День уряду у верховній раді україни
| Вид материала | Документы |
- Верховній Раді України проектів закон, 417.88kb.
- Верховній Раді України І уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень, 505.54kb.
- Верховній Раді України VI скликання складається з Преамбули, Програми Коаліції демократичних, 1532.13kb.
- Верховної Ради України пропозицій до закон, 191.1kb.
- Закону України "Про Державний земельний кадастр", 55.14kb.
- Товариство з обмеженою відповідальністю, 86.67kb.
- Верховній Раді України розглянути це питання у п’ятницю після "години запитань до Уряду"., 866.78kb.
- Верховній Раді України зареєстрований проект закон, 46.64kb.
- Програма діяльності кабінету міністрів україни "український прорив: для людей,, 1304.78kb.
- Програма діяльності кабінету міністрів україни «український прорив: для людей,, 1375.43kb.
ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
У вівторок, 13 грудня, Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк зустрівся з делегацією комісій з питань оборони і внутрішніх справ та з питань національної безпеки Саейму Латвійської Республіки.
У ході зустрічі було порушено широке коло питань реформування військової, правоохоронної, судової систем в Україні, охарактеризовано політичну ситуацію та стан економіки.
А.Мартинюк зазначив, що сьогодні у цих сферах накопичилося "надзвичайно багато" проблем. Зокрема, вважає він, "мине тривалий час до реалізації військової реформи, яку здійснює Україна". До головних проблем військовослужбовців, які потребують розв'язання, він відніс врегулювання пенсійного забезпечення, житлові питання тощо.
Говорячи про реформування судової системи, А.Мартинюк піддав критиці норму чинного законодавства, яка встановлює безстроковий термін перебування суддів на своїх посадах. Він висловив жаль з приводу того, що "ми не змогли переконати Європу, що запроваджувати цю норму для нас ще зарано", зазначивши, що "вона (норма) є дієвою у вже усталених демократіях". Водночас Перший заступник Голови Верховної Ради України вважає доцільним встановлення 5-ти та 10-ти річного перебування суддів на своїх посадах. За його словами, відповідний документ подано на розгляд парламенту. Як приклад неузгодженості судових рішень він навів існування 2-х генеральних прокурорів, один з яких відновлений на посаді місцевим судом, а інший – призначений відповідно до парламентських процедур.
А.Мартинюк також охарактеризував політичну та економічну ситуацію в Україні напередодні нових парламентських виборів та переходу до парламентсько-президентської республіки з 1 січня наступного року. Перший заступник Голови Верховної Ради України висловив сумнів, що до початку цього процесу буде прийнято закон про вибори до органів місцевого самоврядування, а отже, переконаний він, влада на місцях здійснюватиметься за попереднім принципом, коли представницькі органи влади матимуть менші повноваження, ніж виконавчі структури.
А.Мартинюк також не виключив, що в наступній Верховній Раді не буде сформовано дієвої коаліції, а отже, буде створено можливість Президентові відповідно до законодавства розпустити парламент п'ятого скликання, і "на нас чекають нові вибори".
Перший заступник Голови Верховної Ради України також не виключив ситуації, коли Верховна Рада змушена буде прийняти державний бюджет наступного року, запропонований Бюджетним Комітетом, а не урядом. При цьому він не виключив, що бюджетне фінансування наступного року здійснюватиметься Кабінетом Міністрів "у ручному режимі".
Члени делегації Саейму запевнили у прагненні Латвійської Республіки до співпраці з Україною в усіх сферах. Вони щиро подякували за теплий прийом і широкі можливості ознайомитися з діяльністю своїх колег в Україні, зі станом реформування українського війська та правоохоронних органів.
* * *
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин отримав листа від новообраного Голови Міжпарламентського союзу П.Ф.Казіні з подякою за особисту підтримку та викладенням бачення нової ролі Міжпарламентського союзу.
Текст листа:
"Шановний пане Голово,
Після повернення в Рим хотів би ще раз подякувати Вам за підтримку мого обрання Головою Міжпарламентського союзу, що стало свідченням продемонструвавши високого рівня поваги до мене і моєї країни, яку намагатимуся виправдати на моїй новій посаді відповідно до основних цінностей свободи, демократії та справедливості.
Моє обрання відбулося завдяки Вашій особистій підтримці, а також підтримці членів Парламенту Вашої країни, які були присутні в Женеві, духу і політичних засад, які я визначив, для авторитетного вирішення викликів, що постали перед нашою впливовою Організацією.
Хотів би ще раз підтвердити переконання, що Міжпарламентський союз потребує радикального реформування з метою надати організації основну роль серед інструментів Парламентської дипломатії.
