Самостійна робота для студентів групи бс – 71 з курсу «Безготівкові розрахунки в банках»

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Самостійна робота для студентів групи бс – 71 з курсу «Операції з пластиковими картками», 53.91kb.
• Самостійна робота для студентів групи бс – 71 з курсу «Касові операції», 24.36kb.
• Навчально методичний посібник для організації самостійної роботи студентів з курсу, 1628.28kb.
• Методичні вказівки до самостійної роботи студента самостійна робота студентів, 633.07kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 „Видавнича справа та редагування, 504.77kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030303 «Видавнича справа та редагування», 552.3kb.
• Тематичний план з дисципліни «Економічна інформатика» Тема, 266.92kb.
• Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, 1342.89kb.
• До робочої програми навчальної дисципліни "Звітність підприємств" на 2010 2011 навчальний, 227.84kb.
• Ького господарства бібліотека кредитно-модульне навчання та самостійна робота студентів, 167.54kb.

Самостійна робота для студентів групи БС – 71 з курсу «Безготівкові розрахунки в банках»

За результатами самостійної роботи студент зобов’язаний представити рішення ситуаційних завдань.


Ситуація 3.1. Залишок коштів на поточному рахунку домобудівного комбінату (ДБК) на 18 квітня становить 200 тис. грн. До розрахункового рахунку ДБК є такі претензії:

№ Зміст документа п/п		Сума, тис.грн.
1	Платіжне доручення за отримані 10 квітня енергоносії	20
2	Строкове зобов’язання за кредитом зі строком погашення 18 квітня	60
3	Чек на виплату заробітної плати, строк якої 18 квітня	30
4	Платіжне доручення на перерахування коштів до пенсійного фонду	5
5	Платіжне доручення на перерахування коштів на окремий рахунок, який гарантує оплату чеків із чекової книжки	10
6	Інкасове доручення (розпорядження) на безакцептне списання коштів до бюджету	15
7	Платіжне доручення на дострокове погашення кредиту, отриманого раніше	40
8	Платіжне доручення на попередню оплату цегли	35
9	Платіжне доручення на перерахування банку плати за розрахунково-касове обслуговування	5
10	Платіжне доручення на перерахування коштів малому підприємству для участі в його господарській діяльності	20
11	Платіжне доручення на перерахування коштів, призначених для купівлі облігацій Державної внутрішньої позики	45

Завдання 3.1

1. Пояснити, які розрахункові документи ДБК будуть прийняті банком до виконання і в якій послідовності.

2. Що зробить банк з документами, для оплати яких недостатньо коштів на поточному рахунку.

3. Що таке безакцептне (безспірне) стягнення коштів з рахунків клієнтів?


Ситуація 3.2. Комерційний банк «Київ» обслуговує різні підприєм­ницькі структури. Деякі з них (перелік подається далі) звернулися до банку з проханням, щоб він з огляду на специфіку діяльності кожної підприєм­ницької структури запропонував їм використовувати ту чи іншу форму безготівкових розрахунків або спосіб платежу:

• швейна фабрика — із бюджетом за внесками до нього сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів;
  
• домобудівний комбінат — з металобазою для завершення розрахунків за актом звірки взаємної заборгованості підприємств;
  
• будівельна організація — зі своїми працівниками за належними їм коштами, які компенсують витрати на відрядження, у разі перебування працівників у населеному пункті, де немає банків;
  
• швейна фабрика — з шовковим комбінатом за фактично відванта­жену ним тканину;
  
• деревообробний комбінат — з лісгоспами, що розташовані в іншій місцевості і з якими комбінат має разові господарські зв’язки за поставками лісопродукції;
  
• будівельно-монтажне управління — із заводом залізобетонних конструкцій за поставки виробів, коли поставки рівномірні та постійні;
  
• фізична особа — з торговельною організацією за придбаний легко­вий автомобіль;
  
• молочний завод — із продторгом за поставки молочної продукції у склотарі;
  
• будівельна організація — з цегельним заводом, коли цегла відвантажується автомобільним транспортом покупця.
  

