Geum.ru

Мокм управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Описова стаття про документи НАФ, що зберігаються в Миколаївському обласному краєзнавчому музеї

1. Миколаївський обласний краєзнавчий музей (МОКМ) Управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації.

2. Адреса: м.Миколаїв, вул. Декабристів, 32, Набережна, 29, тел./факс 47-07-16, 47-07-19, E-mail: okm@aip.mk.ua, Веб-сторінка: oject.mk.ua/krv

3. Транспорт:
  • тролейбус №№ 2, 5, зуп, вул.. Декабристів.
  • трамвай №№ 1, 3, зуп, вул.. Декабристів.
  • маршрутні таксі №№ 8, 20, 21, 53, 87, зуп. вул. Декабристів.

4. Час роботи:

понеділок – п’ятниця з 8-00 до 17-00,

перерва з 12-00 до 13-00.

5. У 1913 р. в м.Миколаїв створений природничо-історичний музей, який у 1920 р. розділений на два музеї: природничий та історико-археологічний. У 1935 р. історико-археологічний музей об’єднано з художнім в один художньо-історичний, який у 1938 р. перейменований в історичний, у 1949 р. – в історико-краєзнавчий. У 1950 р. відбулося злиття природничого і історико-краєзнавчого музеїв в один – Миколаївський обласний краєзнавчий музей. З 1920 р. перебував у віданні Миколаївського губернського відділу народної освіти, з 1923 р. – Миколаївської окружної інспектури народної освіти, з 1931р. – Миколаївського міського відділу народної освіти, з 1937 р. – Миколаївського обласного відділу у справах культурно-освітніх установ, з 1953 р. – Миколаївського обласного управління культури, з 1995 р.- Управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації.

7. Структурного підрозділу, який би зберігав документи НАФ, немає. Діють групи зберігання: “Документи”, “Фотографії”, “Пам’ятки звукозапису”.

8. У групі “Документи” зберігається 30868 од.зб. за 1616-2006 рр. (паперова основа, пергамент, дерево, метал, тканина).

Група “”Фотографії” складає 9510 од.зб. за 1861-2006 рр. (фотопапір, кераміка).

Група “Пам’ятки звукозапису” вміщує 509 од.зб. за 1944-2006 рр. (кіноплівка, відеоаудіокасети, магнітна плівка, платівки вінілові).

Загальна кількість одиниць зберігання документів НАФ становить 40887 за 1616-2006 рр.

9. Найдавнішими документами краєзнавчого музею є рукописні книги та стародруки кириличного шрифту: “Евангелие учительнеє” (1616 р.), “Требник” київського митрополита Петра Могили (1646 р.), рукописні церковні книги (XVIII-XIX стст.)

З офіційних документів, що відображають суспільно-політичне життя краю періоду до 1917 року, зберігаються Маніфести російських імператорів про оголошення війн з Туречиною 1768-1774 рр., 1784-1791 рр., Кримської війни 1853-1856 рр., початок війни з Німеччиною 1914 р. та про укладення мирних договорів; Маніфест про відміну кріпосного права у 1861 р., Положення про устрій дворових людей, що вийшли із кріпосної залежності, грамоти імператорів про присвоєння чинів, рапорти про розшук та повернення селян-втікачів, проданих в казенне відомство графом Розумовським, герби родів Потьомкіних, Голенищевих-Кутузових, Суворових-Римнікських, герб воєнно-портового міста Миколаєва 1883 р., ревізькі сказки, рапорти міських чиновників, грамоти на дворянство, генеалогічні таблиці, шлюбні документи селян.

В музеї зберігається колекція документів Миколаївського Адміралтейського собору (1822-1863 рр.): офіційні листи, відношення, свідоцтва, ордери на здійснення молебнів, запрошення настоятелів собору на освячення закладки будинків, кораблів; витяги із метричних книг.

Розвиток капіталізму в Росії захопив і Миколаїв. Значна кількість документів, що зберігаються в музеї, відображають заснування та діяльність крупних промислових підприємств. Є документи про відкриття у 1862 році морського торгового порту і таможні, зберігаються дозвіл на вхід до порту іноземним суднам, діаграми про збільшення експорту товарів через торговий порт, правила про старост в портах, оголошення про набір учнів у торговельні класи.

