День уряду у верховній раді україни
| Вид материала | Документы |
- Верховній Раді України проектів закон, 417.88kb.
- Верховній Раді України І уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень, 505.54kb.
- Верховній Раді України VI скликання складається з Преамбули, Програми Коаліції демократичних, 1532.13kb.
- Верховної Ради України пропозицій до закон, 191.1kb.
- Закону України "Про Державний земельний кадастр", 55.14kb.
- Товариство з обмеженою відповідальністю, 86.67kb.
- Верховній Раді України розглянути це питання у п’ятницю після "години запитань до Уряду"., 866.78kb.
- Верховній Раді України зареєстрований проект закон, 46.64kb.
- Програма діяльності кабінету міністрів україни "український прорив: для людей,, 1304.78kb.
- Програма діяльності кабінету міністрів україни «український прорив: для людей,, 1375.43kb.
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до статті 97 Кримінального кодексу України (щодо звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх), поданий народним депутатом О.Пеклушенком.
Основною метою прийняття законопроекту є гуманізація кримінального закону щодо неповнолітніх та усунення суперечностей в законодавстві.
Проектом пропонується внести зміни до статті 97 КК України, надавши можливість суду звільняти від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили не тільки злочини невеликої тяжкості, а й злочини середньої тяжкості при певних обставинах.
Необхідність внесення таких змін автор пояснює тим, що нерідко неповнолітні скоюють злочини, віднесені до середньої тяжкості під впливом оточення, внаслідок непередбачених обставин, низької правової свідомості тощо. Все це дає підстави для можливого застосування до них не кримінальних мір покарання, а примусових заходів виховного характеру.
Сьогодні кримінальні справи стосовно таких неповнолітніх направляються до суду з обвинувальними висновками, де застосовується покарання у вигляді позбавлення волі з направленням їх до виховно-трудових колоній, звільнившись з яких неповнолітні, в своїй більшості, не стають на шлях виправлення, а вчиняють ще більш тяжкі правопорушення. Звільнення від кримінальної відповідальності та застосування до них примусових заходів виховного характеру сприяло б більш ефективному їх перевихованню. Крім того, внесені зміни дадуть можливість уникнути суперечностей між положеннями статей 97 і 105 КК України та статтею 447 КПК України. За нормами двох останніх статей якраз і передбачено звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності неповнолітніх, що вчинили злочини середньої тяжкості.
Члени Комітету під час обговорення законопроекту намагалися знайти відповідь на питання: чи готове суспільство до того, щоб звільняти від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили перелічені й інші подібні злочини, і навіть не покаялись у цьому? Чи буде правильним не виносити щодо таких неповнолітніх обвинувальний вирок, а приймати рішення у виді постанови суду, яка не створює у неповнолітнього навіть враження того, що держава негативно ставиться до вчиненого ним і тому засудила його?
Комітет не підтримав прийняття законопроекту, погодившись з висновком Науково-експертного управління, згідно з яким створення підстав для звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності за такі злочини означатиме нехтування принципом невідворотності кримінальної відповідальності, який втілює у собі обов'язок держави забезпечувати правопорядок, так само як і принципом гуманності, одним із аспектів якого є гуманність до потерпілих, безпека людей у демократичному суспільстві.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності тощо від злочинних посягань, а також запобігання злочинам (ст.1 КК). Його завданням не є встановлення всепрощення.
* * *
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді відхилити як не прийнятний проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо застави), поданий народним депутатом О.Лукашуком.
Основною метою прийняття законопроекту є ліквідація існуючих обмежень в застосуванні такого запобіжного заходу як застава і встановлення нового процесуального механізму, який буде сприяти широкому застосуванню застави до певних осіб в кримінальному судочинстві. Передбачається обрання застави тільки судом з участю прокурора, слідчого, особи, яка затримана або утримується під вартою у відкритому судовому засіданні, що дасть змогу виробити єдину судову практику застосування застави у кримінальному процесі України.
Проектом пропонується: уточнити визначення закону, як альтернативного взяттю під варту запобіжного заходу, розкрити механізм його застосування, уточнити підстави застосування застави, встановити конкретні обов'язки особи, яка звільняється під заставу, встановити критерії визначення розміру застави, строки внесення і порядок прийняття, уточнити форму бланків процесуальних документів – постанови (ухвали) суду про обрання запобіжного заходу у виді застави та постанови судді про прийняття застави.
Крім того, чинний КПК пропонується доповнити статтями, в яких передбачити обов'язки, що покладаються на особу, щодо якої обрано запобіжний захід. Це дасть змогу більш конкретно визначати її процесуальну поведінку; розмір застави, порядок звільнення та порядок звернення застави в доход держави.
Законопроектом також передбачено внесення змін до ряду статей КПК, якими покладено обов'язок на суддю у випадках, передбачених законом, визначати розмір застави, щоб зацікавлені особи могли клопотати про таке звільнення з-під варти протягом всього часу провадження у справі.
Члени Комітету під час розгляду законопроекту зробили до нього низку суттєвих зауважень і вважають, що поданий народним депутатом О.Лукашуком проект не варто вносити на розгляд Верховної Ради через те, що у Верховній Раді знаходиться підготовлений до другого читання проект нового Кримінально-процесуального кодексу.
* * *
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про відповідальність Президента України перед народом України, внесений народним депутатом В.Анісімовим, як неприйнятний.
Метою прийняття законопроекту є створення правової основи для надання можливості кожному українському виборцю дати у демократичній формі оцінку діяльності Президента України, з настанням юридичних наслідків для особи останнього, для підвищення рівня відповідальності Президента України, для розвитку демократії і розбудови суспільно-правових відносин в Українській державі, становлення в ній громадянського суспільства.
