Методичнi вказiвки до самостійної роботи з дисциплiни «Безпека життєдiяльностi» для студентiв усіх спеціальностей денної форми навчання Упоряд.: В. А
| Вид материала | Документы |
Содержание3.3 Джерела і фактори небезпекі |
- Робоча програма дисципліни Лекційні заняття та розділи дисципліни, що пропонуються, 1010.34kb.
- Містить рекомендації по організації самостійної роботи, зокрема, по підготовці студентів, 499.21kb.
- Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
- Навчально-методичний комплекс для студентів усіх спеціальностей (денної та заочної, 1200.95kb.
- Тематичний план аудиторної та самостійної роботи 7 Перелік тем та питань самостійної, 209.58kb.
- Політологія плани та методичні вказівки для підготовки контрольної роботи студентами, 507.34kb.
- Lessons 1-2 nice to meet you, 493.54kb.
- Методичні рекомендації для самостійної роботи Для студентів денної І заочної форми, 245.99kb.
- Методичні рекомендації для самостійної роботи Для студентів денної І заочної форми, 441.83kb.
- Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів денної та заочної, 2076.33kb.
3.3 Джерела і фактори небезпекі
Вивчаючи природні небезпеки, слід, насамперед, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:
а) абіотичні небезпеки, до яких відносяться:
- небезпеки в літосфері – землетруси, зсуви, селі, вулкани;
- небезпеки в гідросфері – зливи, повені, град, снігопади, сніжні замети, сніжні лавини, шторми, цунамі;
- небезпеки в атмосфері – урагани, смерчі, туман, ожеледі, блискавки.
- космічні небезпеки – астероїди, космічне випромінювання.
б) біотичні небезпеки, до яких відносяться небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, риккетсії, гриби та ін.) і продукти їхньої життєдіяльності (токсини), також заразні хвороби тварин і рослин.
Природні джерела небезпеки породжують аномальні кліматичні умови, підвищені та знижені температури навколо людини матеріальних тіл, обвалення гірських порід, появу слизьких поверхонь, виникнення природного іонізуючого й ультрафіолетового випромінювань, атмосферні електричні розряди, поява біологічних факторів небезпеки (патогенних мікроорганізмів і токсинів).
Слід вивчити вплив природних небезпек і породжуваних ними небезпечних та шкідливих факторів на людину, системи забезпечення його життєдіяльності й оточуюче середовище.
Вивчаючи техногенні небезпеки, треба, насамперед, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:
а) небезпеки, що породжують фізичні небезпечні та шкідливі фактори, до яких відносяться:
–небезпеки електричних мереж, приділивши особливу увагу умовам ураження людини електричним струмом;
–небезпеки, пов'язані з аномальним штучним освітленням;
–небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювань;
–небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами вібрації й акустичного випромінювання;
–небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами ультразвуку й інфразвуку;
–небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами електромагнітних, електричних і магнітних полів;
–небезпеки, пов'язані з лазерним випромінюванням;
–небезпеки, пов'язані з техногенними джерелами іонізуючого випромінювання;
б) небезпеки, що породжують хімічні небезпечні та шкідливі фактори, при цьому варто вивчити класифікацію хімічних небезпечних і шкідливих факторів, розглянути основи токсикології, питання одночасної дії на організм людини декількох хімічних речовин, усвідомити поняття «гранічно-припустимої концентрації» шкідливих речовин у повітрі, води та продуктах харчування.
Хімічні фактори небезпеки – це токсичні речовини різного агрегатного стану, здатні викликати будь–які види загального, місцевого чи віддаленого несприятливого впливу на організм людини. Класифікуються:
а) за характером впливу на людину: токсичні, подразлеві, канцерогенні, сенсибілізуючі, мутагенні, такі, щовпливають на репродуктивну функцію;
б) за шляхом проникнення в організм:
- через органи дихання,
- через шлунково-кишковий тракт,
- через шкірні покрови і слизові оболонки.
Через органи дихання речовини проникають в організм у вигляді газів, парів, аерозолей і всмоктуються крізь слизові оболонки дихальної системи. Це найбільш швидкий шлях надходження речовин в організм, що пояснюється великою поверхнею легеневих альвеол (100...120 кв.м) і постійним струмом крові по легеневих капілярах.
