1. Поняття І види інтелектуальної власності за законодавством України Поняття інтелектуальної власності у світовій правовій системі з'явилося не так давно
| Вид материала | Закон |
- План 1 Поняття та види інтелектуальної власності. 2 Право інтелектуальної власності, 294.24kb.
- Введення. Основні поняття, терміни інтелектуальної власності. Інститут комерційної, 191.81kb.
- Тема: Оцінка права інтелектуальної власності, 156.65kb.
- Набуття прав інтелектуальної власності та використання об’єктів права інтелектуальної, 89.37kb.
- Цивільний кодекс україни, 363.3kb.
- Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних, 148.31kb.
- Запрошення актуальні проблеми інтелектуальної власності, 130.75kb.
- Авовідносини у сфері інтелектуальної власності Необхідність створення в Україні ефективної, 706.69kb.
- Методика розробки практичних робіт з дисципліни «Набуття прав на об’єкти інтелектуальної, 28.23kb.
- Програма або науковий твір; отримання деклараційного патенту на корисну модель або, 24.98kb.
114). Україна має незаперечні досягнення у розробці і виробництві комп'ютерів. Ідеї українських вчених щодо цього були <успішно> придушені 4 десятиліття тому компартійними наглядачами за наукою(
115).
Виступаючи на загальних зборах Національної академії наук України, Президент України сказав про успіхи, яких досягли українські вчені останнім часом: запропоновано схеми ракетних двигунів, засновані на принципово нових способах газифікації та використання твердого палива, розроблено простий і ефективний спосіб утилізації рідкого ракетного паливагептилу, розроблено нові лікарські препарати та ін. Президент України, зокрема, сказав: <Наша вітчизна має своїх пророків, і нічого їх шукати в далекому чи близькому зарубіжжі>(
116).
Надзвичайно цікаві і перспективні розробки препаратів Іванова О. П. <Біофонд> і <Пропес>(
117). Медичний препарат <Ербісол>це рівень XXІ століття(
118). В Дніпропетровську вчені фізики знайшли ефективний спосіб приборкати норовливе рентгенівське проміння. За їх відкриття Російська академія наук (зверніть увагу не українська) вручила їм дипломи. На основі цього відкриття вже одержано 28 патентів і авторських свідоцтв. Тільки тепер в Києві почали застосовувати безопераційний метод дроблення каменів в нирках, винайдений у Києві ще в 1959 р.(
119).
(
112) Див.: Околітенко Н. Той, що подарував відкриття. Вечірній Київ, 1995, 18 липня.
(
113) Див.: Патон Б. Є. Про стан науки та її роль в економічному розвитку України. Доповідь на сесії в Верховній Раді України. Голос України, 1994, 7 липня. (
114) Див.: Павловський М.А. Для виходу з кризи маємо все. Голос України, 1994, 7 червня. (
115) Див.: Левицький М. Український персональний комп'ютер став реальністю. Вечірній Київ, 1995, 30 червня. (
116) Див.: Абліцов В. Наша Вітчизна має своїх пророків. Голос України, 1995, 18 квітня. (
117) Див. Соколовская Я. Иванов против вечной болезни. Известия, 1995, 18 березня.
(
118) Див.: Писаренко С. Війна з баобабами.Голос України, 1994, 1 жовтня. (
119) Див.: Зінов'єв Р., Волошина О. Київські відомості, 1994, 9 червня.
46
Безперечні успіхи має українська наука в ракетоі літакобудуванні. Літаком XXІ століття назвали АН 70(
120). Надзвичайно цікавими є ідеї щодо космічних апаратів(
121). Доцент кафедри кібернетики Національного університету ім. Тараса Шевченка Лужних В. М. та його колеги працюють над розробкою високих технологій, зосереджених у космічній індустрії України. Досягнення, відкриття, рівних яких досі немає у світі. Здійснення, приміром, телекомунікаційного глобального космічного зв'язку з використанням низьковисотних космічних апаратів дало б можливість усьому людству скористатися з новітніх послуг різних видів зв'язку. Такий уже добре відомий проект <Аріадна>. Він увібрав в себе ряд науково технічних і технологічних програм з виведенням на орбіти висотою до 1,5 тисячі кілометрів космічних апаратів нового типу. Зазначений проект набагато дешевший віл подібного американського <Іридіум> чи французького <Глобалстар>. Україна має уже такі технології у цій сфері, про які іншим лишається тільки мріяти. Найближчим часом передбачається презентація низькоорбітальної системи глобального супутникового зв'язку <Аріадна> в Брюсселі, Токіо, Пекіні, Нью Делі, Джакарті та інших містах Європи і країн азіатсько тихоокеанського регіону. Здійснення цього проекту саме по собі заявило про Україну як про високотехнічну державу(
122).