У 1890 році став до ладу плугобудівний завод братів Донських (завод “Дормашина”). Зберігається свідоцтво, видане Миколаївською загальною ремісничою управою купцю 2-ої гільдії Л.Ф.Донському, свідоцтва і дипломи на отримання медалей на сільсько-господарських виставках за плуги, борони, букери та інші землеробські знаряддя; грамота, вручена заводу в зв'язку з одержанням золотої медалі на міжнародній промисловій виставці у 1898 році.

Суднобудування до 1917 року представлене документами “Товариства миколаївських заводів і верфів”, суднобудівних заводів “Наваль”, “Руссуд”, “Чорноморський”. Це проспекти ескадрених міноносців, лінійних кораблів з описанням їх головних елементів, креслення підводного човна (1908 р.). Зберігаються документи про створення Російського товариства пароплавства і торгівлі (1856 р.): рукопис доповідної записки флігель-ад'ютанта М.А.Аркаса, статут Миколаївського відділення Російського товариства, угоди на побудову металевих барж, звіти і пояснювальні записки до них Миколаївського відділення Російського товариства за 1856-1865 рр.; накази директорів суднобудівних заводів.

Діяльність політичних організацій, зокрема Миколаївського комітету РСДРП, відображена в багаточисленних листівках, відозвах, прокламаціях. Є документи про перший антивоєнний страйк 1916 р. в Миколаєві, підготовлений більшовиками: тексти вимог робітників, накази дирекцій суднобудівних заводів, донесення жандармів, заяви старост, телеграма градоначальника, оголошення про закриття заводів.

З документів періоду Української народної республіки є обіжники, розпорядження, відозви Центральної ради та Директорії (1917-1919 рр.).

Діяльність місцевих органів державної влади та суспільно-політичне життя Миколаївщини за радянських часів відображені в постановах і розпорядженнях Миколаївського губвиконкому за 1922 рік, звітах Миколаївського окрвиконкому за 1923-1928 рр., звітах Миколаївського окружкому КП(б)У XIV партконференції за 1927 рік, урядових телеграмах делегатам Всесоюзних і обласних партійних конференцій, соціалістичних зобов’язаннях трудових колективів, почесних грамотах переможців соцзмагання, трудових рапортах про виконання планів п’ятирічок.

В документах музею висвітлюється діяльність підпільних організацій і партизанських загонів: відозви, листівки, довідки про діяльність “Миколаївського центру”, списки членів підпільних груп, зведення Радінформбюро, які розповсюджували члени комсомольської підпільної організації “Партизанська іскра”, Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження Первомайської районної комсомольської організації орденом Вітчизняної війни I ступеня за мужність і відвагу, проявлені у роки Великої Вітчизняної війни.

Окремі документи, зібрані музеєм, розповідають про окупаційний режим на території області у 1941-1944 рр. та звільнення області у 1944 р.: карта Миколаївської області періоду окупації на німецькій мові, зразки печаток військової комендатури, якими користувались підпільники, тимчасове посвідчення, що видавалось населенню фашистами, фотогазета “Запомни, отомсти...” (документи про звірства фашистів на окупованій території), плани взаємодій, схеми бойових операцій по визволенню Миколаївської області, бойовий листок політуправління Чорноморського флоту “Безсмертний подвиг Миколаївського десанту” (1944 р.), Указ Президії Верховної Ради СРСР про присвоєння звання Героїв Радянського Союзу 68-и учасникам героїчного десанту К.Ф.Ольшанського.

Суднобудування за радянських часів представляють такі документи: соціалістичні зобов’язання трудових колективів суднобудівних заводів, рапорти про виконання їх виробничих планів, альбом “Суднобудівники-народному господарству” (про роботу Чорноморського суднобудівного заводу), “Технічний прогрес на суднобудівному заводі ім.61 комунара”, запрошення на спуск кораблів та ін.