Автор мотивував внесення законодавчої пропозиції тим, що, на його думку, в законодавчому полі України практично відсутня можливість покарання особи, яка займає високу державну посаду, і обрана на цю посаду народом, за неналежне виконання своїх обов'язків. Це стосується не тільки Президента, але й інших високих посадових осіб.
Зняття з посади, навіть у порядку імпічменту для Президента - не є покаранням, а є тільки звільненням з роботи.
Не передбачене і нагородження Президента України за належне виконання своїх обов'язків, що теж є прогалиною у законодавчому полі.
На думку автора, відсутність для особи, яка займає президентський пост, відповідальності за долю Держави і народу України, роблять посаду Президента як уособленням вищої політичної мети, так і гарантією безкарності за будь-які прорахунки та навіть злочини.
Автор вважає, що прийняття законопроекту дасть можливість кожному громадянину України, який має право вибирати Президента України, давати оцінку діяльності Президента України, з наступними юридичними наслідками, стане важливим інструментом консолідації українського суспільства, важливим кроком в розбудові демократії.
Члени Комітету висловили до законопроекту низку суттєвих зауважень. Зокрема, народні депутати зауважили, що абсолютно неприпустимим є запропонований механізм негативної юридичної оцінки діяльності Президента України, згідно з якою він оголошується злочинцем. Пропонований механізм, на думку членів Комітету, порушує принцип презумпції невинності, закріплений у національному і міжнародному законодавстві.
На думку членів Комітету неприйнятним є пропонований у проекті механізм, який порушує принцип юридичної відповідальності тільки за винну, протиправну поведінку.
Члени Комітету звернули увагу й на те, що у проекті повністю ігноруються регламентовані Конституцією України основні засади судочинства, визначений КПК України порядок провадження у кримінальних справах, врегульовані у Законі України "Про судоустрій України" засади здійснення правосуддя в Україні.
Народні депутати також вказали на те, що проект є концептуально незавершеним, у ньому передбачено, але не врегульовано велику кількість "оціночних" процедур.
Проект має дивну, нетипову для вітчизняного законодавства, структуру.
Реалізація деяких норм проекту може призвести до затягування виборчого процесу, а іноді і до неможливості проведення виборів Президента.
На думку членів Комітету, пропонований механізм відповідальності Президента не заслуговує на підтримку.
Народні депутати вважають, що будь-які особливості статусу Президента України (у тому числі і особливості його відповідальності) мають бути врегульовані у Законі "Про Президента України".
* * *
Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму підтримав проект Постанови про "Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні "Сільська молодь: стан, проблеми та шляхи їх вирішення".
Рекомендації спрямовані на поліпшення становища сільської молоді, в тому числі: розгляд проблем сільської молоді України і шляхів їх розв'язання на засіданні Ради національної безпеки і оборони України, прийняття Молодіжного кодексу, удосконалення системи цільового направлення сільської молоді до вузів та механізму гарантованого забезпечення молодих людей першим робочим місцем на сільськогосподарських підприємствах тощо.
Члени Комітету також розглянули проект закону про внесення доповнень до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (щодо дотримання правил безпеки), внесений народним депутатом України В.Співачуком. Проектом передбачалося встановлення додаткових заходів безпеки на спортивних змаганнях.
Комітет зауважив, що норми законопроекту суперечать Конституції, і прийняття цього законопроекту фактично призведе до заборони проведення всіх спортивних змагань, як таких, що несуть небезпеку травматизму.
Зважаючи на висловлені зауваження, Комітет рекомендує Верховній Раді відхилити цей законопроект.
* * *
Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування закладів фізкультурно-спортивного призначення), внесений народними депутатами К.Самойлик, Р.Сафіулліним, С.Бубкою.
Законопроектом передбачена можливість фінансування фізкультурно-спортивних заходів з місцевого бюджету на рівні села, селища, міста районного підпорядкування і фінансова підтримка бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів обласних організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, та утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів.
Всі члени Комітету підтримали законопроект, незважаючи на зауваження Міністерства фінансів щодо відсутності коштів. Народні депутати аргументували своє рішення тим, що саме на первинній ланці фізичної культури і спорту формується здоровий спосіб життя дітей та молоді, забезпечується майбутнє спорту вищих досягнень.
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України заслухати на пленарному засіданні у закритому режимі інформацію Міністра палива та енергетики І.Плачкова та співдоповідь Голови Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" О.Івченка про фінансово-господарську діяльність, кадрову політику та про хід і підготовку до осінньо-зимового опалювального сезону 2005 - 2006 років НАК "Нафтогаз України".
На засіданні Комітету йшлося про те, що ситуація, яка склалася у вітчизняному нафтогазовому комплексі, відзначається як глибоко кризова. За умови збереження цих тенденцій неминучим є швидкий колапс, що загрожує основам енергетичної безпеки України.
Підготовка до осінньо-зимового опалювального сезону 2005-2006 років, який розпочався 15 жовтня 2005 року відбувається із запізненням та відставанням від графіків проведення попередніх робіт. Закупівлі нафти та газу не відбуваються, оскільки не визначені тарифи постачання російської нафти та газу в Україну. Переговори з Туркменістаном щодо підписання довгострокового контракту, а також окремого уточнюючого протоколу з поставок туркменського газу у 2006 році доведені у "глухий кут".
Така ситуація пояснюється авторами відповідного проекту постанови, передусім, безвідповідальною і непрофесійною державною політикою у стосунках із стратегічними енергетичними партнерами: Російською Федерацією та Туркменістаном, що є головними і фактично на сьогодні єдиними надійним постачальниками енергоресурсів в Україну. "Політика ультиматумів, що сьогодні ініційована Україною у двосторонніх відносинах, призвела до катастрофічного дефіциту запасів енергоносіїв напередодні опалювального сезону та під час його проведення. Фактичне подорожчання нафти майже вдвічі, очікуване подорожчання природного газу більш ніж втричі, збільшення митних платежів - все це свідчить про недосконалу і згубну політику держави, яка шкодить національним інтересам та підриває енергетичну безпеку", - зазначається у пояснювальній записці до документу.
