Назва реферату: Предмет, методи та функції макроекономіки. Економічна система Розділ

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4

сів)виробництва з'єднується з фіксованим об-

y B сягом інших факорів.Однак це зовсім не озна-

чає,що крива А залишаться незмінною.Під дією

технологічного прогресу можливе встановлення

A нової відповідності між у і х при х,х,х,...

х = const(криваВ).При цьому дія закону прояв-

ляється на новому якісному рівні.Закон спад-

ної віддачі не діє лише при паралельному зро-

станні обсягу усіх чинників(ресурсів) вироб -

ництва через економію на масштабах виробниц-

O x тва.

Рис.1.Закон спадної

віддачі.

4.2.3. Створений у процесі виробництва продукт поступає у ін-

шу сферу е.с. - сферу реалізації, де здійснюється його розпо-

діл і обмін.

В процесі розподілу вироблений продукт спрямовується на

виробниче і невиробниче використання. З точки зору матері-

ального результату,продукт складається з засобів праці, пре-

дметів праці і предметів особистого споживання. Вироблені за-

соби праці через виробничі інвестиції розподіляються між сек-

торами економіки,що,у свою чергу,випускають засоби праці,а

також створюють предмети праці і предмети споживання.Між тими

ж секторами економіки розподіляються вироблені предмети

праці(сировина).

Розподіл засобів і предметів праці міститься в самому ви-

робництві і визначає його структуру.

Предмети особистого споживання розподіляються між

працівниками зайнятих у виробництві засобів праці,предметів

праці і предметів споживання,і споживаються ними,а також чле-

нами їх сім'ї.

Вироблений продукт,який розглядається з точки зору його

вартості,покликаний у кожному секторі економіки компенсувати

витрати виробництва і забезпечити його розширення.Тому він

обов'язково повинен включати в себе вартість:1)спожитих пред-

метів праці(поточні матеріальні витрати);2)спожитих засобів

праці(амортизацію);3)необхідного продукту(який йде на особис-

те споживання і оцінюється через заробітну плату);

4)додаткового продукту(призначеного для розширення вироб-

ництва).

Між секторами економіки,які виробляють засоби праці,

предмети праці і предмети споживання,виникає обмін.Він пов'я-

зує між собою виробництво і розподіл,з одного боку,і спожи-

вання - з іншого,передбачаючи наявність зв'язків між вироб-

никами.

Пропорції процесу реалізації в умовах рин-

p AS AD кової е.с.регулюється законами попиту і

пропозиції,заслуга теоретичної розробки

яких належить А.Маршаллу - видатному англ.

економісту кінця 19- початку 20ст.

po Попит - це представлена на ринку потреба

в товарі при даній ціні, пропозиція - це

обсяг продукції, представленої ринку при

даній ціні.Графічно закон що пов'язує ціну

0 q0 q і обсяг продукції,відображено на рис.2.

Рис.2. Закон попиту і

пропозиції.

Крива АD відображає закон попиту, а крива AS - закон про-

позиції,Р - ціна (Р - ціна рівноваги),q - обсяг продукції(q -

обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції).Для кривої попиту(AD)

характерна зворотня залежність від ціни,для кривої пропозиції

(AS)- пряма.Через ціну ринкової рівноваги в процесі реалізації

продукту встановлюється рівновага між попитом і пропозицією.

Слід зауважити,що даний механізм встановлення ринкової

рівноваги є мікроекономічним,адже він є галузевим,а pинок

певного товаpу - мікроекономічний ринок.Але встановлення

рівноваги на галузевих ринках має макроекономічні нас-

лідки-через систему рівноважних цін виникає макроекономічна

рівновага.

4.2.4. Процес споживання в економічній системі відбувається в

двох формах: 1)виробниче споживання(засобів і предметів праці

у виробництві);2)особисте,або невиробниче споживан-

ня(предметів особистого споживання,життєвих засобів).

Для виробничого споживання характерним є розрив у часі з

моменту виробництва засобів і предметів праці до фактичного

поповнення виробничих ресурсів.Це час перебування виробничих

інвестицій(капітальних вкладень) у формі незавершеного вироб-

ництва, а сировини(предметів праці)-у формі виробничих за-

пасів.Таке явище називається лагом.Наявність подібного лагу

означає,що виробниче споживання розтягується в часі.

Втім,якщо за одиницю виміру процесу функціювання еко-

номіки взяти річний інтервал,то цим лагом можна знехтувати.

Доцільно виділяти лише розрив у часі - введення у дію засобів

праці в порівнянні із здійсненням інвестицій(капітальних

вкладень у засоби праці).Цей лаг має назву інвестиційного.

Функціонування е.с.(процес виробництва,який водночас є й

процесом виробничого споживання,реалізації) підпоряковане

одній меті - забезпечити особисте споживання членів

суспільства.

