Ключов?слов? полтичн?криз? федералзм, громад? регон.

Рассмотрен политический кризис ?Бельги? основные фактор?ег?возникновения ?развит?. Приведен?сценарии дальнейшег?развит? бельгийского федерализм?

Ключевые слов? политический кризиc, федерализм, сообщество, регион.

The political crisis in Belgium, the main factors of its emergence and development are considered. The sceneries of the further development of the Belgian federalism are given.

Keywords: political crisis, federalism, community, region.

??? Ключни? ?? Кривоше? 2011 Актуальнсть дослдження бельгйсько модел незалежн?в?форм?правлння, полтичног?полтично криз?зумовлен?насамперед ти? режиму аб?форм?державного устрою.

що Бельгя протяго?тривалог?часу була ?Королвств?Бельгя належить до мали?залишаться одню ?провдни?держав квропи, ндустральних кра?квропи. Площ?крани яка ?1 липня до 31 груд? 2010 ? очолю кС. становит?30,15 ти? кв. км, населення ?Крм того, ? крана ?одна ?найдавнши?10,3 мл? осб [3, 142]. Столицею ?мст?демократй континентально?квропи. Ункальною Брюссель. За формою правлння Бельгя ?рисо?Бельг??те, що вона ?продукто?синтез?конституцйною монарх?на чол ?короле?

романсько (французько? та германсько?Згдно ?Конституцю, Бельгя ?федеративною (ндерландсько) культу? ?саме снування державою, що складаться з спльнот та регонв.

бельгйсько дентичност доводить можливсть Територя крани под?ться на тр?громад?гармонйного спвснування двох культурних (Французьку, Фламандськ?та Нмецькомовн?, свтв ?межа?одного державного утворення. тр?регон?(Валлонськи? Фламандський та Мето?дано?статт ?розкриття природ?Брюссельськи?. Крм того, сну?под?на чотири полтично криз??Бельг?та окреслен? нгвстичн регон? регон французько?мови, перспектив виршення. регон ндерландсько мови, двомовни?регон Сере?дослджень, прис?чени?дан?проблем, Брюссель-столиця та регон нмецько?мови[4, 341].

варт?вдзначити роботи ? Брюкова, ? ксаулова, Територя сучасно Бельг?протяго?тривалог?? Крилово та нши?дослдник? Для розумння часу входил?до складу рзних держав: спан? природ?бельгйськог?федералзм?необхдн?Австр? Священно Римсько мпер? ?тако?ознайомити? ?Конституцю Бельг? ? було проголошен?незалежнсть Бельг? ал?Важливим джерелом для вивчен? дано?проблеми ?1795 ? вона була окупован?Францю. За ?матерал?зарубжних перодични?видань, ршення?Вденськог?конгресу 1815 ? Бельгя зокрем?лLe Soir?та Frankfurter Allgemeine? стал?частиною Королвств?Ндерланди.

Спочатку зТясум?змс?базово?категор? Псля збройног?повстання ?листопад?1830 ?

По?ття криза?(в?грецьк. krisis ?перело? Нацональний конгре?провнц?знов?оголосив важкий перехдний стан, гостре ускладнення, незалежнсть Бельг? яку визнал?провдн важк?становищ? ?це момент дезорганзац вропейськ?держав?

систем? перех?до хаотичного стан?розвитку, Саме ?середин Х?столт? були закладен?де руйнуть? по?до? Полтичн?криз??це передумови протирч м?Фландр?та Валлон? тимчасов?призупинен? аб?припинен? як псля Друго свтово вйн?перетворилися на функцонуван? окреми?елемент?аб?нститутв потужний дестаблзуючи?фактор. ?перших полтично систем? що характеризуть? рок?снування Бельг?провдну роль ? розвитку значни?поглиблення??загострення?наявних вдгравал?Валлон?. Економк?цьог?регон?полтичних конфлктв [1, 298]. ?? Ставченк?була ядром промислово?революц? Валлон? пропону визначат?полтичн?криз?я?стан була деро??видобутк?вуглля, виробництв?полтично систем? що загрожу снуванн? стал? будвництв?залзниц? Фландр? була пр?якому актуальним ?питання виживання допомжним елементо??економчн?систем?систем?[2, 278]. Досвд вивчен? полтичних Бельг? п порт?використовувалися для експорту криз свдчить, що вони властив усм системам, продукц?валлонсько?промисловост? ?сама вона ? (75) счень - люти?`ПОЛТОЛОГ?ГРАН?залишала? аграрним ?дотацйним регоном. держав? засновано на принципа?етнчног?За ци?умов було закономрним те, що держав- та нгвстичного плюралзму. Бельгйський но?мово?залишала? французька. Фламандськ?досвд територальног?реформуван? бу?населення вважал?це несправедливим, ?вж??досить привабливи??здавав? перспективни?1847 ? вини?фламандський культурний ру?за для багатьох нши?держав свт?з схожим?рвнсть ндерландсько ?французько?мо? проблемами. Ал?на початк?ХХ?столт? ?1873 ? ндерландськ?мова стал?мово?д? регоналзму, пдкрплен?деологю судочинств??Фландр, ?1878 ? дозволил?нацоналзму, поставил?п?сумнв майбутн використовуват??органа?управлн?, ?1890 королвств?я?диног?державного утворення.