Через шлунково-кишковий тракт речовини всмоктуються в порожнину рота, шлунок, кишечник, надходячи безпосередньо в кров. Кисле середовище шлункового соку може значно збільшити токсичність речовин, які погано розчиняються у воді, але добре розчиняються в шлунковому соці. В тонкому кишечнику особливо добре всмоктуються речовини, близькі за будовою до природних з'єднань (як живильні речовини).
Речовини також проникають через шкірні покрови, а саме через волосяні фолікули, вивідні протоки сальних і потових залоз. Як правило, це речовини, що мають подразлеву дію.
В організмі відбувається розподіл хімічних речовин по тканинах організму, їхнє перетворення, нагромадження, виділення з організму. Дія речовин залежить від швидкості виділення з організму.
Хімічні речовини виділяються через легені з повітрям, яке видихається (леткі речовини, наприклад, аміак, хлор), шлунково-кишковий тракт (у роті зі слиною, з жовчю в кишечник і далі з калом (переважно – це метали), з сечою (переважно – це кислоти, луги), шкіру за допомогою поту (наприклад, ацетон, фенол, сірковуглець).
Токсичність – це міра несумісності речовини з життям, здатність викликати негативний фізіологічний ефект, який полягає в порушенні окремих (багатьох) функцій організму чи діяльності організму в цілому. Розрізняють інгаляційну, перроральную і шкірну токсичність (за шляхами надходження речовин в організм). Токсичність визначається через токсичний ефект, який класифікується:
а)за частотою впливу:
- виявляється після однократного впливу;
- виявляється при багаторазовому впливі;
б)за часом прояву:
- виявляється в період впливу чи відразу після впливу;
- виявляється у віддалений термін життя, в житті наступних поколінь (віддалений токсичний ефект, табл. 3.2).
Токсичний ефект залежить від:
будови, фізико-хімічних властивостей речовини;
кількості речовини, що попала в організм;
інтермітуючого впливу;
комбінованої дії декількох речовин (табл. 3.3);
об'єкта впливу (статі, віку, чутливості);
зовнішнього середовища (температура, вологість і інші показники);
фізичного навантаження об'єкту впливу.
Таблиця 3.2 – Віддалений токсичний ефект
| Дія | Характеристика |
| 1 Гонадотронна дія | Порушення репродуктивної функції людини – овогенеза у жінок, сперматогенеза у чоловіків |
| 2 Ембріотронна дія | Порушення в розвитку плоду, при цьому токсичний ефект у матері може не виявлятися (наприклад, дія нікотину) |
| 3 Мутагенна дія | Відбуваються зміни спадкоємних властивостей організму, які виявляються в потомстві |
| 4 Старіння організму | Відбувається прискорення процесу старіння серцево-судинної системи людини |
Таблиця 3.3 - Комбінований вплив хімічних речовин
| Найменування | Сумарний токсичний ефект |
| 1 Адитивна дія | Сумарний ефект дорівнює сумі ефектів діючих компонентів Е = Е1 + Е2 +...+ Еn |
| 2 Потенційна дія | Ефект комбінованої дії більше очікуваного при простому підсумовуванні Е > ( Е1 + Е2 +...+ Еn ) |
| 3 Антагоністична дія | Ефект комбінованої дії менше очікуваного при простому підсумовуванні Е < ( Е1 + Е2 +...+ Еn ) |
| 4 Незалежна дія | Ефект найбільш токсичної речовини Е = max ( Е1, Е2, ..., Еn ) |
| Позначення: Е – ефект комбінованої дії речовини; Еj – ефект ізольованої дії j-ї речовини | |
Кількість речовини, що потрапила в організм, залежить від:
концентрації речовини щільності зараження;
часу впливу речовини на організм.
Кількість речовин, що потрапила в організм, називається дозою.