Особисте(невиробниче) споживання включає в себе невироб-

ничі вкладення капіталу і фонд споживання.Перші охоплюють

витрати населення і капітальні витрати сфери нематеріального

виробництва, а другий складається з поточного особистого спо-

живання населення і поточних матеріальних витрат,пов'язаних

із функціонуванням даної сфери.

Пропорції процесу споживання регулюються

законом спадної корисності,обгрунтованим

ще на початку 19 ст. видатним французь-

y ким економістом Ж.Б.Сеєм.Його графічне

зображення дано на рис.3(де у -корисність,

q-обсяг продукту).

Даний закон формулюється таким чином:

збільшення споживання одного й того ж про-

дукту веде до сповільнення зростання корис-

ності всього продукту (кожен наступний ек-

земпляр продукту буде мати все меншу корис-

o q ність) по мірі насиченості суспільної по-

треби в ньому.

Рис.3. Закон спадної

Корисності

Разом із законом спадної віддачі і законом попиту і

пропозиції охарактеризований закон формує тріаду фун-

даментальних економічних законів.

Процес відтворення у загальному вигляді можна охарак-

теризувати як постійне повторення процесу виробництва для за-

безпечення суспільних потреб.Відтворення - це відновлення

усіх чинників і умов виробництва,зв'язків е.с..

Цикл відтворення в цілому відображає взаємозв'язок усіх

елементів е.с.,який формується в процесі перетворення природ-

них ресурсів впродукт,що задовільняє суспільні потреби.У цьо-

му зв'язку правомірним буде таке визначення е.с.: це еле-

мент(підсистема)суспільного організму,що призначений для

трансформації природних ресурсів в життєві блага,із своїм

"входом"(виробництвом),через який надходять природні ресурси,

і "виходом"(споживанням),через який виходять життєві блага;

дана підсистема охоплює всю економіку і є макроекономічною.

4.2.5. Економіка - система саморегульована.В ній,як і у бу-

дь-якій саморегульованій системі,виділяються об'єкт регулю-

вання і регулятор.Об'єктом регулювання в е.с. є сфери еконо-

міки і зв'зки між ними,а регулятором - в залежності від типу

відносин власності може виступати ринок або держава.В рин-

ковій економіці регулятором є ринок,в коман-

дно-адміністративній - держава,в змішаній економіці - регульо-

ваний ринок з елементами державного втручання.Регулювання є

важливим елементом функціювання економіки і здійснюється че-

рез економічний механізм суспільства.

В основі регулювання ринкової економіки знаходиться ме-

ханізм ринку,що грунтується на досягненні рівноваги між попи-

том і пропозицією в умовах вільної конкуренції(стан ринку ха-

рактеризується об'єктивністю і стихійністю).Однак ринковий

механізм не здатен сам по собі задавати цілі регулювання і

потребує зміцнення регулюючим впливом держави.

Так виникає зворотній зв'язок процесу регулювання,який

здійснюється в два етапи: розробка програми регулювання і

власне процес регулювання.Етап розробки програми підводить

підсумок функціонування е.с. в минулому і включає формування

мети і цілей регулювання(пректування майбутнього е.с.).На

етапі власне регулювання відбувається реалізація,втілення

наміченої проекції в майбутнє.

Такий рух має планомірний характер,ринкова економіка

стає регульованою(регулюючий вплив держави).Із багатьох мож-

ливих варіантів регулятор відбирає найбільш оптимальний.

Економічній системі(е.с.) притаманні три типи регулюван-

ня: самозбереження,саморозвиток і самовідтворення.Перший із

них забезпечує цілістність системи і принципову можливість її

подальшого функціонування.Він передбачає,що під впливом зміни

зовнішніх умов система не виходить за велику кількість допус-

тимих значень своєї еволюції.

Саморозвиток системи також гарантує можливість її існу-

вання в иайбутньому,і водночас,дозволяє змінювати характер

цілостності.

Самовідтворення забезпечує набуття системою нових харак-

теристик і якостейпрдуктування нових систем(йдеться про фор-

мування відповідних економічних систем в інших країнах через

систему міжнародних зв'язків за зразком певної економічної

системи).

Об'єктивною основою регулювання сучасної ринкової еко-

номіки залишається ринок.

4.3. Ринок-ключовий елемент системи вільного підприємництва,де

він виконує роль об'ктивного регулятора; велике значення рин-

ку як регулятора економіки зберігається і в системі змішаної

економіки,де дія ринкового механізму доповнюється державним

регулюванням.Вкрай обмежене значення ринку в коман-

дно-адміністративній системі,де роль регулятора повністю пе-

реймає держава.

