У к р а ї н а

Вид материала

Документы

Содержание Аналіз  регуляторного  впливу

У К Р А Ї Н А

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

від 26.08.2011№ 6/10-106

смтВелика Новосілка


Про затвердження правил забудови

населених пунктів Великоновосілківської селищної ради


З метою ефективної організації робот по плануванню та забудові територій населених пунктів розташованих на території Великоновосілківської селищної ради, унормування в рамках чинного законодавства процесів регулювання використання земель в ринкових умовах із забезпеченням узгодження приватних, громадських та державних інтересів в цій сфері, спрощення і відкритості дозвільно-погоджувальної системи у будівництві об’єктів містобудування, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищна рада


В И Р І Ш И Л А:


1.Правила забудови населених пунктів Великоновосілківської селищної ради – затвердити (додаток 1).

2. Вважати таким , що втратило чинність , рішення сесії селищної ради від 28.07.2010 року № 5/40-1666 «Про затвердження правил забудови населених пунктів селищної ради».

3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію селищної ради з питань планування, бюджету, фінансам, соціально-економичному розвитку , сфери послуг, житлово-комунального господарства та комунальної власності (Іванніков).


Селищний голова С.С.Тюрін

Додаток 1

до рішення сесії

від 26.08.2011 №


ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ населених пунктів Великоновосілківської селищної ради.


1. Загальні положення.

1.1 Правила забудови населених пунктів Великоновосілківської селищної ради (далі - Правила) розроблені відповідно до Конституції України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про основи містобудування", "Про планування та забудову територій", "Про архітектурну діяльність", "Про пожежну безпеку" ,"Про правові засади цивільного захисту"; "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про екологічну експертизу", "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування", "Про охорону культурної спадщини", Земельного кодексу України, інших нормативно-правових актів, державних норм і правил на основі затверджених указом Держбуду України від 10.12.2001 № 219 і зареєстрованих в Мінюсті 03.01.2002р. за №4/6292 Типових Регіональних правил забудови.

1.2. Правила - селищний нормативно-правовий акт, який установлює загальний для території населених пунктів Великоновосілківської селищної ради порядок планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок і є обов'язковим для всіх суб'єктів містобудування на території селища.

Виконавчий орган селищної ради, відповідно до статті 22 Закону України "Про планування і забудову територій", розробив Правила забудови в яких враховано місцеві особливості, пов'язані з культурною спадщиною, національно-етнічними традиціями, природним ландшафтом тощо.

1.3. Забудова населеного пункту здійснюється згідно з Правилами забудови на основі затвердженої містобудівної документації, програм соціально-економічного розвитку населених пунктів , функціональних зон, проектної документації для будівництва окремих будівель і споруд.

1.4. Будівництво на території селищної ради житлових будинків, громадських будівель і виробничих об'єктів, благоустрій їх територій проводяться згідно з Правилами забудови на основі містобудівної та проектної документації з дотриманням державних будівельних, протипожежних, санітарних, екологічних, інших норм.


1.5. Організація планування територій.

Відповідно до Закону України "Про планування і забудову територій" планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Планування територій на загальнодержавному рівні полягає у розробленні Генеральної схеми планування території і України (далі - Генеральна схема), якою передбачається раціональне використання територій України, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, охорони здоров’я населення, охорони пам'яток історії та культури, визначення державних пріоритетів розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.

Планування території на регіональному рівні полягає у розробленні та затвердженні схем планування територій області, районів, регулюванні використання територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації відповідно до закону.

Обласна, районні ради в межах своїх повноважень приймають рішення про розроблення схем планування територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а також їх окремих частин.

У схемах планування територій на регіональному рівні визначаються заходи реалізації державної політики та враховуються державні інтереси під час планування цих територій, їх історичні, економічні, екологічні, географічні і демографічні особливості, етнічні та культурні традиції.

Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать на праві власності чи на праві користування, здійснюється їх власниками чи користувачами у встановленому законодавством порядку.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах повноважень, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням зі спеціально уповноваженими органами з питань містобудування і архітектури і є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Фінансування робіт з планування території області, районів, населених пунктів та інших частин їх територій може здійснюватися за рахунок відповідних місцевих бюджетів і передбачатися в них окремим рядком.

Фінансування робіт з планування окремих земельних ділянок, на яких фізичні та юридичні особи мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів містобудування або впорядкування територій, здійснюється, як правило, за рахунок коштів цих осіб.

Фінансування робіт з планування територій, окремих земельних ділянок може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законом.

1.6. Проектування об'єктів містобудування рекомендується здійснювати
переважно на конкурсній основі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від
25.11.99 р. №137 "Про затвердження Порядку проведення містобудівних та архітектурних конкурсів".

Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об'єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населеного пункту, а також об'єктів, які розміщуються в зоні охорони пам'яток історії та культури або можуть негативно вплинути на території і об'єкти природно-заповідного фонду.

1.7. На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток,
історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць
України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення,
будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи а також виконання програм та
проектів, реалізація яких може позначитись на стані об'єктів культурної спадщини - без
дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (об'єктах культурної
спадщини державного значення - з Держбудом України та Мінкультури України,
об'єктах культурної спадщини місцевого значення -- з управлінням містобудування та
архітектури облдержадміністрації та управлінням культури облдержадміністрації) і
погодження з інститутом археології Національної академії наук України.


2. Організація розроблення та затвердження містобудівної документації, ведення містобудівного кадастру.

2.1. Види містобудівної документації:

- Схема планування територій адміністративно-територіальних одиниць або їх
частин ( області, району, селищної або сільської рад, окремих територій або зон).

Генеральний план населеного пункту.

Детальний план території.

План червоних ліній.

Проект забудови території.

- Проект розподілу територій.

2.2. Необхідність розробки або коригування документації з планування території
обґрунтовується відповідними органами містобудування та архітектури за
погодженням із органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, іншими
органами державного нагляду відповідно до їх повноважень.

Рішення про розроблення містобудівної документації з планування територій або коригування їх окремих розділів приймається селищною радою.

Згідно з цим рішенням виконавчий орган ради в установлений термін:

- визначає замовника та розробника документації (проектну організацію,
генерального проектувальника), встановлює терміни її розроблення та джерела
фінансування, вирішує інші договірні питання;

- проводить організаційні заходи щодо дотримання державних, громадських та приватних інтересів під час планування та забудови територій відповідно до розділу 4 цих Правил.

2.3. Замовник містобудівної документації:

- укладає договори на розроблення документації;

- складає та затверджує після погодження з відділом містобудування та архітектури райдержадміністрації завдання на проектування та надає вихідні дані;

забезпечує фінансування виконання робіт;

контролює виконання робіт;

встановлює (в завданні на проектування) перелік погоджувальних організацій;

- організовує експертизу, погодження, розгляд та затвердження завершеного
проекту.

2.4. Обсяг та склад містобудівної документації в кожному випадку визначаються
замовником, головним архітектором району разом з проектною організацією
відповідно до законодавчих актів, державних стандартів, норм та правил України.

2.5. Містобудівна документація для селища може розроблятися в
скороченому обсязі за погодженням з управлінням містобудування та архітектури райдержадміністрації, що обумовлюється у завданні на проектування.