Перспективні розробки технологій виплавки такого рідкісного металу, як титан. Для його виробництва Україна має і сировинну базу, і напрацьований науково виробничій потенціал(
123).
Значний інтерес і проблему складають газові турбіни і агрегати для перекачування газу і вироблення електроенергії. Україна в особі Сумського АТНВП ім. Фрунзе (нагнітачі і газоперекачувальні агрегати, блокові електростанції), запорізьких МКБ <Прогрес> і підприємства <Мотор Січ> (авіаційні двигуни і агрегати на їх базі), Харківського <Турбоатома> (газові турбіни великої потужності) миколаєвських НВП <Машпроект> і ВО <Зоря> (корабельні і стаціонарні газові турбіни та агрегати на їх базі) має могутній науково технічний і виробничий потенціал і входить до числа країнграндів, виробників газових турбін і газотрубної техніки. Українські газові турбіни та їхні розробники й виробники відомі в усьому світі. До них виявляють великий інтерес.
Проте, зверніть увагу, інтерес різнийодні країни будують на українських турбінах свої плани зміцнення й розвитку, другі
(
120) Див.: Марцинковський А. Літак із XXІ століття. Голос України, 1994, 20 грудня. (
121) Див.: Король С. Розробник НЛО живе у Києві. Вечірній Київ, 1995, 17 серпня. (
122) Див.: Менжуліна Л. Скільки можна про сало з самогоном? Адже є в Україні дещо істотніше.Голос України, 1995, 7 вересня.
(
123) Див.: Краснодемський В. Титанметал міцний і прибутковий. Голос України, 1994, 8 жовтня.
47
спостерігають і чекають загибелі своїх конкурентів(
124). Ось тут і пригодиться міф, що в Україні немає своєї національної еліти.
Україна має також потужний науково технічний і виробничий потенціал по виробленню військової зброї. Добре відомі ракети дніпропетровського заводу <Південмаш>. На міжнародний ринок виходить Україна із стрілецькою зброєю(
125). Недавно відбулася презентація нового ракетного комплексу С 300, який не має аналогів у світі. За деякими параметрами він переважає відомий американський комплекс <Петріот>. Новий ракетний комплекс розроблено українськими фахівцями за участю російських колег(
126). Цей ракетний комплекс закуповується США(
127), а продала не Україна, а Росія.
Проте, це не перший і не єдиний випадок, коли українські розробки продає її старший брат. В 1993 р. в Росії конкурс на видобуток нафти на шельфі Охотського моря виграла американська фірма на українській технології підводного зварювання труб, яку розробив Інститут електрозварювання ім. Патона. Яскравим прикладом того, що наш потенціал не використовується, є створення програми автомобілебудування. Виявилося, що у нас багато творчих рук, лабораторій, які працювали на замовлення різних фірм: ВАЗ, КамАЗ, навіть<Мерседес>. Але жодна з цих лабораторій не працювала на замовлення наших відомих автомобільних фірм, організацій. Зараз у нас керівники навіть високого рівня, переконані що ми не маємо високих технологій, що треба їх купувати за кордоном (
128).
Зараз в Україні є багато технічних ідей, які потребують розробки і здатні принести не тільки казкові прибутки, а й підняти науково технічний престиж України в очах світу. Україна буквально перенасичена різного роду ком'ютерами. Іноземні фірми не скупляться на рекламу і похвальбу своїх виробів. Проте, всі ці іноземці, щедрі на рекламу фірми могли б залишитися далеко позаду, якби в Україні вдалося налагодити виробництво комп'ютерного модуля <Ю 55>. Варто нагадати, що Україна була однією з трьохкраїн світу, де було виготовлено перший персональний комп'ютер(
129). Чи знає, крім фахівців, хто небудь про це.
До такого рівня відноситься ідея про створення силового агрегату легкового автомобіля <Хорт 1>, який дає змогу прискорити еру електромобільного транспорту. При швидкості 60 і більше кілометрів на годину силовий агрегат може одержувати важливі, не
(
124) Див.: Сорочан В. Два підходи до однієї проблеми. Голос України, 1995, 19 вересня. (
125) Див.: Матяш В. Україна виходить на міжнародний зброярський ринок. ЧасTіrne. 1995, 30 травня. (
126) Голос України, 1995, 2 вересня.
(
127) Див.: Пашков А. Россия вооружает Америку. Известия, 1995, 14 апреля. (
128) Див.: Павловський М. Для виходу з кризи маємо все. Голос України, 1994, 7 червня. (
129) Див.: Михайлюта О. Проект <Тризуб>. Вечірній Київ, 1995, 27 липня.