Завдання 3.2

1. Визначити, які форми розрахунків або спосіб платежу доцільно використовувати в кожному конкретному разі, і пояснити чому.

2. У яких випадках банк депонує кошти клієнтів при організації безготівкових розрахунків?


Ситуація 3.3. До комерційного банку «Бізнес» 12 квітня надійшли від консервного комбінату такі платіжні доручення:

• № 20 від 1 квітня на перерахування коштів у сумі 15 тис. грн. фермерському господарству за одержану сільськогосподарську продукцію;
  
• № 24 від 6 квітня на 28 тис. грн. для попередньої оплати рахунку цукрового заводу за цукор;
  
• № 29 від 12 квітня — на перерахування колективному сільськогоспо­дарському підприємству авансу в рахунок майбутніх поставок продукції на суму 40 тис. грн.;
  
• № 30 від 12 квітня — на перерахування прибуткового податку до бюджету на суму 10 тис. грн.;
  
• № 31 від 12 квітня — для переказу через підприємство зв’язку заробітної плати працівникам, які перебувають у відрядженні в іншому населеному пункті, на суму 6 тис. грн.;
  
• № 32 від 12 квітня — на перерахування машинобудівному заводу авансу в рахунок майбутніх поставок обладнання на 35 тис. грн.
  

На поточному рахунку консервного комбінату на початок операційного дня 12 квітня знаходилось 120 тис. грн.

Завдання 3.3

1. Які платіжні доручення і в якій послідовності будуть прийняті банком до виконання?

2. Протягом якого часу з дати заповнення платіжне доручення прийма­ється банком до виконання?

3. Що таке попередня оплата товарів, послуг та виконаних робіт?

4. Відмінність попередньої оплати товарів, послуг та виконаних робіт від авансових платежів.

5. Заходи економічного впливу за несвоєчасність оплати платником платіжних доручень за фактично одержані ним товари.


Ситуація 3.4. Комбінат здав до АКБ «Дніпро» такі платіжні доручення для переказу через підприємство зв’язку коштів:

• № 16 на 20 тис. грн. — для виплати заробітної плати своїм праців­никам, які перебувають у відрядженні в іншому місті;
  
• № 17 на 30 тис. грн. — для заготівлі сільськогосподарської продукції у населеному пункті, де немає установ банків;
  
• № 18 на 10 тис. грн. — для відшкодування витрат на відрядження своїм працівникам;
  
• № 19 на 45 тис. грн. — на перерахування коштів до бюджету.
  

Коштів на поточному рахунку комбінату достатньо для здійснення операцій.

Комбінат, переказуючи кошти через відділення зв’язку, звернувся з проханням до відділення прийняти до платежу гарантоване банком доручення № 18 не в повній сумі (10 тис. грн), а лише на 5 тис. грн. Комбінат і відділення зв’язку обслуговуються однією установою АКБ «Дніпро».

Завдання 3.4

1. Коли застосовуються розрахунки за допомогою гарантованих доручень?

2. Порядок розрахунків гарантованими дорученнями.

3. Позитивні і негативні сторони розрахунків гарантованими дорученнями.

4. Яке рішення прийме АКБ «Дніпро» щодо платіжних доручень комбінату?

5. Яке рішення прийме відділення зв’язку щодо гарантованого дору­чення № 18?


Ситуація 3.5. Швейна фабрика і шовковий комбінат розраховуються між собою платіжними вимогами-дорученнями. 10 квітня фабрика отри­мала від шовкового комбінату платіжну вимогу-доручення на 120 тис. грн. Проте з’ясувалося, що угодою між фабрикою і комбінатом передбачалося відвантаження продукції на 90 тис. грн.

Фабрика акцептувала отримане платіжне доручення-вимогу і 25 квітня здала до свого банку. На поточному рахунку фабрики 25 квітня знахо­дилось 80 тис. грн.

Завдання 3.5

1. Сутність розрахунків із застосуванням платіжних вимог-доручень. Позитивні і негативні сторони цієї форми розрахунків.

2. Дії фабрики щодо платіжної вимоги-доручення, отриманої від комбінату.