2.6. Порядок розроблення, коригування, погодження та затвердження
містобудівної документації для селища.

2.6.1. Замовник разом із головним архітектором району та проектною організацією складає завдання на проектування і подає проектній організації вихідні дані для розробки містобудівної документації або за погодженням з проектною організацією доручає їй чи іншій організації підготувати вихідні матеріали за додаткову плату


2.6.2. Розробка містобудівної документації здійснюється у такому порядку:

а) підготовка вихідних даних для, проектування, а також матеріалів раніше
виконаних інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних та археологічних вишукувань,
придатних для використання при проектуванні; аналіз раніше розробленої містобудівної
документації і ступеня її реалізації, а також робочих проектів окремих об'єктів та
проектів територій, що заплановані або відведені для розміщення усіх видів
будівництва;

б) підготовка та затвердження завдань на:

розробку містобудівної документації;

інженерно-геодезичні вишукування;

об зорну інженерну геологію;

в) здійснення інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань;

г) виконання містобудівної документації.

2.6.3.Відділ містобудування та архітектури райдержадміністрації, виконавчий комітет селищної ради, головний архітектор і начальник відділу земельних ресурсів району надають проектним і вишукувальним організаціям матеріали раніше виконаних інженєрно-геодезичних і інженерно-геологічних вишукувань та необхідні для проектування вихідні дані, а також сприяють при необхідності одержанню їх в інших організаціях.

2.6.4. Проектна організація несе відповідальність за якість документації в цілому,
ув’язку її окремих етапів, дотримання інструктивних та нормативних вимог, а також за
випуск і подання на погодження в установлені терміни.

2.6.5. Організаційні питання, пов"язані з розглядом і погодженням містобудівної документації, покладаються на замовника.

Термін розгляду та погодження містобудівної документації в одній організації - не більше 20 днів. Якщо у цей строк висновок не представлений, проект вважається погодженим. Максимальний термін, що встановлюється для здійснення погодження та підготовки до затвердження, повинен бути не більше 3 місяців.

Закінчена містобудівна документація погоджується залежно від виду виконуваних проектних робіт та з урахуванням заданого обсягу.

а) Схеми планування територій селищної ради та генеральний план населеного
пункту погоджуються з виконкомом селищної ради та розглядаються на містобудівній
раді райдержадміністрації. Якщо одержується позитивний відгук усіх районних служб та
містобудівної ради, проекти передаються замовником на розглядання містобудівної
ради обласної державної адміністрації, де відбувається заключний розгляд перед
затвердженням за участю замовника, головного архітектора району, представника
виконкому селищної ради, органів державного нагляду, інших зацікавлених організацій
та установ.

б) Детальні плани територій, проекти забудови територій середніх та малих
поселень, схем планування фермерських (селянських) господарств погоджуються із
замовником, виконкомом селищної ради, органами державного нагляду, іншими
зацікавленими районними службами і організаціями та розглядаються на містобудівній
раді райдержадміністрації перед затвердженням селищною радою.

У випадку розбіжностей у висновках різних інстанцій, а також якщо відсутній генеральний план населеного пункту, по проекту детального планування, що розглядається, заключне рішення приймається затверджую чим органом; проект подасться на розгляд в державний орган виконавчої влади вищої ланки для підготовки заключень у спірних питаннях

2.6.6. Містобудівна документація обов'язково підлягає експертизі за рахунок
коштів замовника, що передбачені кошторисом на проектування.

Містобудівна документація вважається повністю завершеною після прийняття її замовником та за умови позитивного висновку відповідної містобудівної ради.

Перед затвердженням проектів проектна організація зобов"язана внести зміни та доповнення в містобудівну документацію згідно з рішенням, прийнятим на містобудівній раді.

2.6.7. Погоджена містобудівна документація затверджується залежно від виду
проектних робіт:

схема планування території селищної ради, генеральний план поселення, детальний план населеного пункту або його частини, проект забудови громадського ,- центру (або іншого фрагменту) селища, схема планування фермерського (селянського)

господарства - селищною радою.

2.6.8. Затверджені проекти передаються:

замовнику;

виконкому селищної ради;

головному архітектору району;

іншим організаціям, якщо це обумовлено завданням і договором.

Перші примірники документації зберігаються в архівах проектних організацій.

Примітка. Містобудівна документація, що передається головному архітектору , району, повинна мати по одному додатковому примірнику креслень генерального та опорного планів території селищної ради (сільськогосподарського підприємства), населеного пункту (або фрагментів) для ведення чергових планів.

2.6.9. Подальше внесення змін у затверджену містобудівну документацію допускається тільки з дозволу органу, який затвердив її при відповідному обґрунтуванні та за погодженням з проектною організацією, що розробила містобудівну документацію, головним архітектором району, іншими органами державного нагляду, що брали участь у її погодженні. .

2.7. Порядок розроблення, коригування, погодження і затвердження містобудівної документації для селища.

2.7.1 Рішення про розробку містобудівної документації з планування територій селищного поселення або коригування її окремих розділів приймає відповідна селищна рада.

Згідно з цим рішенням виконавчий комітет селищної ради:

- визначає замовника та розробника документації (підрядника, генерального
проектувальника), встановлюють строки її розроблення та джерела фінансування,
вирішують інші договірні питання;

- сповіщають через місцеві органи масової інформації (офіційну газету, радіо,
телебачення) про початок розроблення генерального плану і визначають місце та
строки подання пропозицій фізичними і юридичними особами.

2.7.2 Виконавчий комітет селищної ради забезпечує участь у розробленні генерального плану, іншої містобудівної документації з планування території населеного пункту своїх структурних підрозділів, а обласна державна адміністрація забезпечує участь у розробленні відповідних органів державного нагляду.

2.7.3. Замовником містобудівної документації з планування територій населеного пункту, як правило, є виконком селищної ради.

Замовником здійснюється

- укладання договору на розроблення документації;

- складання та затвердження завдання на проектування, надання вихідних
даних, в тому числі вимог щодо розміщення об'єктів національного та регіонального значення, які передбачені відповідними рішеннями уряду, схемою планування територій області і районів;

фінансування виконання робіт;

контроль за виконанням робіт;

встановлення переліку погоджувальних організацій (в завданні на
проектування);

організація експертизи, погодження, розгляду та затвердження завершеного проекту.

2.7.4. Містобудівна документація, яка розроблена у повній відповідності з вимогами діючих норм та правил (що повинно бути підтверджено відповідним записом головного інженера чи головного архітектора проекту), погодженню з органами державного нагляду не підлягає.

2.7.5 Містобудівна документація, яка виконана з обґрунтованими відхиленнями від діючих норм і правил, підлягає погодженню в частині цих відхилень з органами державного нагляду і зацікавленими організаціями, що їх затвердили.

2.7.6. Підрядником на розроблення містобудівної документації з планування територій населеного пункту (генеральним проектувальником) виступає проектна організація, яка має ліцензію на виконання таких видів робіт.

2.7.7. Підрядником здійснюється:

- укладання договору на проведення проектних робіт (за погодженням із
замовником) з дотриманням вимог, передбачених законодавством;

участь у складанні завдання на розроблення та отримання вихідних даних (за угодою з замовником);

затвердження головного архітектора або головного інженера проекту, складу авторського колективу;

- розроблення, подання на розгляд містобудівної документації та її захист в узгоджувальних організаціях за участю замовника.