48досліджувані досі ні в Америці, ні в Японії функціональні можливості. Можна сказати, він їх розкриває(
130).
Третя ідея в проекті <Тризуб>це найсвіжіша і найважливіша ідея. Мова йде про Геліоелектростанції (ГелЕС). Ці станції альтернатива усім існуючим електростанціям(
131).
Цей далеко неповний перелік ідей і готових розробок українських вчених, винахідників, дослідників тощо, які поки що не знайшли раціонального використання, не навіває будь якого оптимізму. Проте, особливим песимізмом проникнуте інтерв'ю з талановитим вченим Віктором Кулішем. Його розробки в сфері електромагнітних імпульсів (ЕМІ) виконані на такому рівні, якого світ ще не знає. У своєму інтерв'ю. В. Куліш згадує ще одного талановитого, проте сумної долі, вченого Ігоря Олександровича Бережного. Надзвичайно великої ваги розробки В. Куліша в Україні нікого не зацікавили. Пригнічений холодною байдужістю чиновників, Віктор Куліш змушений був заявити про свій відхід вад подальшої розробки поза будь яким сумнівом перспективної теми.
Наведений перелік ідей і розробок свідчить, з одного боку, про невичерпність такого джерела державного багатства, як інтелектуальна діяльність, а з другогопро непробивну стіну холодної чиновної байдужості до проблем, від розв'язання яких залежить доля України. Поки не буде встановлена відповідальність чиновників за долю тієї чи іншої справи, до тих пір в державі не буде належного порядку. Зараз в Україні склалося таке становище
з проблемами науково технічного прогресу, що буцімто ці проблеми нічого не варті і тому вони в державі нікого не цікавлять.
В державі багато органів, які мають нібито займатися проблемами науково технічного прогресу. Але жоден з них не несе найменшої відповідальності за стан справ. В Україні ніхто не знає, що ми маємо в галузі науково технічних та інших досягнень, як вони використовуються і чи взагалі використовуються. Між тим Україна від цього втрачає надзвичайно багато і не тільки у виразі грошових сум чи інших прибутків. В людей наполегливо і цілеспрямовано убивають творче натхнення.
Як же використовується цей творчий потенціал в Україні? Сказати, що він використовується недостатньо, не раціонально, невміло, то нічого не сказати. Організацією використання творчих здобутків в Україні ніхто не займається, ця робота пушена на самоплив. Якогось спрямовуючого начала в ній не помітно. Саме тому науково технічний, духовний і творчий потенціал України розвалюється, у здобутті науково технічних досягнень ніхто не зацікавлений. Проте, це стосується не лише науково технічної творчості, а будь якої іншої.
Автори літературних, наукових чи мистецьких творів мають самі піклуватися за їх використання, якщо вони бажають, щоб їх
(
130) Див.: Там же. (
131) Див.: Там же.
49
твори побачили світ. Про це писалося вже дуже багато і тому повторюватися нема чого. Бо якщо для видання дешевої бульварної літератури сумнівного змісту є папір, кошти і відповідна матеріальна база, а для видання навчальної, художньої, наукової та іншої необхідної літератури немає ні коштів, ні паперу, ні останнього необхідного, то вочевидь в такій ситуації винні не творці, які буцімто створюють не те, що користується попитом. І це діється при прямому потуранні нашої держави.
Ще складніш справа з науково технічними досягненнями. Різко падає творча активність винахідників, раціоналізаторів тощо(
132). Держпатент України скромно замовчує результати винахідницької діяльності за минулі роки. Офіційних повідомлень з цього приводу не публікує. Рада товариства винахідників, раціоналізаторів України опублікувала у своїй постанові деякі узагальнені дані.
В минулому 1994 році в Україні використано всього 1953 винаходи. В технічній творчості взяли участь лише 80,7 тисяч чоловік, що майже наполовину менше, ніж у 1993 р. Різко знизилась кількість використаних винаходів. В порівнянні з 1993 р. їх кількість зменшилась в 3,1 рази(
133).
Постійно знижується продаж ліцензій за кордон. За станом на 1 січня 1994 р. за кордоном діяло всього 174 патенти на винаходи, авторами яких були доктори наук України(
134). Це ще зовсім не означає, що зазначені винаходи будуть там використані і принесуть прибуток. Ліцензії на право використання винаходів, куплені за кордоном, використовуються не раціонально. Так, на придбання таких ліцензій витрачено 383,8 мільйонів крб. за цінами до інфляції, а прибуток віл їх використання всього лише 85,3 млн. крб(
135).
