Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов а правила безпеки при виробництві солоду, пива та безал

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

пору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення

про це пожежної охорони.

4.2.2. При наявності на території підприємства або поблизу

нього природних водоймищ (рік, озер, ставків) повинні бути обладнані

під'їзди і пірси для встановлення пожежних автомобілів і забору води

будь-якої пори року.

4.2.3. За пожежними резервуарами, водоймами, водопровідною ме-

режею і гидрантами, спрінклерними, дренчерними і насосними установка-

ми повинен здійснюватися постійний технічний нагляд, що забезпечує їх

справний стан і постійну готовність до застосування у разі пожежі чи

займання.

Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах, витраче-

ної під час гасіння пожежі або в інших випадках, слід виконувати в

термін:

- 24 години - на промислових підприємствах з приміщеннями кате-

горій А, Б, В;

- 36 годин - на промислових підприємствах з приміщеннями катего-

рій Г, Д, В;

- 72 години - на сільськогосподарських підприємствах.

4.2.4. У випадку проведення ремонтних робіт або відключення

ділянок водопровідної мережі, виходу з ладу насосних станцій, несп-

равності спрінклерних і дренчерних установок, витікання води з пожеж-

них водойм необхідно терміново сповістити про це пожежну охорону.

4.2.5. Під'їзди і підходи до пожежних водойм, резервуарів і

гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування по-

жежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцент-

ний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПГ, цифровим позначен-

ням відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діа-

метра трубопроводу в міліметрах.

Біля місця розташування пожежної водойми повинен бути встанов-

лений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним поз-

наченням ПВ, цифровими позначеннями запасу води в кубічних метрах та

кількості пожежних автомобілів, що можуть бути одночасно встановлені

на майданчику біля водойми.

4.2.6. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів по-

винні бути очищені від грязі, льоду і снігу, а стояк - звільнений від

води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання

промерзанню.

4.2.7. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу

на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися

на роботоздатність шляхом пуску води.

4.2.8. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути

вивішені:

- загальна схема протипожежного водопостачання;

- схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і

інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищу-

вачах повинно бути вказано їх призначення.

4.2.9. Насосна станція повинна мати телефонний зв'язок або

сигналізацію, що зв'язує її з пожежною охороною підприємства обо

міста (района).

4.2.10. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства по-

винні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевіря-

тися на створення потрібного напору шляхом пуску не рідше одного разу

на місяць (з відповідним записом у журналі).

4.2.11. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу

в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами, які по-

винні знаходитись в опломбованих шафах.

Пожежні рукави повинні бути сухими, скоченими і підключеними

до кранів і стволів.

На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані: лі-


терне позначення ПК, порядковий номер пожежного крана, номер телефону

найближчої пожежної частини.

4.2.12. Виробничі, адміністративні, складські і допоміжні

будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж

та зв'язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику по-

жежної допомоги у випадку виникнення пожежі.

4.2.13. Усі види пожежної техніки та протипожежного устатку-

вання, що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння, повин-

ні мати державний сертифікат якості.

Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної

техніки та устаткування, засобів зв'язку і пожежогасіння покладається

на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної до-

помоги, що знаходяться у виробничих приміщеннях, лабораторіях і скла-

дах, передаються під відповідальність (збереження) керівників цехів,

складів та інших посадових осіб.

4.2.14. Використання пожежної техніки для потреб, що не по-

в'язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням, не дозволя-

ється.

При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку

дозволяється за наявності дозволу органів пожежного нагляду.

4.2.15. Виїзна пожежна техніка (пожежні автомобілі, мотопомпи)

і пожежне обладнання повинні знаходитись в справному стані згідно з

вимогами п.п.6.4.5 - 6.4.7 Правил пожежної безпеки в Україні. Для їх

зберігання повинно бути обладнане спеціальне опалюване приміщення

(пожежне депо, бокс).

Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних

засобів повинні застосовуватись вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76,

які розміщуються на видних місцях на висоті 2-2.5 м як у приміщенні,

так і назовні.

4.2.16. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у ви-

робничих приміщеннях, на території підприємства, як правило, повинні

встановлюватись спеціальні пожежні щити.

4.2.17. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегас-

ників та інших засобів гасіння пожеж, які знаходяться в цехах, скла-

дах, майстернях, лабораторіях, здійснює начальник пожежної охорони

або добровільної пожежної дружини підприємства.

4.2.18. Порядок розміщення, обслуговування та застосування

вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інс-

трукцій підприємств-виготовлювачів, чинних нормативно-технічних доку-

ментів, а також з такими вимогами:

- не допускається зберігання і застосування вогнегасників з

зарядом, що включає галоїдовуглеводневі сполуки і в непровітрюваних

приміщеннях площею менше 15 кв. м;

- не дозволяється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуа-

ції людей з приміщень, що захищаються, за винятком розміщення вогне-

гасників у нішах;

- вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не більше 1.5 м

від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не

менше 1.2 м від краю дверей при їх відчиненні;

- конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розмі-

щення вогнегасників повинні бути такими, щоб можна було візуально

визначити тип вогнегасників, що в них зберігаються.

Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином, щоб інструк-

тивний напис на його корпусі лишався видимим.

4.2.19. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підп-


риємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечен-

ня їх технічного обслуговування, навчання правилам користування вог-

негасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з догово-

ром оренди.


4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування

4.3.1. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи

повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і

аварій необхідно передбачити заходи, що обмежують масштаб та наслідки

пожежі.

4.3.2. З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути

вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів, що

застосовуються або виробляються (отримуються), та характеристики по-

жежонебезпечного технологічного устаткування, яке застосовується на

підприємстві.

Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та

матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небез-

пеки не дозволяється.

4.3.3. Технологічне устаткування, апарати, трубопроводи, арма-

тура, в яких циркулюють речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні

пари, гази та пил, повинні, як правило, бути герметичними.

4.3.4. Не дозволяється виконувати виробничі операції на устат-

куванні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викли-

кати загоряння та пожежу, а також при відключенні контрольно-вимірю-

вальних приладів, за допомогою яких визначаються встановлені режими

температури, тиску, концентрації горючих газів, парів і інші техноло-

гічні параметри.

4.3.5. Гарячі поверхні трубопроводів та устаткування в примі-

щеннях, в яких вони викликають небезпеку займання матеріалів або ви-

буху газів, парів рідин або пилу, повинні ізолюватися негорючими ма-

теріалами для зниження температури поверхні до безпечної величини.

4.3.6. Для контролю за станом повітряного середовища у вироб-

ничих та складських приміщеннях, в яких застосовуються або зберіга-

ються речовини і матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні кон-

центрації газів і парів, повинні встановлюватися автоматичні газоа-

налізатори.

При відсутності газоаналізаторів, що серійно виготовляються,

повинен здійснюватися періодичний лабораторний аналіз повітряного се-

редовища.

4.3.7. В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні, що створює

небезпеку вибуху або займання, у відповідності з вимогами

ГОСТ12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки, що не дозволяють корис-

тування відкритим вогнем, а також попереджають про дотримання обереж-

ності при наявності займистих та вибухових речовин.


4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель

4.4.1. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну еваку-

ацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель, через еваку-

аційні виходи.

У будівлях та спорудах, що мають два поверхи і більше, у разі

одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні бути роз-

роблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на

випадок пожежі.

4.4.2. Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного по-

верху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нор-

мативних актів, але не менше двох.

4.4.3. Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не

дозволяється вважати шляхами евакуації.

4.4.4. Ворота для залізничного рухомого складу,а також роз-

сувні та шторні ворота для будь-якого виду транспорту не вважаються

за евакуаційні виходи.

4.4.5. Кількість евакуйованих з санітарно-побутових приміщень

повинна відповідати чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень,

зборів і нарад - за кількістю місць в залах, збільшеному на 25 %.