2.7.8 Підрядник може виступати замовником на проведення іншими науково-дослідними і проектними організаціями необхідних досліджень та розроблення окремих розділів містобудівної документації.

2.7.9 Підрядник несе відповідальність за своєчасне розроблення документації, її комплектність та відповідність законодавству, державним, регіональним і місцевим нормам, стандартам і правилам.

2.7.10. При відведенні земельних ділянок для поточного будівництва на території населеного пункту відповідні матеріали подаються на оперативний розгляд підряднику для підготовки висновків замовнику та врахування у проектних пропозиціях.

2.7.11. Юридичні відносини між замовником та підрядником регулюються договором на розроблення документації та завданням на проектування.

2.7.12. В залежності від умов фінансування генеральний план може виконуватися в один або декілька етапів, на яких здійснюється:

- збирання вихідних даних, складання завдання на розроблення проекту;

розроблення плану існуючого населеного пункту (опорний план), історико-архітектурного та історико-містобудівного опорних планів, схеми планувальних обмежень, пояснювальної записки (характеристика сучасного стану), концепції генерального плану (при розробленні цього розділу у складі генерального плану);

розроблення основного креслення генерального плану, пояснювальної записки (обґрунтувань та пропозицій);

подання основних положень генерального плану для публікації, громадського обговорення, розгляду і затвердження.

Загальний термін виконання генерального плану встановлюється у завданні.

2.7.13. При внесенні замовником змін до раніше виданого завдання або вихідних даних, внаслідок чого виникає необхідність здійснення додаткового обсягу проектних чи науково-дослідних робіт, вже виконаних на час внесення змін, їх фінансування проводиться за окремим договором.

2.7.14.3упинення виконання робіт замовником чи підрядником, у разі виникнення об"єктивних для цього причин, проведення розрахунків за фактично виконані роботи, відшкодування збитків, виплата неустойки визначаються умовами договору і здійснюються згідно з законодавством.

Розміри неустойки та порядок її виплати при односторонньому припиненні робіт встановлюється договором.

2.7.15. Контрольний примірник містобудівної документації зберігається в архіві розробника.

Примірники текстових і графічних матеріалів цієї документації згідно з переліком, наведеним у завданні на розроблення, в кількості трьох примірників передаються підрядником відповідним органам містобудування та архітектури. Необхідність виконання додаткових примірників встановлюється у договорі.

Документація зберігається у порядку, встановленому спеціальними вимогами щодо оформлення і доступу до зазначених матеріалів.

2.7.16. При здійсненні погодження, розгляду і затвердження містобудівної документації підрядник і замовник вживають заходи щодо нерозголошення спеціальної інформації, передбаченої Зводом відомостей, що становлять державну таємницю України (ЗВДТ) згідно з чинним законодавством та нормативними вимогами щодо
картографічних і топогеодезичних матеріалів та інформації, яка має комерційну цінність для замовника, інших інвесторів.

2.7.17. Замовник у строк до 30 днів після завершення розроблення:

- направляє генеральні плани для попереднього розгляду і підготовки висновків щодо їх затвердження обласній державній адміністрації для врахування державних та регіональних інтересів, місцевими органами влади поза існуючими межами населеного пункту в частині, що стосується розширення території цього населеного пункту ;

- направляє окремі розділи генерального плану для погодження відповідному
виконавчому комітету селищної ради та відділам місцевих державних
адміністрацій, а також територіальним органам державного нагляду у сфері цивільного
захисту, ДАІ МЗС України, штабам цивільної оборони та надзвичайних ситуацій згідно з
компетенцією та завданням на проектування;

- генеральний план населеного пункту, який розташований на площах залягання родовищ корисних копалин, для погодження з органами державного гірничого нагляду;

- подає для здійснення державної експертизи концепцію та генеральний план власного центру, історичних та курортних міст загальнодержавного значення спеціально уповноваженому державному органу в справах містобудування і архітектури, іншим міністерствам, які здійснюють державну експертизу з питань, які належать до їх компетенції згідно з чинним законодавством;

- письмово повідомляє про дату і місце громадського обговорення генерального плану виконавчий орган місцевого самоврядування сусідніх адміністративно-територіальних одиниць, інтереси яких безпосередньо зачіпаються генеральним планом;

сповіщає через засоби масової інформації про дату і місце громадського обговорення генерального плану, а також про порядок ознайомлення з ним, подання зауважень, пропозицій і протестів;

готує висновки та приймає рішення щодо врахування висновків громадського обговорення, експертиз та погоджень у генеральному плані.

2.7.18. Виконавчий орган селищної ради:

- приймає рішення про подання документації на затвердження селищної,
ї ради;

організовує експертизу генерального плану;

приймає рішення про внесення змін до генерального плану за висновками відповідної районної, обласної державної адміністрації;

сповіщає через засоби масової інформації про дату розгляду документації на сесії селищної, ради;

надають зацікавленим юридичним та фізичним особам за їх зверненням копію рішення про відмову в задоволенні їх зауважень і протестів та повідомляють їх про можливість оскаржити це рішення у суді;

- сповіщають через засоби масової інформації про затвердження генерального плану.

2 7.19.Генеральний план, концепція розвитку селища, проект розміщення першої черги будівництва затверджуються рішенням сесії селищної ради за наявності всіх необхідних висновків і державних експертиз, проведених згідно з чинним законодавством.

2.8. Порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування.

2.8.1. Містобудівне обґрунтування розробляється на замовлення виконавчого комітету селищної ради, інших юридичних, а також фізичних осіб у разі відсутності містобудівної документації або місцевих правил забудови. У разі будівництва об'єкта за рахунок бюджетних коштів, замовником містобудівного обґрунтування є місцевий орган виконавчої влади. Необхідність розроблення, мета містобудівного обґрунтування, відповідні обсяги його матеріалів визначаються місцевим органом містобудування та архітектури або замовником за погодженням з відповідним органом містобудування та архітектури. 2.8.2. Містобудівне обґрунтування розташування об'єкта містобудування в існуючій забудові розробляється проектними організаціями, які мають ліцензію на виконання проектних робіт.

2.8.3. В містобудівному обґрунтуванні з врахуванням діючих нормативних документів визначається комплекс умов і обмежень та встановлюються граничні параметри об'єкта, який може бути розміщений на конкретній ділянці, розробляються можливі варіанти територіального розміщення цього об'єкта визначених параметрів або, при необхідності, обґрунтовуються зміни відповідної містобудівної документації.

2.8.4. Містобудівне обґрунтування внесення змін до відповідної містобудівної
документації визначає доцільність зміни функціонального або цільового призначення
території (об'єкта), зміни у транспортно-планувальному вирішенні окремих елементів
магістральної мережі міста, транспортного обслуговування об'єктів та відповідного
коригування червоних ліній, розташуванням об'єкта містобудування, не передбаченого
діючою містобудівельною документацією.

