ламп. Це дозволить значно зменшити вірогідність пошкодженню відпрацьованих ламп безпосередньо у помешканнях. Значною проблемою є потрапляння зіпсованих люмінесцентних ламп на полігони побутових відходів та сміттєзвалища, оскільки це призводить до проблеми загальнодержавного рівня - розсіяного забруднення довкілля ртуттю. Існує крайня необхідність негайної реалізації загальнодержавних рішень щодо збору та знешкодження відпрацьованих люмінесцентних ламп. Станом на початок березня 2010 року «Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженим Постанова Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.99р. встановлений збір за розміщення відпрацьованих люмінесцентних ламп у розмірі 1,5 гривень за 1 одиницю .Однак вказаний порядок фактично охоплює лише суб’єкти господарювання, не поширюючись на домашні господарства. Також, оскільки відповідний збір разом із іншими зборами за забруднення спільно формує державний, обласні та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, складно очікувати на системне цільове фінансування із цих фондів утилізації відпрацьованих ламп. Більш ефективним буде запровадження податку (збору) на утилізацію, який буде закладений безпосередньо у ціну люмінесцентної лампи при її продажі. Такі кошти повинні цілеспрямовано використовуватися для функціонування системи збору та знешкодження відпрацьованих ламп. Один із оптимальних варіантів – організація збору непошкоджених відпрацьованих люмінесцентних ламп в упаковці безпосередньо через магазини, що реалізують нові лампи. При цьому особі, що здає відпрацьовану лампу, можна повертати певну заставну вартість за рахунок частки збору на утилізацію. Таким чином, додаткове економічне стимулювання підвищить ефективність такого механізму збору ламп. З огляду діяльності магазинів, які фактично здійснюватимуть заготівлю відпрацьованих ламп, необхідно: зобов’язати магазини, що здійснюють продаж нових люмінесцентних ламп, приймати від населення відпрацьовані лампи. Максимально спростити отримання магазином дозвільних документів на поводження із небезпечними відходами. Організувати систему дієвого первинного обліку. Безперечно, люмінесцентні лампи – економічно виправдане джерело світла, яке дозволяє ефективніше використовувати природні ресурси.Однак «екологічність» таких ламп може бути повністю знівельована відсутністю загальнодержавної системи збору та знешкодження відпрацьованих ламп, у тому числі належного інформування населення.

Тенденція до енергозбереження, що захопила увагу всього світу, не обійшла стороною й Україну. Почасти цим можна пояснити зростаючу популярність енергозберігаючих ламп у нашій країні.Чи є економія електроенергії єдиною характеристикою, що відрізняє енергозберігаючі лампи від традиційних ламп накалювання, і на що варто звертати увагу при покупці енергозберігаючих ламп? Енергозберігаючі лампи складаються з електронного блоку, цоколя й люмінесцентної лампи - тому їх часто називають просто люмінесцентними лампами. Люмінесцентна лампа наповнена парами ртуті й інертним газом (аргоном), а її внутрішні стінки покриті люмінофорним покриттям. Під дією високої напруги в лампі відбувається рух електронів. Зіткнення електронів з атомами ртуті утворює невидиме Уф-випромінення, що, проходячи через люмінофор, перетворюється у видиме світло.

Електронний блок (ЕПРА - електронний пускорегулювальний апарат) забезпечує запалювання (пуск) і подальше горіння люмінесцентної лампи. ЕПРА перетворює мережеву напругу 220В в напругу, необхідну для роботи люмінесцентної лампи. Завдяки ЕПРА енергозберігаюча лампа запалюється без мерехтіння й працює без миготіння, властивого звичайним люмінесцентним лампам.

