Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища у 2007 році

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   21

Центри паломництва


Страдч - територія села й гори була заселена ще в давньослов’янську добу. У давньоруський період на вершині Страдецької гори існував дерев’яний град площею понад 10 га. Під горою в долині р.Верещиці розрісся посад – неукріплене селище. За легендами, посад заснували два давньокняжі ловчі-стрільці і назвали його Стрілиська. Тоді ж тут вирішив оселитися один з монахів Києво-Печерської Лаври і заклав першу печеру. Невдовзі до нього приєдналися ще кілька пустельників, і в першій половині ХІІІ століття у товщі гори виник печерний монастир.

Крехів – це одне з найдавніших історичних сіл Розточчя. У документах перша письмова згадка про нього датована 1456 роком. За 2 км. на південний схід від села серед густих букових пралісів Розточчя під горою Побійною знаходиться Крехівський Василіянський монастир св.Миколая. Засновано його було близько 1618 р. на горі Іоїла з печерою. За народними переказами, монастир заснували два монахи Києво-Печерської Лаври – Іоїл та Сильвестр. Вони викули у скелі, що згодом отримала назву “Скала Іоїла”, печери й оселилися в них. А на вершині скелі збудували каплицю Покрови Пресвятої Богородиці і поруч каплицю Петра і Павла.

Жовква - це класичне середньовічне місто-фортеця зі строгими архітектурними канонами європейської містозабудови. Жовква – це також місто паломницта різних віросповідань Тут можна оглянути Синагога парафіяльний костел Св.Лаврентія 1606 - 1618 рр. з надгробками магнатських родів Жолкєвських та Собєським, дерев’яні церкви – пам’ятки давньоукраїнського зодчества: храм Різдва Пресвятої Богородиці 1705 р. з іконостасом 1708 р. та храм Св.Трійці 1720 р. з унікальним іконостасом роботи галицьких малярів та різьбярів початку XVII століття, який містить до 50 ікон, Домініканський монастир XVII-XVIIІ століття з костелом Діви Марії 1655 р. у стилі раннього італійського бароко (у 1995 році костел переосвячено на церкву Св. Йосафата УГКЦ), Костел Св.Лазаря 1735 р., Василіанський монастир кінця XVII – початку ХХ століть.

Унівський монастир - є одним із найцікавіших архітектурних ансамблів України. Нинішній архітектурний ансамбль Унівського монастиря складається з монастирських будівель та Успенської церкви. Найціннішою пам’яткою ансамблю є церква Успення Богородиці, яка датується XVI століттям.

Белз – одне з найдавніших міст України та Східної Європи. Вперше згадується у літописі під 1030 роком: «Ярослав взяв Белз». Пам’ятки історії та архітектури пов’язані з українською, польською та єврейською культурами. Найзагадковішою пам’яткою Белза є цегляна споруда, звана «Аріанською вежею», збудована у 1606 році. У місті збережена дерев’яна сакральна пам’ятка церква Св. Параскеви, перші згадки про яку походять з кінця ХV століття. Над центральною частиною панорами міста домінують барокові вежа з годинником і дзвіниця, а за нею – залишки могутніх цегляних стін костелу Домініканського монастиря. Писемна згадка про белзьких ізраелітів датована 1469 роком, події та архітектура пов’язана з життям юдейської громади залишила вагомий слід у історії міста.


5.5.4. Туризм як фактор впливу на довкілля

Сучасна Львівщина – стратегічно важливий культурний, політичний та економічний регіон України, який водночас є найбільшим туристичним центром Західної України.

Площа території області становить 21,8 тис, кв. м. і населення 2.6 млн. чол., Львівщина відзначається різноманітністю природних умов і багатством рекреаційних ресурсів.

Південну частину області займають мальовничі гірські ландшафти Українських Карпат з абсолютними висотами до 1405 метрів. Рельєф, кліматичні умови сприяють розвитку в Карпатах літніх та зимових видів відпочинку, в тому числі популярного гірськолижного відпочинку та спорту.

Центральна та північна частина області розташована на Подільській височині, Буго-Стирській рівнині. Через область проходить головний Європейський вододіл, що розділяє басейни Балтійського і Чорного морів.