Кількісно токсичність речовини визначається через показники токсичності. Токсичність не можна визначити одним показником, тому використовується група показників, головними з який є:
а) показники смертельної дії, що характеризують дію речовини зі смертельним результатом, до них відносяться:
абсолютна
або середня 
, смертельні концентрації в повітрі, які викликають загибель відповідно 100% або 50% індивідів при 2 - 4, годинному інгаляційному впливі;абсолютна
або середня 
, смертельні дози на кілограм ваги, які викликають загибель відповідно 100% або 50% індивідів при однократному введенні в шлунок або іншим шляхом;б) показники граничної дії, що характеризують "початкову" дію речовин, до них відносяться:
поріг однократної шкідливої дії
, під яким розуміється мінімальна концентрація (доза) речовини, при однократному впливі якої в організмі виникають зміни, що виходять за межі фізіологічних пристосувальних реакцій, або виникає прихована патологія;поріг хронічної шкідливої дії
, під яким розуміється мінімальна концентрація (доза) речовини, при тривалому впливі якої в організмі виникають зміни, що виходять за межі фізіологічних пристосувальних реакцій, або виникає прихована патологія;в) показники небезпеки – характеризують небезпеку (імовірність) виникнення негативних ефектів у реальних умовах впливу, показники поділяються на дві групи: показники потенційної небезпеки і показники реальної небезпеки;
г) граничноприпустима концентрація (ГПК) – це концентрація речовин у повітрі, що не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які визначаються сучасними методами досліджень у майбутньому (в тому числі наступних поколінь) величина ГПК встановлюється:
, (3.8)де
– коефіцієнт запасу, що враховує кумулятивні властивості речовини, варіабельність видової чутливості та специфічну дію речовини.Вивчаючи соціальні й політичні небезпеки, слід, насамперед, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:
–небезпеки економічної діяльності;
–соціальні небезпеки, викликані низьким духовним і культурним рівнем, бродяжництвом, проституцією, пияцтвом, алкоголізмом, табакокурінням;
–соціальні небезпеки, викликані незадовільним матеріальним станом і умовами існування, до яких слід віднести страйки, повстання, революції;
– небезпеки, пов'язані з конфліктними ситуаціями на міжнаціональній, етнічній, расовій, релігійній основі, приділяючи увагу питанням неадекватності оцінки можливих причин виникнення конфліктів;
– небезпека тероризму;
– політичні небезпеки, пов'язані з конфліктами на міжнаціональному і міждержавному рівні, включаючи політичний тероризм, ідеологічні і міжпартійні конфлікти;
– небезпеки, пов'язані з духовним пригніченням;
– небезпеки збройних конфліктів і війн.
– При вивченні соціальних і політичних небезпек необхідно мати на увазі, що дуже часто дезінформація є джерелом цих небезпек.
Слід, вивчити вплив соціальних і політичних небезпек і породжуваних ними небезпечних і шкідливих факторів на людину, системи забезпечення його життєдіяльності та оточуюче середовище.
Вивчаючи комбіновані небезпеки, слід, насамперед, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:
– природно-техногенні небезпеки, до яких відносяться кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель, зсуви, селі, землетруси та інші тектонічні явища;
– природно-соціальні небезпеки, до яких відносяться наркоманія, епідемії, викликані інфекційними захворюваннями, особливо слід виділити венеричні захворювання і СНІД;
– соціально-техногенні небезпеки, до яких відносяться професійні травми і захворювання, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення й захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобів масової інформації та спеціальних технічних засобів.
Існуючі зараз підходи до енергоінформаційної безпеки (ЕІБ) використовують такі методи і засоби інформаційного захисту (рис.3.1), серед яких слід виділити прийняття законів, які забороняють енергоінформаційний вплив на особистість. Необхідно прийняття правових актів, які забезпечують права людини в інформаційному середовищі та регламентують психоекологію як сферу існування та розвитку людини, що виключає інформаційні впливи, не контрольовані волевиявленням людини.