Разом з тим, проведений експертний аналіз свідчить, що фінансове становище НАК "Нафтогаз України" на поточний момент є критично нестабільним. Експертами не виключається можливість її банкрутства найближчим часом, що може призвести до розвалу стратегічних галузей економіки України.
Народні депутати вважають, що необхідно отримати детальну інформацію про законність фінансово-кредитної політики та господарської діяльності НАК "Нафтогаз України", її відповідність національним інтересам та забезпеченню енергетичної безпеки держави. Слід також вивчити ефективність використання державного майна, що відображено у бухгалтерському балансі компанії. Крім того, предметом дослідження має стати визначення загальної суми коштів, отриманих НАК "Нафтогаз України" в кредит, умов отримання цих кредитів, термінів їх погашення, джерел фінансових ресурсів, за рахунок яких НАК "Нафтогаз України" планує виконати свої боргові зобов'язання, проектів, на виконання яких передбачено спрямувати запозичені кошти, умов їх реалізації та очікуваний економічний результат.
* * *
Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про доповнення до Закону "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення" (щодо дослідницьких ядерних реакторів, внесений народним депутатом В.Бронніковим.
З метою врахування особливості відповідальності оператора за заподіяну ядерну шкоду при використанні дослідницьких реакторів, які ліцензовані на використання ядерної установки в науково-дослідницьких цілях (зокрема, ризик виникнення на яких ядерних інцидентів та можливі їх наслідки значно менші, ніж на інших ядерних установках), пропонується передбачити межу відповідної відповідальності та визначити її на рівні 5 мільйонів Спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент.
Згідно із Законом "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення", "відповідальність оператора за ядерну шкоду обмежується сумою, еквівалентною 150 мільйонам Спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент".
В.Бронніков наголосив, оскільки Інститут ядерних досліджень НАН України є бюджетною неприбутковою установою з правами юридичної особи, то на виконання законів України, інституту як експлуатуючій організації дослідницького ядерного реактора необхідно або додаткове фінансування з боку держави в розмірах та на умовах визначеними чинним законом або державна гарантія фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
Державну гарантію цивільної відповідальності за ядерну шкоду інститутом не отримано, оскільки в державних бюджетах України такий від фінансового забезпечення не передбачено. Тому доцільно зменшити межу цивільної відповідальності до 5 мільйонів Спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент.
* * *
Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко взяв участь у круглому столі з нагоди Міжнародного дня прав людини.
На думку народного депутата, свобода слова, політична конкуренція і плюралізм стали не пустим звуком, а набули якісно нового змісту. Для незворотного поступу на шляху забезпечення свободи слова потрібно закріпити ці речі інституційно.
Йде реформування правоохоронних органів, оптимізація їх структури, зазначив Г.Удовенко. Ставиться завдання наблизити їх до потреб людини, змінити їх статус від силових структур до правоохоронних. Разом з тим, оприлюднений цьогорічний звіт організації Міжнародна амністія вказує на випадки застосування тортур до затриманих і заарештованих. Тобто, з підозрюваних продовжують вибивати покази. "Щоб змінити цю ганебну практику, авторитету чи волі лише одного міністра внутрішніх справ недостатньо. Потрібно вжити системних заходів щодо забезпечення громадського контролю над правоохоронними органами, застосовувати політику абсолютної нетерпимості та проводити швидке, неупереджене й повне розслідування усіх випадків катувань та іншого поводження, що принижує гідність людини та карати винних у вчиненні таких дій", вважає Г.Удовенко.
Він також зазначив, що сьогодні судова система, яка повинна бути захисником прав і свобод людини, практично паралізована. Мабуть найбільша кількість скарг від громадян приходить на рішення судів, зволікання з розглядом судових справ, яке суперечить всім "розумним" строкам. Значні проблеми існують з забезпеченням виконання судових рішень.
Одним з ключових завдань в галузі прав людини, підкреслив Г.Удовенко, залишається подолання розриву між законодавчим декларуванням прав людини та їх практичним здійсненням. На його думку, дотримання прав людини, повага до гідності громадянина повинні стати мірилом діяльності влади на всіх її рівнях.
* * *
Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про внесення доповнень до ст.23 Цивільного кодексу України (щодо відшкодування моральної шкоди).
Метою проекту є посилення відповідальності державного органу, юридичної, посадової або службової особи при здійсненні ними управлінських функцій за рішення, дію, бездіяльність, що визнані Конституційним Судом України неконституційними.
Для цього пропонується ст.23 ЦК України доповнити положеннями, якими визначається в чому саме полягає моральна шкода в разі визнання Конституційним Судом України неконституційними певних дій, актів у зв'язку із рішенням, дією, бездіяльністю державного органу, юридичної, посадової або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій.
На засіданні Комітету зазначалося, що ст.152 Конституції України встановлено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним чи юридичним особам актами або діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. А Цивільний кодекс України передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, посадової або службової особи, органом державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, а також шкода, завдана фізичній чи юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів або посадової особи.
Ці норми Конституції України та Цивільного кодексу України, наголосили народні депутати, є нормами прямої дії, які дають право кожній особі звернутись до суду з позовом про відшкодування шкоди.
Комітет вважає, що запропоновані в проекті зміни до ст.23 ЦК України не вирішують проблему відшкодування шкоди по суті, оскільки не встановлюють механізму (підстави, порядок) реалізації вже наданого права.
* * *
Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення зміни до статті 988 Цивільного кодексу України (щодо обов'язків страховика по переукладанню договору страхування).