3. Яким документом регламентується порядок і строки подання до банку акцептованої платником платіжної вимоги-доручення?

4. Що зробить банк платника з платіжною вимогою-дорученням?

5. Як вирішуються суперечки між постачальником і покупцем за цієї форми розрахунків?

Ситуація 3.6. Меблева фабрика 8 квітня звернулась до АКБ «Дніпро» в Києві з проханням відкрити такі акредитиви:

• № 1 — для розрахунків з Волинським ліспромгоспом на суму
  850 тис. грн., банк якого розташований у Луцьку;
  
• № 2 — для розрахунків з Херсонським бавовняним комбінатом на 200 тис. грн.;
  
• № 3 — для розрахунків з Донецькою торговельною базою на 60 тис. грн.
  

У договорах між заявником та бенефіціарами передбачається, що акредитиви виставляються безвідзивні з депонуванням коштів у вико­нуючих банках.

АКБ «Дніпро», перевіряючи заяви на відкриття акредитивів, установив, що в заявах № 1 і 2 відсутні вказівки про те, що акредитиви безвідзивні, а в акредитивній заяві № 3 зазначено, що він є відзивним. На розрахунковому рахунку меблевої фабрики станом на 8 квітня перебувало 900 тис. грн., претензій до поточного рахунку не було. Нормативний строк проходження документів спецзв’язком між банком-емітентом і виконуючими банками становить 4 дні.

Завдання 3.6

1. Назвати види акредитивів.

2. Суть розрахунків акредитивами.

3. Що зробить банк «Дніпро» із заявами меблевої фабрики? Які записи за рахунками має зробити комерційний банк?

4. Які строки дії акредитивів?

5. Чи дозволено виставляти акредитив за рахунок власних коштів та банківського кредиту одночасно?


Ситуація 3.7. До Луцького банку «Полісся» 15 квітня надійшли такі акредитивні заяви:

• № 1 — від деревообробного комбінату з Києва на 130 тис. грн. для розрахунків з лісгоспом за деревину. Акредитив безвідзивний, з депо­нуванням коштів у виконуючому банку; умовою використання акредитиву є заборона його часткового використання постачальником;
  
• № 13 — від будівельно-монтажного управління з Полтави для розра­хунків із цементним заводом на суму 80 тис. грн. Акредитив відзивний, непокритий;
  
• № 20 — від Сумського заводу на ім’я заводу «Луцьккабель» для розрахунків за кабельну продукцію. Акредитив безвідзивний, з покриттям у виконуючому банку, платежі за акредитивом — проти залізничних квитанцій без акцепту уповноваженого покупця, сума акредитиву — 115 тис. грн.
  

17 квітня до банку «Полісся» надійшли від постачальників реєстри документів:

• від лісгоспу на 125 тис. грн. про відвантаження продукції Київському деревообробному комбінату;
  
• від цементного заводу про відвантаження цементу на 60 тис. грн. із повідомленням про відмову цементного заводу від подальшого викорис­тання акредитива;
  
• від заводу «Луцьккабель» про відвантаження продукції Сумському заводу на 115 тис. грн. На реєстрах рахунків, які подав до банку завод «Луцьккабель», були зроблені акцептовані написи уповноваженої особи заявника акредитиву.
  

Завдання 3.7

1. Назвати дії банку «Полісся» в Луцьку при одержанні заяв про виставлення акредитивів від банків-емітентів.

2. Що зробить виконуючий банк, одержавши від постачальників реєстри документів та транспортні документи?

3. Дії виконуючого банку з невикористаним залишком акредитиву після закінчення його строку дії або відмови постачальника від подальшого використання акредитиву.

4. Назвати позитивні та негативні властивості акредитивної форми розрахунків.