2.8.5. Містобудівне обґрунтування розміщення об'єкта містобудування
виконується як окрема робота. У разі позитивного висновку щодо можливості
розташування об'єкта, містобудівне обґрунтування є складовою матеріалів погодження
місця розташування об'єкта. У цьому випадку остаточно обраний варіант погоджується
із районним (міським) органом містобудування та архітектури, землевпорядним,
природоохоронним, санітарним органами, органами державного нагляду у сфері
цивільного захисту та затверджується селищною радою відповідно до законодавства.

Містобудівне обґрунтування визначення параметрів окремого об'єкта містобудування може виконуватись як окрема робота, а також у складі ескізного проекту. Містобудівне обґрунтування розглядається містобудівною радою і погоджується відділом містобудування і архітектури районної державної адміністрації,

Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації погоджує містобудівне обґрунтування розміщення об"єктів, для яких архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) на проектування погоджується обласним управлінням відповідно до

чинного законодавства.

Затвердження містобудівного обґрунтування можливих параметрів окремого об"єкта містобудування проводиться у порядку, встановленому державними будівельними нормами для ескізного проекту.

2.8.6. Містобудівне обґрунтування місця розташування об"єкта містобудування у
випадку розміщення його у зоні охорони пам"ятки архітектури та містобудування
національного значення погоджується з Держбудом, а у зоні охорони пам"ятки
архітектури та містобудування місцевого значення - зі спеціально уповноваженим
органом з охорони і використання пам"яток історії та культури, містобудування та
архітектури облдержадміністрації.

У межах історичних ареалів історичних населених місць опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд повинно передувати розроблення історико-містобудівного обґрунтування, виконаного відповідно до наказу Державної служби охорони культурної спадщини від 22.03.04 №7.

2.8.7. Містобудівне обґрунтування внесення зміни до містобудівної документації
погоджується місцевим органом містобудування та архітектури, іншими органами
державного управління та нагляду в межах їх повноважень, визначених чинним
законодавством. Після погодження місцевий орган містобудування і архітектури подає
зміну до містобудівної документації на затвердження місцевій раді згідно з чинним
законодавством.

2.8.8. Містобудівне обґрунтування внесення зміни до містобудівної документації
(детального плану, проекту забудови) погоджується відділом містобудування та
архітектури районної державної адміністрації.

Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, крім того, надає висновки щодо можливості затвердження зміни до генеральних планів міст, селищ, сіл на підставі попереднього розгляду цих матеріалів на засіданні архітектурно-містобудівних рад органів містобудування та архітектури районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради для міст обласного значення) та облдержадміністрації.

Містобудівне обґрунтування внесення змін до конкретного виду містобудівної документації для населеного пункту, як правило, розробляється організацією - розробником цієї документації, а у випадку розроблення іншою організацією - погоджується із зазначеною організацією.

2.8.9. Містобудівне обґрунтування внесення зміни до містобудівної документації
у випадку запланованого розміщення об"єкта або зміни виду функціонального
використання у зоні охорони пам"ятки архітектури та містобудування національного
значення погоджується. з Держбудом, а у зоні охорони пам"ятки архітектури та
містобудування місцевого значення - з обласною службою охорони культурної
спадщини.

2.8.10. Організацію погодження містобудівного обґрунтування забезпечує
замовник. Замовник на договірних засадах може доручити збір вихідних даних та
погодження містобудівного обґрунтування проектувальнику. Проектувальник
зобов"язаний приймати участь у цьому процесі в межах захисту запропонованих ним
рішень.

2.8.11. Містобудівне обґрунтування комплектують у трьох примірниках. Перший
примірник видається замовнику, другий - залишається у проектувальника, третій -
реєструється та зберігається в архіві місцевого органу містобудування та архітектури

Додаткові примірники містобудівного обґрунтування на вимогу замовника комплектують за окрему оплату.

2.8.12.Фінансування робіт може здійснюватись як за рахунок бюджетних коштів, так і за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб.

2.9. Порядок проведення експертизи містобудівної документації

2.9.1. Незалежно від замовника та джерел фінансування експертизі підлягають
усі види містобудівної документації, зокрема схеми планування територій області,
адміністративно-територіальних одиниць або їх окремих частин, генеральні плани
населених пунктів, детальні плани територій, плани червоних ліній, проекти розподілу
територій.

2.9.2. Експертиза проводиться в обов'язковому порядку до затвердження
містобудівної документації. Фінансування проведення експертизи забезпечується
замовником.

Експертиза проводиться з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил до складу і змісту містобудівної документації.

Проведення експертизи організовують:

- відділ містобудування та архітектури райдержадміністрації - детальних планів, планів червоних ліній, проектів розподілу територій та генеральних планів забудови

2.9.3. Експертизу проводять юридичні особи (далі - організація-експерт), перелік
яких визначається Держбудом відповідно до встановлених ним кваліфікаційних вимог.

Організацію-експерта для проведення експертизи в кожному випадку визначає відповідно Держбуд, управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, виконавчий комітет селищної ради.

Для проведення експертизи замовник укладає договір з організацією-експертом та подає їй містобудівну документацію у повному обсязі у двох примірниках.

2.9.4. Організація-експерт формує склад виконавців експертизи, здійснює проведення експертизи та надання замовнику в установлений термін комплексного експертного висновку.

2.9.5. До складу виконавців експертизи організація-експерт залучає на договірних
засадах уповноважених юридичних осіб, які відповідно до законодавства мають право
проводити державну екологічну, санітарно-гігієнічну, щодо пожежної та техногенної
безпеки та землевпорядну експертизу, а також висококваліфікованих спеціалістів
проектних, науково-дослідних та інших підприємств, установ і організацій, відповідних
структурних підрозділів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,
окремих фізичних осіб.

2.9.6. Експертний висновок кожного виконавця експертизи відповідно до його
компетенції передається для узагальнення відомостей організації-експерту. Висновок
кожної державної експертизи, визначеної в пункті 2.9.9, скріплюється підписом
керівника та печаткою уповноваженої юридичної особи.

2.9.7. Організація-експерт оформляє комплексний висновок, у якому
визначається перелік виконавців експертизи, основні оцінки їх експертних висновків (із
зауваженнями та рекомендаціями щодо усунення недоліків) та пропозиції щодо
затвердження, коригування або відхилення розглянутої містобудівної документації.
Комплексний експертний висновок скріплюється підписом керівника та печаткою
організації-експерта.

2.9.8. У разі виникнення необхідності коригування містобудівної документації
згідно з одержаними-зауваженнями комплексного експертного висновку проводиться
повторна експертиза (повна або часткова) згідно з вимогами цього Порядку.

2.9.9. Позитивний комплексний експертний висновок є підставою для
затвердження містобудівної документації селищною радою.

Організація-експерт, а також уповноважені юридичні особи, які беруть участь у проведенні експертизи, несуть встановлену законом відповідальність за недотримання термінів надання відповідних висновків чи вимагання під час проведення експертизи подання документів, не передбачених законодавством.

Установлюються такі максимальні терміни проведення експертизи:

1) для схем планування території селищної ради - 30 календарних днів для окремих експертних висновків, 60 календарних днів для комплексних експертних висновків;

2) для генеральних планів селища відповідно -20 календарних днів і ЗО календарних днів;

3) для детальних планів територій, планів червоних ліній, проектів розподілу територій - 20 календарних днів і 30 календарних днів.

