Зміст вступ 3 Коротка організаційно-економічна характеристика тов
| Вид материала | Документы |
- План. Організаційно економічна підготовка виробництва: а організаційна, 158.66kb.
- Зміст Вступ 3, 489.58kb.
- Програма вступних фахових випробувань з електротехніки за спеціальністю 05070101 «Монтаж, 143.78kb.
- Зміст вступ розділ I. Загальна характеристика кримінального законодавства 1917, 344.85kb.
- Зміст вступ С. 3, 405.23kb.
- План. Вступ Глава Сутність автотранспортного страхування та його значення Економічна, 1389.48kb.
- Зміст вступ розділ 1 загальна характеристика масових заворушень, 382.9kb.
- Завдання на використання текстового редактора Word. Набрати текст згідно наведеного, 14.22kb.
- Про комплексну з фаху та переддипломну практику, 726.51kb.
- План вступ Коротка характеристика видів чутливості > Будова І функції органу зору., 383.99kb.
деу — трудомісткість (залежна змінна); х — урожайність (незалежна змінна); b — коефіцієнт пропорційності, який показує, як буде змінюватися трудомісткість при зміні урожайності на одиницю; а — початок відліку, або значення у при х=0.
Визначимо параметри рівняння а і b, для чого вирішаємо систему нормальних рівнянь:
(2.7)
(2.8) Значення
визначимо з таблиці додатку 3 та підставимо їх у рівняння:11,16=10а-75b
54,975=75а-673b
З даної системи рівнянь визначимо:
а=0,26; b=3,066
Отже, кореляційне рівняння, що виражає зв'язок між урожайністю та трудомісткістю, буде мати вигляд:
ух = 3,066-0,26х (2.9)
Підвищення урожайності соняшника на 1 ц (по даній сукупності) веде до зниження її трудомісткості на 0,26 грн. По даному рівнянню визначимо очікувану трудомісткість виробництва соняшника при фактичній урожайності ух. Визначимо тісноту зв'язку між урожайністю та трудомісткістю.
Середня (фактична) трудомісткість:
= 1,116(люд - год / ц)Загальна варіація:
= 1,4248Залишкова варіація:
Коефіцієнт кореляції:
Коефіцієнт кореляції близький до 1, тобто зв'язок між трудомісткістю та урожайністю тісний. Коефіцієнт детермінації:
τ2=0,722 =0,52
Отже 52% варіативності у рівні трудомісткості визвані зміною рівня урожайності.
Визначимо тісноту зв'язку між урожайністю та трудомісткістю за допомогою рангового коефіцієнта кореляції (коефіцієнта Спірмана).
Визначення кореляційного зв'язку.
| Рік | Трудомісткість, люд-год/ц | Урожайність, ц/га | Ранги | Різниця, рангів, d | Квадрат різниці рангів d2 | |
| По трудоємкісті | По урожайності | |||||
| 1992 | 0,39 | 14,3 | 10 | 1 | 9 | 81 |
| 1993 | 0,52 | 10,6 | 9 | 2 | 7 | 49 |
| 1994 | 0,53 | 9,6 | 8 | 3 | 5 | 25 |
| 1995 | 0,70 | 8,0 | 7 | 4 | 3 | 9 |
| 1996 | 0,79 | 7,0 | 5 | 6 | -1 | 1 |
| 1997 | 1,08 | 5,0 | 2 | 8 | -6 | 36 |
| 1998 | 0,74 | 7,5 | 6 | 5 | 1 | 1 |
| 1999 | 0,88 | 6,3 | 4 | 7 | -3 | 9 |
| 2000 | 4,65 | 1,4 | 1 | 9 | -8 | 64 |
| 2001 | 0,88 | 5,3 | 3 | 7 | -4 | 16 |
| Сума | Х | Х | Х | Х | Х | 291 |
Коефіцієнт Спірмана визначають за формулою:
τ=1-
(2.10)Отриманий коефіцієнт показує, що між урожайністю та трудомісткістю є обернений, досить тісний зв'язок.