Метою законопроекту є усунення суперечностей у Цивільному кодексі України та законодавстві про страхування, визначення правового статусу страхувальника в частині внесення відповідних змін до умов укладеного договору страхування.
Стаття 988 ЦК України встановлює обов'язок страховика переукласти договір страхування в разі здійснення страхувальником заходів по зменшенню страхового ризику або збільшення вартості майна. В зв'язку з цим пропонується слово "страховиком" замінити на слово "ним", оскільки можливість здійснення таких заходів є у страхувальника, а не у страховика.
Комітет пропонує слова "переукласти з ним договір страхування" замінити на слова "внести відповідні зміни до договору страхування", оскільки термін "переукладання договору" Цивільним кодексом України не передбачений.
* * *
Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту відхилити проект закону про опозиційну політичну діяльність.
Голова Комітету Василь Онопенко наголосив, що поняття "опозиційної діяльності" у законопроекті викладено як констатація порушення Конституції України органами державної влади. Таке визначення перекручує мету, яка ставиться опозицією. Поняття "політична опозиція" у проекті зводиться тільки до діяльності політичних партій, представлених у Верховній Раді України. При цьому поза увагою проекту залишається реалізація права громадян, громадських організацій, засобів масової інформації, які також можуть не підтримувати офіційну політику держави.
Члени Комітету вважають, що окремі положення законопроекту суперечать Конституції України. Зокрема, положення статті 3 проекту суперечить гарантованому Основним Законом праву на свободу думки і слова та вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34 Конституції України). Створення "тіньового Кабінету Міністрів України", передбаченого статтею 15 законопроекту з метою контролю Кабінету Міністрів України суперечить статті 113 Конституції України, згідно з якою уряд підконтрольний і підзвітний лише Верховній Раді України у межах, передбачених статтями 5 та 87 Конституції України.
На думку народних депутатів, загалом порушені проектом проблеми мають бути врегульовані на рівні законів про політичні партії, об'єднання громадян, інформацію тощо, а не окремим законом про політичну опозицію.
* * *
Комітет з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розмежування переліку справ, підвідомчих господарським судам та загальним судами), внесений народними депутатами України В.Онопенком та В.Сіренком.
Законопроект спрямований на врегулювання цивільно-процесуальних та господарсько-процесуальних правовідносин згідно з засадами судочинства, встановленими Конституцією України та законами України. Метою законопроекту є чітке визначення підвідомчості справ з метою всебічного захисту прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави.
Проект передбачає введення норм, які чітко визначають підвідомчість спорів, що виникають у процесі приватизації. Крім того, у даному проекті розмежовано перелік справ, які підвідомчі господарським судом та загальним судам.
Цим проектом також передбачено, що рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для суду з цивільних справ щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
* * *
Комітет з питань промислової політики і підприємництва рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо суб'єктів господарської діяльності сфери обслуговування)ю
На засіданні Комітету, насамперед, звернуто увагу на те, що зміни, які пропонується в проекті, суттєво знижують рівень правового захисту споживачів. Зокрема, це стосується того, що споживач позбавляється права вимагати від продавця відповідності якості товару, що продається споживачу вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів, а також надання інформації про товар (роботу, послугу) (зміни до ст.12 Закону України "Про захист прав споживачів"). Крім цього, змінами до частини 3 цієї статті продавець звільняється від обов'язку передавати споживачеві товар належної якості та надавати відповідну інформацію.
Зазначалося, що звільнення від виконання цих функцій продавців з їх покладенням виключно на виробників і підприємства, які виконують вимоги споживача на підставі договору з виробником, суттєво ускладнить реалізацію споживачами своїх прав.
Крім цього проектом передбачено, що органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів позбавляються права перевіряти у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі та господарського харчування якість товарів (робіт, послуг), додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг) та правил торгівлі і надання послуг, відбирати у цих суб'єктів зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи, припиняти реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, вилучати у цих суб'єктів неякісні товари тощо (зміни до ст.5 Закону "Про захист прав споживачів"). Скорочується термін обміну товару неналежної якості з 14 до 2 днів, не враховуючи дня купівлі тощо.
Члени Комітету вважають, що положення проекту суперечать чинному законодавству України та сприяють обмеженню прав споживачів.
* * *
Комітет з питань промислової політики і підприємництва провів круглий стіл на тему: "Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд: технічні, міжнародні, правові, майнові аспекти".
На заході зазначалося, що сьогодні постало питання - чи продовжувати будівництво зазначеного об'єкта, в той же час збільшуючи боргові зобов'язання України, чи знаходити інші шляхи вирішення проблем зазначеного об'єкта.
На думку учасників круглого столу, це питання необхідно вирішувати на державному рівні, а саме - повинно прийматися виважене рішення на рівні виконавчої гілки влади, яке не допускало б непередбачені економічні і політичні наслідки. Наголошувалося також, що зважаючи на кризовий стан економіки України, завершення будівництва української частини КГЗКОР за рахунок коштів державного бюджету є проблематичним. В ситуації, що склалася на сьогодні доцільним було б залучення коштів інвесторів на завершення будівництва.
Залишається невирішеним значне коло питань щодо технології збагачення окислених руд для КГЗКОР з отриманням якісної продукції на рівні сучасних вимог. Неузгоджені питання коригування проекту та етапності у його виконанні, з урахуванням фактичного рівня готовності окремих об'єктів. Остаточно не вирішені майнові взаємовідносини по сировинній базі КГЗКОР, враховуючи, що діючі підприємства Кривбасу в останні роки отримали своїх власників, які мають власні плани щодо використання накопичених відвалів. Відсутність стабільних джерел фінансування призвела до виникнення заборгованості дирекції будівництва перед податковими органами, Пенсійним фондом, підрядними будівельними організаціями. Долинський район Кіровоградської області фактично має всі ознаки депресивної території, існує соціальна напруженість у регіоні.