Про розвиток сільського господарства в області розповідають плакати, листівки, брошури, почесні грамоти, якими нагороджувались колективи колгоспів, радгоспів, доярки, механізатори; дипломи учасників Всесоюзної виставки досягнень народного господарства (ВДНГ) та обласних сільськогосподарських виставок, свідоцтва про занесення до обласної книги трудової слави передових колективів, переможців соцзмагання. Схема-карта Інгулецької зрошувальної системи в Миколаївській і Херсонській областях.

Окремі документи характеризують розвиток транспорту: звіти Миколаївського морського торгового порту, схеми трамвайних маршрутів м.Миколаїв.

Багаточисленні документи розповідають про розвиток народної освіти і культури на Миколаївщині. Серед них – нариси з історії Миколаївського кораблебудівного інституту (НКІ) та про наукову, педагогічну і громадську діяльність ректора НКІ М.М.Александрова, рукописний журнал з підбіркою навігаційних карт для кругосвітнього плавання на яхті “Ікар”, програми щорічних науково-методичних конференцій “Могилянські читання”. Зберігаються почесні грамоти, дипломи вузів Миколаєва.

В музеї зберігається колекція документів дитячої музичної школи імені М.А.Римського-Корсакова. Це поздоровчі телеграми випускників школи з нагоди ювілейних дат школи (70-річчя та 75-річчя з дня заснування), оголошення та програми звітних концертів учнів і концертів викладачів школи.

Колекція документів про святкування 100-річчя Миколаївського зоопарку (2001 р.) містить матеріали конференції, присвяченій цій даті, буклети, календарі, плакати, запрошення та ін.

Представляють інтерес колекція рекламних театральних афіш, листівок за 1926- 1928 рр., програми, плакати, афіші спектаклів театрів Миколаєва.

Ряд документів відносяться до історії старогрецької колонії Ольвії, залишки якої знаходяться на правому березі Бузького лиману, біля с.Парутине Очаківського району. Серед них копія акта огляду розкопок на території Ольвії, складеного археологічною комісією в зв'язку з прийняттям Ольвії під охорону волвиконкому (1919 р.), опис інвентаря археологічної комісії, проект інструкції по проведенню археологічних робіт, конспект доповіді “Територія Півдня України щодо її зв’язку зі стародавнім малоазійським культурним комплексом Ольвія та Мілет”. Стаття доцента Болтенка М.Ф. “Значення острова Березань в спільній боротьбі народів проти турецьких загарбників” (1954 р.).

В музеї формується колекція документів з історії Миколаєва і області періоду незалежності України: документи по виборах Президента України, депутатів до Верховної Ради та обласної ради, міських голів; про проведення референдуму, створення партій та об’єднань громадян, економічні перетворення в області, розвиток культури тощо (плакати, афіші, листівки, програми, статути партій, фотогазети та ін.).

Цінними являються картографічні матеріали музею: палеографічні карти, карти ранньослов’янських поселень і могильників на території сучасної Миколаївщини, карти-плани Херсонської губернії та Миколаєва XIX-поч.XX століть, плани адміралтейських поселень, складені в першій половині XIX ст., карта-план Миколаєва 1927 року з хронологією найважливіших подій в місті; генеральний план морського комерційного порту, креслення казенних будівель, казарм морського відомства, плани і креслення соборів і церквів. Є план фортеці і передмістя Очакова (оригінал) за 1788 рік, плани міст Вознесенська і Ольвіополя, поселення Богоявленського з описанням земель, що належали Г.О.Потьомкіну і графині Браницькій.

З документів особового походження слід відзначити документи М.М.Аркаса, автора опери “Катерина” на сюжет одноіменної поеми Т.Г.Шевченка, популярної “Історії України – Русі”, засновника товариства “Просвіта” в Миколаєві, які відч, що зберігається в держархіві. Це генеалогічна таблиця дворянського роду Аркасів, план дачі в с.Стара Богданівка – володіння Аркасів (1893 р.), щоденник М.М.Аркаса за 1875 рік, клавір опери “Катерина”, чорновики рукописних листів М.М.Аркаса до М.Л.Кропивницького. Зберігається календар “Просвіти” за 1910 рік з некрологом “Микола Аркас”, дослідження М.Д.Лагути, присвячене життю і творчості Аркаса, в якому висвітлюється робота Аркаса над “Історією України – Русі” та проблеми, пов’язані з негативною рецензією М.Грушевського на “Історію...”, програма аркасівських читань Миколаївського державного педагогічного інституту (1997 р.).