Якщо трудомісткість — це кількість затрат праці у розрахунку на одиницю виробленої продукції, то собівартість — це сума матеріальних затрат, витрачених на одиницю продукції. Собівартість продукції є одним із найважливіших показників ефективності виробництва, в якому відображено раціональне використання виробничого потенціалу підприємства. Величина собівартості зумовлює конкурентноздатність продукції і фінансові результати діяльності підприємства. У сучасних умовах спостерігається значне підвищення рівня собівартості продукції, що викликане погіршенням економічної ситуації в країні, зокрема недопоставкою сільському господарству добрив, засобів захисту рослин, палива тощо, різким зростанням цін на них.
Рівень собівартості зерна соняшника залежить від двох комплексних факторів — виходу продукції і економне витрачання праці, матеріалів і
коштів. Для нейтралізації впливу розміру площі посіву при розрахунку кількісного впливу основних факторів на рівень собівартості вихід продукції і витрати беруть з розрахунку на 1 га посіву.
Визначимо як змінилася собівартість зерна соняшника у порівнянні з минулим (2000) роком. З даних таблиці 9 видно, що за рік собівартість 1 ц соняшника знизилась на 75,4% або на 218,4 грн/ц. Це відбулося в основному за рахунок підвищення урожайності на 278,6% (на 213,2 грн/ц) при зниженні затрат на 1 га на 6,8% (на 5,2 грн/ц). Розрахуємо структуру витрат на виробництво соняшника і визначимо затрати по статтях в розрахунку на 1 ц зерна (таблиця 11).
Таблиця № 11
Структура собівартості соняшника у 2000 та 2001 роках.
| Види затрат | Структура затрат (в % до підсумку) | Затрати на 1 зерна соняшника, грн. | Абсолютна різниця, грн. | Абсолютна різниця в % до собівартості 2000 року | Коефіцієнт зміни даного виду затрат (індивідуальний індекс) | ||
| 2000 | 2001 | 2000 | 2001 | ||||
| Оплата праці з відрахуваннями | 22,2 | 22,1 | 64,5 | 15,1 | -49,4 | -17,1 | 0,234 |
| Вартість насіння | 11,5 | 12,7 | 33,2 | 9,0 | -24,2 | -8,4 | 0,271 |
| Інші прямі витрати | 64,8 | 64,9 | 187,7 | 46,2 | -141,5 | -48,8 | 0,246 |
| Накладні витрати | 1,5 | 1,3 | 4,3 | 1,0 | -3,3 | -1,1 | 0,233 |
| Разом витрат | 100 | 100 | 289,7 | 71,3 | -218,4 | -75,4 | 0,276 |
Дані таблиці 11 дозволяють зробити висновки про те, що більше половини затрат по виробництву соняшника припадає на статтю “Інші прямі витрати” (до її складу включено вартість добрив, палива, електроенергії, запасних частин, амортизацію основних засобів, оплату наданих послуг і т. п.) Друге місце по питомій вазі займають затрати на оплату праці. У звітному році в структурі витрат відбулися зміни: питома вага вартості насіння та інших прямих витрат збільшилася, заробітної плати та накладних витрат — зменшилася. Найбільший вплив на собівартість мало зниження інших прямих затрат з розрахунку на 1 ц зерна (141,5 грн/ц або 75,4%). За рахунок зміни заробітної плати собівартість зерна знизилася на 17,1%, за рахунок зниження вартості насіння — на 8,4%, інших прямих витрат — на 48,8%, накладних витрат — на 1,1 %.
В процесі аналізу важливо також визначити виконання плану по собівартості. Знайдемо індекс плану зниження собівартості:
і =
, де (2.11) Спл – собівартість зерна соняшника за планом,
Со - собівартість 1998 року.
I=
або 20,99%Отже, планом передбачено зниження собівартості соняшника на 79,01%. Фактично собівартість у порівнянні з планом підвищилась на 17,3%. Це відбулося за рахунок зниження урожайності на 22,1% (в абсолютному виразі на 17,2 грн/ц, незважаючи на зниження матеріальних витрат на 1 га на 8,6% (це призвело до зниження собівартості на 6,7 грн/ц). Розрахуємо структур) витрат за планом на виробництво соняшника (таблиця 12).