Ситуація 3.8. До комерційного банку «Славутич» Києва 27 січня надій­шли заяви про відкриття акредитивів:

• на суму 550 тис. грн. на ім’я заводу «Укркабель» для розрахунків за кабельну продукцію. Акредитивоподавач — Сумський завод, платежі — проти залізничних квитанцій без акцепту уповноваженої особи покупця і сертифіката якості продукції;
  
• на 200 тис. грн. на ім’я цегельного заводу від Черкаського будівель­но-монтажного управління; строк дії акредитиву у виконуючому банку — 10 лютого; платежі — з акцептом уповноваженої особи платника.
  

Зазначені акредитиви покриті, з депонуванням коштів у виконуючому банку.

4 лютого до банку «Славутич» надійшли реєстри документів від заводу «Укркабель» на 300 тис. грн. Цього самого дня виконуючий банк одержав телеграфне повідомлення від Черкаського будівельно-монтажного управ­ління про те, що з огляду на транспортні обставини в постачальника строк дії акредитиву у виконуючому банку продовжено до 18 лютого.

Завдання 3.8

1. Назвати дії комерційного банку при одержанні заяв про виставлення акредитиву від банку-емітента.

2. Дії банку «Славутич» щодо одержаних від заводу «Укркабель» реєстрів документів на 300 тис. грн.

3. Що зробить виконуючий банк з одержаним повідомленням про продовження строку дії акредитиву, виставленого на цегельний завод?

4. Назвати особливості оплати реєстрів документів за умови їх акцепту уповноваженим покупця.

5. Коли покупець може відмовитись від оплати реєстрів документів?

Ситуація 3.9. Меблева фабрика 6 квітня звернулась до комерційного банку «Кредит» у Києві з проханням відкрити два акредитиви для розра­хунків з постачальниками сировини в порядку разових поставок:

• № 1 — для розрахунків з Волинським ліспромгоспом на 90 тис. грн.; строк закриття акредитиву у виконуючому банку — 16 квітня; термін проходження документів спецзв’язком між банками — 4 дні; акредитив безвідзивний, покритий з депонуванням власних коштів клієнта на окремому рахунку в банку-емітенті.
  
• № 2 — для розрахунків з Львівською лісобазою на 145 тис. грн.; акредитив непокритий, безвідзивний; строк закриття акредитиву у вико­нуючому банку — 14 квітня, а нормативний термін проходження доку­ментів між банками — 3 дні.
  

13 квітня комерційний банк «Кредит» одержав від виконуючих банків реєстри документів та інші передбачені умовами акредитиву документи, які засвідчили відвантаження продукції відповідно на 90 та 145 тис. грн. На поточному рахунку меблевої фабрики станом на 13 квітня коштів немає.

Завдання 3.9

1. Що зробить банк із заявами меблевої фабрики? Які записи по рахунках повинен зробити банк?

2. Визначити строки закриття акредитивів у банку-емітенті.

3. Назвати особливості розрахунків акредитивами, коли кошти броню­ються в банку-емітенті, а також коли виставляється непокритий акредитив.

4. Що зробить банк-емітент з отриманими реєстрами документів?


Ситуація 3.10. Деякі юридичні та фізичні особи (перелік подається далі) звернулися до комерційного банку «Кредит» з проханням видати їм чекову книжку (розрахунковий чек) для здійснення розрахунків з постачальниками:

• швейна фабрика — для розрахунків з шовковим комбінатом;
  
• податковий орган — для повернення платникам податків надмірно сплачених ними сум податків;
  
• мале підприємство «Каштан» — для розрахунків із базою буді­вельних матеріалів;
  
• заготівельна організація — для розрахунків з населенням за одержану від нього сільськогосподарську продукцію;
  
• колективне сільськогосподарське підприємство — для розрахун­ків з організацією з постачання мінеральних добрив;
  
• підприємець В.В. Петров— для розрахунків з цегельним заводом;
  
• вкладник банку М.М. Сидоров— для розрахунків з магазином за придбаний автомобіль.
  

Завдання 3.10

1. Назвати види чеків, які застосовуються при безготівкових розрахунках.

2. Як комерційний банк «Кредит» вирішить питання видачі чекових книжок (розрахункових чеків) своїм клієнтам?

3. Які банківські рахунки використовуються під час видачі чекової книжки (розрахункового чека) і під час оплати чеків?