Що таке стратегічний план 12 > Алгоритм створення стратегічного плану. 13 Опис стадій формування стратегічного плану 14

Вид материала

Документы

Содержание 2.5. Структурна схема стратегічного плану Описово-аналітична частина. Легалізація плану, виконання та моніторинг, коригування. 2.5.1. Описово-аналітична частина 2.5.3. Проведення оцінки стартових можливостей міста 2.5.4. Формулювання проблеми, постановка стратегічних цілей 2.5.5. Робота зі стратегічними цілями

Подобный материал:

• Стратегічний план розвитку міста коростеня житомирської області на 2006-2014 роки затверджений, 1717.99kb.
• Стратегічний аналіз як генеральний план розвитку підприємства. Зміст та завдання стратегічного, 29.64kb.
• Тема 10 Стратегічні плани, проекти І програми, 538.14kb.
• Пропозиції та зауваження до Концепції стратегічного плану розвитку Дніпропетровської, 138.87kb.
• Тема 13 Соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління І формування стратегічної, 783.86kb.
• План Вступ; Сутність стратегічного планування І його в місце системі стратегічного, 527.43kb.
• Методика розробки стратегії та стратегічного плану. Організація контролю стратегічних, 30.91kb.
• Вознесенська міська рада миколаївської області, 846.25kb.
• Стратегічний план економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності, 861.44kb.
• Стратегічний план економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності, 860.99kb.

2.5. Структурна схема стратегічного плану

Американські колеги з програми „Партнерство громад” радять будувати Стратегічний план за наступною схемою:

1. 
   Вступ. Наводиться обґрунтування написання стратегічного плану, пояснюється метод стратегічного планування, мета стратегічного плану, звернення міського голови тощо.
   
2. Описово-аналітична частина. Містить аналіз тенденцій розвитку міста: географічний та історико-культурний нарис; природні ресурси та екологічна ситуація; демографічні характеристики; трудові ресурси; особливості соціально-економічного розвитку; аналіз виробничої та невиробничої сфери; фінансово-бюджетний аналіз; ділова, соціальна та політична активність тощо.
   
3. Бачення. Детально відпрацьоване, узгоджене з громадою, лаконічне і яскраве формулювання майбутнього територіальної громади, є основою тих завдань, на виконання яких буде спрямований розроблюваний стратегічний план;
   
4. SWOT-аналіз. Вислів SWOT складено із початкових літер англійських слів –Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats. SWOT-аналіз – визначення сильних і слабких сторін, можливостей і потенційних загроз розвитку міста, тобто:
   

• Strengths – сильні сторони – це ті його існуючі особливості, які містять основу для розвитку;
  
• Weaknesses – слабкі сторони – це ті існуючі особливості міста, які ускладнюють розвиток міста;
  
• Opportunities – можливості – не існуючі, але такі, що можуть виникнути, створитися або бути створені у майбутньому сприятливі умови для розвитку;
  
• Threats – загрози – умови, які не існують, але можуть виникнути, створитися, або бути створеними і будуть несприятливими і небезпечними для місцевого розвитку;
  

5. Перелік стратегічних цілей. Напрямки без вирішення яких неможливо досягнення стратегічного бачення;
   
6. Завдання. Сукупність планів дій для досягнення стратегічних цілей. Планом дій передбачається детальний опис: що, в які терміни, хто, за рахунок яких ресурсів повинен зробити;
   
7. Очікувані результати реалізації стратегічного плану. Містить критерії оцінки сумарного ефекту від реалізації заходів, які увійшли до стратегічного плану, індикатори виконання;
   
8. Легалізація плану, виконання та моніторинг, коригування. Передбачає ряд заходів по схваленню плану громадою, затвердженню міською радою, прийняттям нормативних документів, поетапного вимірювання досягнення індикаторів, внесення коректив;
   
9. Авторський колектив учасників розробки. Список людей, які працювали над стратегічним планом.
   

Дозволимо собі дати практичні поради щодо окремих підрозділів відпрацювання стратегічного плану.

2.5.1. Описово-аналітична частина

• підготовку інформації до описово-аналітичної частини радимо доручити окремим фахівцям із даного профілю;
  
• завдання підготовки даних для описово-аналітичної частини не повинне перетворитися на збір і аналіз якомога більшої кількості інформації. Головне визначити найголовніші соціально-економічні чинники, які характеризують сучасний стан міста (див. наведені в додатках приклади стратегічних планів)
  

2.5.2. Бачення

„Дайте людині ціль, ради якої варто жити і вона зможе вижити в будь-якій ситуації” І. Готе.

Бачення без завдання – лише мрія. Завдання без Бачення – важка і нудна праця. Бачення разом із завданням – надія людства. (вислів викарбуваний на стінах церкви у Сассексі, Англія).

Визначення громадою свого бачення це дещо нове поняття, не завжди чітко зрозуміле як, урядовцям так і громадянам. Термін „стратегічне бачення” окреслює різносторонній, оптимістичний погляд на своє майбутнє.