Таблиця № 12
Структура собівартості за планом.
| Види затрат | Структура затрат (в % до підсумку) | Затрати на 1 ц соняшника, грн. | Абсолют на різниця, грн. | Абсолютна різниця в процентах до планової собівартості | Коефіцієнт зміни даного виду затрат по виду затрат (індивід-ний індекс) | ||
| План | Фактично | План | фактично | ||||
| Оплата праці з відрахуваннями | 22,4 | 21,1 | 13,6 | 15,1 | 1,5 | 2,4 | 1,1 |
| Вартість насіння | 13,2 | 12,7 | 8,1 | 9,0 | 0,9 | 1,4 | 1,1 |
| Інші прямі витрати | 62,8 | 64,9 | 38,2 | 46,2 | 8,0 | 13,2 | 1,2 |
| Накладні витрати | 1,5 | 1,3 | 0,9 | 1,0 | 0,1 | 0,2 | 1,1 |
| Всього витрат | 100 | 100 | 60,8 | 71,3 | 10,5 | 17,3 | 1,2 |
Дані таблиці дозволяють зробити висновки, що найбільшу питому вагу в структурі затрат займають, які і минулому році, інші прямі витрати та оплата праці. Порівняно з планом збільшилась питома вага статті “Інші прямі витрати”, всіх інших зменшилася. Найбільший вплив на збільшення собівартості мало збільшення інших прямих витрат (на 8 грн/ц або 20%). За рахунок підвищення заробітної плати собівартість соняшника підвищилась на 2,5%, вартості насіння — на 1,4%, інших прямих витрат — на 13.2%, накладних витрат — на 0,2%.
Структуру витрат зобразимо графічно (додаток 4).
3.3. Прогнозування урожайності соняшника.
Необхідною умовою регулювання ринкових відносин є складання надійних прогнозів розвитку соціально-економічних явищ. Виявлення і характеристика трендів і моделей взаємозв’язку створюють базу для прогнозування, тобто для визначення орієнтовних розмірів явища в майбутньому. Для цього застосовують метод екстраполяції і находження рівнів за межами ряду, що вивчається, тобто продовження у майбутнє тенденції спостереження в минулому. Поскільки в дійсності тенденція розвитку не залишається незмінною, то дані, отримані шляхом екстраполяції ряду, повинні розглядатися як можливі оцінки.
Екстраполяцію рядів динаміки можна здійснити методами, наприклад, екстраполюють по динамічним формулам. По обчисленому раніше рівнянню
уt =7,5-0,5t
екстраполяцією при 1=+11 можна визначити урожайність у 2002-у році, ц/га:
уt = 7,5-0,5*11=2(ц/га)
На практиці результат екстраполяції явищ, що прогнозуються, звичайно знаходяться не точковими (дискретними), а інтервальними оцінками. Для визначення меж інтервалів використовують формулу
yt±tαSq1 , де (2.12)
tα - коефіцієнт довіри по розподілу Ст’юдента, Sqt=
—залишкове середньоквадратичне відхилення від тренду, зкориговане по числу степенів свободи (число елементів статистичної сукупності і варіація яких необмежена), n — число рівнів ряду динаміки, m — число параметрів адекватної моделі тренда (для рівняння прямої m = 2 ).
Можливі межі інтервалу урожайності:
(yt-tαSyt)≤Упр≤(yt-tαSyt) (2.1З)
Розрахуємо передбачувані інтервали урожайності зерна соняшника на 2003 рік. Якщо n=10, m=2, число степенів свободи n-m=8. Тоді при можливості, рівній 0,95 (тобто при рівні значимості випадковості α=0,05), коефіцієнт довіри tα=2,306 ( по таблиці Ст’юдента).
Тоді Syt=
Знаючи точкову оцінку передбачуваного явища урожайності уt= 2ц /га, визначаємо можливі межі інтервалу по формулі (2.13)
2-2,306*3,211 ≤Упр ≤2 + 2,306*3,211
5,4≤У≤9,4
Отже із ймовірністю, рівній 0,95 можна твердити, що урожайність соняшника в 2002 році буде не більша, ніж 9,4 ц/га.
