Активізація мотивації участі підприємств у програмах недержавного пенсійного забезпечення громадян на основі врахування впливу податкових важелів

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Литвин Антон Юрійович,

Донецький університет економіки та права, м. Донецьк,

donuep_uchfin@meta.ua


АКТИВІЗАЦІЯ МОТИВАЦІЇ УЧАСТІ ПІДПРИЄМСТВ У ПРОГРАМАХ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН НА ОСНОВІ ВРАХУВАННЯ ВПЛИВУ ПОДАТКОВИХ ВАЖЕЛІВ


Подальший розвиток пенсійної реформи в регіонах України потребує активізації мотивації участі підприємств у програмах недержавного пенсійного забезпечення громадян на основі врахування впливу податкових важелів.

В необхідності цієї реформи на підприємствах сьогодні впевненні майже всі: більшість – в якості одержувачів пенсій, меншість – в якості роботодавців, наповнюючих пенсійний фонд.

Проблеми пов’язані з демографічною ситуацією в Україні призвели до того, що кількість платників пенсійних внесків перевищує кількість осіб пенсійного віку лише на 1,6 рази (і це у промислових регіонах із великою кількістю осіб зайнятих на виробництві), а к середині 2030-х років їх кількість може зрівнятися. Чисельність осіб пенсійного віку та платників пенсійних внесків і темпи старіння населення в регіонах України наведено на рис. 1 та 2.




Рис. 1 – Чисельність осіб пенсійного віку та платників пенсійних внесків, млн. осіб


При збереженні сучасної системи середня пенсія через 15-20 років може бути порівняна з середньою заробітною платою, тільки якщо відрахування до пенсійного фонду з одного працюючого будуть такими ж, як і середня заробітна плата. Розраховувати на фінансування з державного бюджету можна, але:

по-перше, витратна частина бюджету пенсійного фонду, на сьогодні, у 1,2 рази більше ніж доходна частина державного бюджету, тому розраховувати на безмірні дотації з держбюджету не можна;

по-друге, пенсіонери – це не тільки люди пенсійного віку, а ще існують такі пенсіонери, які отримують пільгові “дострокові” пенсії і вони в значній частині фінансуються з державного бюджету.






- Молодше 20 років - 20-59 років - 60 років та старіше


Рис.2. – Темпи старіння населення України


Страхування життя є універсальним інструментом для вирішення багатьох соціальних завдань на регіональному рівні. Насамперед, це матеріальне забезпечення особи після досягнення пенсійного віку чи у випадку втрати дієздатності через нещасний випадок. На Заході виплати за довгостроковими договорами страхування складають основу доходу громадян пенсійного віку.

Згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», з початку 2003 року підприємці України мають право відносити на валові витрати страхові внески за довгостроковими договорами страхування своїх співробітників в межах 15 % від заробітної плати кожного робітника.

Проте результати соціологічного опитування підприємств Донецького регіону свідчать про невикористання цієї норми закону та переваг, які вона надає.

Але не менш проблемним є і залучення молоді (працюючої на підприємствах) до регіональних програм страхування життя і це потребує рішення, оскільки молодь у майбутньому складатиме основний потенціал, як самого підприємства, так і більшість учасників накопичувальних програм страхування життя. І саме на молодь та її обізнаність у необхідності створення свого майбутнього сьогодні можуть розраховувати засновники та керівники регіональних підприємств.

Слід зазначити, що керівникам підприємств та підприємцям регіонального рівня конче необхідно звернути увагу на свій основний (трудовий) потенціал, який в найближчий час в умовах демографічної кризи та політичних змін може бути поставлений у скрутне становище і від цього страждатиме не тільки люди, а й промислове виробництво і суспільство в цілому.

З початку 2004 року Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає, що сума страхової виплати, викупна сума або їх частина отримана людиною за договором довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного страхування не включається до оподатковуваного доходу. Тому, у разі переходу з одного підприємства на інше або з відкриттям власної справи, громадяни зможуть і надалі користуватися довгостроковими програми страхування життя (в основному працездатна молодь).

Подальше впровадження пенсійної реформи на підприємствах регіонів є стратегічною метою регіонального розвитку цих підприємств, їх соціальної інфраструктури, а також забезпечення превентивних заходів по відтворенню та збереженню трудового потенціалу промислових підприємств.

В цілому для розвитку пенсійної реформи в регіонах Україні та стабілізації їх соціально-економічного стану, активізація мотивації участі підприємств у програмах недержавного пенсійного забезпечення громадян на основі врахування впливу податкових важелів розв’язує такі питання:
  1. надання страхового захисту громадян і працівників підприємств під час дії договорів страхування життя та дожиття до пенсійного віку;
  2. зменшення фінансового тягаря Пенсійного Фонду України за рахунок розвитку третього рівня пенсійної системи – недержавного пенсійного забезпечення;
  3. акумуляція довгострокових грошових ресурсів страховими компаніями ( що проводять операції зі страхування життя) для інвестування у розвиток національного господарства.