Головне управління юстиції у Запорізькій області

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Головне управління юстиції у Запорізькій області


Пам’ятка

«Праця вагітних жінок та

жінок з дітьми»




Запоріжжя

2011




Одна з основних бід більшості наших людей, яка не дозволяє нам нарешті почати жити добре і гідно, полягає в тому, що ми не знаємо своїх прав, не знаємо, що нам належить за законом. Ми звикли сприймати закон тільки, як якусь заборону на будь-що, інструкцію як треба і як не можна, чим і користується інша, більш кмітлива частина нашого народу.

Зокрема практично повсюдно порушуються наші права: як споживачів (а саме втюхування продавцями абсолютно непотрібного і непридатного для використання товару, гарантійний ремонт довжиною в життя замість призначених відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» 14 днів і т.д. і т.п.), як трудящих (порушення права на відпустку, на оплачувані лікарняні), та й просто як людей...

На особливу увагу заслуговує питання про працюючих вагітних - їх права щодо виконання своїх трудових обов'язків, відпустки та лікарняних, розмір і порядок розрахунку декретних та інші нюанси. Так, згідно зі ст. 33 Кодексу законів про працю України (КЗпП) роботодавець не має права перевести вагітну жінку на іншу роботу без її згоди.

У випадку, якщо жінка, що знаходиться в положенні і сама виявляє бажання звільнитися, то роботодавець зобов'язаний звільнити її в термін, зазначений у заяві про звільнення (навіть якщо він становить менше 2 тижнів) ст. 38 КЗпП.

Крім того, не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років. ст.176 КЗпП.

Керуючись ст. 56 КЗпП вагітна жінка може звернутися до роботодавця із проханням про встановлення їй неповного робочого дня або неповного трудового тижня. Оплата праці в такому випадку проводиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

Робота в умовах неповного робочого часу не є причиною для будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Крім права на скорочення робочого дня для вагітних жінок відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив негативних виробничих факторів, із збереженням середньої заробітної плати на попередньому місці роботи. При цьому, до прийняття рішення про переведення жінки на більш легку роботу вона має право на звільнення від існуючої роботи зі збереженням середньої зарплати за всі пропущені внаслідок цього дні за рахунок підприємства.

Що стосується відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, то на підставі медичного висновку вагітним надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дати пологів.

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів (мається на увазі навіть якщо мала місце переношена вагітність і дитина народилася після закінчення 70 днів з дати початку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами).

За бажанням жінки їй надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди їй допомоги відповідно до законодавства. Проте в тому випадку, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, зазначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення нею шестирічного віку. Вище вказані відпустки можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабусею, дідусем чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

За бажанням жінки у період її перебування у відпустці по догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за нею зберігається право на одержання допомоги в період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами підприємство зобов'язане за заявою жінки приєднати до неї щорічну основну та додаткові відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві в поточному робочому році.

Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати надаються за заявою жінки повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом власника або уповноваженого ним органу ст. 181 КЗпП.

Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи за фахом. Час вище зазначених відпусток до стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) з виплатою державної допомоги у встановленому порядку.

Жінкам, які усиновили дитину старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. Ця відпустка також може бути використана батьком дитини.

Порядок і умови надання відпусток по догляду за дитиною жінкам, які усиновили дитину, такі ж як і тим, що народили.

Роботодавець не має права знижувати заробітну плату з причин, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - унаслідок наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда.

Окремої уваги заслуговує питання звільнення вагітних - згідно зі ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення, але за умови обов'язкового працевлаштування. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Зрозуміло, що в наших законах все набагато краще, ніж є насправді, і що якби всі жили за законом, то життя було б ідеальним. Але тим не менш ми повинні розуміти, на що маємо право і не повинні дозволяти маніпулювати нами.


Відділ реєстрації нормативно-правових актів, легалізації об’єднань громадян, правової роботи та правової освіти Головного управління юстиції у Запорізькій області