Екстраполяція в рядах динаміки носить умовний характер, тому її результат не слід розглядати як остаточний.
3.4. Аналіз реалізацій фінансових результатів виробництва соняшника.
Поряд з виробничою діяльністю, досить важливою для підприємства є сфера обміну, яка виражається через реалізацію продукції. З переходом на ринкові відносини її значення ще більше зросло. В сучасних умовах важливим є не тільки виробництво продукції, а й вигідна її реалізація.
При оцінці реалізації за обсягом треба враховувати, що він залежить від валового виробництва продукції, яке в свою чергу формується під впливом посівної площі, урожайності культури, рівня якості і рівня товарності (таблиця 13). Добуток розміру площі на урожайність та індекси якості і товарності покаже кількість реалізованої продукції. Якщо всі показники взяти на плановому рівні, то планову кількість, а послідовна заміна планових показників фактичними дасть змогу виявити кількісний вплив кожного із згаданих факторів на виконання плану реалізації.
Таблиця №13
Розрахунок впливу основних факторів на виконання плану реалізації соняшника.
| Показники | Фактори | Кількість реалізованого зерна, ц | Відхилення кількості за рахунок факторів | |||
| Площа | урожайність | Індекс якості | Індекс товарності | |||
| За планом | 215 | 7,7 | 0,93 | 0,98 | 1433 | - |
| Площа, га | 215 | 7,7 | 0,93 | 0,98 | 1433 | - |
| Урожайність, ц/га | 215 | 5,9 | 0,93 | 0,98 | 1156,1 | -276,9 |
| Індекс (рівень) якості | 215 | 5,9 | 0,90 | 0,98 | 1118,8 | -37,3 |
| Індекс (рівень) товарності | 215 | 5,9 | 0,90 | 1,0 | 1139,5 | +20,7 |
Аналіз таблиці 13 показує, що план не виконано на 239,5 ц (1139,5-1433). Це сталося внаслідок впливу декількох факторів. Зокрема, зниження урожайності на 1,8 ц/га (в даному випадку урожайність розрахована відповідно до бункерної маси соняшника) зменшило кількість реалізованого зерна на 276,9 ц, зниження якості зерна — на 37,3 ц, збільшення товарності призвело до збільшення кількості реалізованого зерна на 20,7 ц. Сума всіх відхилень і зумовила загальне невиконання плану реалізації зерна соняшника в кількості 293,5 ц.
Найповніше характеризує зміну як кількісних, так і якісних факторів виручка, тобто грошові надходження від реалізації продукції. Сума виручки залежить від обсягу реалізованої продукції та середиьореалізованої ціни (таблиця 14).
Таблица 14
Реалізація соняшника вТОВ "Україна".
| Показники | Розмір | Динаміка | Відхилення, +,- від плану | ||||
| 2000 | 2001 | ||||||
| план | факт | 2000 р | Плану | 2000р | плану | ||
| Обсяг реалізації зерна соняшника, ц(к) | 301 | 1433 | 1139,5 | 387,6 | 79,5 | 838,3 | -293,5 |
| Середньореалізаційна ціна, грн (ц) | 153,5 | 58,1 | 51,3 | 33,4 | 88,2 | -102,2 | -6,8 |
| Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн. | 109,5 | 108,9 | 102,0 | 93,2 | 93,7 | -7,5 | -6,9 |
| Повна собівартість 1 ц, грн | 363,8 | 76,0 | 89,5 | 24,6 | 117,8 | -274,3 | 13,5 |
| Виручка, тис.грн | 46,2 | 83,2 | 58,5 | 126,6 | 70,3 | 12,3 | -24,7 |
| Фінансовий результат, тис.грн | -63,3 | -25,7 | -43,5 | 68,7 | 169,3 | 19,8 | -17,8 |
| Рівень рентабельності, % | -57,8 | -23,6 | -46,2 | х | Х | 15,2 | -19,0 |
Для виявлення кількісного впливу цих факторів на зміну виручки застосуємо індексний метод. Кількісний вплив на зміну виручки двох факторів:
IЗАГ=
або 70,3%Отже, план по виручці не виконано на 29,7%. Загальна сума невиконання плану:
ΔВ=К1Ц1-К0Ц0=1139,5*51,3-1433*58,1=-24,7 (тис.грн.)