Бачення – детально відпрацьоване, узгоджене з громадою, лаконічне, яскраве формулювання майбутнього територіальної громади.

Бачення є основою тих завдань, на виконання яких буде спрямований СП.

Бачення – це письмове проголошення своєї мрії, або мети.

Пропонуємо вам як приклад процес визначення Бачення в м Світловодську Кіровоградської області: „Світловодськ – місто, де є все для щастя”.

Декілька прикладів бачення, розроблених і сформульованих РГ інших міст України:

• Бердянськ – місто комфортне для проживання, з екологічно-чистою промисловістю, курортний центр, центр туризму.
  
• Івано-Франківськ – екологічно чисте європейське місто стабільного економічного добробуту.
  
• Комсомольськ – унікальне місто, сприятливе для життя, реалізації кращих людських можливостей щасливого майбутнього наших дітей.
  
• Львів – інтелектуальний та туристичний центр.
  

Бачення майбутнього міста – це образ, що має оволодіти всією громадою і надихати її. Таку силу може мати лише Бачення, сформульоване всією громадою, відповідно до її уявлень про краще майбутнє.

Бачення повинно бути:

• якісним, коротким, чітким, лаконічним;
  
• привабливим для всієї громади;
  
• досяжним.
  

Бачення дозволяє:

• передбачити основні напрямки майбутнього розвитку;
  
• викликати зацікавленість до розробки майбутніх напрямків розвитку;
  
• створити порядок серед хаосу ідей;
  
• створити алгоритм для керівництва;
  
• запропонувати критерії успіху.
  
  Принципи підходу до створення бачення:
  
• підходимо до створення бачення, як до чистого полотна, на якому немає дезорієнтуючих мазків;
  
• занадто часто не згадуємо минуле, щоб не згубити майбутнє;
  
• всі цілі реальні і досяжні;
  
• створення бачення – колективна справа, в якому кожен індивідуально вносить свою розумову частку.
  

Методика створення бачення – „мозковий штурм”.

Зауваження!

В що ми віримо, те ми й маємо!

Порада!

Створення Бачення дуже об’ємна й кропітка робота. Вона потребує великого інформаційного поля. Залучає велику кількість людей до цього процесу. Але зробіть її і підтримка та участь представників широких кіл громадськості на всіх етапах розробки СП Вам буде забезпечена.

2.5.3. Проведення оцінки стартових можливостей міста

Є об’єктивна необхідність перед початком напруженого сходження на вершини „омріяного майбутнього” провести оцінку стартових можливостей міста. Для цього використовується дуже поширена світова технологія проведення SWOT – аналізу.

Завдяки SWOT – аналізу проводиться дослідження про потенціал міста, переваги, тобто сильні сторони міста. Ми шукаємо та аналізуємо резерви, можливості, які можуть привести до позитивних змін, а також аналізуємо і враховуємо об’єктивно існуючі слабкі сторони міста, а також ті небезпеки, які можуть перешкоджати позитивному розвитку міста.

Для більш яскравої уяви наведено SWOT, який був розроблений у СП наведених міст.

Для проведення цієї роботи РГ може розподілятися на підгрупи і відпрацьовувати один із напрямків, або всі працюють разом і методом “мозкового штурму” визначають складові кожного напрямку. Потім весь матеріал узагальнюється й розміщується у вигляді таблиці у СП.

Усю подальшу роботу над СП можливо здійснювати через

• розвиток Сильних сторін міста;
  
• використання існуючих Можливостей та створення нових;
  
• врахування слабких сторін, їх нейтралізація, проведення роботи по переведенню їх у сильні сторони;
  
• подолання загроз.
  

Як результат такий SWOT – аналіз дає фундаментальний та багатогранний опис міста, і являється об’єктивною інформацією для інвесторів, суб’єктів господарювання, грантодавців, тощо. SWOT є кульмінаційним моментом СП, переходом від оцінки сучасного стану до вибору шляхів досягнення стратегічного бачення.

Зауваження!

Це дуже цікава робота, в результаті якої зовсім іншими очима дивишся на місто, оцінюєш перспективи його розвитку.

2.5.4. Формулювання проблеми, постановка стратегічних цілей

Отже ми намалювали ідеальну картинку “свого майбутнього”, тобто майбутнього своєї громади, об’єктивно оцінили стан міста в теперішній час – переходимо до наступного кроку – визначаємо, що нам заважає мати таке чудове життя визначене майбутнім, іншим словом, – виявляємо проблеми міста, подолавши які, ми досягнемо своєї мрії.

Ви можете зітхнути: „Наші проблеми! Хто із нас їх не знає!”

Не лякайтеся своїх проблем. Глянемо на це з іншого боку, і наша проблема стає нашим поштовхом до дій, тобто перетворюється в ціль. Ми називаємо її стратегічними цілями. Але досягти їх не можливо лише одним рухом „казкової чарівної палички”, потрібно йти поступово крок за кроком. Ось ці сходинки і будуть у нас завданнями, заходами, які і ведуть до визначеного ідеалу (див. мал. 1).