2.9.10. В окремих випадках залежно від складності містобудівних, економічних, екологічних та інших проблем загальний термін проведення експертизи за обґрунтуванням організації-експерта може бути продовжений відповідним спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на термін не більше, ніж 30 календарних днів.

2.10. Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації, відділи
містобудування та архітектури райдержадміністрацій, виконавчий комітет
селищної ради:

Організовують розроблення містобудівної документації, здійснюють контроль за її розробленням, організовують її експертизу, розгляд, надають висновки виконавчого комітету селищної ради щодо її погодження та затвердження.

Узагальнюють інформацію щодо містобудівного розвитку селища, стану розроблення, розгляду та затвердження містобудівної документації, подають цю інформацію центральному спеціально уповноваженому органу у сфері містобудування та архітектури.

2.10.1. Організовують та контролюють ведення містобудівного кадастру згідно п
Положенням про містобудівний кадастр населених пунктів, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 25.03.93 № 224, Законом України "Про інформацію".
Містобудівний кадастр ведеться за рахунок місцевого бюджету.

3. Вимоги до забудови і благоустрою територій.

3.1. Забудова та благоустрій територій селища здійснюється шляхом організації комплексної забудови території або розташування та будівництва окремих будинків і споруд у кварталах існуючої забудови на основі місцевих правил забудови, містобудівної документації.

3.2. У разі відсутності місцевих правил забудови, детального плану території.
проекту забудови або проекту реконструкції кварталу (мікрорайону), закінчення терміну
їх реалізації, а також у разі необхідності внесення змін до цих проектів при розміщенні
окремого об"єкта містобудування у кварталах існуючої забудови розробляються
містобудівні обґрунтування згідно з державними будівельними нормами.

Вибір та надання земельної ділянки здійснюються в порядку, установленому Земельним кодексом України За наявності на території населеного пункту об"єктів культурної спадщини в складі генерального плану або детального плану території розробляється історико-архітектурний опорний план, у якому визначаються охоронні зони пам"яток та зони регулювання забудови, а також заходи щодо їх охорони та використання. Контроль за їх дотриманням здійснює спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини Рівненської облдержадміністрації (обласна служба охорони культурної спадщини).

Створення інженерно-транспортної інфраструктури та благоустрій населених пунктів здійснюються з урахуванням комплексності забудови територій житлово-громадського і виробничого призначення та місцевих особливостей.

3.4. Граничні параметри об"єктів, що рекомендуються для будівництва в
конкретному місці населеного пункту, визначаються в архітектурно-планувальному
завданні на основі містобудівної документації, місцевих правил забудови або
містобудівного обґрунтування з урахуванням регіональних особливостей.

Забезпечення індивідуальних забудовників проектами житлових будинків і генеральними планами забудови та благоустрою присадибних ділянок здійснюється підприємствами, установами, організаціями, що надають послуги у сфері містобудування та архітектури, за угодою із забудовниками та погодженням місцевого органу містобудування та архітектури згідно з рішенням ради.

Зовнішній благоустрій ділянок садибної житлової забудови мусить включати влаштування огорож, проїздів, доріжок, майданчиків відпочинку, господарських майданчиків, озеленення території тощо. Роботи щодо благоустрою виконуються власниками садиб згідно з державними будівельними нормами та санітарними правилами з урахуванням місцевих традицій. Улаштування огорож земельних ділянок здійснюється з урахуванням нормативних вимог щодо інсоляції територій земельних ділянок. Конкретні вимоги щодо архітектурного вирішення огорож (висоти, конструкції, матеріалу) у населеному пункті або його окремих районах повинні бути встановлені в місцевих правилах забудови або проекті забудови і благоустрою кварталу (населеного пункту), який затверджується місцевою радою після погодження місцевим органом містобудування та архітектури і громадського обговорення.

Зміна функціонального використання будівлі за ініціативою його власника здійснюється відповідно до місцевих правил забудови, генерального плану населеного пункту, а за їх відсутності - на основі містобудівного обґрунтування за погодженням із місцевим органом містобудування та архітектури, землевпорядним та іншим органами державного нагляду. Відомості щодо зміни функціонального використання споруди заносяться до даних містобудівного та земельного кадастрів населеного пункту Земельні питання при цьому вирішуються згідно з порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб


4. Дотримання державних, громадських то приватних інтересів під час планування та забудови територій.

4.1. Врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на
місцевому рівні полягає у визначенні потреби у територіях, необхідних для
розташування та утримання об'єктів загальнодержавного значення, вирішення інших
завдань реалізації державної політики щодо використання територій.

Врахування державних інтересів здійснюється шляхом виконання відповідних вимог до розроблення генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за плануванням, забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних ділянок у порядку, встановленому законодавством.

Вимоги до планування, якими забезпечуються .державні інтереси під час
розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації, визначаються
згідно з законом відповідними органами містобудування та архітектури спільно з іншими
спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Джерелами формування таких вимог є - Генеральна схема планування території України, схема планування території області, постанови та розпорядження Кабінет/ Міністрів України стосовно планування та забудови території області, нормативні акти виконавчої влади тощо.

4.2. З метою врахування громадських інтересів під час планування територій на
місцевому рівні виконавчі комітети відповідно до своїх
повноважень:

- інформують населення через засоби масової інформації та письмово органи
місцевого самоврядування, в тому числі органи місцевого самоврядування територій
суміжних адміністративно-територіальних одиниць, про розроблення схем планування
відповідних територій;

- залучають представників відповідальних територіальних громад, сільських,
селищних, міських рад та їх виконавчих органів до участі в обговоренні схем
планування територій на регіональному рівні;

-- готують пропозиції щодо погодження інтересів громадян у разі виникнення розбіжностей при вирішенні питань планування територій на місцевому рівні.

Виконавчий комітет селищної ради відповідно до своїх повноважень здійснює заходи із зазначенням дати та місця обговорення щодо забезпечення участі громадян в обговоренні вирішень містобудівної документації регіонального рівня: схем планування території селища, та їх окремих частин.

4.3. При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування громадських інтересів полягає у визначенні потреби територіальної громади на територіях, необхідних для розташування, утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціальної, інженєрно-транспортної інфраструктури, вирішення інших завдань забезпечення сталого розвитку населеного пункту.

При здійсненні планування і забудови територій на місцевому рівні врахування приватних інтересів полягає у забезпеченні фізичним і юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або у користування земельних ділянок, захисту майнових прав, а також безпечного функціонування об'єктів нерухомості.

Дня врахування громадських і приватних інтересів виконавчий орган селищної ради в межах повноважень, визначених законом:

- протягом двох тижнів після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби Масової інформації про початок їх розроблення, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особам пропозицій щодо ції і документації;

протягом місяця після завершення розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомляють через засоби масової інформації про місце їх розгляду, форми, місце і строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення;

оприлюднюють через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови та змін до них, а також дають роз'яснення про їх зміст;

- інформують про правові, економічні та екологічні наслідки планування
територій, а також про порядок врахування законних інтересів та вимог
власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують,
місце будівництва.

Обговорення містобудівної документації оформляється протоколом, в якому відображається громадська думка і який долучається до документації при її погодженні та затвердженні.

Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчий комітет селищної ради в межах своїх повноважень на основі містобудівної документації , встановлює режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб, а також здійснює контроль за забудовою населеного пункту.

4.4. Територіальна громада, фізичні та юридичні особи під час обговорення містобудівної документації, місцевих правил забудови мають право на:

- одержання відповідно до Закону України "Про звернення громадян" інформації
щодо розроблення містобудівної документації, місцевих правил забудови відповідної
території, розміщення об'єктів містобудування, допустимих видів забудови та іншого
використання земельних ділянок, єдиних умов і обмежень забудови окремої земельної
ділянки;

- подання пропозицій і зауважень щодо містобудівної документації, місцевих
. правил забудови;

- участь у обговоренні схем планування територій на регіональному рівні, у тому
числі з планування територій суміжних адміністративно-територіальних одиниць, іншої
містобудівної документації на місцевому рівні.

4.5. Громадяни та їхні об'єднання, які не погодились із запропонованими
вирішеннями містобудівної документації, місцевих правил забудови, мають право
звернутися до виконавчого комітету селищної ради.

Розгляд звернень з приводу суперечок і розбіжностей, оперативне вирішення спірних питань та їх узгодження здійснюються відповідною комісією з питань будівництва при селищній раді.

4.6. Комісія розглядає спірні питання, за результатами обговорення в місячний
термін готує висновок для прийняття рішення радою.

Рішення зі спірних питань є підставою для затвердження або внесення змін до , зазначеної містобудівної" документації, а також діяльності з розміщення й будівництва об'єктів, іншого використання територій з урахуванням ухвалених комісією домовленостей.

Виконавчій комітет селищної ради відповідно до своїх повноважень розглядає звернення громадян і їхніх об'єднань та в установлені Законом України "Про звернення громадян" терміни подають їм обґрунтовані відповіді.

Громадяни та громадські організації, які не беруть безпосередньо участі у створенні об'єктів архітектури, мають право захищати свої інтереси під час проектування і будівництва нових та експлуатації існуючих об'єктів відповідно до державних будівельних, санітарних, пожежних норм.


5. Організація забудови територій.

У межах населених пунктів Великоновосілківської селищної ради здійснюється комплексна забудова, як правило, компактними масивами у вигляді кварталів, мікрорайонів, груп житлових будинків, а також будівництво на окремих майданчиках (земельних ділянках).

Територія, яка визначається для розміщення кварталів житлово-цивільного, виробничого, комунально-складського, іншого призначення, повинна відповідати вимогам державних будівельних, санітарних, пожежних норм, екологічним вимогам згідно з законодавством України.

Вибір територій для розміщення житлового, соціально-побутового, виробничого, інженерно-транспортного будівництва як на окремих майданчиках, так і при комплексній забудові проводиться: на підставі генерального плану населеного пункту, схем планування території селищної ради, іншої містобудівної документації з урахуванням перспективного розвитку селища.

5.1. У разі відсутності в існуючих межах населеного пункту вільних територій для кварталів житлово-цивільного будівництва на територіях, прилеглих до населеного пункту, визначаються території для цього будівництва на підставі генерального плану за рішенням селищної ради.

Місцеві органи містобудування та архітектури готують матеріали щодо розміщення кварталів житлово-цивільного будівництва, виробничого, комунально-складського, іншого призначення для розгляду їх місцевими державними адміністраціями із залученням відповідних структурних підрозділів, органів державного нагляду, місцевих органів самоврядування, власників, користувачів (орендарів) землі. З метою спрощення процедури розгляду цих питань створюється комісія.

У випадках, передбачених Законом України "Про архітектурну діяльність", розміщення та проектування об'єктів містобудування рекомендується здійснювати переважно на конкурсній основі згідно з Порядком проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 №2137.

5.2. У селищі при відсутності планувальних матеріалів, місцевих правил забудови та в залежності від рішення органів місцевого самоврядування про право інвестора на проведення проектних робіт, або документа, що посвідчує право власності чи оренду земельної ділянки, для вирішення питань щодо вибору земельних ділянок під будівництво утворюються постійно діючі комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об"єктів, до складу яких входять відповідно: заступник голови селищної ради або заступник голови районної державної адміністрації - голова комісії, представник районного (міського) органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, санітарно-епідеміологічної служби, органів містобудування та архітектури і охорони культурної спадщини, державного пожежного нагляду, органів місцевого самоврядування, власників, користувачів (орендаторів) землі, представник заявника.

У разі необхідності до роботи комісії залучаються представники інших служб.

Склад комісії і положення про неї затверджуються:

в районах - головою районної державної адміністрації;

у селищі - виконкомом селищної ради .

5.3. Результати роботи комісії оформляються актом, у якому зазначаються: склад комісії; назва об'єкта, для розміщення якого здійснюється вибір земельної ділянки, його основні характеристики, орієнтовний розмір земельної ділянки з урахуванням перспективи її розширення тощо, умови вилучення (викупу) земельної ділянки; основні

характеристики земельної ділянки (правовий режим земель, склад угідь та їх продуктивність, якісна характеристика ґрунтового покриву, наявність особливо цінних земель, будівель, споруд, багаторічних та дерево-чагарникових насаджень тощо); орієнтовна сума збитків, яка підлягатиме відшкодуванню власнику землі чи землекористувачу; орієнтовна сума втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням земель; можливість поліпшення малопродуктивних земель шляхом нанесення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо. У разі неможливості вибору земельної ділянки в акті зазначається мотивоване обґрунтування відмови.

5.4. Акт вибору майданчика для будівництва, який передбачається для відведення,
складається місцевими органами містобудування та архітектури у чотирьох
примірниках і підписується всіма членами комісії, скріплюється печатками і разом з
матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній
особі, для подання до селищної ради з метою прийняття
відповідного рішення .

До акта вибору майданчика для будівництва обов'язково додається необхідний графічний матеріал, який є невід'ємною частиною і підписується представниками органів земельних ресурсів, містобудування та архітектури, відповідного органу місцевого самоврядування , землекористувачем та виконавцем робіт.

5.5. За результатами роботи комісії селищна рада приймає рішення про розробку
детального плану, проекту забудови (проекту реконструкції) або про погодження місця
розташування конкретного об'єкта. Позитивне рішення про погодження місця
розташування конкретного об'єкта одночасно є дозволом на збір вихідних даних для
проектування і розробку проектно-кошторисної документації на будівництво.

На підставі рішення відповідної ради відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації організовує розроблення детального плану території або проекту забудови ( проекту реконструкції).

5.6. Проект забудови масиву погоджується з районними (міськими) землевпорядними, природоохоронними та органами містобудування та архітектури, територіальними органами державного нагляду у сфері цивільного захисту, обласної державної автоінспекції, обласним головним управлінням земельних ресурсів та подається на розгляд містобудівної ради. Після проведення експертизи проекту та позитивного висновку управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації він подається на розгляд і погодження відповідній сільській,- селищній, міській раді.