Заслуговують на увагу документи вченого-археолога, дослідника Ольвії Б.В.Фармаковського: листи Б.В.Фармаковського директору Миколаївського історико-археологічного музею Ф.Т.Камінському про організацію Ольвійської археологічної експедиції, про залучення до робіт українських археологів, склад експедиції, фінансування її та ін. (1925-1927 рр.).

В музеї зберігаються чорнові рукописні вірші Марка Лисянського-поета, уродженця Миколаєва, присвячені Миколаєву, афіші та програми творчих вечорів поета в Миколаєві, записна книжка, блокноти, запрошення на зустрічі з миколаївськими поетами.

Представляють інтерес листи льотчика-космонавта, Героя Радянського Союзу, почесного громадянина м.Миколаїв Г.С.Титова публіцисту, педагогу, вчителю батьків Г.С.Титова А.М.Топорову. Зберігається книга Г.С.Титова “Голубая моя планета” з автографом автора.

Зберігаються зібрані музеєм нагороджувальні листи, посвідчення до медалей, орденські книжки, запрошення, вітальні адреси, почесні грамоти, записні книжки, мандати та інші документи Героїв Радянського Союзу-учасників визволення Миколаївської області від німецько-фашистських окупантів, учасників підпілля, Героїв Соціалістичної Праці, передовиків виробництва, місцевих партійних і радянських діячів, письменників, заслужених і народних артистів УРСР та ін.

Документи, що знаходяться у фондах музею, надійшли від гласного міської думи, члена міської управи Францева Е.П., поетів Лисянського М.С., Кременя Д.Д., Январьова Е.І., голови музейної комісії, юриста, громадського діяча Гайдученка С.І., краєзнавців, військових істориків, мешканців м.Миколаїв та ін.

Фотодокументи, зібрані музеєм, - одне з важливих джерел, що висвітлює історію краю.

Фотодокументи представляють собою індивідуальні знімки і фотопортрети видатних флотоводців, діяльність яких пов’язана з Миколаєвом, головних командирів Чорноморського флоту і портів, миколаївських військових губернаторів, керівників і членів Миколаївського комітету РСДРП, учасників революційних подій 1905-1907 рр., зокрема, фотознімки лейтенанта П.П.Шмідта - керівника повстання на крейсері “Очаков” у 1905 році, керівників і учасників повстання на броненосці “Потемкин”, побудованого Миколаївським адміралтейством, Вакуленчука, Матюшенка та ін., учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн, підпільно-партизанського руху, Героїв Радянського Союзу і Героїв Соціалістичної Праці, передовиків виробництва в промисловості і сільському господарстві, заслужених і народних артистів УРСР, заслужених лікарів, вчителів тощо.

Заслуговують на увагу фотопортрети видатних діячів науки і культури: Ф.О.Бредихіна (народився і жив в Миколаєві 11 років) – основоположника першої російської астрономічної школи, В.І.Даля – вченого, етнографа, автора “Толкового словаря живаго великорусского языка”, композиторів М.П.Мусоргського, М.А.Римського-Корсакова, російського письменника В.М.Гаршина, російської актриси В.Ф.Комісаржевської, радянського актора і режисера В.Е.Мейєрхольда, котрі побували в Миколаєві; М.Л.Кропивницького, П.К.Саксаганського, М.К.Заньковецької, М.К.Садовського, які приїжджали до міста на гастролі.

Тематичні фотодокументи – це фотознімки видів міста Миколаєва, його вулиць, площ, перших будівель міста, соборів, церквів, пам’ятників.

Суднобудування представлене фотознімками загальних видів суднобудівних заводів, головних контор, елінгів, кораблів, побудованих на миколаївських заводах, процесів побудови суден, групових знімків корабелів, церемоній закладки, спуску, освячення суден.

Миколаїв – батьківщина видатного флотоводця С.О.Макарова. В музеї зберігаються фотодокументи про С.О.Макарова: будинок, в якому у 1848 р. народився Макаров, фотокопії повного послужного списку адмірала, знімки кораблів, що носять його ім'я.