Для визначення впливу зміни кількості реалізованої продукції на виконання плану по виручці необхідно умовну виручку (при фактичній кількості і плановій ціні) розділити на заплановану її суму:
IК=
або 79,5%За рахунок зміни обсягу реалізованої продукції виручка порівняно з планом зменшилась на 20,5% або на
Δк= К1Ц1-К0Ц0=1139,5*58,1-1433*58,1= -17,0 (тис.грн.)
Для визначення впливу зміни середньої ціни реалізації на виконання плану виручки фактичну суму виручки ділимо на умовну:
IЦ=
або 88,2%За рахунок зміни ціни реалізації виручка зменшилась на 11,8% або
Δц= К1Ц1-К0Ц0=1139,5*51,3-1139*58,1= -7,7(тис. грн.)
У порівнянні з минулим роком виручка 2001 року збільшилась на 26,6%
або 12,3 тис. грн. Це відбулося внаслідок збільшення на 287,6% (838,5 ц) обсягу реалізованого зерна, та незважаючи на зменшення реалізаційної ціни на 66,6% (на 102,2 грн/ц).
Більш концентровано відображає ефективність виробництва прибуток.
Він створюється додатковою працею і розраховується як різниця між вартістю валової продукції і виробничими витратами. Прибуток розглядають як реалізовану частину чистого доходу, оскільки його обчислюють за товарною продукцією, а саме, віднявши від виручки за її реалізацію повну собівартість реалізованої продукції.
В ТОВ "Україна" виробництво соняшника збиткове. Проаналізуємо зміну фінансового результату від реалізації соняшника порівняно з планом та минулим роком. У 2001 році збиток від реалізації соняшника склав 43,5 тис. грн., що на 69,3% більше від планового і на 31,3% менше рівня 2000 року ( на 17,8 та 19,8 тис. грн. відповідно). Зміни відбулися під впливом таких факторів: кількості реалізованого зерна, його ціни та повної собівартості 1ц. Застосовуючи індексний метод, визначимо кількісний вплив кожного фактора на зміну фінансового результату. Порівняно з планом кількість зерна зменшилася на 20,5%, за рахунок цього збиток зменшився на 5,3 тис. грн. Ціна реалізації зменшилась на 11,8%, за рахунок цього збиток збільшився на 7,7 тис. грн. Собівартість 1 ц зросла на 17,8%, внаслідок цього збиток збільшився на 15,4 тис. грн. У порівнянні з 2000 роком кількість реалізованого зерна зросла на 278,6%, ціна реалізації зменшилась на 66,6%, собівартість 1 ц знизилась на 75,4%. Внаслідок цього сума збитку відповідно збільшилася на 176,3 та 116,5 тис. грн. і зменшилася на 312,6 тис. грн.
При оцінці результатів господарської діяльності підприємства важливе значення мають показники рентабельності, що являють собою відносне вираження прибутку, отриманого підприємством за реалізацію продукції.
У ТОВ "Україна" виробництво соняшника нерентабельне (рівень збитковості становить 42,6%). Відбулося відхилення рівня рентабельності у 2001 році у порівнянні з минулим роком та планом. Ці зміни відбулися під впливом двох факторів: фінансового результату від реалізації та повної собівартості реалізованого зерна. Сума збитку зросла порівняно з планом на 69,3%, та на 31,3% менше минулого року. Внаслідок цього рентабельність виробництва соняшника зменшилась (або збитковість зросла) порівняно з планом на 17,4%, у порівнянні з минулим роком — збільшилась на 19,5%. Собівартість реалізованого зерна зменшилась на 6,3% порівняно з планом, на 6,8% порівняно з минулим роком. Внаслідок цього рівень рентабельності збільшився на 1,6 та 4,3% відповідно. Під впливом обох факторів рівень рентабельності 2001 року менший від планового на 19% більший за рівень 2000 року на 15,2%.