Переваги енергозберігаючих ламп

Світлова віддача люмінесцентної лампи в середньому в п'ять разів більше, ніж у лампи накалювання. Для прикладу: світловий потік люмінесцентної лампи 20 Вт приблизно рівняється світловому потоку лампи накалювання 100 Вт. Відповідно енергозберігаючі лампи дозволяють знизити споживання електроенергії приблизно на 80% без втрати звичного для вас рівня освітленості кімнати. Найчастіше причиною виходу з ладу звичайної лампочки є перегоряння нитки накалювання. Будова й принцип роботи люмінесцентної лампи принципово інші, тому строк її роботи в середньому в 6-15 разів вищий, ніж у лампи накалювання, і становить від 6 до 12 тисяч годин (звичайно ресурс роботи енергозберігаючих ламп вказують на їх упаковці). Оскільки енергозберігаючі лампи потрібно заміняти значно рідше, їх зручно використовувати у світильниках, розташованих у важкодоступних місцях. Наприклад, у квартирах або офісах із занадто високою стелею. Крім меншого споживання електроенергії енергозберігаючі лампи виділяють набагато менше тепла, чим лампи накалювання. Тому їх можна сміло використовувати у світильниках і люстрах з обмеженням рівня температури - у таких світильниках від ламп накалювання з високою температурою нагрівання можуть плавитися пластмасова частина патрона, проводка або елементи обробки. Площа поверхні енергозберігаючих ламп більше, ніж площа поверхні спіралі накалювання. Завдяки цьому світло розподіляється по приміщенню м'якше й рівномірніше, чим від лампи накалювання, а це, у свою чергу, знижує стомлюваність очей. Енергозберігаючі лампи можуть мати різну колірну температуру, що визначає кольори лампи: 2700 К - м'яке біле світло, 4100 К - денне світло, 6400 К - холодне біле світло (колірна температура виміряється градусами по шкалі Кельвіна). Чим нижче колірна температура, тим ближче кольори до червоного; чим вище - тим ближче до синього. Таким чином, споживач одержує можливість збагатити колірну гаму приміщення.

Недоліки енергозберігаючих ламп

Напевно, недоліком енергозберігаючих ламп є їх досить висока вартість. Найкращими й, відповідно, найдорожчими вважаються лампи виробництва OSRAM, PHILIPS, DeLux. Однак споживачам варто знати ще один момент. Люмінесцентна лампа заповнена парами ртуті, тому потрібно уникати її розбивання в приміщенні. Проблемою є й утилізація екологічно шкідливих енергозберігаючих ламп, тому викидати їх фактично заборонено.




Розділ ІІ. Практична частина

Тема: використання люмінесцентних ламп в нашому селі.

Мета: з’ясувати яку кількість люмінесцентних ламп було продано за останні 3 роки (термін експлуатації лампи ) мешканцям села місцевими магазинами; провести соцопитування серед населення: «Як ви утилізуєте відпрацьовані люмінесцентні лампи» ; оцінити негативний вплив парів ртуті, які потрапляють в навколишнє середовище з розбитих ламп.

Об’єкти дослідження: магазини «Євротехніка», «Хозтовари», «Продмаркет».

Хід досліду

1.Провівши опитування в магазинах ми з’ясували, що в середньому в місяць продається близько 30 енергозберігаючих ламп. Причому в 2009 році продаж був значно вищий. Потім попит знизився, а на сьогоднішній день спостерігається інтенсивний продаж таких ламп.

Ми підрахували, що всього було продано близько 1000 ламп. Беручи до уваги те, що виробники гарантують 1 рік експлуатації маємо на даний момент близько 700 відпрацьованих ламп.










2. Результати соціального опитування «Як ви утилізуєте відпрацьовані люмінесцентні лампи» показали нам, що жителі нашого села не мають змоги правильно утилізувати такі лампи. Із опитаних нами 200 жителів села, а це 30% дорослого населення від загальної кількості, ніхто не використав правила утилізації. Мали такі відповіді :

108 чоловік відповіли, що викинули на місцевий смітник;

68 чоловік відповіли, що закопують на городі;

24 чоловік відповіли, що не думали ще про утилізацію, бо нещодавно придбали лампи.







