ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО РОЗМІЩЕНА У ГІПЕРПРОСТОРІ, В ДОСЛІДЖЕННЯХ З ГЕОГРАФІЇ
ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
При дослідженні географії зовнішньої торгівлі України електронні інформаційні ресурси, що зберігаються у гіперпросторі системи “Інтернет” варто поділити на три умовні групи:
1) електронні сервери та сайти міжнародних та державних установ, на яких зберігається інформація щодо умов та особливостей зовнішньої торгівлі тої чи іншої країни, стану її розвитку, місця та ролі зовнішньоекономічних процесів в економіці держави та у світовому господарстві. Варто відмітити, що більшість інформації яка зберігається на них має загальний характер і носить певний елемент пропаганди. Більш ґрунтовна інформація з питань зовнішньої торгівлі або зовсім відсутня, або надається за певну плату. Прикладом таких сайтів може бути сервер Представництва ООН в Україні: et.kiev.ua. Найбільш повна підбірка урядових сайтів та серверів знаходиться на сервері Мічиганського університету (США): nich.edu/libhong.documents.centrer/govweb.php.
2) сервери науково-дослідних, учбових та архівно-бібліотечних установ. Безкоштовно надається лише коротка інформація про саму організацію, а також, в окремих випадках, присутні певні пошукові системи які діють за принципом ключового слова. У наявних підкаталогах зберігається переважно коротка анотація щодо питань зовнішньої торгівлі. Ґрунтовні розробки, на переважній більшості серверів вищеназваних установ, зазвичай відсутні, або надаються за певну плату з архіву. За приклад можна взяти сайт Віденського інституту економіки країн Східної Європи (Австрія): c/at.
3) сервери та сайти комерційних установ об'єднують як електронні версії відповідних друкованих органів так і веб-сторінки різних установ, в яких почасти висвітлюються питання географії зовнішньої торгівлі. За приклад можна взяти сервер газети “Нью-Йорк таймс”: om. Окремо варто виділити підгрупу пошукових серверів, що окрім безкоштовного надання інформації у вигляді коротких реферативних записів з питань визначених у ключовому слові, мають ще платні електронні ресурси, на яких зберігається більш докладна інформація з питань географії зовнішньої торгівлі. Прикладом такої пошукової системи в Україні є сервер: ti.kiev. ua.
Під час використання електронної інформації виникають специфічні труднощі її використання. По-перше, слід відмітити досить високу плату, як для науковця, за послуги, що надаються комерційними серверами. По-друге, відсутність встановленої системи посилань на електронні джерела інформації у наукових виданнях. Тут варто використати досвід російських наукових географічних журналів, в яких вказують повну електрону адресу з зазначенням відповідної сторінки електронного документа. Нажаль українська наукова громадськість, а також відповідні державні органи до сього часу не розробили певних стандартів у посилань на електронні джерела інформації, що призводить до фактичного її ігнорування у фахових виданнях.