3.5. Шляхи і резерви підвищення економічної ефективності виробництва соняшника.
Під ефективністю сільськогосподарського виробництва в цілому і виробництва окремих видів продукції, зокрема вирощування соняшника, розуміють відношення результату виробництва до затрат на його отримання, а під підвищенням ефективності виробництва —- збільшення цього відношення. В сучасних умовах можливості залучення додаткових ресурсів для розвитку економіки знижені. Зменшується приріст трудових ресурсів, знижені темпи росту капітальних вкладень, а звідси і темпи росту основних виробничих фондів, що повинно компенсуватися кращим їх використанням. Крім того, ускладнюються умови забезпечення паливом і сировиною. Саме тому основним завданням підприємства є ріст ефективності виробництва.
Для обчислення економічної ефективності застосовують систему показників, які відображають рівень і темпи розвитку господарств, степінь використання вкладів живої і уречевленої праці.
Виробництво соняшника вТОВ "Україна" неефективне (таблиця 15).
Таблиця № 15
Економічна ефективність виробництва соняшника вТОВ "Україна" за 1999-2001 роках.
| Показники | 1999 | 2000 | 2001 |
| Площа посіву, га | 252 | 215 | 215 |
| Урожайність, ц/га | 6,3 | 1,4 | 5,3 |
| Валовий збір, ц | 1587,6 | 301 | 1139,5 |
| Затрати праці, люд-год | 1000 | 1400 | 1000 |
| В т.ч. на 1 ц продукції, люд-год | 0,63 | 4,65 | 0,88 |
| Валова продукція всього, тис.грн. | 63,0 | 87,2 | 81,3 |
| В т.ч. на 1 ц продукції, грн | 39,70 | 289,7 | 71,3 |
| На 1 га посіву, грн. | 250,0 | 405,6 | 378,1 |
| На 1 люд-год, грн. | 63,0 | 62,3 | 81,3 |
| Кількість реалізованої продукції, ц | 1508 | 301 | 1139,5 |
| Ціна реалізації, грн | 48,8 | 58,1 | 51,3 |
| Виручка, тис.грн. | 73,6 | 46,2 | 58,5 |
| Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. | 75,6 | 109,5 | 102,0 |
| Фінансовий результат, тис.грн. | -2,0 | -63,3 | -43,5 |
| В т.ч. на 1 га посівупродукції, грн. | -7,9 | -294,4 | -202,3 |
| На 1 люд-год, грн. | -2,0 | -45,2 | -43,5 |
| На 1 ц, грн | -1,3 | -210,3 | -38,2 |
| Рівень рентабельності, % | -2,6 | -57,8 | -42,6 |
| Питома вага площі посіву в загальній площі посіву, % | 7,8 | 7,3 | 14,5 |
| Питома вага прибутку в загальній сумі прибутку по господарству, % | 0,3 | 7,4 | 11,4 |
В господарстві дуже низька його урожайність: середня за останні 10 років становить 7,5 ц/га при середній по району 9,9. Урожайність соняшника має тенденцію до зниження. Трудомісткість і собівартість одного центнера соняшника досить значні, вони не покриваються ціною реалізації. В результаті реалізації соняшника господарство кілька років отримує збиток. У 2001 році на кожному центнері реалізованого соняшника отримано збиток 38,2 грн. Соняшник — один із найзбитковіших видів продукції по господарству.
Основним напрямом підвищення врожайності та економічної ефективності виробництва соняшника є інтенсифікація галузі. Впровадження в виробництво інтенсивних технологій спричинює вищі темпи нарощування врожайності порівняно з темпами збільшення 'затрат живої та уречевленої праці, що дає змогу знизити собівартість одиниці продукції та підвищити продуктивність праці.