В області висока лісистість, нараховується понад 400 об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник «Розточчя», 23 заказники, 240 пам’яток природи, 55 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва.

Львівська область займає одне з провідних місць в державі за наявністю рекреаційних ресурсів. Кліматичні ресурси області дозволяють займатися активною туристичною діяльністю на протязі 10 місяців у році. Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються в бальнеології, на Львівщині відомо сім. Відомо понад 200 джерел мінеральних вод найрізноманітніших типів. На їх базі розвиваються відомі не лише в Україні курорти, серед яких Трускавець, Східниця, Моршин, Шкло та інші оздоровниці.

До лікувальних бальнеологічних ресурсів Львівщини відносяться також лікувальні торф’яні грязі Немирівського, Велико-Любінського, Моршинського родовищ та родовище Шкло.

Особливу цінність складають гірські місцевості, придатні для гірськолижного спорту. Найбільш перспективними в цьому плані є Славське, Тисовець, Розлуч, Турка. Крім цього, значним потенціалом володіють деякі інші населені пункти у Дрогобицькому, Сколівському, Старосамбірському та Турківському районах.

Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки Дністер, Стрий, Свіча, Західний Буг, окремі штучні водойми в околицях Львова та у Яворівському районі.


Існуючі проблеми та недоліки у туристично-рекреаційній сфері:
  1. Невідповідність наявної туристичної інфраструктури міжнародним стандартам, а також недостатній її розвиток в туристично-привабливих зонах.
  2. Низький рівень сервісного обслуговування та кваліфікації кадрів туристично-рекреаційної галузі.
  3. Незадовільний стан автомобільних доріг на основних транспортних магістралях, а також під’їзних доріг до основних туристично-атракційних центрів області, нерозвиненість туристичної інфраструктури вздовж магістралей.
  4. Незадовільний стан частини об’єктів, що складають історико-архітектурну спадщину області, а також нераціональне використання даних об’єктів, що призводить до подальшої їх руйнації.
  5. Недостатня промоція (реклама), інформаційне забезпечення туристичного потенціалу області на міжнародному і внутрішньому туристичних ринках.
  6. Обмеженість фінансування програм та проектів у туристичній галузі та санаторно-курортній сфері.
  7. Відсутність у Державному класифікаторі «Класифікація видів економічної діяльності» визначення галузі туризму як окремого виду економічної діяльності.


Перспективи та основні напрями подальшого розвитку туристичній сфері

Як уже зазначалось вище Львів є найбільшим туристичним центром на Західній Україні, ресурсів для розвитку туристичної галуззі у Львівському регіоні є більш як достатньо у порівнянні з іншими областями у державі. Тому з метою забезпечення комплексного вирішення пріоритетних проблем розвитку основних туристичних центрів області та курортів, покращення якості та розширення асортименту туристично-рекреаційних послуг у подальшій роботі необхідно реалізувати такі основні стратегічні завдання розвитку туристично-рекреаційної галуззі у регіоні:
  1. Провести науково обґрунтоване зонування території області за показниками рекреаційної місткості згідно з нормами антропогенного навантаження на ландшафт.
  2. Забезпечити раціональне та ефективне використання природних рекреаційних та історико – культурних ресурсів
  3. Провести реконструкцію та модернізацію санаторно-курортних, відпочинкових та туристичних закладів.
  4. Створити відповідну матеріально-технічну базу для розвитку зимових видів спорту та туризму в гірській частині області.
  5. Сприяти розвитку перспективних видів туризму на Львівщині, а також створенню пріоритетних центрів розвитку туризму на базі малих міст з вагомим туристичним потенціалом.
  6. Розвиток та промоція сільського зеленого туризму, подання пропозицій, щодо вдосконалення його нормативно-правової бази, участь у виставках, ярмарках, що сприятимуть популяризації агротуристичного потенціалу українського села
  7. Розробити механізм надання пільгових мікро кредитів власникам агроосель у перспективних для розвитку сільського туризму районах.
  8. Підвищити рівень сервісного обслуговування та створити розгалужену мережу туристично – рекреаційних послуг відповідно до міжнародних стандартів.
  9. Створити належне інформаційне забезпечення туристично-рекреаційної галузі.
  10. Налагодити ефективну систему підготовки висококваліфікованих кадрів для туристично-рекреаційної сфери та налагодити систематичне підвищення їх кваліфікації.
  11. Піднести на якісно вищий рівень стан інфраструктури і сервісної мережі в курортно-туристичних центрах.
  12. Створити сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток туристично-рекреаційної сфери.
  13. Реалізувати ефективну маркетингову та промоцій ну стратегію Львівщини на міжнародній арені як одного з найбільш перспективних центрів туризму у Східній Європі.
  14. Активізувати налагодження міжнародних зв’язків, розвиток транскордонного співробітництва, співпрацю з міжнародними фондами.


