Програма навчального модуля 4 Робоча програма 5

Вид материалаКонспект

Содержание


Тема 8. співбесіда
8.1.Перевірка документів, наданих здобувачем
Правило № 1: вивчення документів здобувача повинне бути скрупульозним.
Подобный материал:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   39

ТЕМА 8. СПІВБЕСІДА


Після вивчення теми потрібно:

знати:
  • фактори, що впливають на співбесіду,
  • особливості підготовки інтерв’юера;
  • основні принципи проведення співбесіди;
  • стилі проведення співбесіди







вміти:
  • перевірити документи, надані здобувачем;
  • визначити професійні й особистісні якості здобувача;
  • проводити співбесіду;
  • ознайомлювати нових службовців з діяльністю установи;

Із проблемою пошуку й відбору компетентних фахівців зіштовхується кожна організація. Вирішувати цю проблему можна по-різному, але, які б форми відбору не використалися, неодмінним елементом такої роботи є співбесіда.

„Представницька розмова”, „настановна бесіда”, „інтерв'ю” - так по-різному називають співбесіду, у ході якого роботодавець прагне одержати якнайбільше відомостей про кандидата, перевірити їхня істинність й оцінити придатність здобувача до виконання певної роботи. Кандидат під час співбесіди, у свою чергу, не тільки прагне одержати повне (наскільки це можливо) подання про організації, своїх майбутніх посадових обов'язках й умовах роботи, але й представитися в найбільш вигідному світлі, «продати себе» потенційному роботодавцеві.

Наскільки ефективно пройде співбесіда, залежить від багатьох обставин. Щоб правильно побудувати інтерв'ю зі здобувачем й одержати інформацію про цю людину, достатню для ухвалення вірного рішення по його кандидатурі, насамперед необхідно враховувати наступні фактори:
  • загальні й специфічні вимоги до майбутнього працівника:
  • корпоративні стандарти проведення інтерв'ю:
  • рівень підготовки і володіння знаннями;
  • особистість і попередній досвід роботи здобувача.

Оцінивши ці фактори, можна вибрати найбільш підходящу форму інтерв'ю, заздалегідь підготувати питання й необхідні бланки документів (наприклад, анкет або тестів), а в ході співбесіди - при необхідності - гнучко коректувати хід бесіди.

Звичайно, багато чого залежить від якості підготовки інтерв'юера. Зустріти кандидата, розташувати до щирої розмови й делікатно, але твердо дер жати нитка бесіди у своїх руках - дуже непросто. До того ж інтерв'юер повинен пам'ятати: люди по-різному поводяться в незнайомій обстановці, і те, як тримається претендент у стресовій ситуації (який, без сумніву, є співбесіда), не обов'язково відповідає його звичайному поводженню.

При зустрічі зі здобувачем потрібно перевірити вірогідність наданих їм документів і провести бесіду, у ході якої оцінити його професійні й особистісні якості. Саме така послідовність рішення завдань очевидна: спочатку перевіряємо надані документи, потім - задаємо питання, вислухуємо відповіді, аналізуємо їх і робимо висновки. Хоча, звичайно ж, інтерв'юер ухвалює рішення щодо тім, із чого починати співбесіду, орієнтуючись по ситуації.

На цьому етапі конкурсна комісія чи спеціалісти кадрових служб проводять індивідуальні співбесіди (інтерв'ю) із відібраними після початкового етапу кандидатами. Мета цих співбесід полягає в оцінці відповідності кандидата портрету ідеального співробітника, його здатності виконувати службові обов'язки, потенціалу професійного росту, наявності передумов для успішної соціалізації в новому колективі, вміння співпрацювати з колегами, підлеглими і керівниками, виявлення очікувань претендента стосовно перспектив кар'єри, оплати та умов праці, бажання поділяти цінності та місію орга­нізації тощо.

Співбесіда — двосторонній процес: організація оцінює претендента, а претендент оцінює організацію з точки зору її відповідності власним уявленням та інтересам. Тому особи, які проводять співбесіду, повинні надавати максимально об'єктивну інформацію про установу, аби зацікавити кандидата й водночас уникнути прийняття на роботу осіб, очікування яких не відповідають можливостям організації.

8.1.Перевірка документів, наданих здобувачем


Насамперед, треба впевнитися, що у здобувача (можливо - нашого майбутнього працівника) є всі необхідні документи:
  • паспорт або інший документ, що засвідчує особистість;
  • трудова книжка (за винятком тих випадків, коли трудовий договір укладається вперше, або працівник влаштується на роботу на умовах сумісництва);
  • документи військового обліку - для військовозобов'язаних й осіб підметів призову на військову службу;
  • документи про освіту, що підтверджують кваліфікацію або наявність спеціальних знань (при надходженні на роботу, що вимагає спеціальної підготовки).

Цей перелік документів визначений у ст. 24 КЗпП України, хоча в деяких випадках, передбачених законодавством, при поступленні на роботу необхідно пред'явити додаткові документи. Так, зокрема при прийомі на посаду державного службовця особа зобов’язана представити декларацію про доходи та зобов’язання фінансового характеру, як свої, так і членів своєї сім’ї. Або наприклад, роботодавець вправі зажадати в здобувача довідку про стан здоров'я, якщо мова йде про посаду, для якої законодавством передбачене обов'язкове проходження медичних оглядів. При цьому закон (ст. 24 КЗпП України) допускає прийом на роботу й виконання співробітником обов'язків тільки в тому випадку, якщо стан здоров'я людини дозволяє виконувати певну роботу, і це підтверджено у встановленому порядку медичним висновком.

При проведенні співбесіди варто керуватися наступними правилами.

Правило № 1: вивчення документів здобувача повинне бути скрупульозним. Чим більше здобувач надасть документів - тим краще. Бажано, щоб він міг підтвердити документально всі факти своєї біографії, про які повідомляє, і рівень своєї кваліфікації. Якщо немає можливості підтвердити документально - нехай здобувач укаже людей, які можуть засвідчити той або інший факт. Якщо здобувач не може назвати прізвища людей, попросите розповісти про будівлю, де він працював: скільки поверхів, сходи дерев'яний або бетонні, ліфт у приміщенні один або два; можливо - уточните, як кличуть директора, якого кольорів у нього волосся... Ці «перевірочні» питання необхідно задавати таким чином, щоб у здобувача зложилося враження: інтерв'юерові це й без того відомо, він лише хотів би переконатися в тім, чи знає про це здобувач.

Інтерв'юерові необхідно детально вивчити записи в трудовій книжці й зіставити їх з іншими наявними даними про здобувача. Практика роботи свідчить про те, що більшість «нестиковок» в інформації виявляються при аналізі записів у трудовій, медичній книжці й військовому квитку. У випадку яких-небудь сумнівів за роз'ясненням варто звернутися до самого здобувача. При необхідності можна також направити офіційний запит від імені організації-роботодавця у відповідні органи й організації (наприклад, паспортний стіл, військкомат, вуз і т.д.), щоб перевірити відомості, зазначені в анкеті. Якщо після прийому на роботу з'ясується, що здобувач дав неправдиву інформацію про себе або надав підроблені документи, організація має повне право його звільнити.

Після вивчення документів можна приступати до наступного етапу інтерв'ю. Щоб зібрати необхідні для ухвалення рішення дані про професійно важливі й особистісні якості кандидата, варто заздалегідь чітко сформулювати для себе, що саме потрібно з'ясувати в здобувача, і відповідно до цього - підготувати необхідні питання.