3.Спробуймо оцінити негативний вплив розбитої люмінесцентної лампи у приміщенні площею 20 квадратних метрів та висотою 2,5 метрів. Об’єм такого приміщення становить 50 кубічних метрів. Якщо при пошкодженні лампи у повітря потрапило лише 1 міліграм ртуті, її концентрація становитиме 0,02 міліграма на кубічний метр повітря, що більш, аніж у 60 разів перевищує граничнодопустиму концентрацію.

Кожна люмінесцентна лампа містить у своєму балоні пари ртуті у кількості від 1 до 70 міліграм. Якщо взяти середній показник, то виходить: 700 відпрацьованих ламп х 35 міліграмів = 24500 міліграмів ртуті можливо вже потрапили в повітря внаслідок неправильної утилізації . Ця кількість може здаватися незначною, але враховуючи збільшення попиту в нашому селі на енергозберігаючі лампи, через кілька років, ця цифра збільшиться. Цей показник може з кожним роком зростати, якщо населення села не матиме змоги правильно утилізувати такі лампи. А для цього на території села необхідно встановити спеціальні герметичні баки. Це дуже важливо, адже пари ртуті вважають небезпечними через їх здатність впливати не тільки на фізичний стан людини, але й на її психічне здоров’я. Під впливом незначних концентрацій людина втрачає працездатність, не може зосередитись, відчуває постійні головні болі та дратівливість, погано спить. Вплив більших концентрацій здатен повністю зруйнувати особистість: людина не може зрозуміти, сита вона чи голодна, в хорошому настрої чи в поганому. При сильних отруєннях ртуті незначний тремор пальців та рук може перерости в цілковитий розлад роботи м’язів, —людина не може ходити й навіть самостійно їсти. Крім того, сильне отруєння може призвести до божевілля. Особливо вразливі до дії цього токсичного металу вагітні жінки та діти. Останнім часом вагітним все рідше рекомендують вживати рибу, що місить так необхідні вагітним корисні мікроелементи, через надмірний вміст у рибі ртуті. Ртуть легко долає природний бар’єр матері — плаценту — та потрапляє в несформований організм дитини. Окрім того, причиною отруєння немовляти ртуттю може стати грудне молоко матері.


Чи потрібно чекати таких наслідків?

Саме тому ми вирішили підняти питання про встановлення контейнерів для збирання ртутевмісних ламп від населення нашого села. З цим питанням звернулися до органів місцевої влади. Так як на це вони не мають коштів, ми написали листа до районної державної адміністрації та до Депутата Верховної Ради Царьова Олега Анатолійовича.





Шановний Олег Анатолійович!

До вас звертається учениця 11 класу Чумаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Сєрова Дар’я Вікторівна!

Нині, як нікому, гостро постала проблема екологічного середовища. Читаючи пресу, дивлячись телепередачі, я зрозуміла, що байдужих до цього питання немає. На Дніпропетровщині проведено тиждень «Вирішення екологічних проблем». І у мене виникла думка: чим я можу допомогти рідному селу у вирішенні цієї важливої проблеми!? Я почала збирати інформацію про використання люмінесцентних ламп у нашому селі. Так, вони економні, а разом і небезпечні, бо містять у собі пари ртуті. На даний момент у селі Чумаки є два магазини, які продають населенню ці лампи. Від продавців я дізналася, що магазин «Євротехніка» в середньому за місяць продає до 30 ламп, а господарський магазин до 15-20 штук. За три роки в середньому ними продано близько 1000 таких ламп, які є джерелом випарів ртуті, і дуже шкідливі для здоров’я.