Народний депутат В.Гуров зазначив, що остаточне вирішення долі КГЗКОР дозволить розв'язати питання виконання зобов'язань України перед іноземними учасниками будівництва, забезпечити вітчизняні металургійні підприємства високоякісною залізорудною сировиною, зберегти експортний потенціал України на зовнішньому ринку залізорудної сировини, надати можливість освоїти виробництво нових видів продукції, створити нові робочі місця і забезпечити додаткові надходження до бюджетів усіх рівнів.
Комітет з питань промислової політики і підприємництва вважає, що вирішення проблем Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, однією з яких є залучення інвестора - своєчасний і необхідний захід, який повинен здійснюватися відкрито та прозоро з урахуванням інтересів усіх учасників процесу.
На думку народних депутатів, відповідні структури мають розглянути питання доцільності проведення конкурсу продажу пакету акцій об'єкта незавершеного будівництва "Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд" та, при його вирішенні, врахувати участь майбутнього власника у фінансуванні програм створення нових робочих місць.
Необхідно також проаналізувати існуючу договірно-правову базу міжнародного співробітництва у питанні КГЗКОР, забезпечити проведення переговорного процесу з Урядами зацікавлених країн щодо наступної відмови з їх боку від будь-яких претензій до України по КГЗКОР після передачі інвестору – переможцю конкурсу усіх прав та майнових зобов'язань української сторони.
Йшлося також про створення міжвідомчої робочої групи з питання КГЗКОР, з включенням до її складу представників усіх зацікавлених міністерств, відомств, народних депутатів, фахівців галузі та з наданням керівникові групи необхідних повноважень для проведення переговорів на міжнародному рівні та координації зусиль усіх українських учасників реалізації проекту КГЗКОР.
* * *
Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України розглянув проект Календарного плану проведення дев'ятої сесії четвертого скликання (лютий – квітень 2006 року).
Проектом передбачено, що остання сесія парламенту четвертого скликання почнеться 7 лютого, а останнє пленарне засідання відбудеться 4 квітня.
За цей час всього передбачено: для роботи у пленарному режимі – 4 тижні, 3 тижні – для роботи в комітетах і фракціях і 2 тижні – для роботи народних депутатів у виборчих округах, а також передбачається, у відповідності з Регламентом Верховної Ради, провести два Дні Уряду України у Верховній Раді.
За результатом обговорення Комітет підтримав проект Постанови про Календарний план проведення дев'ятої сесії та рекомендує Верховній Раді підтримати його.
* * *
За підсумками розгляду проекту Постанови про внесення змін до статей 3.3.1, 3.3.4, 3.4.2 Регламенту Верховної Ради України, поданий народним депутатом С.Сасом Комітет рекомендує парламенту прийняти його за основу і в цілому.
Комітет на своєму засіданні також розглянув проект Постанови про внесення доповнень до статей 6.2.7, 6.4.6 та 9.1.9 Регламенту Верховної Ради України № 129/94-ВР від 27.07.94, введеного в дію Постановою Верховної Ради України № 130/94-ВР від 27.07.94 (із змінами і доповненнями). (Відомості Верховної Ради України. 1994р. №35), внесений на заміну народним депутатом М.Кульчинським. Після обговорення Комітетом прийнято рішення рекомендувати авторові проекту постанови доопрацювати його відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу України та положень правотворчої техніки.
* * *
За результатами розгляду проекту закону про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо відміни надання грошових компенсацій за житло), внесеного народними депутатами Я.Джоджиком, І.Зайцем І.О., Комітетом з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України прийнято рішення запропонувати авторам доопрацювати його з урахуванням зауважень Комітету та Головного науково-експертного управління.
* * *
Розглянувши проект закону про діяльність лобістів у Верховній Раді України, внесений народним депутатом І.Гринівим, Комітет прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді відхилити законопроект.
На засіданні Комітету також розглянуто проект закону про заробітну плату Президента України, Прем'єр-міністра України, інших членів Кабінету Міністрів України та народних депутатів України, внесений народними депутатами Л.Ісаєвим, Л.Кириченко. Члени Комітету прийняли рішення, враховуючи, що поданий законопроект внесений без дотримання вимог частини 2 ст. 6.2.3 Регламенту Верховної Ради України, рекомендувати Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, який визначено головним по підготовці висновку до розгляду Верховною Радою зазначеного законопроекту, запропонувати авторам доопрацювати його з урахуванням зауважень Комітету.
* * *
Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України рекомендував Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, який визначено головним по підготовці висновку до розгляду Верховною Радою проекту Постанови про призупинення дії Постанови Кабінету Міністрів №510 від 30 червня 2005р. "Про оплату праці керівних працівників державних органів", внесений народним депутатом І.Шурмою, запропонувати автору доопрацювати його з урахуванням зауважень Комітету.
* * *
Розглянувши внесений народним депутатом К.Поліщуком проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин спроби зриву виконання пільгового для України інвестиційного проекту – кредитної угоди між Україною та Японією, направленої на будівництво нового терміналу в міжнародному аеропорту "Бориспіль", Комітет прийняв рішення, враховуючи, що зазначений проект постанови не відповідає вимогам ст.6.2.7, ч.2 ст.9.5.8 Регламенту Верховної Ради України, рекомендувати Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку, який визначено головним по доопрацюванню зазначеного проекту Постанови, запропонувати автору проекту доопрацювати його відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради з урахуванням зауважень Комітету.
