Основні підходи до вивчення когнітивного розвитку молодших школярів
| Вид материала | Документы |
- Вданій статті розглядається проблема формування соціально-емоційної компетентності, 149.57kb.
- Методика формування творчої особистості учнів на уроках математики 2 Класифікація, 616.58kb.
- Розвиток творчих здібностей молодших школярів, 28kb.
- Виступ та методичні рекомендації «Самопідготовка як засіб створення оптимальних психолого-педагогічних, 589.68kb.
- Творчі завдання на розвиток продуктивного мислення молодших школярів на уроках математики, 233.03kb.
- ─найважливіша умова успішного навчання молодших школярів. Ковальова Вікторія Іванівна,, 183.7kb.
- План: Роль розвитку навичок сприйняття музики для музично-естетичного виховання. Формування, 271.51kb.
- Інноваційні підходи та засоби фізичної культури, 128.84kb.
- Позаурочної виховної діяльності шкіл важлива умова формування самостійності молодших, 122.41kb.
- Трибуна педагогічного досвіду, 126.63kb.
Основні підходи до вивчення когнітивного
розвитку молодших школярів.
Т.М.Лисянська (НПУ імені М.П.Драгоманова)
Успішність особистості вчителя визначається успішністю управління навчально-виховним процесом в школі. Одним із його завдань є управління когнітивним розвитком учнів. Метою дослідження є показати шляхи вивчення когнітивного розвитку учнів молодших класів.
На основі узагальнення знань вікових тенденцій когнітивного розвитку молодших школярів, встановлених вітчизняними і зарубіжними дослідниками, можна визначити шляхи вивчення когнітивних процесів в учнів з різними навчальними досягненнями, а також пояснити залежність особливостей цих процесів від дидактичних структур.
Важливим завданням цього етапу є вивчення когнітивних структур та на його основі диференціювати способи успішності високовстигаючих, середньовстигаючих та слабовстигаючих учнів, оскільки ці групи школярів не однорідні за способами пізнання світу і створення його образу.
Аналіз досліджень вікових тенденцій когнітивного розвитку показав, що, як правило, для вивчення сприйняття використовують методики, які включають в себе пред'явлення кількох стимулів, що відрізняються один від одного. На думку когнітивістів, сприйняття розвивається з розвитком навички інтегрувати різноканальну сенсорну інформацію. Когнітивісти стверджують, що на сприйняття впливає знання. Іншими словами, сенсорна і перцептивна обробка інформації відбувається у двох напрямках. Процес сприйняття у своєму розвитку зобов'язаний комплексності, тобто успішність сприйняття залежить від міцності його кореляцій з увагою. Увага допомагає відбирати інформацію для подальшої обробки.
Згідно Піаже, діти починають розуміти світ, використовуючи схеми, психологічні структури, що організують досвід. Схеми - це ментальні категорії взаємопов'язаних подій, предметів і знань. Ці схеми змінюють свій базис упродовж розвитку. Так, діти молодшого шкільного віку користуються схемами, які ґрунтуються на функціональних принципах. Схеми постійно
змінюються, пристосовуючись до досвіду дітей. В дійсності інтелектуальна адаптація включає взаємодію двох процесів: асиміляції і акомодації. Асиміляція відбувається, коли новий досвід легко включається в існуючі схеми. Акомодація - коли схеми коректуються і видозмінюються на основі досвіду, що свідчить про вплив знань, розуміння на сприйняття. Різні підходи роблять акцент на ролі досвіду у сприйнятті, але тільки когнітивні теорії стверджують, що знання може впливати на сприйняття.
Згідно теорії Піаже, всі діти проходять чотири стадії когнітивного розвитку в одному й тому ж порядку, але одні діти роблять це швидше інших. Молодшим школярам властива стадія конкретної операції. Конкретно-операціональне мислення засноване на розумових операціях, які дають несуперечливі результати і є зворотними. Егоцентризм зменшується із збільшенням в учнів досвіду. Це мислення має свої обмеження, галуззю відчутного і реального, але, в цілому, є важливим когнітивним досягненням.
Інформаційний підхід, як один з основних підходів до когнітивного розвитку, розглядає людське мислення як засноване на ментальних апаратних засобах і ментальних програмах Всі теоретики інформаційного підходу в цілому згодні з поділом ментальних апаратних засобів на три компоненти: сенсорну пам'ять, оперативну і довготривалу пам'ять.
Всі теорії когнітивного розвитку намагаються пояснити, як взаємодія набутого досвіду і ментальних структур приводить до когнітивного росту.
У процесі вікового розвитку діти використовують більш швидкі, точні і легкі в реалізації стратегії. У молодших школярів формуються більш ефективні стратегії, збільшується обсяг оперативності пам'яті. Удосконалюються гальмівні механізми, поступово автоматизуються когнітивні процеси (наприклад, сприйняття тексту, прикладів, задач, запам'ятання віршів), збільшується швидкість обробки інформації.
У початковій школі діти починають використовувати вже більш потужні стратегії. Наприклад, 7-8 річні діти використовують багаторазове повторення того матеріалу, який потрібно запам'ятати. Молодші школярі
починають розрізняти різні види мнемічних задач і визначати, які стратегії найбільш ефективні для розв'язування кожної з них.
Таким чином, успішне научіння і запам'ятання включають визначення цілей в задачах запам'ятання і вибір відповідних стратегій.
Виходячи з суті когнітивного розвитку, що полягає у розвитку психічних процесів пізнання, отримання інформації, її організації, розв'язання задач і запам'ятання, була створена система діагностичних завдань, сутність яких вимагала розрізнення буквеного матеріалу, виявлення оперативної і логічної пам'яті, а використані функціональні проби І.В.Дубровіної здатні актуалізувати розумові операції, якими учень користується в своїй життєдіяльності. Основними методами дослідження є експеримент і спостереження.