Я опитала жителів вулиці Колгоспної (на ній близько 200 будинків) куди ж вони утилізують ці лампи? Виявилось, що мешканці села не знають, куди дівати відпрацьовані лампи і яку небезпеку становлять вони. Більшість людей викидають їх просто на смітник. Можливо, зараз це ще не стало катастрофою, але мені здається, що краще зараз підняти це питання: не тільки проводити роз’яснювальну роботу серед населення, а й налагодити утилізацію лапм, аніж потім потім пожинати плоди екологічної катастрофи.

Ми з учителем екології Заболотньою О.В. звертались по цьому питанню у сільську раду, але так, як вони не мають на це коштів, допомогти нам не можуть. А тому звертаємося до Вас як до депутата Верховної Ради, Допоможіть нам, якщо це можливо, виділити кошти для встановлення герметичних баків для збирання люмінесцентних ламп і організацію їх вивозу. Адресу фірми, яка займається утилізацією цих лапм, ми теж знайшли.

І учні, і вчителі школи будемо вести роз’яснювальну роботу з даної проблеми серед населення.

Сподіваюсь на Ваше розуміння і розраховую на Вашу допомогу.


З повагою

Сєрова Дар’я

Чумаківська ЗОШ


Розділ ІІ. Висновок

Зараз на території села в присадибних господарствах і на стихійних сміттєзвалищах знаходиться велика кількість відпрацьованих ламп. Враховуючи попит на енергозберігаючі лампи ця кількість буде постійно зростати.

Україна виявилася не готовою до такого стрімкого зростання імпорту ртутьвмісних ламп та не менш радикального перерозподілу категорій споживачів. З початку 2002 року у звичайні сміттєві баки по всій Україні попадають мільйони компактних люмінесцентних ламп, які окрім ртуті містять не менш небезпечні бромовані вогнетрив. За таких умов доволі легко передбачити зростання забруднення довкілля небезпечними речовинами (ртуттю та бромованими вогнетривами) та потенційний негативний вплив парів ртуті на здоров'я людей. Ртуть, що міститься у люмінесцентних лампах при їх пошкодженні, є потенційним джерелом забруднення різних приміщень. Ртуть відноситься до речовин першого класу небезпеки і стосовно здоров'я (патології) людини володіє широким спектром клінічних проявів токсичної дії. Одна необережно розбита люмінесцентна лампа середньої довжини викидає в повітря близько 50 куб. м. отруйної ртутної пари.

Наразі слід зосередитися на вирішенні трьох основних проблем:

1) вдосконалення системи контролю за вмістом ртуті у лампах як імпортного так і вітчизняного виробництва. На сьогодні через її недосконалість на ринок України потрапляють партії ламп з вмістом ртуті, що в 4-5 разів перевищує допустимі нормативні показники.

2) запровадження національної системи збирання ртутьвмісних ламп, як складової системи збирання та повернення електронних та електричних відходів. Існуюча на сьогодні в Україні система збирання та утилізації ртуть міських ламп побудована для роботи з підприємствами та установами різної форми власності і не передбачає збору та утилізації люмінесцентних ламп від населення.

3) підвищити обізнаність споживачів з питань безпечного використання, збирання та повернення ртутьвмісних ламп;

Проблема утилізації люмінесцентних ламп стоїть достатньо гостро у сучасному світі, не тільки у зв'язку із зростанням рівня забрудненості планети важкими металами, але і із зростанням використання ртутних ламп в сучасному виробництві і побуті. Останнє обумовлено винятковою особливістю ртутних джерел світла: їх світлова віддача досягає 100 лм/вт при низькій робочій температурі і терміні служби до 40 тисяч годин. Ці показники в десятки разів перевищують відповідні параметри ламп розжарювання.

Враховуючи постійне зростання вартості світових енергоресурсів, легко зрозуміти, що найближчим часом альтернативи люмінесцентним лампам немає. Наприклад, все більше і більше компаній, зокрема бізнес-комплекси переходять зі звичайних ламп на люмінесцентні.

Щорічно утворюються мільйони відпрацьованих люмінесцентних ламп, що вимагають утилізації.