Лише один приклад використання іноземних ліцензій. За міжнародною програмою <ТАСІС> із розвитку сільського господарства на Луганщині до облплемоб'єднання надійшло три з половиною тисячі спермодоз елітних іспанських биківщоб розводити рогате потомство поліпшеної породи. Однак в управлінні сільського господарства мають, схоже, тореадорський хист і успішно перемагають биків. Безплатний іспанський дарунок вартістю 45 мільярдів карбованців пролежав без діла три місяці, потім залежалий товар послали на експертизу, де забракували 560 доз, у тому числі і від кращого бика Іспанії. В результаті тими дозами, що залишилося, запліднено.. .три корови. Мабуть, тому, шо спермодози дісталися безплатно.
Спад промислового виробництва, нестабільна фінансова політика негативно вплинули на винахідницьку й раціоналізаторську
(
132) Див.: Арист Л. Подолаємо кризу з допомогою винахідників. Голос України, 1994, 5 липня.
(
133) Див.: Інновація, 1995, № 5 8. с. 11.
(
134) Див.: Прудка Н. У кого патент на наших вчених. Триває процес втрати наукового потенціалу України. Вечірній Київ, 1995, 4 січня.
(
135) Див.: Андрощук Г. Україна на ринку ліцензій. Урядовий кур'єр, 1993, 9 вересня.
50
діяльність і, як наслідок, різко знизилась (на 20 відсотків) кількість підприємств і організацій, що займалися впровадженням нововведень, значно скоротилася кількість підприємств та організацій, які використовували раціоналізаторські пропозиції та винаходи. Спостерігається спад творчої активності винахідників і раціоналізаторів(
136).
Між тим Японія, досягла таких відчутних успіхів у розвитку своєї економіки тільки завдяки піднесенню активності творчої діяльності свого народу. У кращі часи Радянського Союзу до тодішнього Держкомвинаходів надходило біля 200 тисяч заявок на винаходи, а в Японії приблизно у 2 рази більше. Сьогодні Японія менше займається власним виробництвом, а головна увага звернута на генерування і продаж нових ідей. Виробництво, власне кажучи, винесено за межі власної території Японії(
137).
За радянських часів від України до Держкомвинаходів СРСР надходило більше 30 тисяч заявок. В 1994 році Держпатент України розглянув лише 6 тисяч заявок на одержання патентів на винаходи, в тому числі понад 1000 заявок від заявників іноземців, а також близько 10000 заявок на видачу свідоцтв на знаки для товарів і послуг, в тому числі понад 7000 від іноземних заявників. Не важко порівняти ці дані і зробити висновок, який буде аж занадто песимістичним. Навіть зараз кожний четвертий винахід реєструється в Росії. До цього спонукають кращі економічні та фінансові умови (
138).
Проте, узаконений грабунок промислової власності України готує Держпатент України. За його поданням у Верховній Раді України готується ратифікація угоди про створення євроазійського патентного простору. На думку незалежних експертів, це завдасть непоправної шкоди національним інтересам України. Ця шкода буде багатогранною. Вона почнеться з перерозподілу інвестицій, що будуть спрямовуватися на наукоємні виробництва у Москву, а закінчиться повною втратою Україною своєї економічної незалежності. Бо хто не має інтелектуальної незалежності, той не може мати економічної. Ратифікація зазначеної угоди саме на це спрямована. Хоча Євразійська патентна конвенція претензійне називається євразійською, в ній марно шукати розвинені європейські чи азіатські держави. Вона розрахована тільки на СНД, а підписали її далеко не всі. Туркменія і Узбекістан поки що не підписали. Проте Україна прикрасила цю Конвенцію своїм підписом. Чи принесе Україні ратифікація угоди про створення Євразійської патентної конвенції які небудь вигоди, чи, навпаки, приведе до втрати своєї незалежності?
(
136) Див.: Яблонський В. Наука, закони і дійсність. Голос України, 1995, 22 березня. (
137) Див.: Микитюк Л. Ми вибираємо, нас вибирають. Голос України, 1995, 7 квітня.
(
138) Див.: Нагорнюк С. Кожний четвертийу Росію. Голос України, 1994, 24 червня.
51
На нашу переконаність, створення єдиного патентного простору в рамках Українице втрата її політичної, економічної та іншої незалежності. Як уже не раз підкреслювалось, держава, яка не має своєї інтелектуальної незалежності, не може мати ніякої
іншої незалежності, вона не може бути по справжньому суверенною. Раніше наведеними прикладами ми намагалися довести цю істину, яку стверджує світовий досвід.