Закон має декларувати права людини на створення, передачу та одержання інформації, на волю вибору створеної, переданої та одержуваної інформації та на добровільне відмовлення від одержання інформації. Закон має забороняти використання всіх технічних засобів, включаючи засоби масової інформації та телекомунікації, для неявного неусвідомлюваного впливу на людину, окрім цілей медичного, психологічного і загальноосвітнього призначення. Так, у США маніпуляції з так званим 25 кадром заборонені, окрім того, існує ще близько 20 законів, регламентуючих можливості використання неусвідомленого впливу через засоби масової інформації (ЗМІ). Американські закони досить суворі відносно до застосування всього цього в комерційних і політичних цілях. Виключення робиться тільки для наукових, медичних і педагогічних цілей.
Рисунок 3.1 – Заходи та засоби інформаційного захисту
Пріоритет моральних і етичних норм – як у міжособистісному спілкуванні, так і в сфері формування і керування інформаційними потоками, також є гарантією енерго - інформаційної безпеки.
І, нарешті, використання методів психодіагностіки, психогігієни, психопрофілактики і психокорекції дозволяє підвищити рівень захищеності людини стосовно несанкціонованих інформаційних впливів. Завданням психокорекції є штучна зміна внутрішньої картини світу, що необхідно для підвищення адаптивності людини, купіювання відхилень поведінки, відновлення поведінки, адекватної середовищу та ситуації.
Сучасні технології психокорекції (рис.3.2) дозволяють ефективно і швидко вирішувати задачі, пов'язані зі здоров'ям людини, прискорювати, інтенсифікувати та підсилювати міцність засвоєння інформації в процесі навчання дітей і дорослих, вирішувати задачі професійного добору, профорієнтації і профпридатності, проводити постійну поточну профілактику стресів, перевтоми, знімати стомлення, тобто знижувати імовірність небезпечних помилок у відповідальній роботі, інтенсифікувати працездатність людини, попереджати й усувати конфлікти в колективі.
Область застосування методів психокорекції:
- корекція стану та поводження людини-оператора;
- корекція стану у хворих психічними, психосоматичними і приграничними розладами;
Рисунок 3.2 – Сучасні методи психокорекції
- корекція стану здорової людини з метою профілактики (зняття стресу, релаксація чи активація) або психостимуляції;
- корекція поводження як окремих людей, так і групи, наприклад, з метою підвищення працездатності, зниження імовірності крадіжок у магазині, а також запобігання масових панічних реакцій при техногенних або природних катастрофах;
- прискорене і неперешкоджаюче іншій діяльності навчання людини конкретним навичкам.
Вивчаючи небезпеки сучасного урбанізованого середовища, слід, насамперед, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити, пов'язані з урбанізацією середовища життєдіяльності людини, небезпечні та шкідливі фактори і причини їх виникнення, а також розглянути особливості поводження людини в специфічних умовах великих населених пунктів. Рекомендується для кращого засвоєння цих питань розглянути характерні приклади захворювань, травматизму й аварій в умовах міста і міського побуту.
Необхідно вивчити:
– основні вимоги до технічного стану житлового фонду, його інженерному оснащенню, транспортним засобам, комунікаціям, місцям відпочинку і розваг мешканців будинку, мікрорайону, населеного пункту, мегаполіса;
– заходи створення безпечних умов і сприятливого оточуючого середовища з необхідною інфраструктурою соціально-побутового та культурного обслуговування населення;
– вимоги до забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.
Якщо тема засвоєна досить добре, то студенти повинні
знати:
причини і характер виникнення абіотичних природних небезпек;
небезпеки дії на людину підвищених і знижених температур, вологості, тиску і швидкості руху повітря;
небезпеки захворювань, викликаних патогенними (хвороботворними) мікроорганізмами;
небезпека для життя і здоров'я людей від впливу отруйних рослин і грибів;
небезпека контакту з тваринами, комахами і рибами;
причини і характер виникнення техногенних небезпек, які породжують фізичні небезпечні та шкідливі фактори;
дію токсичних речовин на організм людини;
загальні причини виникнення соціальних і політичних небезпек;
загальну характеристику комбінованих небезпек;
основні вимоги до технічного стану житлового фонду, його інженерного оснащення, транспортних засобів, комунікацій, місць відпочинку і розваг;
вимоги щодо забезпечення санітарно-гігієнічного й епідемічного благополуччя населення.
