Програми курсів та факультативів, які забезпечують профільне навчання І допрофільну підготовку
| Вид материала | Документы |
- Програми за якими викладається інформатика, 34.45kb.
- Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії: Варіативна складова, 141.39kb.
- Назва програми, місце І рік видання, 376.81kb.
- Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з біології, 40.79kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія, 884.29kb.
- Навчальна програма для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 586.62kb.
- Програми спеціальних та факультативних курсів з української мови, 276.6kb.
- Реферат на цикл наукових праць, 103.17kb.
- Мета програми Мета програми є подвійною: Підвищення кваліфікації вчителів в галузі, 94.44kb.
- «Математика в школі», 804.81kb.
Управління освіти Орджонікідзевської районної
в місті Харкові ради
Інформаційно-методичний центр
Программно – методичне забезпечення профільного навчання
в загальноосвітніх закладах Орджонікідзевського району м.Харкова
Харків - 2010
Программно – методичне забезпечення профільного навчання в загальноосвітніх закладах Орджонікідзевського району м.Харкова
Інформаційно-методичний збірник інформаційно-методичного центру управління освіти Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради
ЗМІСТ
Передмова………………………………………………
Законодавча та нормативно-правова база
профільного навчання…………………………………………
Законодавча та нормативно-правова база профільного
навчання у ЗНЗ ……………………………………
Нормативно-педагогічне забезпечення управління підготовкою профільного навчання та введення до профільної підготовки ……………………………
Програмне забезпечення навчальних дисциплін
профільного навчання………………………………
Програми курсів та факультативів, які забезпечують
профільне навчання і допрофільну підготовку ………
Тематичний каталог статей «Профільне навчання»
видавництва «Основа» ………………………
Основні дефініції профільного навчання ……………
Рекомендована література………………………
Передмова
У цьому посібнику показано наступність у використанні програм для окремих курсів за вибором та факультативів, починаючи з початкової школи і до старшої, їх залежність один від одного і необхідність. Подані матеріали можуть використовувати вчителі, які мають додаткові години для факультативів чи години інваріантної складової навчального плану в старшій школі для профільного навчання; заступники директора при наданні рекомендацій щодо курсу за вибором в основній і старшій школі та при затвердженні календарних планів учителів; методисти, які опікуються тими чи іншими циклами предметів.
Програми базуються на вимогах Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепції профільного навчання в старшій школі, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання та профілізацію старшої школи”, Державного стандарту базової та початкової середньої освіти, згідно з якими у старшій школі, з урахуванням конкретних умов, інтересів, нахилів учнів, формуються класи за напрямами профільного навчання.
Питання диференціації навчання і створення профільних класів уже перейшло в практичну площину. МОН України затвердило Типові навчальні плани, де закладена можливість виділення різної кількості годин залежно від обраного профілю, починаючи з початкової школи, прогнозувати той чи інший профіль. Профільні програми підготовлені на базі програми для загальноосвітньої школи 2001 року і є по суті варіаціями, адаптованими до потреб різних учнівських аудиторій. Вони враховують досвід апробації цієї програми та зберігають її концептуальні засади. Профільна диференціація курсу за умов „перехідного періоду” охоплює старшу школу (10-12 класи). Основу диференціації програми 10-12 класів складає загальна структура профільної школи, кількість годин, виділених на вивчення того чи іншого предмета.
Програми з базових дисциплін, затверджені Міністерством освіти і науки України, реалізують завдання освітніх галузей Державного стандарту освіти в Україні.
Особливого значення набуває вивчення курсів за вибором, факультативів. Курси за вибором варіативної складової навчального плану реалізуються програмами, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені відповідними управліннями освіти і науки як авторські.
Програми дають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту, добирати об’єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Враховуючи рівень підготовки учнів, їхні інтереси та нахили, вчитель може запропонувати свою логіку вивчення матеріалу з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін.
До програми можна вносити зміни щодо послідовності вивчення окремих тем, з урахуванням контингенту учнів, рівня їхньої підготовки, інтересів і здібностей. При цьому необхідно забезпечити засвоєння учнями базового змісту шкільних програм.
Резерв навчального часу, а також години на повторення навчального матеріалу вчитель може використовувати на власний розсуд, зокрема на повторення на початку навчального року за курс попереднього класу, як додаткові години на окремі теми, якщо вони важко засвоюються учнями, або для узагальнення й систематизації матеріалу при підсумковому повторенні.
Введення 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів та прийняття Концепції 12-річної школи, введення Державного стандарту освіти були переважно інструментами руйнування старої школи. А перехід до профільного навчання – це вже будівництво нової школи – магістральний шлях реформи. Профілізація змінить не тільки структуру навчального процесу, а й відносини між його учасниками.
Треба визнати, що Концепція профільного навчання в старшій школі повинна створювати необхідні для оновлення умови. В цьому розумінні в Концепції є два ключових моменти: вислів „загальноосвітні школи створюють” ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів, спецкурсів та курсів за вибором. Це означає, що школа, обравши напрям чи напрями спеціалізації, може сама формувати профіль, комбінуючи різні профілі та форми. Тобто школа може сформувати не тільки перелічені в Концепції профілі, а й інші, керуючись конкретними умовами (кадровими, соціальними, матеріальними, фінансовими) своєї школи.
Практична ефективність реалізації Концепції залежить від трьох умов:
Фінансування цього процесу.
- Наявність кадрового та навчально-методичного забезпечення.
- Реалізація основних ідей Концепції через навчальні плани та програми.
Саме свобода вибору, а не довантаження вчителів – це й умова, і результат якісної освіти, і велика відповідальність керівника закладу.
Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене, професійно зорієнтоване та індивідуальне вивчення циклу споріднених предметів.
Профільне навчання здійснюється за основними напрямами, які визначені державними навчальними планами. Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, спеціальні та курси за вибором.
Спецкурс – навчальна обов’язкова дисципліна, що охоплює яку-небудь конкретну галузь знань інваріантної частини навчального плану з обов’язковим введенням до розкладу і записом в журнал.
Курс за вибором – навчальний курс, що входить до складу профілю навчання, записується в журнал і в розклад занять. Основні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання.
Факультативи – понад програмний навчальний курс, необов’язкові для відвідування заняття.
Спецкурси, які введені до навчальних планів, є обов’язковими, незалежно від обраного профілю – це економіка, ОБЖ та правознавство. Простежимо наявність програмово-методичного забезпечення спецкурсів, які є сьогодні обов’язковими для всіх учнів незалежно від обраного профілю навчання. Засвоєння змісту освіти у загально навчальних закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечити загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів.
Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони є обов’язковими для учнів, які обрали профіль. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок інваріантної та варіативної складових навчального плану.
У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:
1. Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення.
2. Академічний рівень – обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які не є профільними.
3. Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію.
Таким чином, основні напрями профілізації визначаються структурою концепції профільного навчання в старшої школі (додаток), яка реалізується трьома шляхами:
• поглиблене вивчення предметів (починається в 10-12 класах);
• курси за вибором (передбачається їх введення ще в основній школі);
• індивідуалізація занять (робота з обдарованими дітьми).
а
РІШЕННЯ