4.4.6. У виробничих і адміністративних будівлях підприємств

не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устатку-

вання, розміщувати готову продукцію, матеріали тощо.

4.4.7. В загальних коридорах влаштування вбудованих шаф, за

винятком шаф для комунікацій і пожежних кранів, не допускається.

4.4.8. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і

підлоги з горючих матеріалів.

4.4.9. Влаштування гвинтових сходів, забіжних сходинок, роз-

сувних та підйомних дверей і воріт, а також обертових дверей і турні-

кетів на шляхах евакуації не допускається.

4.4.10. У вестибюлях допускається розміщення кімнат охорони,

відкритого гардеробу і торгівельних лотків.

4.4.11. Евакуаційні виходи не допускається передбачати через

приміщення категорій А і Б і тамбур-шлюзи при них, а також через ви-

робничі приміщення в будівлях IIIб; IV; IVа і V ступенів вог-

нестійкості.*)


*) Ступінь вогнестійкості будівель наведений у СНиП 2.09.02-85,

табл. 1.


Допускається передбачати один евакуаційний вихід через примі-

щення категорій А і Б з приміщень на тому ж поверсі, в яких розміщене

інженерне устаткування для обслуговування вказаних приміщень і в яких

виключено постійне перебування людей, якщо відстань від найвідда-

ленішої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього не перевищує

25 м.

З кожного приміщення категорії В площею понад 1000 кв. м слід

передбачати не менше двох виходів (дверей). Виходи повинні розміщу-

ватися так, щоб виключались глухі кути, що перевищують 25 м.

4.4.12. Як другий вихід з другого та вище розташованих поверхів

виробничих будівель висотою до 30 м від планувальної позначки землі

до відмітки підлоги верхнього поверху допускається передбачати зов-

нішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59. СНиП

2.09.02-85, якщо чисельність працюючих на кожному поверсі (окрім пер-

шого) найчисельнішої зміни не перевищує:

- 15 чол. - в багатоповерхових будівлях з приміщеннями будь-якої

категорії;

- 50 чол. - в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорії В;

- 100 чол.- в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорій Г

і Д.

4.4.13. Допускається передбачати один евакуаційний вихід:

а) з будь-якого поверху виробничих будівель I і II ступеня вог-

нестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з при-

міщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій змі-

ні на кожному поверсі не більше п'яти і площі поверху не більше

300 кв. м;

б) із приміщення, розташованого на будь-якому поверсі (крім

підвального і цокольного), якщо цей вихід веде до двох евакуаційних

виходів з поверху, відстань від найвіддаленішого робочого місця до

виходу із приміщення не перевищує 25 м і чисельність працюючих найчи-

сельнішої зміни не перевищує:

5 чол. - в приміщенні категорій А,Б;

25 чол. - " категорії В;

50 чол. - " категорій Г,Д;

в) з приміщень категорії Д площею не більше 300 кв. метрів і

при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п'яти, роз-

ташованого на будь-якому поверсі (окрім першого), на зовнішні метале-

ві сходи у відповідності з вимогами п.2.59 СНиП 2.09.02-85. Огороджу-

ючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань

від найвіддаленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна пе-

ревищувати 25 м.

4.4.14. Евакуаційні виходи з виробничих приміщень, розташова-

них на антресолях і вставках (вбудуваннях) в одноповерховій будівлі

I, II, IIIа ступеня вогнестійкості і передбачених для розміщення ін-

женерного устаткування споруд, при відсутності в них постійних робо-

чих місць, допускається передбачати на внутрішні відкриті металеві

сходи, які розташовані в приміщеннях категорій Г і Д і відповідають

вимогам п.2.59 СНиП 2.09.02-85.

При цьому відстань від найвіддаленішої точки приміщення з ін-

женерним устаткуванням до евакуаційного виходу із будівлі не повинна

перевищувати значень, встановлених в табл.2 СНиП 2.09.02-85. Допуска-

ється передбачати один вихід (без влаштування другого) на внутрішні

або зовнішні відкриті металеві сходи з вказаних приміщень,в яких

відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу на сходи не

перевищує 25 м.