* * *
Враховуючи, що проект Постанови про створення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з підготовки до розгляду Верховною Радою проекту закону про гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської мови, а також регіональних мов або мов меншин, внесений народним депутатом В.Горбачовим, не відповідає вимогам ст.4.6.2, ст.6.2.7 Регламенту, а також ч.1 ст.14 Закону України "Про статус народного депутата України", Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України рекомендував Комітету з питань культури і духовності, який визначено головним по доопрацюванню зазначеного проекту, запропонувати автору проекту доопрацювати його відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради з урахуванням зауважень Комітету.
* * *
Розглянувши проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення права громадян на свободу совісті", внесений народними депутатами Ю.Ширком, С.Шевчуком, Комітет прийняв рішення, враховуючи, що голова Тимчасової слідчої комісії П.Сулковський має подати звіт про її роботу до 16 грудня ц.р., рекомендувати Верховній Раді зазначений проект постанови не включати до порядку денного восьмої сесії.
* * *
Враховуючи, що внесений народними депутатами М.Кухарчуком та іншими проект Постанови про неприйнятність проекту Постанови про внесення змін до Постанови "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення права громадян на свободу совісті", не відповідає вимогам ст.3.5.1 Регламенту Верховної Ради України, Комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді не включати зазначений проект постанови до порядку денного восьмої сесії.
* * *
Комітет з питань соціальної політики та праці повторно надіслав свої зауваження до проекту закону про Державний бюджет України на 2006 рік, доопрацьованого для розгляду у повторному другому читанні, до Комітету з питань бюджету.
Депутати, розглянувши даний законопроект, відзначили, що проект сформовано з порушенням Конституції України, законів України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", "Про прожитковий мінімум" та "Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік". У законопроекті не враховано пропозицій та зауважень Комітету з питань соціальної політики та праці.
Зокрема, пропозиція Кабінету Міністрів щодо затвердження розміру прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення у запропонованих сумах з 1 січня, з 1 квітня та з 1 жовтня 2006 року суперечить статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", статті 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" та статті 38 Бюджетного кодексу України. Цими статтями передбачається відповідно визначення розміру прожиткового мінімуму нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу та встановлення його базовим державним соціальним стандартом, а також необхідність розрахунку та подання до проекту Закону про Державний бюджет України прожиткового мінімуму та його похідна – рівень забезпечення прожиткового мінімуму на плановий бюджетний період.
Крім того, Комітет зазначив, що впровадження довільної системи прожиткових мінімумів та поетапного запровадження мінімальної заробітної плати призведе до негативної реакції отримувачів допомог та інших видів доходів, в тому числі заробітної плати та пенсії.
Комітет запропонував затвердити на 2006 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 662 грн., а для основних соціальних та демографічних груп населення наступні розміри: для дітей віком до 6 років – 547 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років – 713 грн.; для працездатних осіб – у розмірі 734 грн.; для осіб, які втратили працездатність – 484 грн.
Запропонований проект закону також передбачає одноразову допомогу при народжені дитини у розмірі 8500 грн. При цьому депутати відзначають, що пунктами 10, 17 статті 71 Прикінцевих положень призупиняються дії положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми, якими передбачено розмір допомоги на рівні 22,6 кратного розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, що при розрахунках дає 9 446 грн. з 1.10. до 1.12.2006 року.
Не врахованими залишились також пропозиції Комітету вилучити положення проекту щодо встановлення у 2006 році як для незастрахованих, так і для застрахованих осіб допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн., в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
На думку членів Комітету, проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік не передбачає також виділення окремим рядком коштів на соціальний захист бездомних громадян. На реалізацію положень Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", який набуває чинності 1 січня 2006 року, Комітет вважає за необхідне виділення коштів із держбюджету.
Комітет не погодився із пропозицією у проекті бюджету на 2006 рік щодо зміни страхових тарифів на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та наполіг на вилученні відповідно пункту 16 статті 71 та статті 94 проекту.
Члени Комітету звернули увагу на те, що стаття 75 проекту суперечить принципам соціального страхування на випадок безробіття, оскільки надання соціальних послуг та матеріального забезпечення з числа незастрахованих осіб повинно проводитись за рахунок Державного бюджету шляхом надання дотацій відповідному Фонду, що не передбачено даним законопроектом.
Депутатами також були висловлені застереження стосовно застосування статті 91 проекту, згідно з якою у разі понадпланового надходження до Фонду соціального страхування з тимчасовою втрати працездатності проти обсягів, що враховувалися при визначенні йому трансфертів, обсяг видатків скорочується за відповідною бюджетною програмою 2501650 "Відшкодування витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини". Депутати зауважили, що при економічно невираженому збільшенні розміру одноразової допомоги при народженні дитини до 8,5 тис. грн. інші статті бюджету Фонду були значно скорочені.
Проект закону також передбачає зменшення на 0,3 відсотка розміру внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що сплачують роботодавці, особи, які беруть участь у страхуванні добровільно або забезпечують себе роботою самостійно. Комітет не погодився з такою нормою, оскільки це призведе до зменшення доходної частини майже на 450 млн. грн., а зменшення надходжень на 0,6% - відповідно аж до 900 млн. грн.
Депутати акцентували увагу на необхідності збільшення видатків, направлених на заходи щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень у грошовій формі до 2180 000 тис. грн., оскільки така пропозиція залишилась поза увагою авторів проекту.
Так само не враховано жодної пропозиції Комітету щодо мінімальної заробітної плати та запровадження Єдиної тарифної сітки. Комітет, у свою чергу, наполіг на встановленні мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи відповідно до законів України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" та "Про прожитковий мінімум".
Нарешті, проектом закону про Державний бюджет України на 2006 рік не передбачено фінансування на запровадження ІІ та ІІІ етапів Єдиної тарифної сітки в оплаті праці працівників окремих галузей бюджетної сфери, на чому депутати також акцентували увагу.