? ??унверситета? Вдповдно до нгвстични?Федеральн вибори ?Бельг?2003 ? засвдчили закон?1932 ? кожн?комуна отримала прав?зростання попу?рност ?Фландр радикальни?самостйно визначат?свй нгвстични?режи?правих си? зокрем?парт Фламандський нтере?[5, 109]. Таки?чино? потреб?фламандцв ?(Vlaams Belang), яка виступа за бль?жорстк?визнанн хн?прав користуватися рдною мово?ммграцйне законодавств?та не прихову були виконан. Друг?свтов?вйн??пслявонна амбц?щодо утворення незалежно держав?вдбудов?крани вдсторонили на нши?план Фландр ?включення?до не?Брюссе?.

мжетнчн суперечност. ?останн?роки центральни?предмето??1960-?рр. економчна ситуац? почала конфлкт? яки??причиною нового загострення змнюватися: Валлон? пропустила друг?полтично криз? ?статус двомовного виборчог?промислову революц?(розвиток нафтово ?судового округу Брюссель-Ха?Влворде.

промисловост? автомоблебудування та Дани?окру?явля?собо?свог?роду гбридн?будвництв?автодор?. Промислова структур?цлснсть? що обТдну 19 кому?регон?Валлон, що базувала? на видобутк?вуглля Брюссель ?35 кому?в?провнц?Фламандський та металург, поступов?застарвал? нвестор?Брабан? Протяго?останнх рок?фламандськ?вс?менш?вкладали капта??традицйн галуз, бльшст??загальнобельгйськом?парламент вддаючи перевагу нови? бль?перспективни? неодноразово ставил?питання пр?под?цьог?Погршувалася ?демографчна ситуац? ?округу. Фламандськ?активст?виступають за Валлон: якщ??1880 ? та?проживал?42,23% збережен? двомовного статус?лише за мстом усх бельгйцв, то ?1961 ? лише 33,07% [6, 16]. Брюссель та його найближчим?передмс?ми, ?Натомст?Фландр? скористалась новими тако?лфламандизацю?решт?округу. Валлонц можливос?ми, що вдкрили? псля Друго вважають таки?проект неприй?тним, оскльки свтово вйн? Вдал?географчн?розташуван?, в? на хню думк? суперечить Конституц?наявнсть морських портв, полтичн?стабльнсть та попереднм угодам, укладени?м?стал?чинникам?нвестицйно?привабливост?представниками валлонсько?та фламандсько регон? Нова економк?Фландр випередила громад.

традицйну ндустр?Валлон. Економчна Вибори до парламенту 2007 ? стал?початком перевага Фландр, що викликал?зростання нового етап?полтично криз? Найбльш?фламандсько нацонально свдомост, разо??клькст?мсц??нижнй палат парламенту демографчно?переваго?Фландр викликал?отримала Фламандськ?християнськопднесення масового нацональног?руху. демократична парт? (CD&V). п основним Точкою вдлк?федералзац?Бельг?можн?союзнико?стал?парт? Фламандський вважат?1962 ?, коли бу?прий?ти?Зако?нацональний ал?нс (NV-A). - провдн пр?фксацю нгвстичного кордон? ?1970 ? фламандськ?парт висунули вимогу збльшен? було законодавч?закрплено снування трьо?автоном?Фландр, ал?зазнал?невдач?пр?громад ?трьо?регонв. ?1971 ? громадам були формуванн уряду. Компромсо??ситуац, надан широк культурн?прав? Ал?компетенця що склала?, стал?формуван? тимчасовог?регонв ?економчн?сфер? на думк?лдер?Кабнету мнстр?на чол ?Г Верхофстадто?

фламандськог?руху, виявила? недостатньою. ?березн?2008 ? голово?уряду став де?Фландр? намагалась в?ти реванш?за довг?християнських демократв в Летерм.