Передусім, Україна втратить свої найкращі науково технічні
досягнення, оскільки вони стануть надбанням Росії, а не України. Отже, Україна втрачає значну частину свого інтелектуального багатства. Але це не просто багатство, це ще й втрачена вигода, оскільки Україна позбавляється дуже цінного товару на міжнародному ринкуінтелектуального товару, а, отже, відчутних прибутків від реалізації цього товару.
Крім того, Україна втрачає значні суми віл втрати збору за надання патентних послуг, оскільки ці послуги будуть надаватися Москвою. А ці суми не такі вже й малі. За даними Держпатенту за 1994 рік збори за надання юридичне значимих послуг склали у грошовому виразі понад 600 мільярдів карбованців. На утримання ж самого Держпатенту держава витратила всього лише 8,6 мільярда карбованців(
139). Різниця пішла до державного бюджету. При входженні України до єдиного патентного простору це джерело поповнення бюджету буде також втрачено.
Безумовно, створення єдиного патентного простору має свої безсумнівні переваги, про які не умовкають його прихильники(
140). Але вони ніщо в порівнянні з утратою Україною своєї інтелектуальної незалежності. Треба відзначити й таке, що ратифікація Конвенції призведе не тільки до руйнації власної патентної системи (з фінансових причин), а й до істотних збитків. Подання заявок винахідникам з України безпосередньо до Європатенту без санкції Держпатенту України веде до втрати на макроекономічному рівні контролю за напрямами й тенденціями науково технічного прогресу в країні, знизить можливості впливу на власну економіку, а також створить труднощі у сфері охорони державних таємниць. Конвенція носить явно дискредитаційний характер(
141).
Продовжується пряме розкрадання нашого інтелектуального багатства. Центр уваги іноземних розвідок переключився на промислове шпигунство. Як тільки десь появились ознаки цінної ідеї, вона майже офіційно закуповується на корню. Укладаються <вигідні> як за наших мірок договори, за якими за мізерну плату (до 100 дол. США) вимагають передачі їм усіх одержаних дослідником результатів. Спеціальні центри, фінансовані спецслужба
(
139) Див, Глухівський Л. Про ще один суспільний простір для України (До ратифікації Європейської патентної конвенції). Голос України, 1995, 6 червня. (
140) Див.: Козлюк Г., Григорчук Ж. Захищаючи інтелект. Голос України, 1994, 29 вересня. (
141) Див.: Глухівський Л. Згадувана праця.
52
ми, діють за добре продуманою тактикою і стратегією. За висновками одного із зарубіжних аналітиків, <вивезення> вчених з України буде справжнім крахом для неї і ніколи не дасть їй змоги наблизитися до рівня західної Європи. Зазначені центри мають своїм завданням визначення розробок, що можуть мати інтерес для іноземних фірм, встановлення контактів, спільних підприємств, експертну оцінку щодо можливості використання технологій на ринку тієї чи іншої держави, отримання усієї документації, доопрацювання зазначених розробок і доведення їх до відповідних кондицій і впровадження в промисловість, зрозуміло не України. Україна фактично витісняється з міжнародного ринку сучасних технологій, обладнання і техніки, шо уже набуває політичного аспекту. Може, нарешті, пора зрозуміти, що нам є що втрачати(
142).
Парадокс полягає ще й в тому, що в Україні після усіх пертурбацій зараз ніхто не може сказати, який науковий чи науковотехнічний доробок ми маємо. Ніхто не розібрався, що потрібне самій Україні, а що можна з вигодою продати в інтересах держави. Проте, що ми маємо у цій сфері, добре знають іноземні гості. Голова Верховної Ради України О. Мороз, виступаючи перед вченими Харкова, сказав про два почуття: гордості за те, що створено вченими, і провиниза те, що могутній потенціал не використовується. <Потрібно зробити ревізію наукового заділу, визначити напрями прориву, зробити все, щоб жила українська наука>(
143). Президент України також визнав, що <наша Вітчизна має своїх пророків, і нічого їх шукати у далекому чи близькому зарубіжжі>(
144). Залишається не тільки констатувати те, що є, а й докласти, нарешті, зусиль, щоб те, що маємо, запрацювало в інтересах народу України. Поки що все залишається по старому.
В пресі повідомлялось, що в Україні налагоджено монетне виробництво. Проте, належна якість монет не може бути забезпечена через відсутність відпалювальних печей з регульованим газовим середовищем, які не виробляються в Україні та країнах СНД. Кабінет міністрів України вирішує питання про надання півтора мільйона німецьких марок для придбання цього обладнання в Німеччині(