Очікувані результати при реалізації вищезгаданих завдань:

Результати повинні проявитися у декількох аспектах, зокрема:
  • у соціально-економічній сфері очікується: зростання кількісних та якісних показників задоволення потреб населення у санаторно-курортному лікуванні, відпочинку та туристично-екскурсійному обслуговуванні; часткове вирішення проблем зайнятості шляхом створення додаткових робочих місць як безпосередньо на підприємствах туристично-рекреаційної сфери, так і в обслуговуючих її видах діяльності;
  • забезпечення та відновлення етнокультурної своєрідності і місцевої культурної спадщини. Крім того, слід врахувати «ефект впливу» – формування певної кількості робочих місць на обслуговуючих туристично-рекреаційні об’єкти підприємствах (сфера торгівлі, харчування, побутове обслуговування, розваги, народні промисли тощо).



6. Земельні ресурси і Грунти


6.1. Структура та стан земель


6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь


За даними Головного управління земельних ресурсів у Львівській області, земельний фонд області складає 2183,1 тис. га, з яких 1268,1 тис. га зайнято сільськогосподарськими угіддями, з них рілля становить 797,4 тис. га (табл. 6.1).


Структура земельного фонду регіону

Таблиця 6.1

Основні види земель та угідь

2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

усього, тис. га

% до загальної площі території

усього,

тис. га

% до загальної площі території

усього, тис. га

% до загальної площі території

усього, тис. га

% до загальної площі території

усього, тис. га

% до загальної площі території

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Загальна територія

2183,1

100

2183,1

100

2183,1

100

2183,1

100

2183,1

100

у тому числі:































1. Сільськогосподар-ські угіддя

1270,7

58,2

1270,8

58,2

1270,2

58,2

1268,5

58,1

1268,1

58,1

з них:































рілля

799,6

36,6

799,3

36,6

799,1

36,6

797,2

36,5

797,4

36,5

перелоги

0,8

0

0,8

0

0,8

0

0,3

0,03

0,7

0,0

багаторічні

насадження

22,8

1

22,9

1

22,9

1

22,9

1,0

22,9

1,0

сіножаті

і пасовища

447,5

20,5

447,8

20,5

447,4

20,5

447,7

20,5

447,1

20,5

2. Ліси і інші лісо-вкриті площі

683,1

31,3

692

31,7

692,7

31,7

693,8

31,8

694,0

31,8

з них вкриті лісовою рослинністю

620,9

28,4

628,2

28,8

628,1

28,8

662,7

30,4

628,1

28,8

3. Забудовані землі

109

5

108,8

5

108,6

5

109,2

5,0

109,5

5,0

4. Відкриті заболо-чені землі

9,5

0,4

9,4

0,4

9,4

0,4

9,5

0,4

9,4

0,4

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

38,9

1,8

30,1

1,4

30,3

1,4

30,6

1,4

30,6

1,4

6. Інші землі

29,3

1,3

29,2

1,3

29,2

1,3

28,8

1,3

28,7

1,3

Усього земель (суша)

2140,5

98

2140,3

98

2140,4

98

2140,4

98,0

2140,3

98,0

Території, що пок-риті поверхневими водами

42,6

2

42,8

2

42,7

2

42,7

2,0

42,8

2,0


У власності та користуванні громадян знаходиться 892,3 тис. га земель.

Організації, підприємства, установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення користуються 31,3 тис. га земель, лісогосподарські підприємства - 602,1 тис. га, водогосподарські підприємства - 8,6 тис. га. Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування становлять 324,1 тис. га.




Рис. 6.1. Розподіл земель Львівщини за видами угідь