Стосовно виконання рішення Комітету щодо стану дотримання вимог Законів України "Про індексацію грошових доходів населення" та "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", члени Комітету відзначили, що Урядом проводиться певна робота, проте ряд положень зазначених законів не виконується у повному обсязі. Зокрема, основним порушенням залишається те, що компенсація частини доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати працівникам взагалі не нараховується або нараховується, але одночасно з виплатою заборгованої заробітної плати не виплачується.
* * *
Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо соціального забезпечення працівників державних та комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я на рівні державних службовців).
Законопроектом передбачається внесення змін до законодавчих актів щодо підвищення рівня матеріального, соціально-побутового та пенсійного забезпечення працівників державних та комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я. З цією метою вносяться зміни до законів України "Про освіту", Основ законодавства України про культуру, Основ законодавства України про охорону здоров'я.
Для реалізації запропонованих норм проекту автори прогнозують витрати близько 1 мільярда гривень щомісяця, але без джерел їх покриття, введення в дію Закону пропонується з початку нового бюджетного року.
Одним із головних застережень, яке висловлювалось на засіданні Комітету, є відсутність економічного обґрунтування поданого проекту.
Ще одним недоліком законопроекту, вважають народні депутати, є дублювання вже існуючих норм законів.
Перед запровадженням додаткових розширених гарантій відповідним категоріям працівників, що пропонується проектом, Комітет звертає увагу на невиконання чинних норм законів України: статті 57 Закону "Про освіту", статті 28 та 29 Закону "Основи законодавства України про культуру", статті 77 Закону "Основи законодавства України про охорону здоров'я". Відповідні положення існуючих норм законів з року в рік призупинялись або реалізовувались в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків. Тому, для забезпечення відповідних гарантій працівників, перш за все, необхідно відновити дію згаданих статей та передбачити їх фінансування в проектах Державного бюджету України на кожен наступний рік і таким чином, соціальна напруга у матеріальному забезпеченні відповідних категорій осіб буде знята.
* * *
Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів (щодо кредитних операцій), поданого народним депутатом О.Карповим.
Метою законопроекту є удосконалення правового забезпечення банківської діяльності та підвищення вимог до якості управління ризиками в банках та небанківських фінансових установах, створення необхідних умов для зростання споживчого кредитування в Україні за рахунок формування сприятливих умов для розвитку банками кредитних програм.
На засіданні Комітету підкреслювалося, що законопроект впроваджує нові технології банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб, які наближають банківську систему України до світових стандартів ведення банківської справи. Його прийняття надасть можливість банкам проводити нові механізми кредитування довгострокових програм. Проектом також встановлюється низка вимог щодо управління кредитними ризиками фінансовими установами, що може вплинути на здешевлення кредитів та збільшити надходження до бюджету за рахунок розширення бази оподаткування від наданих кредитів.
* * *
Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти у другому читанні проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України (про врегулювання питань щодо оподаткування інвестицій податком на додану вартість).
Законопроектом пропонується відновити дію норми Закону "Про податок на додану вартість", яка передбачає, що не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з "передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України".
Члени Комітету вважають, що пільговий режим оподаткування ПДВ операцій передачі основних фондів, як внеску до статутного фонду юридичної особи, для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України сприяють поліпшенню інвестиційного клімату в країні. Крім того, з огляду на дію прийнятої норми, у разі створенні нового підприємства у його засновників виникатимуть певні додаткові витрати на сплату ПДВ, якщо вони вноситимуть до статутного фонду власні основні фонди.
* * *
Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань недержавного пенсійного забезпечення.
За словами одного з авторів проекту, народного депутата В.Хомутинніка, необхідність його розробки була викликана тим, що на практиці застосування чинних норм Закону "Про недержавне пенсійне забезпечення" виявлено цілу низку неврегульованих питань щодо діяльності недержавних пенсійних фондів та неузгодженостей норм цього Закону з цивільним законодавством.
Проект закону спрямований на захист прав учасників системи недержавного пенсійного забезпечення та створення більш ефективних умов для роботи з пенсійними активами.
Так, до Закону "Про недержавне пенсійне забезпечення" вносяться зміни, які передбачають удосконалення правового регулювання управління недержавним пенсійним фондом, його реєстрації, як юридичної особи, так і як фінансової установи, удосконалення процедур ліцензування адміністраторів недержавних пенсійних фондів та компаній з управління активами пенсійних фондів шляхом створення рівних умов щодо діяльності з адміністрування НПФ для професійних адміністраторів та компаній з управління активами. Також уточнюється термінологія закону та, з огляду на дефіцит фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів, пропонується розширити перелік таких інструментів та змінити норми диверсифікації.
В Законі "Про оподаткування прибутку підприємств" зміни стосуються віднесення до складу валових витрат платників податку внесків на недержавне пенсійне забезпечення працівників, а також щодо врегулювання питань оподаткування недержавних пенсійних фондів як неприбуткових юридичних осіб.
До складу операцій, що не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, пропонується віднести послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів, передбачивши відповідні зміни в Законі "Про податок на додану вартість".
* * *
Комітет з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування спеціалізованих транспортних засобів, призначених для перевезення інвалідів.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України "Про податок на додану вартість" та "Про Єдиний митний тариф" щодо запровадження пільгового режиму оподаткування операцій з ввезення (пересилання) автобусів, обладнаних спеціальними пристроями для перевезення інвалідів на візках, які здійснюються за рішенням відповідної Комісії при Кабінеті Міністрів України.
Проектом пропонується визначити, що операції з ввезення (пересилання) автобусів, обладнаних спеціальними пристроями для перевезення інвалідів на візках, які здійснюються за рішенням відповідної Комісії при Кабінеті Міністрів України, не відносяться до операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.
* * *
Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує Верховній Раді відхилити проект закону про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (щодо надбавок за виховання дитини), поданий народними депутатами Б.Губським, В.Гуровим, Л.Давидовою.