5.7. Після затвердження містобудівної документації земельні ділянки для розміщення окремих будинків і споруд або організації комплексної забудови території району (кварталу) передається замовнику будівництва або окремим забудовникам у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

5.8.Функції замовника на будівництво окремих будівель, інженерної інфраструктури, інженерної підготовки території, вулиць та доріг, а також будинків виробничого та невиробничого призначення, інших об'єктів на території комплексної забудови виконавчий орган місцевої ради може виконувати безпосередньо або делегувати на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) або підрядним організаціям, у порядку, встановленому законодавством. Будівництво окремих індивідуальних будинків на території комплексної забудови може здійснюватись генеральним підрядником або індивідуальними забудовниками на підставі дозволу на будівництво. У разі будівництва підрядним способом інвестор (замовник) визначає підрядну організацію: якщо будівництво здійснюється за рахунок державних коштів - підрядна організація визначаються інвестором (замовником) шляхом проведення торгів (тендерів) згідно з Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Рішення органів місцевого самоврядування щодо організації комплексної забудови території для розташування об'єктів містобудування загальнодержавного значення (забезпечення виконання владних функцій тощо) приймаються з урахуванням техніко-економічних обґрунтувань, затверджених Кабінетом Міністрів України, а регіонального значення - обласною державною адміністрацією.

Дозвіл на будівництво об"єкта містобудування в межах визначеної території, який був раніше наданий окремим забудовникам до прийняття рішення про організацію комплексної забудови, може бути скасовано або змінено лиш за згодою забудовника органом, який надавав дозвіл.

Розмір коштів інвесторів, що залучаються на пайових засадах до упорядкування території комплексної забудови, визначається у вихідних даних на проектування і н> повинен перевищувати граничного розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2000 № 1930.

Майнові права на збудовані об"скти містобудування визначаються договорами між замовником та інвестором у встановленому законом порядку.

Регулювання земельних відносин при комплексній забудові здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Проектування, будівництво, приймання в експлуатацію закінчених будівництвом окремих будинків і споруд на території комплексної забудови здійснюються відповідно до укладених договорів між замовником та інвестором у порядку, встановленому законодавством.

5.9. Земельні ділянки державним (комунальним) підприємствам, установам,
організаціям, юридичним та фізичним особам для містобудівних потреб надаються за
рішенням відповідних органів місцевого самоврядування у відповідності з погодженим
та затвердженим генеральним планом або іншою містобудівною документацією згідно
із Земельним кодексом України та діючими нормативно-правовими документами і
положенням.

5.10. Розгляд питань, пов’язаних з вибором та вилученням ділянок під
будівництво для державних (комунальних) підприємств, установ, організацій,
юридичних осіб у селищі, здійснюються комісією у складі,
вказаному у п.5.6 цих правил і представників районних (міських) служб
енергопостачальної компанії, водопровідно-каналізаційного та газового господарства,
районного (міського) вузла зв'язку, цивільної оборони, державної автоінспекції,
генеральної проектної організації та замовника. До складу комісії може бути залучено
також представників інших служб.

5.11. Фізичні та юридичні особи мають право за письмовою заявою одержувати
від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про
правовий статус, допустимі види забудови окремої земельної ділянки.

Відділ містобудування та архітектури районної державної адміністрації надають інформацію протягом одного місяця від дати звернення. Надання інформації про правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки здійснюється без наявності дозволу на будівництво та згоди власника або користувача зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до отриманої інформації фізичні та юридичні особи мають право виконувати перед проектні роботи (ескізи, пошукові, концептуальні).

6. Надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування.

6.1 Вибір, визначення, вилучення та надання земельних ділянок для містобудівних потреб (розміщення будинків і споруд житлового, громадського, виробничого, транспортного, комунального, природоохоронного, іншого призначення, вулиць і доріг, магістральних інженерних мереж, об'єктів ландшафтної архітектури) проводиться відповідно до земельного законодавства, на підставі містобудівної документації, місцевих правил забудови.

Під час вибору, вилучення та надання земельних ділянок для містобудівних потреб відповідно до Земельного кодексу України місцеві органи землевпорядні, природоохоронні, містобудування та архітектури, санітарні, державного нагляду у сфері цивільного захисту та інші надають висновки та пропозиції місцевим органам влади щодо доцільного місця розташування об'єкта, його граничних параметрів, площі земельної ділянки згідно з місцевими правилами забудови, генеральним планом, іншою містобудівною документацією, державними будівельними нормами.

Вибір земельних ділянок для розміщення об"єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов"язані в порядку, визначеному законодавством України, надати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об"єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об"єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

6.2. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки із земель комунальної або державної власності, звертається з клопотанням до відповідної
селищної ради або місцевої державної адміністрації

6.2.1. До клопотання про надання земельної ділянки додаються копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а також документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування, викопіювання з генерального плану або іншої містобудівельної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єктів та зазначенням загальної площі, яку необхідно надати, копії матеріалів проектів будівництва (типових проектів або повторного застосування), містобудівного обґрунтування розташування об'єкта на території кварталу існуючої забудови, інших проектних матеріалів щодо умов забудови земельної ділянки.

6.2.2. Селищна рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, зазначеними в п.6.3.3, на
розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування та архітектури і охорони культурної спадщини.

Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об"єкта, під який мають самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

6.2.3. Надання земельних ділянок юридичним та фізичним особам для
містобудівних потреб здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та
органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, за проектами відведення
цих ділянок.

6.2.4. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок;
визначаються договором, укладеним замовником з організацією, яка має відповідний
дозвіл (ліцензію) на виконання цих робіт.

6.2.5. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем,
органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним
органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання
висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають,
подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради,
які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених
Земельним Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

При наданні земельної ділянки обласною державною адміністрацією, Кабінетом Міністрів України селищна рада, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок обласній державній адміністрації.

При. наданні земельної ділянки Кабінетом Міністрів України обласна державна адміністрація подає свої висновки та проект відведення земельної ділянки центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який розглядає ці матеріали і у місячний строк подає їх до Кабінету Міністрів України.

У разі невідповідності намірів замовника щодо наміченого функціонального призначення об'єкта будівництва єдиним умовам та обмеженням щодо використання земельної ділянки, встановленим у місцевих правилах, а в разі їх відсутності містобудівній документації, замовник подає погоджене комплексне містобудівне обґрунтування можливості будівництва об'єкта на земельній ділянці, виконане організацією, яка має відповідну ліцензію.

Розроблення , погодження та затвердження містобудівного обґрунтування виконується відповідно до п.2.8 цих правил та ДБН Б. 1.1.-4-2002.

6.2.6. Місцевий орган містобудування та архітектури надає ці матеріали на погодження управлінню містобудування та архітектури обласної державної адміністрації і в разі позитивного висновку організовує разом із замовником громадське обговорення розміщення об'єкта -та урахування пропозицій громадськості. В разі досягнення згоди про можливість будівництва відділ ( управління) містобудування та архітектури подає виконавчому комітетові місцевої ради відповідний висновок та проект рішення про дозвіл на будівництво та коригування місцевих правил забудови (якщо вони затверджені для зазначеної території) або містобудівної документації.

6.2.7. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у
наданні земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду може бути
оскаржено в судовому порядку.

У разі прийняття селищною радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним Законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта відповідно до статті 24 Закону України "Про планування та забудову територій".

Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі-дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, зацікавлені в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради.