Зважаючи на те, що в держархіві відсутні будь-які документи на паперовій основі про ракетний завод в Миколаєві, цінними являються фотокопії креслень будівель ракетного заводу (1867 р.), фотознімки загального виду заводу, генерального плану місцевості, відведеної під будівництво заводу, фотовіньєтка групи робітників заводу (1893 р.).

В фотодокументах відображено проведення ювілеїв, роковин, пов’язаних з історичними датами.

Незначна кількість кінодокументів в основному відноситься до воєнної тематики (кінофільми “Велика Вітчизняна війна”) та на краєзнавчі теми.

Частина відеодокументів присвячена релігійній темі, а також заповіднику “Ольвія”.

Зберігаються грампластинки і магнітофонні записи старовинних та сучасних українських пісень, спогадів героїв війни і праці, записи голосів космонавтів.

Копії документів, які є у фондах музею, зроблені з оригіналів, що зберігаються в Державному архіві Миколаївської області, Російському державному архіві Військово-Морського Флоту, Російському державному військово-історічному архіві та ін.

9. Внутрішній довідковий апарат до документів НАФ:
  • загальна книга надходжень,
  • інвентарна книга,
  • картотеки: загальна предметна, тематико-хронологічна, алфавітна (іменна).

По групах “Документи” та “Фотографії” є неопубліковані каталоги:
  • книги рукописні і стародруки (“Книги рукописные и старопечатные”) кириличних видань, XVII-XIX ст;
  • німецькі карти XVIII ст. із зібрання МОКМ;
  • каталог продукції миколаївських фотоательє 1858-1917 рр. із зібрання МОКМ.

10. Бази даних на документи НАФ не створювались.

11.Біблиотека музею була створена одночасно з музеєм в 1913 році. Коли у 1950 році з’єдналися історичний та природознавчий музеї м.Миколаєва і був створений обласний краєзнавчий музей, злилися і книжкові фонди цих музеїв. Так з’явилася бібліотека обласного краєзнавчого музею. Зараз фонди бібліотеки налічують 13075 примірників книг ХХ- поч.ХХІ ст.ст., 42 комплекта газет: «Південна правда», «Рідне Прибужжя», «Урядовий кур’єр», «Вечірній Миколаїв», «Культура та життя» та ін. за 2000-2006 р.р., 225 примірників журналів «Археологія», «Український історичний журнал», «Музеї України» та ін. за 2000-2006 р.р. Найбільш цінні дореволюційні книги передано до фондів музею.

12. –

13. Довідково-інформаційні видання:
  • Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Путівник. Херсон, 1962, 86 с..
  • А.Петраш. Музеи Николаева. Путеводитель. Одесса, издательство Маяк, 1979, 56 с.
  • Котко В.Ф., Мущинский П.Д. Они сражались на Николаевщине. Николаев, РИП «Рионика», 1995, 108с.
  • Миколаївці. Енциклопедичний словник. Миколаїв, видавництво «Можливості Кіммерії», 1999, 374 с.
  • Прогулянки по старому Миколаєву. Миколаїв, видавництво «Можливості Кіммерії», 1996, 87 с.
  • Гаркуша Н.М., Гриневич О.В., Кухар-Онишко Н.О. Історія Миколаєва. Підручник для школярів 5-х класів. Миколаїв, видавництво «Можливості Кіммерії», 2000, 85 с.
  • Кухар-Онишко Н. А., Пиварович В.Б. Жизнь и смерть светлейшего князя Григория Александровича Потемкина. Николаев, издательство «Возможности Кимерии», 2002,143с.
  • Березовська Т.В. Аркасівські місця на Миколаївщині. Миколаїв, видавництво «Атол», 2002, 12 с.
  • Александренко І.І. Лауреати обласної премії ім. Миколи Аркаса. Миколаїв, видавництво «Атол», 2003, 85 с.
  • Музейний часопис. До 90-річчя Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Миколаїв, видавництво «Атол», 2003, 167 с.


Заступник директора-

головний зберігач фондів Г.Б.Пікуль