Завдяки „сходинкам-завданням” ми поступово наближаємося до своєї мрії (бачення) виконуючи стратегічну ціль, тобто вирішуючи проблему, яка виникла при аналізі сучасного стану міста.

Зауважимо, не кожна проблема може стати стратегічною ціллю і не кожна стратегічна ціль була проблемою. В більшості випадків проблеми групуються за схожістю або взаємозв’язком, а потім через аналіз, обробку та відпрацювання визначаються пріоритети. Їх може бути 3—5, в залежності від потреб регіону. Саме з цими стратегічними цілями і планується наступна робота.

Увага!

На етапі визначення проблем дуже широко для обговорення залучається громадськість (це зробити не важко, адже наш менталітет дає добру підставу для цього: критикувати, жалітися й указувати у нас у державі вміють всі).

Тож дайте своїм мешканцям можливість „висловитися”. Цим Ви „вб’єте двох зайців”. З одного боку ви зможете „випустити” пар незадоволення і впевнити громаду, що цікавитесь їх проблемами і намагаєтесь їх вирішити, а з другого, навіть це вже з третього і четвертого боку: отримаєте цікаві, інколи унікальні пропозиції, дасте можливість кожному бажаючому відчути свою причетність до такої відомої події, як участь у творенні майбутнього свого міста через створення СП.

Для цього можна провести:

• анкетування: в трудових колективах, серед пенсіонерів (через пошту та сбербанки), серед батьків (через дітей), представників громадських організацій та політичних партій і т.д.;
  
• інтерв’ю (через ЗМІ);
  
• опитування (на вулицях міста).
  

Мал. 1. Схема послідовності дій досягнення бачення



Проблема – це різниця між тим, що хотілося б мати (бажаним), і тим що маємо насправді (фактичним). Аналізуючи проблему необхідно розглянути її з декількох сторін:

• чи не є проблема наслідком, або проявом іншої проблеми;
  
• яких верств населення вона сточується;
  
• проаналізувати причини її виникнення та існування;
  
• які докази існування цієї проблеми;
  
• скільки часу займе її вирішення;
  
• що станеться, якщо її не вирішувати.
  

Відповідаючи на всі ці запитання ми виявляємо справжню суть проблеми і розглядаємо рецепти її вирішення тобто накреслюємо майбутню стратегію, формуємо ціль.

Стратегічна ціль є суттю вирішення однієї із найважливіших проблем.

Зазвичай, для досягнення стратегічної цілі потрібно реалізувати декілька паралельних або послідовних оперативних цілей, які в свою чергу ґрунтуються на вирішенні конкретних завдань (планів, проектів тощо) (див. додаток № 14).

Після завершення процесу формування списку стратегічних цілей варто провести їх аналіз. Потрібно дати відповідь на такі питання:

• Чи правильна визначена загальна кількість стратегічних цілей (можливо об’єднати споріднені цілі)?
  
• Чи вистачить ресурсів для повної реалізації нашої мети та наближення до окресленого бачення?
  
• Чи достатньо чітко сформульовані цілі?
  
• Чи будуть вони очевидні для громади?
  
• Чи не є окремі стратегічні цілі взаємо суперечними, чи не дублюють одна одну?
  

За підсумками такого аналізу робоча група поділяється на підгрупи, які окремо працюють над конкретними стратегічними цілями.

Загальна робоча група періодично збирається і узагальнює напрацьований в підгрупах матеріал.

Тут відкривається широке поле для творчості.

Пам’ятайте!

Китайська мудрість говорить: „Крок зроблений вперед – це крок до перемоги”, „Ціль схожа на море, яке вбирає в себе всі струмки, які стікають в ріки”..

2.5.5. Робота зі стратегічними цілями

Для цього, розумно радять американські експерти, потрібно створювати робочі підгрупи: залучати до них фахівців, додаткових експертів і з кожною стратегічною ціллю працюємо як із міні стратегічним планом, тобто визначаємо:

• мету, яку ми намагаємося втілити;
  
• проводимо саме для неї SWOT – аналіз;
  
• визначаємо проблеми;
  
• плануємо завдання;
  
• розробляємо заходи;
  
• установлюємо часові рамки виконання та критерії варіювання;
  
• визначаємо виконавців та показники їх виконання.
  

Ви скажете, важко!

Так, важко й клопітно, але ж “під лежачий камінь вода не тече”. Місто Світловодськ працювало над своїм планом 2 роки, м. Комсомольськ теж 2 роки. І ми говоримо зараз не “про воду”, а про можливість отримання інвестицій, розбудову економіки, добробут населення, а це вже важливі фактори для прояву активності (див. додатки по Комсомольську).

І ось нарешті, ми вже бачимо світло в кінці тунелю. Це зведення всієї інформації від описово-аналітичної інформації до конкретних планів-дій у єдину структуру – стратегічний план соціально-економічного розвитку громади.

Пам’ятайте!

„Гроші йдуть за добрими ідеями” Расті Брукс.