Однак, це реформування повинно базуватися на нових, більш вдосконалених засадах, що розширюють її бачення, які залишаються ще досить обмеженими в питанні функціонування парламентаризму, до чого, по праву, прагне Союз.
Одночасно, вкрай необхідно переглянути відносини Міжпарламентського союзу з іншими міжнародними організаціями, і в першу чергу з Організацією Об'єднаних Націй.
Парламенти є основою інституційної легітимності урядів, які формують Організацію Об'єднаних Націй. Ось чому необхідно посилити наше зобов'язання підтримати парламенти в усьому світі, щоб впровадити технології та забезпечити професійну підготовку для сприяння їхній законотворчій роботі.
Можна започаткувати багато інших ініціатив з метою перетворити Міжпарламентський союз на міцний, автономний і справжній міжнародний форум, який би представляв інтереси всіх членів, а не окремої геополітичної групи.
Ось чому надаю великого значення співпраці з Вами та Вашому досвіду в реалізації визначеної мною програми.
З глибокою повагою
П.Ф.Казіні"
* * *
У четвер, 15 грудня, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин виступив на святкуванні Дня працівника суду у Верховному Суді України.
Тези до виступу:
Високоповажні судді!
Радий можливості вкотре зустрітися з вами, тим більше – з нагоди вашого професійного свята.
День працівника суду, в ідеалі, мав би стати свідченням всенародного визнання життєво важливої ролі судової влади в утвердженні принципу верховенства права, демократичних цінностей і високих стандартів суспільного життя.
Переконаний, що таке визнання невдовзі стане реальністю нашого повсякдення. Але для цього маємо докласти неабияких зусиль – у політичній, правовій і соціально-економічній сферах.
Передаючи суддівському корпусу щирі вітання Верховної Ради України, хочу особливо наголосити: вищий законодавчий орган країни повною мірою підтримує всі ваші зусилля, спрямовані на утвердження реальної незалежності судів і постання такої системи національного правосуддя, яка б забезпечувала справедливість і законність у державі на благо народу.
В цей святковий день просив би кожного суддю застосовувати якомога ефективніше й послідовніше ті цілком достатні повноваження, отримані не в останню чергу завдяки парламенту, задля вирішення життєвих інтересів кожного громадянина, в ім'я утвердження верховенства права.
Можна стверджувати, що громадяни все більше сподіваються на суддів. Про це свідчать дані судової статистики, які засвідчують тенденцію різкого збільшення останнім часом кількості звернень фізичних та юридичних осіб до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Не секрет, що принципова та незалежна позиція суддів не всім подобається навіть особам з високим посадовим становищем, які звикли вирішувати справи із своїх службових кабінетів.
Останнім часом у засобах масової інформації дедалі більше нагнітається своєрідне соціальне напруження, допускаються висловлювання образливого характеру на адресу суддів, і це до остаточного винесення судового рішення в тій чи іншій справі, коли правовий спір не розглянуто відповідно до установленого процесуальним законом порядку.
Моя оцінка – це не прагнення критикувати, щоб сподобатися. Не можна ховати за зовні привабливими гаслами недалекоглядні дії. Якщо сьогодні не засудити таких фактів, то неповага до суду матиме місце і далі.
Зруйнуємо систему влади. Довіру.
Зростання авторитету судової влади, запровадження державою підвищених матеріально-фінансових гарантій незалежної суддівської діяльності, потребує одночасно й більш відповідального ставлення носіїв судової влади, насамперед суддів місцевих судів, до виконання своїх професійних обов'язків, виключення фактів прийняття судами одного міста, однієї області діаметрально протилежних, суперечливих одне одному рішень за одним предметом розгляду.
Особливо хотів би підкреслити спрямовуючу роль Верховного Суду у дотриманні як принципів, так і процесуальних вимог судочинства.
Верховний Суд України, як найвища судова інстанція держави, відіграв справді історичну роль в обороні конституційного права вибору, в усуненні загрози територіальної єдності країни та недопущенні громадянського протистояння. Це – віха в історії становлення демократичної і правової України.
Сьогодні ж суспільство з не меншою напругою очікує справедливості та ефективного поновлення в правах, коли є можливість переглянути помилковий судовий акт. Йдеться, насамперед, про можливість у законодавчому порядку введення таких процесуальних повноважень Верховного Суду, коли він буде в змозі у стислі строки переглядати акти судів, які вступили у законну силу, або поновлювати пропущені з різних причин процесуальні строки.
Адже за безліччю випадків, у яких допущено фундаментальні помилки – долі живих людей, доля всієї країни.