Ринок-це поняття,яке відображає процес взає-

модії(зіткнення)економічних потреб і інтересів суб'єктів гос-

подарської системи.Ринок є формою реалізації відносин товар-

ного виробництва,а в умовах ринкової економіки-формою ре-

алізації і відносин приватної власності через систему рин-

кової конкуренції.Отже,поняття "ринок" тотожне поняттю "рин-

кові відносини".

До умов існування ринку відносять:

-товарне виробництво;

-суспільний поділ праці;

-економічна відокремленість виробників, в основі якої знахо-

диться приватна власність на засоби виробництва.

До умов функціонування ринку належать:

-незалежність економічних суб'єктів у здійсненні гос-

подарської діяльності на основі права власності на відповідні

економічні ресурси;

-ринкова конкуренція;

-існування ринкової інфраструктури,стійкої фінансової і гро-

шової системи;

-наявність правової бази,що сприяє створенню відповідного

ринкового середовища і психологічного клімату.

Своєрідність і особливість ринку як економічного феноме-

ну визначається також його функціональною визначеністю.Ринок

забеспечує процеси саморегуляції економіки,яка існує в"ав-

томатичному режимі",тобто об'єктивно(незалежно від волі і

пропозиції в умовах конкуренції.

У відповідності з цим,об'єктивними законами ринку,окрім

згаданої трдиіади основних(фундаментальних)законів(закони

спадної віддачі,попиту і пропозиції,спадної корисності),стали

також закони вартості,конкуренції,грошового обігу.

Ринок виконує ряд важливих організаційних і регулюючих

фнкцій,основними з яких є такі:

-забеспечення безперервного зв'язку і пропорційності між ви-

робництвом і споживанням;

-визначення міри доцільності і корисності конкретних форм

господарської діяльності у відповідності з критерієм ефек-

тивності використання виробничих ресурсів,зростання доходів і

задоволення потреб споживачів;

-регулювання основних пропорцій суспільного відтворення і роз-

поділу ресурсів між галузями економіки;

-стимулювання науково-технічного пргресу.

Отже,ринок є функціональною формою економічних зв'язків

між господарюючими суб'єктами,що утворюють е.с.Ринок - кон-

кретна форма господарської діяльності суспільства,яка нази-

вається ринковою системою господарювання або ринковою еко-

номікою.

Загальна структура ринку відображена на схемі.

РИНОК

Ринок капіталів Ринок Товарний ринок

праці

Ринок Ринок

Кредитний Ринок Ринок наук.- предме-

ринок цінних засо- техн. тів

паперів бів розро- спожива-

вироб- бок ння та

ництва послуг

Ринок виробночих ресурсів Ринок

продуктів

Водночас,поряд із загальною структурою,слід розрізняти і

конкретну структуру ринку,де виділяються ринки окремих то-

варів і послуг,культурних цінностей,інформації,ринки сировини

і енергоносіїв,науково-технічних розробок,дитячий,молодіжний,

жіночий ринок тощо,а також місцевий,регіональний,національний

і світовий ринки,легальний і нелегальний ринки.Об'єктом макро-

економічного дослідження є ринок національний як єдина сис-

тема,а також його структурні елементи - ринок виробничих ре-

сурсів і ринок продуктів.

Конкретне співвідношення попиту і пропозиції на галузе-

вих ринках обумовлює існування таких рикових форм:"ринок про-

давця"(коли попит перевищує пропозицію) і "ринок покупця"(як-

що пропозиція на товар перевищує попит на нього).

Антиподом ринкової е.с. є планова(етатична),в якої сут-

тєвою ознакою є відсутність саморегулювання.

4.3.2. Ринокпраці(ринок трудових ресурсів) - це саморегульо-

вана система розподілу трудових ресурсів в ринковій економіці

із специфічними факторами конкуренції між працеємцями(носіями

і власниками робочої сили) за найбільш вигідні умови та опати

праці,а також між прцедавцями(підриємствами - покупцями робо-

чої сили) - за залучення найбільш кваліфікованої робочої

сили.Працеємці і працедавці є суб'єктами ринку праці.

Пропозиція праці визначаєтья рівнем її ціни - (заробіт

ної плати),а також рівнем податків,особистими потребами пра-

цеємця та членів його сім'ї,звичками і традиціями,рівнем куль-

тури і релігією,силою профспілок тощо. Попит на працю регулю-

ється потребами виробництва в трудових ресурсах,технічним рів-

нем підприємства,вартістю робочого місця тощо. Стан рівноваги

ринку праці визначається рівноважною ставкою заробітної плати

(ціною робочої сили),яка збалансовує попит і пропозицію праці.

4.3.3. Структура ринку інвестиційних ресурсів(ринку капіталів)

відображена на схемі.

Blog

Назва реферату: Предмет, методи та функції макроекономіки. Економічна система Розділ