Законопроектом пропонується з 1 січня 2006 року запровадити підвищення призначеної пенсії в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком за кожну виховану дитину жінкам (чоловікам), які виховали дитину до 18 років.
Не заперечуючи щодо необхідності посилення соціального захисту жінок (чоловіків), які виховують дітей, члени Комітету вважають, що розв'язання проблем підтримки сімей з дітьми більш доцільно здійснювати в рамках відповідної системи державної допомоги.
Крім цього, абзацом першим пункту 6 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до прийняття відповідного закону підвищення пенсій деяким категоріям громадян здійснюється згідно із Законом "Про пенсійне забезпечення" та встановлюється в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом (на 01.01.2004р.) з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Тобто, запропоновані зміни до статті 77 Закону "Про пенсійне забезпечення" є неприйнятними, оскільки норми цього Закону застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і питання підвищення пенсій деяким категоріям громадян має регулюватися окремим законом.
Члени Комітету також зауважили, що положення щодо підвищення пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, не узгоджуються із нормою частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, що призначаються за даним Законом.
* * *
Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації розглянула проект закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", поданий Кабінетом Міністрів.
В. о. голови Комісії Людмила Кириченко наголосила, що приватизація ВАТ "Укртелеком" повинна відбуватись з урахуванням особливостей ринку телекомунікацій України, інтересів держави споживачів і підприємства.
Натомість, відповідно до пояснювальної записки, законопроект направлений на відновлення процесу приватизації пакету акцій, що належать державі у статутному фонді ВАТ "Укртелеком" та проводитись у загальному порядку без врахування особливостей приватизації галузі зв'язку.
На думку адміністрації ВАТ "Укртелеком", прийняття вказаного законопроекту призведе до скасування ознак, за якими "Укртелеком" відноситься до об'єктів загальнодержавного значення і не підлягає приватизації, вилучення вимог щодо застосування особливого режиму для об'єктів зв'язку, а також втрати чинності закону, що регламентував індивідуальну процедуру і механізм приватизації підприємства.
При цьому, в результаті прийняття законопроекту товариство позбудеться свого особливого статусу та його приватизація відбуватиметься за звичайною процедурою передбаченою Державною програмою приватизації для підприємств групи "Г".
На засіданні Комісії підкреслювалося, що відповідно до ст.146 Господарського кодексу України, приватизація державних підприємств здійснюється не інакше як на виконання Державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом. Тому пропонується передбачити, що приватизація Укртелекому може бути здійснена лише після прийняття нової Державної програми приватизації.
За підсумками обговорення, члени Комісії ухвалили рішення рекомендувати Верховній Раді України відхилити цей проект закону.
Рекомендовано Кабінету Міністрів розробити та подати на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до Закону "Про телекомунікації" в частині утворення та забезпечення функціонування Фонду універсальних послуг для розвитку загальнодоступних (універсальних) телекомунікаційних послуг, в першу чергу в сільських та гірських районах, а також для малозабезпечених верств населення.
Необхідно також, вважає Л.Кириченко, розробити законопроект про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" у якому для власника встановлюються обов'язкові умови його подальшої діяльності. Зокрема, щодо заборони перепрофілювання діяльності підприємства тощо.
Комісія також пропонує Кабінету Міністрів, при формуванні показників інвестиційного та фінансового планів ВАТ "Укртелеком" на 2006 рік, передбачити можливість оздоровлення компанії та збільшення її капіталізації.
Народні депутати вважають за необхідне звернутись до Головного контрольно-ревізійного управління з пропозицією "про встановлення ретельного контролю за усуненням недоліків та порушень, виявлених у ході перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ "Укртелеком".
* * *
Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації підтримує проект закону про внесення змін до Закону "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини".
Комісія розглянула звернення Одеського міського голови Е.Гурвіца щодо ситуації, яка склалась довкола приватизації пам'яток культурної спадщини (на прикладі м. Одеса).
Відповідно до Закону "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини", заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Такий перелік мав подати Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим законом (до 01.08.2005р.). Проте відповідного проекту закону не подано.
Враховуючи заборону на приватизацію пам'яток культурної спадщини, Одеська міська рада не приймає рішення про приватизацію та відчуження нежилих приміщень, розташованих у будинках – пам'ятках культурної спадщини.
Оскільки до комунальної власності територіальної громади міста Одеси належить біля 1400 об'єктів жилих та нежилих приміщень, розташованих у будинках – пам'ятках архітектури та містобудування місцевого і національного значення, бюджет розвитку міста, за інформацією міської ради, недоотримав у цьому році значну частину коштів. Тому Одеський міський голова звернувся до Голови Верховної Ради України з проханням внести зміни до Закону "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" стосовно зняття заборони на приватизацію жилих і нежилих приміщень, розташованих у будинках комунальної власності – пам'ятках культурної спадщини місцевого значення, у яких більшість квартир та нежилих приміщень уже приватизовані.
На засіданні Комісії зазначалося, що Законом "Про приватизацію державного житлового фонду" не встановлено обмежень щодо приватизації квартир, які розташовані у будинках – пам'ятках архітектури та містобудування місцевого значення.
Враховуючи це, а також з метою реалізації громадянами права на приватизацію житла, в. о. голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, народним депутатом України Л.Кириченко подано проект закону про внесення змін до статті 1 Закону "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини".
Проектом пропонується врегулювати питання приватизації житлових приміщень, які розташовані у будинках – пам'ятках архітектури та містобудування місцевого значення. Водночас, з метою запобігання безконтрольній і необґрунтованій приватизації пам'яток культурної спадщини обмеження на приватизацію нежилих приміщень, вважає народний депутат, доцільно зняти після затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
* * *