То ж де, як не у Верховному Суді громадяни можуть знайти справедливе правосуддя і правовий захист?
Впевнений, що саме в цьому полягає конституційна гарантія справедливого і ефективного правосуддя, коли зацікавлені особи повинні мати реальні права на оскарження судового акту у наглядовій інстанції – Верховному Судді України. У випадках, коли суд розглядає справу без участі осіб, про права і обов'язки яких прийняте рішення, обмежується їх конституційне право на судовий захист, відбувається викривлення самої сутності правосуддя.
Сподіваюсь, такі випадки стануть предметом окремої уваги з боку кваліфікаційних комісій, Ради суддів і Вищої ради юстиції.
Хотілось би, щоб наступний 2006 рік став роком правосуддя в Україні – докорінного поліпшення матеріально-технічного, організаційного та інформаційного забезпечення судової діяльності, остаточного формування незалежної та дієвої системи адміністративних судів, уведення в дію прозорого, побудованого на відкритих конкурсних засадах, механізму формування корпусу професійних суддів.
Ваша плідна робота матиме фахову допомогу Верховної Ради України.
Віриться, що в наступному році будуть прийняті нові законодавчі акти, що визначають порядок судочинства в державі у кримінальних та господарських справах, нові Кримінально- та Господарсько-процесуальні кодекси. Зі своєї сторони ми приділимо увагу, щоб у Державному бюджеті не було прикрого зменшення обсягу фінансування судів.
Найближчі три – чотири місяці будуть особливо відповідальними для професійної діяльності суддів. Іспит на демократію, на захист принципу верховенства права чекає на всіх – і політичні партії, і суспільство, і всі органи державної влади.
Сподівання на суди, передусім на виконання ними високої соціальної місії щодо захисту виборчих прав громадян, які мають вільно формувати у березні 2006 року новий склад українського парламенту та органів місцевого самоврядування, не просто високі, але й визначальні.
Виваженість правових оцінок і рівність усіх перед законом – ось провідний чинник стабільності та єдності українського суспільства.
Шановні судді!
На моє переконання, судова влада у 2005 році найбільше за всі попередні роки з моменту проголошення державного суверенітету України наблизилася до того, щоб бути визнаною незалежним і самодостатнім соціальним інструментом досягнення верховенства права та реальної демократії в українському суспільстві. Вона практично перетворилася в неупередженого арбітра між законодавчою та виконавчою гілками державної влади, між громадянином і державою.
Нарешті, в центрі правосуддя постала людина з її невід'ємними правами й свободами.
Однак особливо проблемним з точки зору утвердження верховенства права в українському суспільстві залишається ситуація з виконанням рішень судів. Варто, напевно, у зв'язку з цим замислитися над питанням про повернення виконавчої служби судових рішень до системи органів правосуддя, як це існувало раніше.
Ми розуміємо, що у всій повноті судова влада проявиться в заможному українському суспільстві, коли можна буде створити розгалужену систему спеціалізованих судових юрисдикцій у різноманітних сферах суспільного життя.
Вірю, що Україна буде взірцевою правовою державою, у якій суддя посідатиме ключове місце – правового арбітра.
Нехай же найвищою соціальною цінністю в роботі кожного судді стане людина, її права, життя, здоров'я, недоторканість, безпека. Саме тому при розгляді кожної справи головною метою суду має бути захист прав і свобод особи, як і відповідність кожного судового рішення критеріям справедливості й достовірності.
Верховна Рада України завжди підтримувала й надалі підтримуватиме суддів у діяльності, покликаній захищати права й свободи особистості.
Вітаючи вас, шановні судді, з професійним святом, хотів би принагідно згадати слова видатного дореволюційного юриста Плевако: "Тут, у храмі правосуддя, не місце захопленням, зайвим від правосуддя, якому ми служимо".
Бажаю вам бути суддями розуму й совісті. Міцного здоров'я, творчої наснаги, щастя та добра Вам та Вашим сім'ям!
Дякую за увагу!
* * *
У четвер, 15 грудня, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся з Його Еміненцієм Кардиналом Роже Ечегараєм. (Р.Ечегарай – Кардинал, Віце-декан Кардинальської Колегії Римо-Католицької Церкви, Почесний президент Папських Рад "Справедливість і Мир" та "Кор Унум".
Р.Ечегарай під час зустрічі підкреслив, що "має не політичний, а релігійний досвід". "Весь світ – у перехідному (транзитному) стані, і саме тому великого значення набувають також етичні цінності. Саме вихованню суспільства присвячує свою діяльність церква. Я хочу також передати Вам від Папи слова підтримки у Вашій діяльності", - сказав Кардинал.