роки снування ?якост?сировинног?придатку. Потужн?опозицю прав?чому уряду чинили ?1980 ? Фландр? ?Валлон? отримали статус франкофони, зокрем?лде?Валлонського руху автоном? пхн?фнансов?та законодавч?оновлення (MR) Ддь?Рейндерс. В?розробив повноважен? були розширен? Було створено рекомендац щодо спльног?фламандськодв нацональн?асамбле, що формувалися валлонського проект? яки?ма?сприяти ?депутат?нацональног?парламенту в?виходу крани ?криз? Пропозиц Рейндерс?виборчих округ??вдповдни?регонах. ?1989 передбачал?приведен? кожним рвнем влад?? статус регон?отрима?тако?Брюссель. до рвноваг?сво?фнансв, повноважен?Завершальною стад?федералзац?Бельг??сфер компетенц?та забезпечен? рвног?стал?пдписан? ?1993 ? Се?Мшельськи?представництва фламандцв ?валлонв ?Сенат угод провдними полтичним?обТднан?ми [7, 28]. Ал?план Рейндерс?не пдтримали не лише фламандцв та франкофон? - домовленост фламандц? ??частин?франкофон? зокрем?були закрплен ?оновлен?Конституц?Бельг?франкомовн?християнськ?демократ? Таки?1994 ?, яка передбача дв?типи субТкт?чино? чергов?спроба виршення полтично федерац? громад??регон? причом?х кордон?криз?виявила? невдалою.

не збгають?. Таки?чино? Бельгя реалзувал?Сьогодн Фландр? нвесту ?власни?Фон?на практиц модель децентралзовано?майбутнього, сп?мовани?на фнансуван? 146 ? (75) счень - люти?`ПОЛТОЛОГ?ГРАН?нови?компетенц? як вона сподвать? аб?чотирьох (?урахуван??лнгвстичного отримати ?результат реформ?федерац? подлу) субТкт? фактично незалежних, ал?Головн? чого прагнуть сьогодн фламандц? - повТязани?спльною Конституцю. Пр?цьом?регоналзац? ринк?прац?та змн?податковог?будуть максимальн?врахован?нтереси Фландр законодавств? ?саме: збльшен? частки (бюджетна та податков?автономя) та Валлон податкв, як наповнюють мсцевий бюджет (збережен? дино держав?на чол ?короле?.

?скорочен? фнансуван? Брюссе? та Вдповдно до другог?сценарю, фламандськ?дотацйно Валлон. За пдрахунками експерт? полтичн?сили нцюют?проведен? ?ц реформ?принесут?Фландр в?360 до 500 Фландр референдум??питання незалежност.

мл? долар?[8, 8]. Виступаючи ?якост?донора Враховуючи електоральн симпат фламандцв, для Валлон ?Брюссе?, Фландр? природни?як не змнюють? протяго?останнх рок? чино?домагаться ?полтичног?домнування на ми можемо прогнозувати, що вони пого?ть? федеральному рвн? на вдокремлення в?Бельг? Останнй варан?Нмецьки?експер?? Штабенов виокреми??бль?ймоврни? особливо ?урахуван??тр?основн?причин?бельгйсько полтично того, що конфедерац снуют?протяго?криз? культурн?мовн?протирч? м?франко- вдносно нетривалог?часу. Вони ?жют?аб?до та ндерландофонами, економчн протирч? обТднан? ?федерац?(СШ? Швейцаря), аб?м?багато?фламандською пвнччю та бдним до розпад?(ОА? Сенегамб?). ?якост?аргумент?валлонськи?пвдне??криз?мжпартйно на корист?можливог?вдокремлення Фландр коалцйно?структур? яка дозволяла створювати можн?навест?успшний досвд мирног?розпад?загальнобельгйський коалцйни?уря?[9, 1]. Чехословаччини ?1993 ? та вдокремлення Парламентськ?вибори 13 черв? 2010 Чорногор в?Серб на пдстав референдум??? пдтвердил?прогнози експерт?щодо 2006 ?

розвитку ситуац ?кран: найбльш?клькст??випадк?розпад?крани невизначеною мсц??нижнй палат парламенту отримали залишаться до? мст?Брюссель, яки? я?представники Нового фламандськог?ал?нс? уж?зазначалося, ?переважн?франкомовним, Король Альбер? доручи?лдеру валлонськи?ал?оточений територю Фландр. Якщо в?соцалст?Ело д Рупо координувати не приднать? до територ?Фландр, то переговорний процес, яки??вересн?2010 перетвориться на свордний екскла? на зразок ? зайшов ?глухий ку? На думк?експерт? Калннградсько област?Рос? Сере?гпоте? полтичн?криз?перебува??законсервованому як висуваються бельгйським?полтиками стан?[10, 5]. Таки?чино? можн?очкуват?щодо можливо дол столиц? заслугову на загострення псля припинен? головування уваг?прогно?мнстра-президента уряду крани ?кС 31 груд? 2010 ? регон?Брюссель-столиця Шарля Пке, яки?не На нашу думк? сьогодн ще передчасно робити виключа можливсть створення Брюссельського остаточн?висновки щодо значен? вибор?державного утворення на кшталт Князвств?2010 ? для виршення бельгйсько криз? Монако [11, 39].