Міністерство освіти І науки україни

Вид материала

Документы

Содержание Аналіз технічного завдання Проектування бази даних Концептуальне моделювання предметної області Обґрунтовування вибору СУБД Логічне проектування бази даних Розробка додатку Рекомендації щодо складання пояснювальної записки до курсового проекту Титульний лист Аналіз предметної області Концептуальне моделювання предметної області Вибір та обґрунтування СУБД Логічне проектування бази даних Розробка додатку Загальні вимоги до оформлення курсового проекту Вимоги до оформлення пояснювальної записки 3.1.1 Оформлення основного тексту пояснювальної записки 3.1.2 Заголовки розділів та підрозділів 3.1.3 Перелічення, знаки та числа в тексті 3.1.4 Скорочення, умовні позначки, одиниці вимірів, розмірність 3.1.6 Оформлення таблиць та списків 3.1.7 Оформлення рисунків та графіків ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 335.34kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 283.15kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 32.42kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
• Міністерство освіти І науки україни положенн я про організацію фізичного виховання, 306.47kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

Факультет інформатики та обчислювальної техніки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до курсового проекту з дисципліни

“ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ”

для студентів спеціальностей

6.091501”Комп’ютерні системи та мережі»

6.091503”Спеціалізовані комп’ютерні системи”

напрямку 0915»Комп'ютерна інженерія”

денної форми навчання

2010

Укладачі: Т.О.Паромова, ст.викладач


Рецензент: Р.К. Кудерметов, доцент, к.т.н.


Відповідальний за випуск: Паромова Т.О.


Затверджено

на засіданні кафедри

“Комп’ютерні системи та мережі»


Протокол №_1____

від “06 09.2009

1. Загальні положення

Курсовий проект з дисципліни “Організація баз даних»(ОБД) виконується після вивчення теоретичного матеріалу курсу, виконання лабораторних робіт.

Метою курсового проекту є закріплення теоретичних знань з дисципліни «Організація баз даних» (ОБД), навичок, отриманих при виконанні лабораторних робіт, і надбання практичних навичок розробки додатку для обробки інформації з використанням сучасної СУБД.

Кожен студент отримує індивідуальне завдання на розробку інформаційної системи у середовищі СУБД. Предметна область для проектування може бути обрано студентом самостійно за узгодженням або за вказівкою керівника. При виконанні курсового проекту має бути розроблений додаток з обробки бази даних, яка відповідає предметній області згідно завдання.

За результатами курсового проектування студент складає пояснювальну записку, зміст якої наведений у розділі 3. Можливі формулювання основних елементів пояснювальної записки наведені у прикладах.

Навички, яки отримує студент при проектуванні баз даних, необхідні при виконанні дипломного проекту.

2. Послідовність проектування інформаційної системи

Проектування інформаційної системи – це складний процес, якій вимагає знань у різних галузях інформаційних технологій та досконале знання специфіки функціонування підприємства, для якого створюється інформаційна система. Але при всій різноманітності можна виділити декілька обов’язкових етапів проектування:

1. Визначення вимог до системи, тобто визначення діапазону дії та меж використання додатку бази даних, складу користувачів їх кваліфікації та галузей застосування системи.
   
2. Аналіз вимог користувачів - аналіз тієї інформації про організацію, що підлягає автоматизації. Вимога - це деяка функція, яка має бути включена у створювану систему.
   
3. Проектування бази даних.
   
4. Вибір СУБД, у середовищі якої буде створюватись додаток.
   
5. Розробка додатку – проектування інтерфейсу користувача для роботи з базою даних.
   

1. Складання докладного опису предметної області

Проектування будь якої інформаційної системи починається зі складання докладного опису предметної області. Предметна область – область або явища реального миру, інформація про яких зберігається в базі даних, є джерелом зв'язаних даних при проектуванні. Наприклад, деканат, склад, облік робочого часу.

У завданні на курсове проектування визначається тільки предметна область системи. При складанні опису предметної області перш за все з’ясовується мета проектування. Метою проектування може бути:

1. автоматизація окремих операцій технологічного процесу обробки інформації;
   
2. зменшення часу складання звітів з роботи підприємства;
   
3. зменшення вірогідності помилок при веденні облікових операцій на підприємстві;
   
4. прискорення прийняття рішень на підставі достовірної інформації, яка зберігається у базі даних;
   

Складання докладного опису предметної області необхідно починати зі збору інформації про діяльність підприємства та потреби користувачів.

При складанні опису предметної області визначаються:

1. перелік об’єктів та процесів, які підлягають автоматизації та інформація про які зберігається у базі даних.
   
2. властивості об’єктів та процесів;
   
3. зв’язки між об’єктами та процесами;
   
4. види обробки інформації, що виконується за допомогою розроблюваного додатку;
   
5. звітувальні документи;
   
6. кваліфікація робітників, що користуватиметься розроблюваним додатком.
   

Цей опис складається шляхом дослідження інформаційних потоків підприємства. У разі якісного складання опису предметної області забезпечується адекватність розроблюваній у подальшому моделі бази даних реальній предметній області, попереджаються можливі помилки проектування.

Приклад1

Інформаційна система "Поліклініка"

В поліклініці працюють дільничні лікарі і фахівці. Розклади лікарів стабільні і задані на тиждень. У розкладі вказані час прийому та кабінет. У одному кабінеті можуть працювати різні лікарі, але тільки в різний час. Лікарі працюють у дві зміни: 1-а зміна з 7:00 до 13:00, 2-а зміна з 13:00 до 19:00. Кількість кабінетів складає 20 шт.

В поліклініці існують 3 спеціальні процедурні кабінети, де наперед розписаний допустимий розклад проведення процедур, в ці кабінети пацієнти мають прямувати або записуватися самостійно. В поліклініці ведеться облік наданих послуг, кожен пацієнт має право на деяке число безкоштовних послуг, якщо він має медичну страховку. При перевищенні ліміту послуги можуть надаватися за плату.


Приклад 2

Готель має в своєму розпорядженні номери з різним рівнем сервісу, комфортності і, відповідно, оплати. Однією з характеристик номера є його тип. У готелі існують наступні типи номерів: люкс - багатокімнатний номер з високим рівнем сервісу, комфортності і обслуговування; напівлюкс - номер меншою, ніж люкс, площі, але з достатнім рівнем сервісу і комфортності; одномісний або двомісний номер з мінімальним рівнем сервісу; багатомісний номер, також з деяким рівнем сервісу. Вартість для номерів типу люкс і напівлюкс встановлюється як вартість всього номера (у добу), незалежно від кількості тих, що проживають в номері. Вартість мешкання в одно-, двух- і багато-місцевих номерах встановлюється для однієї людини (у добу). Номери і місця в номерах можуть бронюватися. За наявності телефону в номері користування міжміським телефоном оплачується окремо по фактичних рахунках.

Всі громадяни, що прибувають і розміщувані в готелі, при вселенні повинні заповнити картку реєстрації. Крім того, для розрахунків з клієнтами адміністрація готелю заводить розрахункові картки, які містять дані про розміщення клієнта, надані послуги і всі розрахунки з ним. Для номерів типу люкс і напівлюкс розрахункова картка може заводитися тільки для одного клієнта, що оплачує номер.

Будь-який номер в готелі має номер, по якому ведеться облік тих, що проживають в готелі. Цю властивість номера в подальших описах називатимемо номером кімнати (незалежно від фактичної кількості кімнат в номері).

При вибутті клієнта дані про нього зберігаються в архіві.

2.