Однією з цілей свого візиту до України Р.Ечегарай назвав вшанування православної церкви в Україні.
Голова Верховної Ради України також наголосив на надзвичайній важливості діалогу ієрархів церков для України та подякував Кардиналу за теплі слова.
* * *
У п'ятницю, 16 грудня, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся з Міністром закордонних справ Республіки Хорватія Коліндою Грабар-Кітарович.
В.Литвин назвав візит Міністра закордонних справ Республіки Хорватія приємним і знаковим, який "почався з відвідування парламенту України, в якому нині зосереджені основні політичні події країни".
Оцінюючи стан двосторонніх відносин, Голова Верховної Ради України наголосив на тому, що "українсько-хорватські стосунки розвиваються динамічно, мають позитивну перспективу".
К.Грабар-Кітарович, підкресливши зацікавлення Хорватії у дальшій активізації політичного діалогу та розвитку економічної співпраці з Україною, звернула увагу Голови Верховної Ради України на зусилля, які докладає Хорватія для вступу до Європейського Союзу, зокрема, про сподівання завершити підготовку до вступу протягом двох з половиною років.
Також в розмові була приділена увага обговоренню процесів адаптації національних законодавств до критеріїв ЄС, механізмів обміну досвідом щодо цього між парламентами обох країн.
В.Литвин зазначив, що головною метою реформ в Україні в контексті євроінтеграційних процесів є "створення таких умов життя для громадян України які б відповідали європейським стандартам".
"Майбутнє України – в Україні, - наголосив В.Литвин. - Нам потрібно зосередитись на внутрішньому облаштуванні країни".
* * *
У п'ятницю, 16 грудня, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин нагородив Почесними грамотами Верховної Ради України та цінними подарунками працівників правоохоронних органів, Апеляційного суду та народних депутатів.
В.Литвин вважає професію правоохоронника "конче потрібною на Україні за будь-якого суспільства". "В першу чергу, в тому вимірі, щоб стати правовою державою", - підкреслив Голова Верховної Ради України.
В.Литвин вважає, що навантаження на правоохоронні органи найближчим часом зросте через наближення виборчого періоду.
Торкаючись процесу розгляду питання бюджету на 2006 рік на пленарному засідання 15 грудня, Голова Верховної Ради України назвав "прямою провиною Уряду" не проходження його через парламент. За його словами, "політика домінує над економікою". В.Литвин вважає необхідним "продемонструвати настрой на захист національних інтересів, щоб Україна не впала під тягар тих рішень, які ми приймаємо".
Голова Верховної Ради України назвав бюджет "наріжним каменем політики, як внутрішньої, так і зовнішньої". За його словами, "необхідно знайти те рішення, якого потребує Україна".
* * *
У п'ятницю, 16 грудня, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зустрівся з видатними кіномитцями України та Росії в рамках проведення під патронатом Голови Верховної Ради України кіновернісажу "Богдан Ступка запрошує друзів".
Серед учасників зустрічі були режисери Богдан Ступка, Микита Міхалков, Микола Мащенко, Павло Чухрай, Станіслав Говорухін, Тигран Кеосаян, актриса Олена Хмельницька, Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін, співробітники компанії "РУСАЛ", "Русал-Україна", "Алюміній України".
Голова Верховної Ради України зазначив, що він надає "особливого значення цій зустрічі та проведенню кіновернісажа в Україні" та, що для нього "велика честь зустрічати таких видатних кінематографістів в українському парламенті".
Проведення кіновернісажу, на його думку, важливе перед усе тим, що "коли не можуть домовитись політики, повинні говорити моральні люди, духовні авторитети, люди, які працюють в духовній сфері". За словами В.Литвина, "наші народи об'єднує мистецтво, і не можна допустити розлому по лінії культури між народами".
Він також висловив сподівання, що присутність таких митців в Україні "дозволить віднайти знову душевну рівновагу, яка необхідна нашим народам".
Учасники зустрічі висловили занепокоєння сучасним станом взаємовідносин між Україною та Росією. За повідомленням В.Литвина, соцопитування засвідчують, що переважна більшість громадян України вважає стосунки між Україною та Росією поганими.
Микита Міхалков, в свою чергу, зазначив, що "якщо політики не можуть знайти спільну мову, її можуть знайти митці".
Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін підтримав думку про те, що саме митці мають шукати спільну мову між народами, і додав, що "політики – це теж митці".
Голова Верховної Ради вручив Почесну Грамоту Верховної Ради України за особливі заслуги перед українським народом російському режисеру Микиті Міхалкову, а також подякував Богдану Ступці за організацію і проведення кіновернісажу.
* * *