6.3.До письмової заяви забудовника додаються документи іа матеріали, які включають:

витяг із рішення селищної ради про надання земельної ділянки з визначенням цільового призначення;

державний акт на право власності або право користування землею, акт установлення меж земельної ділянки в натурі;

економіко-фінансове обґрунтування проведення проектних і будівельних робіт (у разі необхідності кредитування);

- для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обґрунтування
запланованого будівництва, для екологічно небезпечних об'єктів - висновок державної
екологічної експертизи.

Забороняється вимагати від заявника документи, не передбачені законодавством.

6.4. Дозвіл на будівництво об'єктів містобудування надається заявнику безкоштовно протягом двох місяців з дня подання заяви на підставі комплексного висновку органу містобудування та архітектури районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради в містах обласного значення) щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок).

6.5. Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються органом містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення зацікавленої особи із залученням відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних органів, органів державного нагляду у сфері цивільного захисту відповідно до їх повноважень, які надають свої висновки протягом двох тижнів від дня звернення зацікавленої особи до цих органів.

У разі надання негативного комплексного висновку зацікавленим особам також надаються роз'яснення та відповідні рекомендації. Роз'яснення та рекомендації надаються у письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення.

При потребі відділ містобудування та архітектури мають право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.

6.6. Для об'єктів, що мають підвищену небезпеку, комплексний висновок готується на підставі позитивних висновків державних (громадських) експертиз, передбачених законом, щодо техніко-економічного та містобудівного обґрунтування таких об'єктів. Перелік об'єктів, що мають підвищену небезпеку, наведено у додатку № 9.

6.7. Для об'єктів, що розміщуються вздовж автошляхів державного та
міждержавного значення, для об'єктів підвищеної небезпеки, об'єктів, будівництво яких
передбачено за рахунок коштів державного або обласного бюджетів згідно із
підпунктом 17 пункту 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні", а також тих, що знаходяться у власності обласної державної адміністрації або
обласної ради, у разі надання земель за рішенням обласної ради згідно із Земельним
кодексом України, а також для найважливіших об'єктів, перелік яких затверджується
головою обласної державної адміністрації, комплексний висновок погоджується
управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації разом з іншими
відповідними підрозділами облдержадміністрації та обласними органами державного
нагляду безкоштовно у двотижневий термін за поданням місцевого органу
містобудування та архітектури. У разі ненадання пропозицій вищезгаданими
установами комплексний висновок про можливість будівництва вважається
погодженим.

6.8. Для екологічно небезпечних об'єктів подається також висновок


територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів щодо техніко-економічного обґрунтування будівництва екологічно небезпечного об'єкта.

6.9. Фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити реконструкцію або реставрацію, реабілітацію, консервацію, ремонт, пристосування, музеєфікацію пам'яток культурної спадщини, подають письмову заяву до виконавчого органу селищної ради.

До заяви додається письмовий дозвіл органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, виданий на підставі погодженої з ним науково-проектної документації:

- по пам'ятках національного значення - державної служби охорони культурної
спадщини;

- по пам'ятках місцевого значення - обласної служби охорони культурної спадщини.

6.10. Дозвіл на будівництво дає право-замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

6.11. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не є документом, що
засвідчує право власності чи право користування (оренди) земельними ділянками.

Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

6.12. У разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи
протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, *
цей дозвіл втрачає чинність відповідно до статті 24 Закону України "Про планування та
забудову територій". Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його
надання.

7. Порядок реконструкції будинків, вбудовано-прибудованих приміщень,
горищ та мансард. :

7.1. Реконструкція будинків, вбудовано-прибудованих приміщень, горищ і мансард проводиться згідно з технічними вимогами Положення про систему технічного обслуговування, ремонту і реконструкції жилих будівель в містах і селищах України, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 31.12.91 №135, Законами України "Про планування та забудову територій", "Про архітектурну діяльність", "Про охорону культурної спадщини".

7.1.1.. Реконструкцію жилого будинку при техніко-економічній та соціальній доцільності рекомендується проводити один раз за період його нормативного строку служби!

7 1.2. При проведенні реконструкції жилих будівель мусять одночасно виконуватися необхідні роботи по ремонту.

7.1.3. При плануванні і здійсненні реконструкції жилих будівель їх введення в експлуатацію повинно враховуватися у відповідних натуральних показниках. Балансова вартість реконструйованих будівель визначається як сума виробничих витрат на їх реконструкцію і відновлювальної вартості елементів, що зберігаються.

При постановці жилої будівлі на реконструкцію з початком робіт вона списується з балансу, а після вводу - враховується в балансі п порядку, встановленому для об'єктів нового будівництва.

Результати проведених ремонтів, реконструкції відображаються в технічному паспорті жилої будівлі.

Планування, організація та фінансування розробки проектно-кошторисної документації і визначення договірної ціни реконструкції виконується за нормами та правилами нового будівництва.

Приймання жилих будівель після реконструкції проводиться в порядку, встановленому для приймання жилих будівель після нового будівництва.

7.1.4. Здійснення реконструкції будинку включає такі обов'язкові етапи:
перший - прийняття власником будинку рішення про доцільність його реконструкції та бажаного її характеру. Основою цього рішення можуть бути моральний та фізичний знос будинку, необхідність утеплення зовнішніх стін, поліпшення архітектурно-планувальних рішень квартир та інженерного обладнання, посилення звукоізоляції, зміна цільового призначення тощо;

другий - виконання обстеження будинку та оцінка його технічного стану,

третій - розроблення проекту реконструкції та його узгодження і затвердження у встановленому порядку;

четвертий - виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до проекту їх виробництва;

п'ятий - прийняття реконструйованого будинку в експлуатацію.

7.1.5. Реконструкція окремого будинку може передбачати:

- підвищення комфортності житла внаслідок перепланування квартир та
добудови помешкань (еркерів, ліфтових шахт та ін.), а також поліпшення звукоізоляції
огороджень;

- збільшення загальної площі будинку завдяки надбудові мансардних поверхів, а
також добудови додаткових житлових блоків;

- зменшення втрат теплової енергії шляхом використання енергоощадних технічних рішень (зокрема утеплення зовнішніх стін, заміна заповнення віконних та дверних отворів енергоощадними конструкціями, теплоізоляцію трубопроводів тощо);

- відновлення ресурсу та підвищення експлуатаційної надійності об'єкта за допомогою підсилення несучих конструкцій (підвищення сейсмостійкості), а також удосконалення гідроізоляції підземних частин будинку;

модернізацію інженерного обладнання, включаючи використання приладів регулювання і обліку газу, тепло споживання та води;

поліпшення архітектурної виразності будинку та благоустрою прилеглої території.

7.1.6. Рішення стосовно характеру реконструкції та умов її реалізації приймає власник об'єкта.

7.2. Для отримання дозволу на здійснення реконструкції вбудовано-
прибудованого приміщення замовник звертається до виконавчого комітету селищної,

ради. У заяві визначається передбачене - функціонально призначення об'єкта, чисельність працюючих, місткість. До заяви додаються документи, які посвідчують право власності на приміщення, або угода з власником на право здійснення реконструкції, технічний паспорт на зазначене приміщення.