Олійні культури, і зокрема соняшник, є південними вологолюбними культурами, тому забезпечення достатньої кількості вологи в грунті — один із головних факторів високої їх урожайності. Особливе значення для підвищення врожайності олійних культур мають системи обробітку грунту та догляду за посівами, удобрення та захисту рослин. Тому необхідно вносити великі норми як мінеральних, так і органічних добрив, причому останні найдоцільніше застосовувати під попередник. Збільшенню виробництва олії сприятиме розширення площі посівів, на яких вирощування буде проводитися за інтенсивними технологіями.
Необхідно не тільки вдосконалювати систему виробництва, а й поліпшувати заготівлю, зберігання та переробку насіння. Реалізацію його треба здійснювати з урахуванням якості та вмісту в насінні олії.
Підвищенню економічної ефективності вирощування соняшника сприятиме впровадження економічних відносин між всіма галузями олійно-жирового комплексу.
Висновки і пропозиції.
1. Висновки.
ТОВ "Україна" — господарство, що -займається виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції, а також реалізацією послуг. Соняшник — важлива культура для господарства. Його урожайність дуже низька. Основна причина цього — зниження рівня агротехніки. Собівартість і трудоємкість виробництва соняшника досить значні. У структурі собівартості соняшника значну питому вагу мають матеріальні витрати. Внаслідок дії цих факторів виробництво соняшника збиткове та нерентабельне.
2. Пропозиції.
1. Впровадити нові сорти соняшника, які відповідають вимогам інтенсивної технології, стійкі проти хвороб і шкідників (наприклад, Одеський 249, Харківський 62, Кий, Візит). Це дасть змогу підвищити урожайність на 15-20 відсотків, підвищити якість зерна.
2. Забезпечити розрахунок оптимальних норм внесення добрив. Соняшник активно реагує на післядію органічних добрив і забезпечує добавку врожаю 2,5-3 ц/га при внесенні мінеральних добрив (N40P60), які краще вносити локально весною до сівби.
3. Істотним резервом збільшення обсягу продукції є запобігання її втратам при збиранні, транспортуванні і зберіганні. Збирання урожаю соняшника найкраще починати тоді, коли більшість кошиків (80-90%) бурі і сухі, а решта жовто-бурі і жовті.
4. Забезпечити належне стимулювання робітників з метою збільшення продуктивності праці.
5. Зменшити витрати, пов'язані з реалізацією продукції. Одним із дієвих факторів зниження затрат на реалізацію є підбір системи маркетингу, яка б забезпечила вибір ринків збуту, обгрунтування ціни продажу, вивчення попиту на продукцію, забезпечення реалізації в запланованих обсягах і в намічені строки.
Список використаної літератури:
1. Конституція України.
2. Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство".
3. Я.М.Баренгольц "Учет й анализ в производственньїх подразделениях". Киев "Высшая школа", 1998.
4. А.В.Головач "Социально-економическая статистика". Киев, «Высшая школа», 1991.
5. В.М.Гусаров «Теория статистики». Москва «Аудит», издательское обьединение «Юнити», 1998.
6. А. П. Зинченко «Статистика». Москва «Финансы и статистика», 1982.
7. М. Л. Лапішко "Основи фінансово-статистичного аналізу економічних процесів". Львів, видавництво "Світ", 1995.
8. И. Д. Политова, С. С. Сергеев, А. П. Зинченко, А. М. Гатаулин «Практикум по общей й сельскохозяйственной статистико). Москва, «Колос», 1967.
9. П.П.Руснак, В. В. Жебка, М. М. Рудий, А. А. Чалий "Економіка сільського господарства". Київ, "Урожай", 1998.
10. В.К.Савчук "Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств". Київ, "Урожай", 1995.
11. В.К.Савчук "Економічний аналіз діяльності підприємств і організацій АПК". Київ, "Урожай", 1991.
12. М. В. Степаненко "Статистика". Київ "Вища школа", 1991.
13. О.Шевченко, Є.Лебідь, І.Ткаліч "Все про соняшник" газета "Придніпровський комунар" №17 від 1 березня 2000 року.
14. Річні звіти ТОВ "Україна" за 1992-2001 роки.
15. План економічного і соціального розвитку ТОВ "Україна" за 2001 рік.
Додаток 1