4.4.15. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями катего-

рій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д,

розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з при-

міщеннями категорій В слід, як правило, передбачати через відособлені

сходові клітки, які мають вихід безпосередньо назовні. Допускається

використання загальних сходових кліток з улаштуванням відособленого

виходу зі сходової клітки назовні, відокремленого на висоту одного

поверху глухою протипожежною перегородкою I-го типу.

Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В, Г і Д слід пе-

редбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування.

4.4.16. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями кате-

горій В, що не прилягають до зовнішніх стін, допускається передбачати

на перший поверх з приміщеннями категорій Г і Д. При цьому сходи для

виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними пере-

городками, у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з

підпором повітря при пожежі не менше 20 Па (2 кгс/кв. м)

4.4.17. Евакуаційні виходи зі сходових кліток, розташованих у

вбудуваннях і вставках висотою не більше чотирьох поверхів з виробни-

чими приміщеннями категорій Г і Д, допускається передбачати через

приміщення категорій Г і Д назовні за умови розташування виходів по

обидві сторони вбудувань і вставок (якщо вбудування і вставки розді-

ляють будівлю на ізольовані частини).

4.4.18. Ширину евакуаційного виходу (дверей) необхідно прийма-

ти в залежності від загальної кількості людей, що евакуюються через

цей вихід, та кількості людей на 1 м ширини виходу (дверей), встанов-

леного табл.4,5 СНиП 2.09.02-85.

Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше - 1 м, дверей -

не менше 0.8 м.

Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів, як

ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридора,

зменшену:

- на половину ширини полотна дверей - при однобічному розташу-

ванні дверей;

- на ширину полотна дверей - при двобічному розташуванні две-

рей.

Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.

4.4.19. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у нап-

рямку виходу з будівлі.

Двері на балкони, лоджії (за винятком дверей, які ведуть до

повітряної зони незадимлюваних сходових кліток I-го типу) та на

площадки зовнішніх сходів, призначених для евакуації, двері з примі-

щень з одночасним перебуванням не більше 15 чол., двері з комор пло-

щею не більше 200 кв. м і санітарних вузлів допускається відчиняти

усередину приміщень.

4.4.20. Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не мен-

ше 2 м.

Висоту дверей і проходів, які ведуть в приміщення без

постійного перебування в них людей, а також в підвальні, цокольні і

технічні поверхи, допускається зменшити до 1.9 м, а дверей, що явля-

ють собою виходи на горище або безгорищне покриття, - до 1.5 м.

4.4.21. У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади

висот менше 0.45 м і виступи, за винятком порогів в дверних прорі-

зах. В місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом сходинок

не менше трьох або пандуси з похилом не більше 1:6.

4.4.22. Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого

приміщення площею не більше 1000 кв. м до найближчого виходу назовні

або до сходової клітки не повинна перевищувати значень, наведених у

табл. 3 СНиП 2.09.02-85.

При розміщенні на одному поверсі приміщень різних категорій

відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення до виходу

назовні або в найближчу сходову клітку визначається за більш небез-

печною категорією.

4.4.23. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найб-

лижчого євакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або

в сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених в табл. 2

СНиП 2.09.02-85.

Евакуаційні виходи повинні розміщуватись розосереджено. Най-

меншу відстань L між найвіддаленішими один від іншого евакуаційними

виходами з приміщень слід визначати за формулою:

_

L > 1.5 √ п ,


де п - периметр приміщення.

Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати без-

посередньо назовні, якщо інше не передбачене відповідними розділами

будівельних норм.

4.4.24. Відстань від найвіддаленішої точки на площадках і ета-

жерках до найближчого евакуаційного виходу з будівлі слід приймати за

табл. 2 СНиП 2.09.02-85 з урахуванням довжини шляху по відкритих