Ість групової проектної діяльності студентів з метою визначення оптимальних умов організації та ефективної координації цієї складної творчої спільної діяльності

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Фактори ефективності групової проектної діяльності студентів


Ловка О.В., асистент кафедри педагогіки

та психології КНЕУ ім. Вадима Гетьмана


Стаття присвячена одній з актуальних сучасних проблем педагогічної психології – дослідженню психологічних факторів, що впливають на ефективність групової проектної діяльності студентів з метою визначення оптимальних умов організації та ефективної координації цієї складної творчої спільної діяльності.


Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується проектністю: проекти, проектування і проектна діяльність пронизують сьогодні усі його галузі – промислове підприємство (проекти маркетингових досліджень, рекламних акцій та ін.), проектно-орієнтовані галузі (архітектура, будівництво, науково-дослідна діяльність, розробка програмних продуктів), педагогічні науки та ін. Сьогодні успішність особистості і підприємства вимірюється успішною реалізацією їхніх проектів. Ідеї проектування і проектної діяльності тих, хто навчається в останні десятиріччя займають наразі одне з провідних місць також серед інноваційних розробок у вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії і практиці.

Проте аналіз вітчизняної психолого-педагогічної науково-методичної літератури показує, що більшою мірою науковцями увага приділяється дослідженням проектування як особливого виду творчої професійної діяльності: педагогічного, інженерно-конструкторського а також особистісного проектування. І недостатньо дослідженою залишається проектна діяльність студентів як форма спільної групової діяльності.

Дослідження групової проектної діяльності студентів сьогодні є надзвичайно актуальними з огляду на її багатофункційність, багатоплановість та на широкі можливості її використання як засобу розвитку творчих і соціально-психологічних умінь майбутніх фахівців, засобу професійної соціалізації особистості.

Сутність і методологічні основи педагогічного проектування викладені у працях російських вчених Безрукової В.С., Гузєєва В.В., Громико Ю.В., Жукова В.А., Ільїна Г.Л., Кубрушка П.Ф., Матяш Н.В., Полат Є.С., Шацького С.Т., Соломатіна О.М., Гама В.І., та ін.

Процес проектування як вид професійної діяльності (інженерів-конструкторів) достатньо повно висвітлений в інженерній психології: загальна організація проектування (В.Гаспарський, Є.П.Григор`єв, В.Г.Горохов, Ф.Ханзен та ін.); дослідження психологічних особливостей проектно-конструкторської діяльності (С.М.Василєйський, А.А.Добряков, В.А.Моляко) та ін.

Проблеми особистісного проектування розроблялися О.В.Коберником, В.О.Киричуком. У російській психологічній науці, поняття проектування останнім часом знайшло широке відображення у науковій літературі в розробці проблеми проектування освітніх систем (Е.І.Ісаєв, В.Я.Ляудіс В.І.Слободчиков, Н.Ф.Тализіна, І.С.Якиманська).

Українські педагоги–практики сьогодні широко застосовують метод проектів у практиці загальноосвітніх шкіл (наприклад, колектив Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка м. Києва на чолі з Г.С. Сазоненко), висвітлюючи особливості проектної діяльності як педагогічного засобу підвищення мотивації школярів та поєднання теоретичних знань із практичними уміннями. Серед ґрунтовних психологічних праць можна назвати дослідження проектної діяльності школярів Матяш Н.В., яка на основі психологічного аналізу змісту проектної діяльності школярів виділяє її у самостійну психологічну категорію і досліджує вікові особливості здійснення проектної діяльності серед школярів.

Ми розрізняємо поняття проектування і проектної діяльності. Під проектуванням ми розуміємо створення певної мисленевої конструкції в уяві та на папері (на комп’ютері) – проекту та інструкції з її виготовлення, яка не містить процесів реалізації цих ідей у життя. Проектна діяльність, з нашої точки зору, містить окрім конструювання творчих ідей та рішень і образів об’єктів (як одного із своїх етапів – проектування), ще й компоненти втілення цих ідей у життя, практичні та комунікативні дії, операції з реалізації проекту, тобто дії з виготовлення реального продукту або послуги.

Групова навчальна проектна діяльність може розглядатися як навчальна модель будь-якої майбутньої професійної діяльності: творчі механізми та соціально-психологічні процеси, які діють у студентській команді під час здійснення проекту схожі за своєю природою з тими, які відбуваються у проектах в професійній сфері. Групова проектна діяльність має свою специфіку: це спільна творча діяльність, а тому поєднує в собі характеристики індивідуальної та спільної діяльності, ігрової, навчальної та професійної діяльності, елементи організаційної діяльності, поєднує в собі особливості логічного та образного мислення. Координатор групової проектної діяльності має враховувати не тільки предметні знання, але й індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники, які впливають на групову проектну діяльність.

У ході теоретичного аналізу нами були виділені 3 групи факторів, що впливають на групову проектну діяльність студентів: 1) організаційно-педагогічний вплив координатора проекту (його готовність та уміння організувати і координувати проектну роботу команд); 2) соціально-психологічні процеси, що відбуваються у команді під час проектної діяльності; 3) індивідуально-психологічні особливості учасників команд.

До першої групи психологічних факторів ми віднесли: а) готовність викладача до проектної діяльності та його уміння підготовити до неї студентські команди; б) уміння координатора організувати сприятливі умови проектної діяльності, а саме – творчу атмосферу, простір для творчої діяльності, контакт із творчими командами, партнерські стосунки під час діяльності. Другу групу чинників складають соціально-психологічні процеси, що відбуваються у командах під час здійснення проекту: а) характер взаємодії між учасниками команди (згуртованість – незгуртованість); б) вплив лідера на взаємодію у команді; в) процес встановлення продуктивного контакту між учасниками команди. До третьої групи чинників відносяться: а) мотивація учасників студентських команд до проектної діляьності; б) загальний рівень їхньої підготовки; в) профіль малої групи (склад команди з огляду на індивідуально-типологічні характеристики учасників: типів особистості, темпераменту, типів мислення, ставлення учасників команд до відповідальності за результат проекту).

Вплив вищезазначених факторів на ефективність проектів був доведений у ході емпіричного дослідження з допомогою методів експертних оцінок, аналізу творчих продуктів та звітів студентів у ході проектної діяльності, спостереження та кореляційного аналізу взаємозв’язків між ефективністю продуктів проектної діяльності і різними психологічними показниками. При здійсненні проектної діяльності викладачу необхідно зважати на вищеназвані фактори.

Аналіз дослідження дає підстави говорити про необхідність спеціальних підготовчих вправ для студентів із розвитку у них соціально-психологічних умінь взаємодії у команді під час психолого-педагогічної підготовки та семінарів-тренінгів для викладачів-координаторів проектів з розвитку вмінь ефективно координувати роботою команд. Одним із найбільш адекватних напрямків такої підготовки ми вважаємо тренінгові заняття у гештальт парадигмі, метою яких є формування уміння встановлювати контакт між партнерами під час взаємодії та уміння вирішувати проблемні задачі, приймати рішення і продуктивно мислити.