уміти:
оцінювати можливі наслідки дії на людину, системи його життєзабезпечення і оточуючого середовища небезпечних і шкідливих факторів, породжених природними небезпеками, включаючи бактеріальні і вірусні захворювання, отруєння грибами і рослинами;
оцінювати можливі наслідки дії на людину, системи його життєзабезпечення і оточуючого середовища небезпечних і шкідливих факторів, породжених техногенними небезпеками;
оцінювати можливі наслідки дії на людину, системи його життєзабезпечення та оточуючого середовища небезпечних і шкідливих факторів, породжених соціальними і політичними небезпеками;
оцінювати можливі наслідки дії на людину, системи його життєзабезпечення та оточуючого середовища небезпечних і шкідливих факторів, породжених комбінованими небезпеками;
оцінювати можливі наслідки дії на людину, системи його життєзабезпечення і оточуючого середовища небезпечних і шкідливих факторів, породжених небезпеками сучасного урбанізованного середовища;
використовувати системи повідомлення, зв'язку і виклику спеціальних служб.
Рекомендована література [1, 2, 5, 6, 8].
Питання для самоперевірки
1. Які небезпеки можуть виникати в літосфері?
2. Які небезпеки можуть виникати в гідросфері?
3. Які небезпеки можуть виникати в атмосфері?
4. В чому полягає небезпека впливу на організм людини патогенних мікроорганізмів і продуктів їхньої життєдіяльності?
5. В чому різниця абіотичних і біотичних небезпек?
6. Які небезпечні та шкідливі фактори породжують природні джерела небезпек?
7. Які небезпеки породжують фізичні небезпечні та шкідливі фактори?
8. Як складається фізична модель і еквівалентна схема опору тіла людини електричному струму?
9. Як змінюється опір тіла людини зі збільшенням частоти струму, зі збільшенням сили струму, з часом проходження струму крізь тіло людини, зі збільшенням напруги, прикладеної до тіла, зі зростанням температури і вологості повітря, при вживанні алкоголю?
10. В чому полягає негативний вплив електричного струму на організм людини?
11. Що відображає умова теплової рівноваги? Які небезпечні та шкідливі фактори можуть виникати в разі зміни мікроклімату?
12. В чому різниця між активним і пасивним механічними впливами?
13. Що являє собою шум? У чому полягає негативний вплив шуму на людину?
14. В чому укладається негативний вплив ультразвуку й інфразвуку на людину?
15. Як аномальне освітлення негативно впливає на людину?
16. Який негативний вплив ультрафіолетового та іфракрасного випромінювань на людину?
17. Який негативний вплив електромагнітних, електричних і магнітних полів на людину?
18. В чому полягає негативний вплив лазерного випромінювання на людину?
19. В чому полягає негативний вплив іонізуючих випромінювань на людину?
20. Які небезпеки породжують хімічні небезпечні та шкідливі фактори? Сформулюйте хімічні небезпечні й шкідливі фактори.
21. Як визначається доза при різних шляхах надходження хімічних речовин в організм людини?
22. Чому зовнішнє середовище і фізичне навантаження впливають на токсичний ефект? У яких випадках ефект підсилюється, у яких – слабшає?
23. Що таке «показники токсичності»? Як визначаються показники токсичності? Що таке граничноприпустима концентрація?
24. Які небезпеки відносяться до соціальних і політичних?
25. У чому особливість небезпек, пов'язаних з конфліктними ситуаціями на міжнаціональній, етнічній, расовій, релігійній основі?
26. Чому тероризм займає особливе місце серед соціально-політичних небезпек у даний час?
27. Чому кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель, зсуви, селі, землетруси та інші тектонічні явища відносяться до природно-техногенних небезпек?
28. Чому наркоманія, епідемії, викликані інфекційними захворюваннями, включаючи венеричні захворювання і СНІД, відносяться до природно-соціальних небезпек?
29. Чому професійні травми і захворювання; психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення і захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобів масової інформації та спеціальних технічних засобів відносяться до соціально-техногенних небезпек?
30. Чому при вивченні питань БЖД людини на сучасному етапі розвитку суспільства необхідно особливо виділити небезпеки сучасного урбанізованого середовища?